Ухвала суду № 62848344, 16.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/2865/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Стоцька Л.А.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

16 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просила: визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, оформлене листом від 31.05.2016 року №126/К-11про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та переходу на таку пенсію з пенсії за вислугу років; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 та оформити перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення із заявою про перехід на такий вид пенсії; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на її користь витрати по даній справі, які складаються із судового збору в розмірі 551,20 грн.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явивилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 20.09.2007 року ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У послідуючому, у травні 2016 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Однак, листом від 31.05.2016 року №126/К-11 позивачці відмовлено у переході на пенсію за віком на пільгових умовах , посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи для призначення такого виду пенсії.

ОСОБА_2, не погодившись з вказаною відмовою, вважачи, що її права порушені, звернулася з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачці у переході на пенсію за віком на пільгових умовах, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ст.13 ч.1 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася з заявою про перехід на пенсію на пільгових умовах в травні 2016 року, тобто у віці 47 років.

З копії трудової книжки позивачки вбачається, що остання з 01.07.1994 року переведена на посаду лікаря-рентгенолога Чернівецького міського протитуберкульозного диспансеру. 23.12.1996 року переведена на посаду завідуючої рентгенкабінетом з відпрацюванням робочого часу в рентгенкабінеті (наказ №124 від 26.12.1996 року), а 04.05.2000 року - переведена на посаду завідуючої рентген відділенням з відпрацюванням робочого часу в рентгенкабінеті (наказ №5 ПЕР від 04.05.2000 року).

В подальшому, 10.05.2006 року ОСОБА_2 переведена на 0,5 ставки завідувача рентген відділенням, а 18.05.2006 року - звільнена за власним бажанням.

У Списку №1 «Виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, №36 від 16.01.2003 року, які діяли в період зайнятості позивачки на роботі із шкідливими і важкими умовами праці - професія «лікаря-рентгенолога» передбачена розділом ХІХ даного списку та дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Типовою посадовою інструкцією завідувача рентген відділенням передбачено, що безпосередніми завданнями та обов'язками завідувача рентген відділенням є: організація і забезпечення кваліфікованої рентгенологічної і флюорографічної допомоги хворим на туберкульоз, раціональне застосування рентгенівського устаткування, консультації лікарів по рентген-обстеженню хворих, слідкування за правильним навантаженням рентген апаратури і раціональним її використанням, перевірка справності і обстеження стану обладнання, проводити кваліфіковане рентгенологічне обстеження. Впроваджувати в практику нові високоефективні методи досліджень, в тому числі спеціальні.

Водночас, типовою посадовою інструкцією лікаря-рентгенолога, слідує, що до безпосередніх завдань лікаря-рентгенолога також віднесено проведення кваліфікованого рентгенологічного обстеження. Впровадження в практику нових високоефективних методів досліджень, в тому числі спеціальних.

Таким чином, проаналізувавши зміст зазначених типових посадових інструкцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що особа, яка обіймає посаду завідувача рентген відділенням та рентген кабінетом, крім своїх додаткових обов'язків, також виконує обов'язки лікаря-рентгенолога.

Крім того, зазначена обставина підтверджується довідками Міського протитуберкульозного диспансеру від 23.05.2016 року та від 17.06.2016 року, де зазначено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посадах завідуючої рентген кабінетом та рентген відділенням, отримувала доплату за шкідливі умови праці та відпрацьовувала робочий час в рентген кабінеті.

Пунктом 3 Порядку №383 від 18.11.2005 року передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п.п.1,4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

З висновку державної експертизи умов праці від 11.01.2006 року слідує, що Чернівецьким міським протитуберкульозним диспансером проведено атестацію робочих місць за умовами праці у 1995 році, 1999 році та у 2000 році. Проведеною атестацією робочих місць за умовами праці та наказами №18 від 02.06.1995 року, №25 від 23.07.1999 року та №15-ЗП від 10.06.2002 року підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1: лікарям рентгенологам.

Враховуючи зазначане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період перебування позивачки на посадах завідуючої рентген кабінетом та рентген відділенням з 23.12.1996 року по 10.05.2006 року підлягає зарахуванню до спеціального стажу, який в сукупності у позивача становить понад 10 років, що дає їй право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Водночас, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на те, що займані позивачкою посади завідуючої рентгенкабінетом та завідуючої рентген відділенням не включені до Списку № 1 є безпідставним, оскільки позивачка фактично виконував роботу лікаря-рентгенолога, дана посада є атестованою, а тому надає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/23384/14 від 12.02.2015 року.

Провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи, колегія суддів в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності відмови позивачці у переході на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.