ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2016 р. Справа № 642/2244/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - Шатурного Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Харкові Шатурного Дмитра Анатолійовича на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 22.06.2016р. по справі № 642/2244/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Харкові Шатурного Дмитра Анатолійовича
про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2016 року ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Заступника командира роти №9 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Харкові Шатурного Дмитра Анатолійовича ( далі - відповідач, Шатурний Д.А.) в якому просив визнати дії командира роти №9 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Харкові лейтенанта поліції Шатурного Д.А. щодо винесення постанови серія ПСЗ №092249 від 13.04.2016 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення ( далі по тексту - КУпАП) неправомірними та скасувати дану постанову.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 22.06.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії командира роти №9 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Харкові лейтенанта поліції Шатурного Д.А. щодо винесення постанови серія ПСЗ №092249 від 13.04.2016 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП неправомірними та скасовано постанову серія ПСЗ №092249 від 13.04.2016 по справі про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Стягнено з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 551 грн 20 коп.
Не погодившись з даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 22.06.2016 та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що чинним законодавством встановлено вичерпний перелік випадків коли повинен складатися протокол про адміністративне правопорушення. Даними нормами визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП підтверджено відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліції, які були присутні на місці події. ОСОБА_1, під час з'ясування обставин події визнав факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова є законною.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Під час судового розгляду встановлено, що постановою ПСЗ №092249 від 13.04.2016 було притягнено до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Згідно вище зазначеної постанови позивач був притягнений до адміністративної відповідальності за те, що він 13.04.2016 о 16 год 30 хв. в м. Харкові на перехресті проспекта Гагаріна та вул. Вернадського, керуючи автомобілем Грейт Вол реєстраційний номер НОМЕР_1 не виконав вимогу заборонено знаку 4.1 «Рух прямо» та здійснив поворот ліворуч з вул. Вернадського в напрямку проспекта Гагаріна, чим порушив п.п «г» п. 8.4 Правил дорожнього руху України.
Перевіряючи обґрунтованість вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 кілометрів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Враховуючи відсутність будь-яких належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП , колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування постанови серії ПСЗ №092249 від 13.04.2016 по справі про адміністративне правопорушення та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги про підтвердження відеозаписами з нагрудних камер патрульної поліції, які були присутні на місці події, факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото і відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Частиною 3 та 4 статті 70 КАС України передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Як встановлено під час судового розгляду, оскаржувана постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення і як наслідок, в силу вище зазначених положень ч.3,4 ст. 70 КАС України дані відеозаписи з нагрудних відеокамер поліцейських є недопустимими, оскільки одержані з порушенням порядку встановленого нормами процесуального права. А тому колегія суддів до уваги надані відповідачем докази ( відеозапис з нагрудних камер поліцейських) не приймає.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в тому числі і право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається в тому числі коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформляється на місці вчинення правопорушення та в разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. Тобто фактично, в даних випадках, притягнення особи до адміністративної відповідальності відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах, зокрема у сфері забезпечення дорожнього руху передбачає фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Враховуючи те, що відповідачем не було надано під час судового розгляду належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
При прийнятті постанови, відповідно до положень ст. 161 КАС України, суд вирішує в тому числі і питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Правила розподілу судових витрат визначено ст. 94 КАС України. Відповідно до ч.1 даної статті якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову по справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Під час судового розгляду встановлено, що матеріали справи не містять доказів понесених позивачем судових витрат .
Порядку стягнення з суб'єкту владних повноважень судового збору на користь державного бюджету, в разі задоволення позову фізичної особи, КАС України та Законом України «Про судовий збір» не передбачено. А тому постанова суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору в сумі 551 грн 20 коп. підлягає скасуванню.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції, через порушення норм матеріального та процесуального права, підлягає частковому скасуванню.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Заступника командира роти № 9 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Харкові Шатурного Дмитра Анатолійовича задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 22 червня 2016 року по справі № 642/2244/16-а скасувати. в частині стягнення із заступника командира роти №9 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Харкові Шатурного Дмитра Анатолійовича на користь держави судовий збір в сумі 551 грн 20 коп. Прийняти нову постанову.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 18.11.2016
Судове рішення № 62848298, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 642/2244/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: