Окрема думка судді № 62848212, 14.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

Окрема думка

в порядку ч. 3 ст. 25 КАС України

"14" листопада 2016 р. Справа № 816/375/16

З ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року по справі № 816/375/16 я не згодна, з наступних підстав.

У ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 138.10.5 п. 138.10 ст.138 та п.141.1 ст. 141 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною до 01.01.2015 року), до складу інших витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку), якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Регулювання фінансових витрат та їх розподіл між витратами періоду та вартістю кваліфікаційного активу проводиться на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.04.2006 року №415 (далі - П(С)БО 31).

Я вважаю, що судам першої та апеляційної інстанції позивач не довів ту обставину, що кредитні кошти, що були отримані ТОВ «Приват-Альянс» 28.02.2013 року відповідно умов кредитного договору № П203 від 22.12.2008 року, у період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року використовувались підприємством у господарській діяльності з метою одержання економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Позивач не заперечував ту обставину, що частина коштів (в сумі 19.979.990,35 грн), отримана відповідно умов зазначеного кредитного договору, спрямована на погашення відсотків по цьому ж кредитному договору. А також дані, встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки про те, що станом на 01.01.2013 року по Кт рахунку 501 «Довгострокові кредити банків в національній валюті» сума заборгованості за кредитним договором склала 45.972.000 грн, станом на 31.12.2014 року - 73.073.833,35 грн.

При цьому, згідно з декларацій з податку на прибуток ТОВ «Приват-Альянс» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 110.544 грн. (об'єкт оподаткування 599.512 грн) при загальному доході у розмірі 47.923.994 грн, з якого - 27.101.833,35 грн сума отримана за кредитним договором.

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Мельнікова Л.В.