Постанова № 62848153, 14.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 р. Справа № 820/2883/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

за участю секретарів судового засідання Жданюк А.О., Дорошенко Д.О.

представника позивача - Гарагулі В.А.

представника відповідача - Довгого В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 р. по справі № 820/2883/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Турбоатом"

до Державної фінансової інспекції України

про визнання дій незаконними та визнання відсутності компетенції,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Турбоатом", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України, в якому просить:

- визнати незаконними дії ДФІ України щодо інформування Прем'єр-міністра України листом від 01.02.2016 р. про непідтверджені в законному порядку фінансові порушення, які стали відомі відповідачу під час проведення позапланової комплексної (комісійної) перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом" за період з 01.01.2014р. по 30.06.2015р.;

- визнати відсутність у ДФІ України компетенції (повноважень) на оприлюднення результатів перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом", призначеної на підставі п. 1 протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 31.08.2015 р. № 93 та доручення Прем'єр-міністра України від 29.09.2015 р. №38163/2/1-15, без складання відповідного акту перевірки (ревізії).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувані дії відповідача є такими, що суперечать вимогам діючого законодавства України, чим порушуються його законні права та інтереси, що потребує судового захисту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії ДФІ України щодо складання листа від 01.02.2016 року про інформування Прем'єр-міністра України стосовно фінансових порушень фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом" за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р. без проведення перевірки (ревізії).

Визнано відсутність у ДФІ України компетенції (повноважень) на оприлюднення результатів перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом" без складання відповідного акту перевірки (ревізії).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про їх обґрунтованість.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДФІ України відповідно до п.1 протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 31.08.2015 р. № 93, доручення Прем'єр-міністра України від 29.09.2015 р. №38163/2/1-15 до листа Мінекономрозвитку України від 14.09.2015 р. №3223-01/30461-01 є головним виконавцем з проведення перевірок фінансово-господарської діяльності у 20 підприємств державного сектору економіки, в т.ч. ПАТ "Турбоатом" (орган управління - Фонд державного майна України).

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 29.09.2015 року та Кабінету Міністрів України від 31.08.2015 року, ДФІ України видано наказ № 240 від 22.10.2015 року про утворення робочої групи щодо здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом" за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р., яким встановлено термін перевірки з 02.11.2015 р. по 04.12.2015 р.

У відповідності до вказаного наказу, перевірка була розпочата з 02.11.2015 року, що не заперечувалось під час судового розгляду представниками сторін.

Наказом ДФІ України № 279 від 24.11.2015 р. внесено зміни до Наказу №240 від 22.10.2015 р., а саме, продовжено строк проведення перевірки до 25.12.2015р.

Не погоджуючись із правомірністю дій ДФІ України щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності та законністю вищевказаних наказів, ПАТ "Турбоатом" звернувся до суду із відповідним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 року по справі №820/11659/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року, адміністративний позов ПАТ "Турбоатом" задоволено. Визнано незаконними дії ДФІ України щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності у ПАТ "Турбоатом" за період з 01.01.2014 року по 30.06.2015 року. Скасовано наказ Д України №240 від 22.10.2015 року щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності у ПАТ "Турбоатом" за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р. Скасовано наказ ДФІ України №279 від 24.11.2015 року про внесення змін до наказу ДФІ України від 22.10.2015 року № 240. Стягнуто з ДФІ України на користь ПАТ "Турбоатом" сплачений судовий збір у розмірі 1218 грн. 00 коп.

Листом від 01.02.2016 року №05-12/147 ДФІ України, як головний виконавець доручення Прем'єр-міністра України від 29.09.2015 р. №38163/2/1-15 та п.1 протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 31.08.2015 р. № 93, повідомила Прем'єр-міністра України про неможливість продовжувати комісійну перевірку ПАТ "Турбоатом" та проінформувала про попередньо встановлені результати.

Позивач, не погоджуючись із вказаними діями, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не складено акту перевірки (ревізії) ПАТ "Турбоатом", то дії ДФІ України щодо складання листа від 01.02.2016 року про інформування Прем'єр-міністра України про наявність фінансових порушень фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом" за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р. без проведення перевірки (ревізії) є протиправними. Також суд дійшов висновку про відсутність у відповідача компетенції (повноважень) на оприлюднення будь-яких висновків перевірки фінансово-господарської діяльності позивача без складання відповідного акту за наслідками проведення перевірки.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права (ч.1 ст. 6 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

Процедура проведення за рішенням Кабінету Міністрів України, дорученням Прем'єр-міністра України перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів фінансово-господарської діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також суб'єктів господарювання державного сектору економіки, визначена Порядом проведення перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2006 № 886 (далі - Порядок № 886).

Відповідно до п. 12 вищевказаного Порядку, виконання програми і робочого плану перевірки здійснюється головним виконавцем та співвиконавцями із застосуванням визначених для них законодавством різновидів, форм і способів здійснення контролю.

Згідно п. 14 Порядку № 886, результати виконання завдань, визначених у робочому плані, оформлюються окремою довідкою (актом) на бланку відповідного центрального органу виконавчої влади (його територіального органу), що підписується керівником, членами робочої групи та керівником об'єкта контролю.

За наявності заперечень (зауважень) до змісту довідки (акта) об'єкт контролю подає їх не пізніше, ніж протягом п'яти робочих днів після надходження довідки (акта) центральному органові виконавчої влади (його територіальному органові), спеціалісти якого склали зазначену довідку (акт). Керівник центрального органу виконавчої влади (його територіального органу) зобов'язаний подати протягом десяти робочих днів об'єктові контролю та головному виконавцеві висновки за результатами розгляду таких заперечень (зауважень).

Співвиконавець за результатами виконання завдань складає і подає головному виконавцеві довідку (акт) із супровідним листом про загальні обсяги і суть виявлених порушень, а також висновки і пропозиції.

Керівник робочої групи складає на основі зазначених довідок (актів) загальну довідку, яку підписує разом з усіма членами робочої групи та керівником центрального органу виконавчої влади - головним виконавцем і надсилає Кабінетові Міністрів України, співвиконавцям та керівникові об'єкта контролю. У разі коли представник об'єкта контролю не був включений до складу робочої групи, зазначена загальна довідка може бути підписана також керівником об'єкта контролю.

У загальній довідці обов'язково визначаються заходи, спрямовані на розв'язання проблеми, відповідальні за виконання таких заходів органи виконавчої влади та строки їх виконання.

У разі проведення перевірки із залученням співвиконавців також у відокремлених структурних підрозділах об'єкта контролю, інших підприємствах, установах та організаціях складається загальна довідка щодо кожного з них.

Подання загальної довідки іншим державним органам здійснюється головним виконавцем за погодженням з Кабінетом Міністрів України, крім випадків, установлених законом (п. 15 Порядку № 886).

Крім того, п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією України, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 р., встановлено, що результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів оформлення ДФІ України результатів проведеної перевірки (ревізії) ПАТ "Турбоатом", ініційованої за дорученням Прем'єр-міністра України від 29.09.2015 р. № 38163/2/1-15 до листа Мінекономрозвитку від 14.09.2015 р. № 3223-01/30461-01 та п. 1 протокольного рішення Кабінету Міністрів України № 93 від 31.08.2015 р., та розпочатої за наказом відповідача №240 від 22.10.2015 р.

Представник відповідача під час судового розгляду справи підтвердив відсутність оформлення результатів проведеної перевірки, через те, що вона не була завершена.

Сторонами також не було надано доказів винесення ДФІ України відповідних вимог відносно ПАТ "Турбоатом" про усунення виявлених порушень або будь-яких інших рішень за наслідком проведеної перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні також зазначив про відсутність інформації щодо порушених кримінальних проваджень за наслідком даної перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДФІ України щодо складання листа від 01.02.2016 року про інформування Прем'єр-міністра України стосовно фінансових порушень фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом" за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р. без проведення перевірки (ревізії) задоволенню не підлягають, оскільки вказаний лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, а викладена у ньому інформація не породжує обов'язкових юридичних наслідків, а тому відсутнє порушення прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту.

Також, як було встановлено під час апеляційного розгляду справи, рішенням Господарського суду м.Києва від 07.07.2016 року по справі №910/7977/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 року, частково задоволено позовну заяву ПАТ "Турбоатом" до ДФІ України, треті особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "112 Україна", Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Люкс" про спростування недостовірної інформації. Визнано недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію ПАТ "Турбоатом" інформацію, яку 18.03.2016 на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України розповсюдила керівник ДФІ України - Гаврилова Лідія Володимирівна, виступаючи з робочим докладом перед Прем'єр-міністром України Яценюком А.П., в проміжок часу наради - 1 година 20 хвилин 25 секунд, а саме, «ПАТ «Турбоатом» перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства». Зобов'язано ДФІ України не пізніше наступного дня після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 року у справі № 910/7977/16 законної сили розмістити на власному офіційному сайті http://www.dkrs.gov.ua спростування недостовірної інформації, поширеної про ПАТ «Турбоатом» керівником ДФІ України Гавриловою Л.В. 18 березня 2016 року на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України, шляхом викладення на головній сторінці сайту http://www.dkrs.gov.ua повідомлення наступного змісту: «18 березня 2016 року на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України, поширена керівником ДФІ України Гавриловою Л.В. інформація про ПАТ «Турбоатом», а саме, «ПАТ "Турбоатом" перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства», є недостовірною та не відповідає дійсності». Стягнуто з ДФІ України на користь ПАТ "Турбоатом" 1 грн. 00 коп. - моральної шкоди та 4134 грн. 00 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представники сторін під час розгляду справи вказали, що на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України 18.03.2016 року керівником ДФІ України Гавриловою Л.В. повідомлено, серед іншого, інформацію, яка викладена в листі ДФІ України від 01.02.2016 р.

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснено захист позивача проти поширення недостовірної інформації, що шкодить його діловій репутації.

Доказів, які б свідчили про наявність в діях ДФІ України при складанні листа від 01.02.2016 року порушень інших прав позивача, які б могли бути предметом захисту в порядку адміністративного судочинства, судовим розглядом справи не встановлено та позивачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог, та як наслідок, рішення суду першої інстанції в цій частині є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання відсутності у ДФІ України компетенції (повноважень) на оприлюднення результатів перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом" без складання відповідного акту перевірки (ревізії), колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно п. 6 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що спір про наявність/відсутність у суб'єкта владних повноважень компетенції може мати місце виключно між сторонами - суб'єктами владних повноважень. Тобто, такі спори можливі лише між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у відповідній сфері управління.

Таким чином, вимога позивача про визнання відсутності у ДФІ України компетенції (повноважень) на оприлюднення результатів перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ "Турбоатом", призначеної на підставі п. 1 протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 31.08.2015 р. № 93 та доручення Прем'єр-міністра України від 29.09.2015 р. №38163/2/1-15, без складання відповідного акту перевірки (ревізії), у спірних правовідносинах не відповідає завданням КАС України, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вказаної частини позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем під час розгляду справи як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів відсутність у своїх діях порушень вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 року по справі №820/2883/16 не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог ст. 202, ч.2 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 р. по справі №820/2883/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Турбоатом" до Державної фінансової інспекції України про визнання дій незаконними та визнання відсутності компетенції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А.

Повний текст постанови виготовлений 21.11.2016 р.