Ухвала суду № 62848106, 14.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 р.Справа № 818/497/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Жданюк А.О., Дорошенко Д.О.

представника позивача - Гордієнко Л.В.

представника відповідача - Дудченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2016р. по справі №818/497/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тринадцятий елемент"

до Сумської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тринадцятий елемент", звернувся до суду із адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №805130000/2016/000013/1 від 07.04.2016 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Сумської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2016/00035 від 07.04.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник в митній декларації до якої додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі - МК України). Крім того, на додатковий запит Сумської митниці листом №06/04-16 від 06.04.2016р. надано всі документи, що запитувались. У митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів, оскільки надані декларантом документи не містили розбіжностей, ознак підробки, в них наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Таким чином, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, контролюючий орган діяв з порушенням вимог діючого законодавства.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС від 07.04.2016 року №805130000/2016/000013/1 про коригування митної вартості товарів.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Сумської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.04.2016 року №805130000/2016/00035.

Стягнуто на користь ТОВ "Тринадцятий елемент" за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС суму судового збору в розмірі 2756,00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень, слугував встановлений митним органом, за наслідками проведеного контролю заявленої позивачем митної вартості товару, факт невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару встановленим умовам, оскільки використані декларантом відомості не підтверджують в повному обсязі числові значення складової митної вартості, а саме, містять розбіжності. Зокрема, у наданому на запит митного рахунку-проформі №б/н від 23.03.2016р. покупцем товару виступає "RTI LIMITED" з поставкою ст. Гончарово, що відрізняється від даних рахунку RM-16010/16-AL Trading від 25.03.2016р., де той же товар поставляється до ст. Суми-Товарна на адресу покупця AL Trading LP. Таким чином, на думку митного органу, один і той же товар поставлявся двом різним підприємствам на різних умовах та за різною вартістю, що унеможливлює встановити та підтвердити числове значення оцінюваного товару. Також в експортній декларації країни-відправлення №10607040/230316/0003775 від 23.03.2016р. в гр.11 (Торг. Страна) вказано "JE" (Джерсі), дані щодо якої відсутні в поданій митній декларації, та умови поставки в експортній декларації (FCA Гончарово) відрізняються від заявлених (DAP ст. Суми-Товарна). На підставі наведеного, контролюючим органом правомірно винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Тринадцятий елемент" пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2016 року між позивачем (Покупець) та AL Trading LP (United Kingdom) (Продавець) укладено договір AL-13 Element-04/04, відповідно до додаткової угоди №1 до якого постачається алюмінієва катанка марки AKLP-SD 12d у кількості 27,467 тн вартістю 1735,57 дол. США за 1 тону, виробник філія ОАО "Русал Бранстк" в м. Шелехов.

Товар постачається на умовах DAP ст. Суми-Товарна (INCOTERMS 2010) (п.3.1 Договору). Згідно з п.3.5 Договору, на кожну партію товару постачальником надаються наступні документи: інвойс, залізнична накладна-оригінал (направляється з з.д. вагоном або контейнером)/CMR, сертифікат якості виробника (направляється з з.д. вагоном або контейнером), експортна декларація.

З метою митного оформлення товару позивач 05.04.2016 року подав до Сумської митниці декларацію №805130000/2016/003912, в якій митна вартість товару визначена за ціною контракту.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом подано: зовнішньоекономічний договір (контракт) AL-13 Element-04/04 від 04.04.2016р., рахунок-фактура (інвойс) №AL-0404-2016 від 04.04.2016р. з додатком №1 від 04.04.2016р. до нього, транспортні (перевізні) документи - залізничні накладні №21296968 від 25.03.2016р. та №21296916 від 25.03.2016р., супровідні документи, що надавались разом з транспортною документацією рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця RM-16010/-AL Trading від 25.03.2016р., копію документу, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини №б/н від 04.04.2016р., сертифікати якості та ваги №129343 від 23.03.2016р. та №129344 від 23.03.2016р., експортну декларацію країни відправлення №10607040/230316/0003775 від 23.03.2016р.

Також, на запит митного органу позивачем додатково подано: рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця №б/н від 23.03.2016р., зовнішньоекономічний договір (контракт) з третіми особами RM-AL-2015 від 07.09.2015р. з додатковими угодами до нього №7 від 23.03.2016р. та №6 від 21.03.2016р., лист про вартість транспортування 47/291.

За результатами проведеної перевірки Сумською митницею ДФС, М/п "Центральний" прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №805130000/2016/00035 від 07.04.2016 року, яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Також митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2016/00035 від 07.04.2016 року.

Позивач, не погодившись із зазначеними рішенням та карткою відмови, звернувся до суду із даним позовом.

Як вбачається із змісту оскаржуваних рішень, фактичною підставою для коригування митної вартості товарів слугував встановлений митним органом, за наслідками проведеного контролю заявленої позивачем митної вартості товару, факт невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару встановленим умовам, через наявність розбіжностей у наданих документах та в зв'язку з цим неможливістю визначення вартості товару за основним методом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що позивачем під митного оформлення було надано всі необхідні документи, які передбачені ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість придбаного товару, та як наслідок, обґрунтовано визначено його митну вартість за ціною договору (контракту).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

В свою чергу, відповідно до положень ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Згідно із вимогами ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до положень ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу положень ч.ч.1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно із положеннями ч.ч. 4-6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості,правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Окрім того, відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вказано, що надані товариством документи мають розбіжності щодо вартості, які не підтверджують числові значення оцінюваного товару, а саме в наданому рахунку-проформі №б/н від 23.03.2016р. покупцем товару виступає "RTI LIMITED" з поставкою ст. Гончарово, що відрізняється від даних рахунку RM-16010/16-AL Trading від 25.03.2016р., де той же товар поставляється до ст. Суми-Товарна на адресу покупця AL Trading LP. Таким чином, один і той же товар поставлявся двом різним підприємствам на різних умовах та за різною вартістю, що унеможливлює встановити та підтвердити числове значення оцінюваного товару. Крім того, в експортній декларації країни-відправлення №10607040/230316/0003775 від 23.03.2016р. в гр.11 (Торг.Страна) вказано "JE" (Джерсі), дані щодо якої відсутні в поданій митній декларації, та умови поставки в експортній декларації (FCA Гончарово) відрізняються від заявлених (DAP ст. Суми-Товарна).

В якості причин, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів, як вказаного у спірному рішенні, стало не надання декларантом усіх документів, передбачених ч.2 ст.53 МК України.

При цьому, в рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, які саме документи з переліку, визначеного у наведеній вище нормі закону, відсутні, та які розбіжності в них містяться.

З приводу виявлених митним органом невідповідностей у вартості товару, що значиться у рахунку-проформі №б/н від 23.03.2016р. та в рахунку RM-16010/16-AL Trading від 25.03.2016р., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на додатковий запит митниці для оформлення товару позивачем надано документи на придбання товару в ланцюгу поставки від виробника між третіми особами, за якими ТОВ "Тринадцятий елемент" не є стороною, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) RM-AL-2015 від 07.09.2015р. з додатковими угодами до нього №7 від 23.03.2016р. та №6 від 21.03.2016р., укладений між RUSAL marketing GMBN (Швейцарія) (Поставщик)та AL Trading LP (United Kingdom) (Покупець), згідно з яким постачався товар (алюмінієва катанка марки AKLP-SD 12d) на умовах DAP ст. Суми-Товарна, у кількості 27,467тн вартістю 1687 дол. США за 1 тону, виробник філія ОАО "Русал Бранстк" в м. Шелехов,

- рахунок №б/н від 23.03.2016р., що виданий на виконання договору ТD/RTI (UKRAINE) -2015 від 14.04.2015р., укладеному між покупцем RTI Limited (Jersey) та продавцем (Объединенная компания Русал-Торговый дом" (Росія), з базисом поставки FCE-Гончарово (а.с.25,82-96).

Отже, наведені вище договори укладені між різними юридичними особами та на різних умовах, а тому ціна товару в них і не повинна бути ідентичною, а подані позивачем до митного оформлення документи по взаємовідносинам за договором від 04.04.2016р. AL-13 Element-04/04, укладеним з AL Trading LP (United Kingdom) (Продавець), перелік яких наведений в ч.2 ст.53 МК України, розбіжностей щодо товару не містять, вони мають всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (ціну, яка була фактично сплачена декларантом за товар, кількість, ціна за одиницю товару, найменування товару, вагу тощо).

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання митного органу на наявність розбіжностей між експортною декларацією країни-відправлення №10607040/230316/0003775 від 23.03.2016р. та імпортною декларацією МД №805130000/2016/003912, оскільки операції з придбання товару ТОВ "Тринадцятий елемент" у AL Trading LP (United Kingdom) передувала низка угод щодо поставки алюмінієвої катанки від виробника ОАО "Русал Бранстк" (Росія).

Так, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, що затверджений наказом Мінфіну України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012р. за №1372/21684, в графі 2 "Відправник/Експортер", якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є відправником, зазначаються відомості про відправника і вчиняється запис: "Див. доп." та наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту).

Враховуючи, що АІ Trading LP (United Kingdom - Велика Британія) не є відправником (п. 1.1 договору AL-13 Element-04/04 від 04.04.2016р), то відомості про нього зазначаються у доповненні до графи 2 та в графі 11 "GB" "Велика Британія" митної декларації №805130000/2016/003912.

В вантажній декларації країни відправника зазначено в якості торгівельної країни Джерсі "JE", оскільки контрактоутримувачем по експортній декларації зазначено RTI LIMATED (Jersey) (Джерсі).

Тому висновок відповідача щодо невідповідності даних експортної декларації країни відправника імпортній декларації МД №805130000/2016/003912 є безпідставним.

Таким чином, посилання митного органу на наявність розбіжностей у митній вартості товарів, наведеній у цих документах, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ним не було детально досліджено конкретні обставини імпортування позивачем товарів у даному випадку та покладено в основу свого висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості алюмінієвої катанки, що ввозилася на митну територію України відповідного до митного режиму імпорту, відомості про наявність розбіжностей у документах, складених не по взаємовідносинах ТОВ "Тринадцятий елемент" з його контрагентом, а по взаємовідносинам між третіми особами, які лише приймали участь у попередніх ланцюгах постачання та не були стороною договору AL-13 Element-04/04 від 04.04.2016р., яким позивач керувався, декларуючи митну вартість товару за основним методом.

На підставі вищевикладеного, подані позивачем для митного оформлення документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягали сплаті позивачем на користь продавця.

В свою чергу, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти заявленого позову, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Колегія суддів також зазначає, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не наведено підстав для не застосування другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (б). Зокрема, митницею лише обґрунтовано неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів на основі віднімання вартості (в) та на основі додавання вартості (г), що суперечить вимогам ч.3, ч.8 ст.57 МК України.

Крім того, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верхового Суду України від 29.05.2012 року у справі № 21-91а12.

В силу ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства та правові висновки Верховного Суду України, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність у митного органу встановлених законом підстав для відмови позивачу у митному оформленні товару.

Таким чином, посилання митного органу на вказані обставини, як на підставу правомірності прийняття оскаржуваних рішень, є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем під час судового розгляду наявності підстав, які б унеможливили застосування методу визначення митної вартості товарів, який був визначений декларантом, а саме зі ціною договору.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови митного органу у визнанні задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару та визначенні митної вартості за резервним методом, та як наслідок обґрунтованості заявлених позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при митному оформленні та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 року по справі №818/497/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2016р. по справі №818/497/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Мельнікова Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2016 р.