Ухвала суду № 62848072, 15.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року №876/6011/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 листопада 2014 року у справі за його позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області про скасування акта перевірки, протоколів, приписів та постанов,

В С Т А Н О В И В :

26.06.2014 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області (далі - Інспекція) в якому просив визнати протиправним рішення Інспекції, та винести постанову про скасування акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.11.2013, протоколів про порушення в сфері містобудівної діяльності від 15.11.2013, припису про зупинення підготовчих дій та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 15.11.2013 №751-П та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від цього ж числа №750-П, та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2013.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 листопада 2014 року заявлений позов залишено без розгляду.

Не погодившись з постановленою ухвалою її оскаржив позивач, який покликаючись на порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що жодних судових засідань по зазначеному позові проведено не було, про дату, місце та час розгляду справи йому не повідомлялось. На його неодноразові звернення про рух справи жодних відповідей він не отримував.

Причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із апеляційною скаргою визнані поважними в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року (а.с.101-102) та цим апеляційним судом.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, хоча про час, день і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з таких міркувань.

Виходячи з правил, встановлених ч.3 ст.128 КАС у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічне положення закріплено також у п.4 ч.1 ст.155 КАС, яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, істотною умовою для ухвалення процесуального рішення про залишення позовної заяви без розгляду є повторне неприбуття, належним чином повідомленого позивача у судове засідання без поважних причин.

Неприбуття в судове засідання позивача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача належним чином повідомлено, а також сторонами не було заявлено підставне клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд такої без їх участі.

Згідно оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою сторони, яка як зазначається в даній ухвалі про час, день і місце розгляду справи була своєчасно і належним чином повідомлена.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 червня 2014 року було відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду на 23.07.2014 (а.с.50).

23.07.2014 та 22.10.2014 згідно довідки, яка складена у відповідності до ст.197 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку з неявкою сторін, які беруть участь у справі (а.с.52-53).

11.11.2014 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з завершенням процедури ліквідації Інспекції на термін не менше, як два тижні (а.с.54).

Апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про повідомлення не лише позивача, але й іншої сторони про судове засідання, яке повинно було відбутися 23.07.2014, 22.10.2014 та 12.11.2014 у передбаченому статтями 33 та 35 КАС порядку.

Так, в силу положень ч.1 ст.33 КАС судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Більше того, такі повістки за змістом повинні відповідати вимогам ст.34 КАС, а також викладатися у відповідній формі.

Жодних доказів направлення повістки про виклик в суд позивача судом апеляційної інстанції у справі не виявлено.

Окрім всього іншого судом першої інстанції не було надано належної оцінки клопотання про відкладення розгляду справи, що надійшло від відповідача щодо поважності причини такого відкладення.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено, в які судові засідання позивач повторно не з'явився, що призвело до безпідставного залишення без розгляду поданого позивачем позову, а відтак, до порушення гарантованого йому ст.55 Конституції України права на судовий захист.

У зв'язку із наведеним, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 листопада 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 21 листопада 2016 року.