Постанова № 62848064, 15.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року №876/4797/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Рибачука А.І.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

за участю представників позивача - ОСОБА_1,

та відповідача - Прубняк С.С.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання до вчинення дії,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області (далі - УСЗН), в якому, з врахуванням заяви про зміну предмета позову від 25.04.2016, просила визнати протиправною відмову УСЗН щодо несплати за неї страхових внесків за період з 01.10.2006 по 31.12.2006 і за період з 01.04.2007 по 30.11.2007 та подання до пенсійного органу звітів про нарахування та сплату страхових внесків за вказаний період, зобов'язати УСЗН сплатити за неї вказані страхові внески та подати до пенсійного органу відповідні звіти.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 01.10.2006 по 30.11.2007 вона знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а відтак відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 25.08.2004 №1092 «Про затвердження порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» (далі - Порядок) та п.11.11 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція), УСЗН зобов'язане було сплачувати за неї страхові внески до пенсійного органу та подавати відповідні звіти про це, однак відповідачем вказане протиправно вчинено не було, що призвело до того, що Управління ПФУ в м.Калуші Івано-Франківської області (далі - УПФ) (правонаступник Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, далі - ОУПФ) не зарахувало їй страхового стажу за вказані періоди.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2016 року у справі №345/499/16-а позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо несплати за позивача страхових внесків за період з 01.04.2007 по 30.11.2007 та щодо неподання до УПФ звітів про нарахування та сплату страхових внесків за період з 01.04.2007 по 30.11.2007. Зобов'язано УСЗН сплатити за ОСОБА_3 страхові внески за період з 01.04.2007 по 30.11.2007 та подати до ОУПФ звіти про нарахування та сплату страхових внесків за період з 01.04.2007 по 30.11.2007. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням в цілому, його оскаржило УСЗН, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову повністю. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини справи та не встановив, що сплата страхових внесків покладена на відповідача з 01.04.2007 на осіб, що отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а не тих хто перебував у відпустці по догляду за такими. Позивачці ж згідно наявних у УСЗН документів відповідна допомога була призначена лише з 01.11.2008, що свідчить про відсутність обов'язку у відповідача сплачувати за неї страхові внески у спірний період. Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що за 27 днів квітня 2007 року, за позивачку були сплачені страхові внески, однак не УСЗН.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовну заяву ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що на відповідача чинним на час виникнення спірних відносин законодавством був покладений обов'язок сплачувати страхові внески та подавати про це відповідні звіти за осіб, що отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, однак стосовно позивача, ним вказаного протиправно вчинено не було.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.12.2015 позивач звернулася до УСЗН з вимогою сплатити страхові внески за неї за період з 01.10.2006 по 30.11.2007 та подати звіти про нарахування та сплату страхових внесків за вказаний період, однак відповідач листом від 22.12.2015 №П-362 фактично відмовив їй у задоволенні її вимог (а.с.5-6).

Не погодившись із такими діями відповідача, ОСОБА_3 звернулася до суду із цим адміністративним позовом.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 13 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній, на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У відповідності до ч.6 ст.20 Закону №1058-IV, за осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14 ст.11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога і компенсації.

На виконання ч.1 ст.19 та ч.6 ст.20 Закону №1058-IV КМУ було прийнято Порядок (в редакції чинній станом на 01.04.2007), який визначає механізм сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) до ПФУ, зокрема за осіб, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п.1 Порядку).

Згідно пп.2 п.2 вказаного Порядку страхові внески нараховуються за осіб, зазначених у пп.2 п.1 цього Порядку, - на суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої за базовий звітний період.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що обчислення і сплата страхових внесків провадиться районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення - за осіб зазначених у пп.2 п.1 цього Порядку, які застраховані та не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

У відповідності до п.18 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 №1751 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Порядок-2) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Із системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що обчислення і сплата страхових внесків провадиться районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а не за осіб, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Те, що позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є лише підставою згідно п.20 Порядку-2 для призначення їй відповідної допомоги, однак в жодному разі вказане не свідчить про те, що ОСОБА_3 отримувала таку допомогу, а у УСЗН був обов'язок згідно Порядку сплачувати за неї страхові внески та подавати відповідні звіти.

Більше того, судом апеляційної інстанції було витребувано ряд документів, згідно яких, встановлено наступне.

Так, згідно виписки із розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (далі - ТОВ) від 15.01.2007 №10 (а.с.98) ОСОБА_3 з 15.01.2007 по 08.11.2009 дійсно було надано відпустку для догляду за дитиною до трьох років.

Тобто, позовні вимоги позивачки з 01.10.2006 по 31.12.2006 як вірно було встановлено судом першої інстанції є безпідставними, оскільки вона не могла отримувати у вказаний період допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також не перебувала у відпустці.

Окрім цього, позивачем не оскаржувалось рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позовних вимог за період з 01.10.2006 по 31.12.2006, а отже така погодилась із зазначеними вище доводами суду.

Із виписки з розпорядження від 18.12.2007 №342-п вбачається, що ОСОБА_3 дозволено приступити до роботи з 24.12.2007 (а.с.99).

Індивідуальними відомостями про застраховану особу та листом від 06.10.2016 №7641/06 наданими ОУПФ (а.с.93-95) підтверджується, що за 4 дні січня 2007 року, 27 днів квітня 2007 року та 20 днів грудня 2007 року страхові внески за позивача сплачувались ТОВ, оскільки така перебувала з ним у трудових відносинах.

Також, згідно особової справи ОСОБА_3 (а.с.102-112), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена позивачу лише з 01.11.2008 по 08.11.2009, що підтверджується протоколом від 20.07.2009 №411840.

При цьому слід звернути увагу, що із відповідною заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивач звернулася лише 20.07.2009 (а.с.105-106).

Жодних доказів того, що ОСОБА_3 отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 01.04.2007 по 30.11.2007 матеріали справи не містять.

Відтак, оскільки ОСОБА_3 не отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 01.10.2006 по 31.12.2006 та з 01.04.2007 по 30.11.2007, то у відповідності до п.13 ст.11 Закону №1058-IV та Порядку, обов'язок у УСЗН для обчислення і сплати за неї страхових внесків відсутній.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання УСЗН сплатити за неї страхові внески за період з 01.10.2006 по 31.12.2006 та з 01.04.2007 по 30.11.2007 та подати до ОУПФ звіти про нарахування та сплату страхових внесків за вказані періоди.

З огляду на вищевказане, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Такі обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову, з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя А.І. Рибачук

Повний текст виготовлений 21 листопада 2016 року.