Ухвала суду № 62847981, 14.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 р. Справа № 876/7649/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Каралюса В.М., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного військового комісаріату на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016р. по справі № 809/756/16 за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання нечинним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання нечинним і скасування рішення комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних силах України, викладеного в протоколі № 2 від 27.01.2016 року; зобов'язання комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних силах України прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій у Збройних Силах України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016р. по справі № 809/756/16 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправним і скасовано рішення комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних силах України, викладене в протоколі № 2 від 27.01.2016 року, в частині відмови в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_2; зобов'язано комісію Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних силах України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 12.01.2016 року про надання статусу учасника бойових дій, подану військовому комісару Городенківського РВК за вх. № 31 від 12.01.2016 року, та прийняти рішення. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Івано-Франківський обласний військовий комісаріат оскаржив її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Апелянт, згідно поданого клопотання, просив розгляд справи проводити без його участі.

Позивач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, явки представника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Позивач в запереченні на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову суду законною та просить залишити її без змін.

Згідно із ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 17.05.2014 року, згідно із Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», був призваний на військову службу по мобілізації, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку позивача та копією повідомлення військового комісара Снятинсько-Городенківського ОРВК від 18.07.2014 року № 672.

Відповідно до наказу командира військової частини, польова пошта В0120 від 15.05.2014 року № 7, ОСОБА_2 прийняв справи та приступив до виконання службових обов'язків на посаді кулеметника відділення охорони 5 батальйону територіальної оборони ВОС-101627А.

ОСОБА_2, після прибуття в місто Амвросіївку Донецької області, згідно наказу командувача військами ОК «Північ» від 28.06.2014 року № 188/9/1053 та бойового наказу від 28.06.2014 року № 031, на підставі наказу командира військової частини - польова пошта В0120 № 73 від 05.07.2014 року приступив до виконання бойового завдання.

Згодом, 22.07.2014 року, перебуваючи в селі Кумачове Донецької області, на підставі рапорта ОСОБА_2 про надання відпустки, позивачу згідно наказу командира військової частини - польова пошта В0120 № 88 від 22.07.2014 року була надана відпустка.

30.07.2014 року, під час відпустки, ОСОБА_2 був госпіталізований в Івано-Франківську обласну психоневрологічну лікарню № 3.

14.08.2014 року позивача виписали з вказаного медичного закладу з подальшим направленням в клініку психіатрії ГВМКЦ «ГВКГ», що підтверджується копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2611/14 від 14.08.2014 року № 5728.

26.08.2014 року ОСОБА_2 повторно госпіталізований в клініку психіатрії в ГВМКЦ «ГВКГ», де проходив стаціонарне лікування по 19.09.2014 року. Рішенням госпітальної комісії від 18.09.2014 року позивачу була надана відпустка на 30 календарних днів за станом здоров'я.

Копією виписного епікризису № 25570, наявного в матеріалах справи, підтверджується, що 30.10.2014 року ОСОБА_2 був знову госпіталізований в клініку психіатрії в ГВМКЦ «ГВКГ», де лікувався до 18.12.2014 року.

Судом встановлено, що 11.12.2014 року госпітальна військово-лікарська комісія психоневрологічного профілю ГВМКЦ «ГВКГ» МО України визнала ОСОБА_2 непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час на підставі ст. 17-б графи ІІ «Розклад хвороб» Положення про військово-лікарську експертизу МОЗ України, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 1596-п від 17.12.2014 року. При цьому, згідно висновку госпітальної військово-лікарської комісії психоневрологічного профілю ГВМКЦ «ГВКГ» МО України, захворювання ОСОБА_2 пов'язане з проходженням військової служби.

Відтак, 29.11.2014 року наказом командира військової частини польова пошта В0120 № 207 від 29.11.2014 року відповідно до вимог телеграми ТВО КВ ОК «Північ» від 28.11.2014 року № 186/5/2/1813 ОСОБА_2 направлено для подальшого проходження служби в розпорядження військового комісара Івано-Франківського ОВК та виключено зі списків особового складу військової частини польова пошта В0120 і всіх видів забезпечення.

Відповідно до Наказу ТВО військового комісара Івано-Франківського ОВК від 05.01.2015 року № 1, на підставі наказу командувача військ ОК «Північ» від 25.12.2014 року № 128-РС про звільнення ОСОБА_2 з військової служби у запас за станом здоров'я, позивача виключено зі списків особового складу Івано-Франківського ОВК та всіх видів забезпечення.

В подальшому, 05.02.2015 року Івано-Франківською МСЕК встановлено в ОСОБА_2 втрату професійної працездатності на 25 %, яка пов'язана з проходженням військової служби.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.01.2015 року ОСОБА_2 звернувся до військового комісаріату Городенківського РВК із заявою про направлення документів на комісію Івано-Франківського ОВК для надання ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Листом № 10/968 від 11.02.2015 року Івано-Франківський ОВК направив на адресу позивача витяг з протоколу № 2 від 27.01.2016 року засідання комісії Івано-Франківського ОВК з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України.

Відповідно до вказаного витягу з протоколу № 2 від 27.01.2016 року, ОСОБА_2 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій в зв'язку з тим, що у довідці про безпосередню участь в антитерористичній операції вказано як підставу наказ керівника сектору «Д» № 15 від 03.08.2014 року, однак прізвище ОСОБА_2 в цьому наказі відсутнє.

З матеріалів справи слідує, що в березні 2016 року ОСОБА_2 звертався в комісію з питань визначення учасниками бойових дій Міністерства оборони України, однак Департамент кадрової політики Міністерства оборони України листом від 21.04.2016 року № 226/9/3506 повідомило ОСОБА_2, що з 2009 року в Міністерстві оборони України не існує комісії щодо вирішення спірних питань із визначення учасників бойових дій, тому рішення комісії Івано-Франківського ОВК з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій є остаточним, а позивач має право оскаржити вищезазначене рішення в судовому порядку.

Положення статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплюють, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413 затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 413 встановлено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно пункту 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається, зокрема, комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС.

Згідно з положеннями пункт 6 Порядку № 413, для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками установ, закладів подаються на розгляд комісії у місячний строк після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу чи призначення їх на відповідні посади.

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що у випадку неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 самостійно звернувся із заявою від 12.01.2016 року до Городенківського районного військового комісаріату, в якій просив направити документи на комісію Івано-Франківського обласного військового комісаріату для надання ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій за безпосередню участь в антитерористичній операції. До заяви ОСОБА_2 долучив згоду на збір та обробку персональних даних; копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; довідку про участь в АТО від 06.09.2014 року № 396; копію військового квитка; витяг з наказу командира військової частини польова пошта В0120 № 7 від 15.05.2014 року; копії посвідчень учасника бойових дій двох свідків та їхнї нотаріально засвідчені заяви від 06.08.2015 року про участь ОСОБА_2 в антитерористичній операції; витяг з наказу командира військової частини - польова пошта В0120 № 88 від 22.07.2014 року; витяг з наказу командира військової частини - польова пошта В0120 № 207 від 29.11.2014 року; витяг з наказу командира військової частини - польова пошта В0120 № 1 від 05.01.2015 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.02.2015 року Івано-Франківський обласний військовий комісаріат листом № 10/968 направив на адресу позивача витяг з протоколу № 2 від 27.01.2016 року засідання комісії Івано-Франківського ОВК з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України, яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні статусу учасника бойових дій в зв'язку з тим, що у довідці про безпосередню участь в антитерористичній операції вказана підстава: наказ керівника сектору «Д» № 15 від 03.08.2014 року, але в цьому наказі керівника сектору «Д» прізвище ОСОБА_2 відсутнє.

Колегія суддв апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості відмови позивачу у наданні статусу учасника бойових дій з наступних підстав.

Положеннями пункту 4 Порядку № 413 встановлено перелік документів, які слугують підставою для надання особі статусу учасника бойових дій. При цьому, системний аналіз даного пункту приводить до висновку, що надання особі статусу учасника бойових здійснюється за наявності хоча б одного з перелічених документів, серед яких: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність прізвища позивача в наказі керівника сектору «Д» № 15 від 03.08.2014 року, не може слугувати підставою для спростування факту безпосередньої участі ОСОБА_2 в антитерористичній операції, за наявності інших документів, що підтверджують факт перебування позивача в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема витягом з наказу командира військової частини - польова пошта В0120 № 73 від 05.07.2014 року, який свідчить про прибуття позивача в місто Амвросіївка Донецької області для виконання бойового завдання та встановлення винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях; витягу з наказу командира військової частини польова пошта В0120 №88 від 22.07.2014 року, який свідчить про вибуття ОСОБА_2 з села Кумачове Старобешівського району Донецької області у відпустку за сімейними обставинами з 22.07.2014 року; довідки про безпосередню участь в АТО від 06.09.2014 року № 396.

Також, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо необгрунтованісті тверджень відповідача про те, що позивач не надав на засідання комісії наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення ОСОБА_2 (в тому числі в складі підрозділу) до проведення антитерористичної операції, оскільки пункт 4 Порядку № 413 містить не вичерпний перелік документів, які слугують підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

З приводу тверджень Івано-Франківського обласного військового комісаріату про те, що відомості вказані в довідці № 396 від 06.09.2014 року про безпосередню участь ОСОБА_2 в антитерористичній операції в період з 05.07.2014 року по 21.07.2014 року та з 01.08.2014 року по 24.08.2014 року не відповідають дійсності, оскільки згідно виписки із карти амбулаторного лікування позивача Івано-Франківської психо-неврологічної лікарні від 14.08.2014 року № 5728 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у вказаному лікувальному закладі в період з 30.07.2014 року по 14.08.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 06.09.2014 року № 396 підтверджується, що ОСОБА_2 в період з 05.07.2014 року по 21.07.2014 року та з 01.08.2014 року по 24.08.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області (Сектор «Д»).

Зазначена довідка видана на підставі наказу командира військової частини - польова пошта В0120 № 73 від 05.07.2014 року; наказу керівника сектору «Д» № 15 від 03.08.2014 року; наказу командира військової частини - польова пошта В0120 № 73 від 05.07.2014 року. Дана довідка підписана командиром військової частини - польова пошта В0120 ОСОБА_3 та містить відбиток печатки військової частини - польова пошта В0120. Тобто, довідка про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 06.09.2014 року № 396 відповідає формі, що встановлена Положенням № 200. Одночасно суд вважає, що невідповідність інформації у вказаній довідці щодо періоду, коли позивач брав участь у бойових діях та фактично перебував на стаціонарному лікуванні в період з 20.07.2014 року по 14.08.2015 року, жодним чином не пов'язана із діями позивача, оскільки видача такої довідки належить до повноважень командира військової частини, в якій проходив військову службу ОСОБА_2

Також, в матеріалах справи наявна довідка № 396 від 06.09.2014 року, видана солдату ОСОБА_2 про те, що він перебував на військовій службі у військовій частині - польова пошта В0120, яка входила до складу сил, що залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з 05.07.2014 року по 22.07.2014 року. Довідка підписана командиром військової частини - польова пошта В0120 ОСОБА_3 та містить відбиток печатки військової частини - польова пошта В0120.

Також, колегія суддів зазначає, що на підставі наказу командира військової частини - польова пошта В0120 від 05.07.2014 року № 73 встановлена грошова винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції особовому складу військової частини - польова пошта В0120, в тому числі і ОСОБА_2 Тобто, уже сам факт встановлення такої грошової винагороди ОСОБА_2 свідчить про перебування позивача в зоні проведення АТО. В той же час, виплата чи не виплата грошового забезпечення не може безпосередньо слугувати підставою для висновків відповідача про безпосередню участь ОСОБА_2 в антитерористичній операції, а підлягає оцінці разом з іншими обставинами.

Згідно архівної довідки № 179/1/7663 від 11.08.2016 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В0120 № 121 від 26.08.2014 року ОСОБА_2 слід вважати вибувшим з розпорядження сил АТО з 26.08.2014 року та відправленим у пункт постійної дислокації військової частини - польова пошта В0120 - м. Івано-Франківськ.

Судом встановлено, що населені пункти, в яких перебував ОСОБА_2 в період з 05.07.2014 року по 22.07.2014 року, виконуючи бойове завдання, згідно вищевказаних наказів - місто Амвросіївка та село Кумачове Старобешівського району Донецької області, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», відносяться до території АТО.

З огляду на икладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані документи підтверджують факт направлення ОСОБА_2 в зону проведення АТО для виконання бойового завдання, його перебування в зоні АТО, під час якого позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції.

Суд звертає увагу також на те, що діяльність комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій регламентується Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 року № 200 (надалі - Положення № 200).

Крім цього, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач разом із заявою від 12.01.2016 року подав нотаріально засвідчену заяву двох свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якій останні зазначили, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині В0120, яка брала участь в антитерористичній операції в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області (сектор «Д») в період з 05.07.2014 року по 22.07.2014 року та в цей період позивач брав участь в бойових діях.

Як слідує з протоколу № 2 від 27.01.2015 року, вказані заяви не взяті до уваги, оскільки ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не викликали на засідання комісії для надання показів. Також Комісією, враховуючи неточності, розбіжності, відсутність повної інформації в поданих позивачем документах, зокрема в довідці № 396 від 06.09.2015 року, наказах командира частини, керівника сектору «Д», наявній у відповідача розрахунковій відомості про нарахування грошового забезпечення за травень-листопад 2015 року, не було вжито жодних дій щодо отримання додаткової інформації для перевірки поданих позивачем документів, зокрема, вчинення відповідних запитів, заслуховування свідків: осіб, які безпосередньо проходили військову службу з позивачем, в тому числі і його командирів.

Разом з тим, відповідачем не виконано свій обов'язок, зазначений в пункті 10 Положення № 200, щодо заслуховування пояснення осіб, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджування інші докази особистої участі заявника в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил), зокрема в матеріалах справи міститься лист Городенківської районної організації Української спілки ветеранів Афганістану від 11.07.2016 року № 24, згідно якого 17.07.2014 року представники даної громадської організації доставили та безпосередньо надали ОСОБА_2 військове спорядження в місті Амвросіївка Донецької області.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та ставить під сумнів дотримання Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом принципу обґрунтованості, розсудливості та добросовісності при прийнятті оскарженого рішення щодо відмови ОСОБА_2 в наданні статусу учасника бойових дій, і вважає, що за наявних неточностей, недоліків в змісті оформлених документів, сумнівів щодо достатності та допустимості документів, без їх повної та всебічної перевірки належними та допустимими доказами, комісія Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій дійшла передчасного висновку, оскільки не мала достатніх підстав для прийняття рішення, викладеного в протоколі № 2 від 27.01.2016 року, про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_2

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 про протиправність та скасування рішення комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних силах України, викладеного в протоколі № 2 від 27.01.2016 року, в частині відмови в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_2

Щодо позовної вимоги про зобов'язання комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій у Збройних Силах України, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, рішення про надання статусу учасника бойових дій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413, приймається виключно комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС.

Суд не вправі підміняти орган, на який покладено вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій та з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних силах України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 12.01.2016 року про надання статусу учасника бойових дій, подану військовому комісару Городенківського РВК за вх. № 31 від 12.01.2016 року, та прийняти відповідне рішення, зокрема, з врахуванням обставин, встановлених судовим рішенням в цій адміністративній справі.

Посилання апелянта на ту обставину, що Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 року № 602 внесено зміни до «Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО», колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки дана норма не діяла на день звернення позивачем із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного військового комісаріату слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160 ч.3, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У ХВ А Л И В:

Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016р. по справі № 809/756/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді В.М.Каралюс

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2016 року.