Ухвала суду № 62847696, 08.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2016 рокусправа № 804/2960/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

за участю представників:

позивача: - Жаботенко І.В. (дов. від 25.02.2016)

Неклюдова Н.Й. (дов. від 25.12.2015)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу приватного підприємства «Світекс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року

у справі № 804/2960/16

за позовом приватного підприємства «Світекс»

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Світекс» звернулося до суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.05.2016 № 0000141400, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 297417,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу щодо порушення ПП «Світекс»» вимог податкового законодавства, оскільки господарські операції з ТОВ «Екодит» підтверджені належними первинними документами, що свідчать про формування показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій з виконання робіт в межах договору підряду №84 від 28.07.2015 з ТОВ «Екодит», що, в свою чергу, є належною підставою для формування податкового обліку підприємства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано правильністю доводів податкового органу щодо нереальності проведених господарських операцій позивача з ТОВ «Екодит», оскільки надані до перевірки ПП «Світекс» первинні документи не містять необхідної інформації, яка дає змогу довести причетність ТОВ «Екодит» до виконання робіт на об'єктах ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «ЦГЗК». Крім того, у ТОВ «Екодит» відсутній дозвіл на виконання робіт Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду. Крім того, відсутні докази транспортування техніки та надання необхідних засобів для виконання робіт на об'єктах капітального будівництва гірничо-металургійного комплексу ПАТ «Північний ГЗК», Пат «Центральний ГЗК». Позивачем не надано до перевірки протоколи перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки працівників субпідрядної організації ТОВ «Екодит», журнали реєстрації інструктажів працівників субпідрядної організації ТОВ «Екодит», наряди допуску на проведення робіт підвищеної небезпеки працівників субпідрядної організації ТОВ «Екодит».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач наполягає на тому, що податковому органу під час перевірки і додатково після її проведення (разом з запереченнями на акт перевірки) надані в повному обсязі всі документи, що підтверджують фактичне отримання придбаних робіт та їх використання у господарський діяльності позивача. Виявлене відповідачем порушення ґрунтується лише на податковій звітності контрагента ПП «Світекс» - ТОВ «Екодит» та інформації з АІС "Податковий блок", проте, судом першої інстанції не враховано, що інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, а отже не є належними доказами. Також позивач зазначає, що відсутність дозволу у ТОВ «Екодит» на виконання робіт виключає відповідальність позивача, оскільки такий обов'язок покладний на субпідрядника відповідно до ст. 837 ЦК України.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Світекс» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Екодит» за період з 01.08.2015 по 31.08.2015 та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами якої складений акт від 25.03.2016 року №218/04-83-14/24614310.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 198278, 00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з огляду на неможливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Екодит» з виконання підрядних робіт на об'єктах капітального будівництва гірничо-металургійного комплексу ПАТ «Північний ГЗК», Пат «Центральний ГЗК».

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.05.2016 №0000141400, яким Приватному підприємству «Світекс» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 297417 грн., в тому числі 198278 грн. - основний платіж, 99139 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а. с.37).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про правильність висновків податкового органу.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За визначеннями, наведеними в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно п.п.«б» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачаться з матеріалів справи, не заперечується позивачем, ПП «Світекс» має матеріально-технічну базу, орендовані будівельну техніку та обладнання, (т.1, а. с.42 на зв.), ліцензію від 17.07.2015 серія АЕ № 641240 зі строком дії з 06.07.2015 по 06.07.2020 на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (т.1, а. с.29), а також дозволи на певні види робіт, видані Держкомітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (т.1, а. с.41 на зв., 42).

У періоді, що перевірявся, ПП «Світекс» в якості виконавця будівельних робіт мало господарські відносини з підприємствами-замовниками за наступними договорами:

- за договором підряду № 76 на капітальне будівництво від 20.01.2010, укладеним між ПП «Світекс» (Підрядник) та ПАТ «Північний ГЗК» (Замовник), за умовами якого Підрядник зобов'язався виконати власними силами та засобами підземні гірничо-капітальні роботи з будівництва циклічно-поточної технології скельних порід розкриву гор.205, м у Первомайському кар'єрі (т.1, а. с.70-72);

- за договором № 93-04-10 від 06.02.2015, укладеним між ПП «Світекс» (Підрядник) та ПАТ «Центральний ГЗК» (Замовник), за умовами якого Підрядник зобов'язався виконати на свій ризик у порядку та умовах даного Договору роботи по об'єкту капітального будівництва (мовою оригіналу) «Строительство ВДПУ-4ТМ» на шахті ім.Орджонікідзе у кількості 25 шт. в обсягах, передбачених та затверджених Замовником кошторисом чи проектами (т.1, а. с.98-105).

Вказаними договорами передбачається право Підрядника залучати до певних видів (етапів) робіт субпідрядників за умови наявності письмової годи Замовника на таке залучення (п.3.1 договору № 76 від 20.01.2010 та п.1.3 договору № 93-04-10 від 06.02.2015).

Також для здійснення будівельних робіт, які предметом вищевказаних договорів, Підрядник має здійснити проведення вступного інструктажу з працівниками субпідрядника з охорони праці (п.п.5.1-5.11 договору № 76 від 20.01.2010 та п.п.11.1.4-11.1.7 договору № 93-04-10 від 06.02.2015).

При цьому з положень вказаних договорів вбачається, що на об'єктах Замовників - ПАТ «Північний ГЗК» і ПАТ «Центральний ГЗК», діє пропускна система з видачею перепусток (п.5.5 договору № 76 від 20.01.2010 та п.5.6 договору № 93-04-10 від 06.02.2015).

Отже, даними договорами визначається можливість допуску сторонніх осіб на території об'єктів ГЗК шляхом перетину пропускного пункту з видачею відповідних пропусків, що, в свою чергу, передбачає ведення обліку такого пропуску.

ПП «Світекс» залучив для виконання певних видів робіт за умовами договорів №76 від 20.01.2010 та № 93-04-10 від 06.02.2015 в якості субпідрядника ТОВ «Екодит», за договором підряду № 84 від 28.07.2015 (т.1, а. с.66, 67).

За умовами даного договору, ПП «Світекс» (Генпідрядник) доручає, а ТОВ «Екодит» (Субпідрядник) зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи об'єктів Генпідрядника відповідно до даного Договору, Додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного Договору.

На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ «Екодит» у серпні 2015 року оформлено документи на загальну суму 1189666,34 грн. в т. ч. ПДВ 198277,72грн.

Відповідачем встановлено складення та надання позивачем на підтвердження виконання субпідрядних робіт на об'єктах замовників первинних документів, зокрема, податкових накладних, актів виконаних робіт та документів бухгалтерського обліку.

Разом з тим наявні в матеріалах справи свідчать про наступне:

З Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачаться, що місцем знаходження ПП «Світекс» у серпні 2015 року є м.Кривий Ріг, місцем знаходження ТОВ «Екодит» - смт.Баришівка Київської обл. (т.1, а.с.31).

За даними податкової звітності контрагента позивача, у ТОВ «Екодит» по формі 1 Дф за III квартал 2015 року працює 11 осіб.

При цьому ТОВ «Екодит» протягом серпня 2015 року виписало документи на відвантаження до різних міст областей України: м.Вишгород, м.Миколаїв, м.Київ, м.Ірпінь Київської області, м.Запоріжжя, м.Львів, Запорізька область, м.Красноармійськ Донецької області, Дніпропетровській області на суму 2 243 2984 грн. з кількістю 201 контрагент, та отримало документи на отримання товарів (робіт, послуг) від 9 контрагентів на суму 13 837 800грн. із різних міст та областей України: м.Київ, м.Запоріжжя., м.Бориспіль, м.Львів, м.Біла Церква Київська область.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачається не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

В даному випадку висновок відповідача, з чим погодився суд першої інстанції, щодо неможливості виконання одинадцятьма працівниками ТОВ «Екодит» будівельних робіт протягом серпня 2015 року позивачем жодним чином не спростовано.

Посилання позивача на можливу наявність помилок в інформаційних базах даних податкового органу, не є належним доказом у розумінні ст.70 КАС України, оскільки не спростовують дані відповідача про кількість працюючих у ТОВ «Екодит» та виписування цим товариством протягом серпня 2015 року документів на користь контрагентів з різних міст і областей України.

Позивачем також не надано суду письмової згоди Замовників (ГЗК) на залучення в якості субпідрядника ТОВ «Екодит» до певних етапів робіт на об'єктах ГЗК, як це передбачено п.3.1 договору № 76 від 20.01.2010 та п.1.3 договору № 93-04-10 від 06.02.2015.

Позивачем не надано і доказів реєстрації працівників ТОВ «Екодит» на пропускних пунктах, видачі перепусток працівникам ТОВ «Екодит» для здійснення будівельних робіт на об'єктах ГЗК, необхідність наявності яких передбачається п.5.5 договору № 76 від 20.01.2010 та п.5.6 договору № 93-04-10 від 06.02.2015).

Відсутні і журнали реєстрації інструктажів працівників субпідрядної організації ТОВ «Екодит» з питань охорони праці, як це передбачено п.п.5.1-5.11 договору № 76 від 20.01.2010 та п.п.11.1.4-11.1.7 договору № 93-04-10 від 06.02.2015, та узгоджується з приписами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511.

Згідно п.п.6.1-6.3 п.6 даного Типового положення (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 5), який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

Позивач посилається на надання контролюючому органу в ході проведення перевірки всіх необхідних первинних документів, проте не надає жодних доказів, які б підтверджували перебування працівників ТОВ «Екодит» на об'єктах будівництва ГЗК з метою виконання будівельних робіт за Договором підряду №84 від 28.07.2015.

Також апеляційний суд приймає до уваги встановлену судом першої інстанції і не спростовану позивачем відсутність доцільності залучення субпідрядника - ТОВ «Екодит» для виконання будівельних робіт з огляду на наявність у самого позивача як ліцензії на право здійснення діяльності у будівництві, так і дозволів на право виконання певних видів робіт, а також матеріально-технічної бази, в той час як докази наявності у ТОВ «Екодит» необхідних дозволів на виконання певних видів робіт відсутні.

При цьому колегія суддів зауважує, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Тобто будь-які документи (у тому числі, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичне здійснення господарської операції не доведено, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх інших реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як зазначено вище, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

З огляду на встановлені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про відсутність належних доказів реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Екодит» за договором підряду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним збільшення товариству грошових зобов'язань з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 25.03.2016 № 0000141400.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Світекс» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі № 804/2960/16 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко