Ухвала суду № 62847624, 10.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2016 рокусправа № 335/8644/16-а(2-а/335/285/2016) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2016 року у справі №335/8644/16-а (2-а/335/285/2016) за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління ДФС Децик Алли Миколаївни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову серії АА №179116 від 19.07.2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.165-1 КпАП України, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вимоги ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у період 2013-2014рр. порушено не було, оскільки з працівниками були укладені цивільно-правові угоди, і винагорода, виплачена таким особам не є заробітною платою особам, які працюють на умовах трудового договору, тобто є базою оподаткування єдиним внеском у розмірі 34,7% та 2,6%, а не 38,54% та 3,6%, як вважає податковий орган.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2016 року позов задоволено частково. Постанову заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик Алли Миколаївни серії АА №179116 від 19 липня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.165-1 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 680 грн., визнано протиправною та скасовано. В решті частині вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в позові. Апеляційна скарга, фактично, обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які викладені в акті перевірки, та які свідчать про порушення головним бухгалтером ПАТ «Запоріжтрасформатор» вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у період 2013-2014рр. в частині визначення бази оподаткування єдиним внеском, а саме її заниження внаслідок не включення заробітної плати по трудовим договорам, які позивачем віднесені до угод цивільно-правового характеру.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 22.02.2016 року по 15.06.2016 року повноважними особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрасформатор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за наслідками якої складено Акт №49/28-04-14-00/00213428 від 23.06.2016р. (а.с.12-24)

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення ПАТ «Запоріжтрансформатор», зокрема, п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27730,52грн.

06.07.2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження складено протокол №751319 про адміністративне правопорушення серії АА №751319, згідно якого головний бухгалтер ПАТ « 3апоріжтрансформатор» - ОСОБА_1 вчинила порушення встановленого порядку перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, подання недостовірних відомостей, а саме п.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у період 2013-2014рр, не нараховано єдиний соціальний внесок у загальній сумі 27730,52 грн., відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.165-1 КУпАП. Вказане порушення встановлено, зокрема, актом перевірки від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428.

За результатами розгляду вказаного протоколу, заступником начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих латників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик А.М. винесено постанову від 19 липня 2016 року серії АА №179116 про накладення адміністративного стягнення за порушення ч.1 ст.165-1 КУпАП та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428, на якому ґрунтується протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, оскаржено, а отже податкові зобов'язання є неузгодженими, факт допущення порушень ведення податкового обліку не можна вважати встановленим, а відповідні твердження податкового органу, які відображають лише позицію однієї із сторін спору, не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях платника податків вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності і, відповідно, не може бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістом ч.1 ст.165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, факт порушення позивачем законодавства підтверджується лише наявним у матеріалах справи актом перевірки та протоколом.

При цьому, слід звернути увагу, що в матеріалах справи відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а протокол про адміністративне правопорушення не підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від його підписання, натомість акт про відмову від підписання в матеріалах справи відсутній, як і відсутні належні та допустимі докази, зокрема, пояснення осіб, на які посилається відповідач в акті, щодо перебування в трудових відносинах з позивачем наступних осіб: гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та отримання ними саме заробітної плати, а не винагороди, як за цивільно-правовою угодою.

Отже, при дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності без з'ясування обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність та з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, без встановлення її вини.

Таким чином, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та протиправності оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки наявними у матеріалах справи доказами, підтверджується лише факт перебування у трудових відносинах з позивачем вище перелічених осіб на підставі трудових угод та сплату ПАТ «Запоріжтрансформатор» у встановленому законом порядку ЄСВ, що підтверджується й актом перевірки відповідача.

Крім того, слід звернути увагу на те, що згідно з частиною першою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до п. п. 1, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Листом від 02.08.2013 №6802-0-4-13/11 Міністерство юстиції України роз'яснило, що в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" роботодавець зобов'язаний сплачувати єдиний внесок щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця, передбачене статтею 165-1 КУпАП порушення, яке полягає, зокрема, в порушенні порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або подання недостовірних відомостей, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, тому передбачений двомісячний строк має обчислюватись не від дати складання акту за період не сплати роботодавцем єдиного внеску з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, а з дати вчинення самих правопорушень щомісячно.

Таким чином, накладення адміністративного стягнення відбулося поза межами строків, встановлених ст.38 КУпАП, а тому, оскаржена постанова підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2016 року у справі №335/8644/16-а (2-а/335/285/2016) залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.211-212 КАС України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: О.О. Круговий