Постанова № 62847479, 15.11.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа № 914/3555/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Матущака О.І. Хабіб М.І.,

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.

та представників сторін:

від позивача: Олексюк Ф.Ю. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 б/н від 13.07.2016

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 (головуючий суддя Щигельська О.І., судді Кидисюк Р.А., Петрашко М.М.)

у справі № 914/3555/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", м. Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Стебник, Львівська область

про стягнення 67 052, 85 доларів США.

Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 67 052, 85 доларів США (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), з яких 56 588, 15 доларів США заборгованості по тілу кредиту (що згідно курсу НБУ еквівалентно 1 304 910, 57грн), 352,10 доларів США відсотків за період з 01.11.2015 по 16.11.2015 (що згідно курсу НБУ еквівалентно 8 119, 35 грн), 6 015, 33 долари США прострочених відсотків (що згідно курсу НБУ еквівалентно 138 712, 22 грн) та 4 097, 27 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди (що згідно курсу НБУ еквівалентно 94 482, 16 грн). Позов заявлено на підставі кредитного договору № 123/08-юкі від 09.09.2008.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 у справі № 914/3555/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 56 588, 15 доларів США заборгованості по тілу кредиту (що згідно курсу НБУ станом на 16.11.2015 еквівалентно 1 304 910, 57 грн), 6 367, 43 доларів США відсотків (що згідно курсу НБУ станом на 16.11.2015 еквівалентно 146 831, 57 грн), 94 482, 16грн пені, нарахованої за період з 06.11.2014 по 06.05.2015 за несвоєчасне погашення кредиту та за період з 06.03.2015 по 03.09.2015 за несвоєчасну сплату процентної винагороди, а також 23 193, 38 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що матеріали справи підтверджено належними та допустимими доказами факт надання кредиту відповідачу, отримання ним вимоги про дострокове повернення кредиту у зв'язку з наявною заборгованістю, як по тілу, так і по процентах за користування кредитом у строки, встановлені договором та відсутністю доказів погашення заборгованості відповідачем.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ФОП ОСОБА_3 звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 та просить прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права.

Зокрема, стверджує, що матеріалами справи не підтверджено наявності самої заборгованості по кредиту, узгодженість сторонами ціни договору та розміру здороження кредиту фактично заявленим до стягнення розмірам. Відтак, вважає відповідач вважає кредитний договір удаваним.

Зазначає, що пеня розрахована позивачем в іноземній валюті, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Також, зазначає, що місцевим господарським судом безпідставно не зупинено провадження у даній справі до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/18598/15 предметом якої є визнання недійсним кредитного договору та не призначено в межах даної справи судово-економічної експертизи.

Крім того, скаржником долучено до апеляційної скарги висновок експертного економічного дослідження від 04.04.2016.

Висновок судового експерта, долучений позивачем до апеляційної скарги розцінюється судом як контррозрахунок скаржника.

5 серпня 2016 року позивач, скориставшись правом, встановленим ст. 96 ГПК України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому на спростування доводів скаржника зазначає наступне. Сторонами у справі на підставі заяви відповідача на отримання кредиту укладено кредитний договір та досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, дотримана його форма та вчинені дії на його виконання і настання реальних наслідків, отже посилання на удаваність правочину вважає безпідставним. Вказує про наявність в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт надання кредиту. Зазначає про обґрунтованість висновку місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для зупинення провадження у даній справі.

Надалі скаржником подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи. На розгляд судово-економічної експертизи пропонував поставити наступні питання:

Чи підтверджується документально та нормативно розмір наданих кредитних коштів АТ «Індекс-Банк» до ФОП ОСОБА_3 згідно укладеного кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008?;

Чи підтверджується документально та нормативно розмір заборгованості за основною сумою боргу, нарахованим відсоткам, штрафними санкціями (пені) за кредитним договором №123/08-юкі від 09.09.2008, умовами вказаного кредитного договору та розрахунковими документами щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором станом на 16.11.2015?;

Чи відповідає метод нарахування банком процентів, комісій за користування та управління кредитом за кредитним договором №123/08-юкі від 09.09.2008 вимогам положення банку «Про кредитування», та вимогам нормативно-правових актів Національного банку України?;

Чи відповідають умовам кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 узгоджені сторонами розміри відсоткової ставки за кредитом, ціни договору та розмір здороження кредиту фактично (реально) заявленим до стягнення розмірам?;

Якою є реальна відсоткова ставка, розмір абсолютного значення подорожчання кредиту по кредитному договору №123/08-юкі від 09.09.2008 та сукупна вартість кредиту, станом на дату укладення кредитного договору (09.09.2008) та станом на 16.11.2016 з урахуванням здійснених позичальником платежів у період з 09.09.2008 по 16.11.2015?

В дане судове засідання з'явились представники обох сторін та підтримали власні доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Крім того, представник відповідача підтримав клопотання про призначення експертизи. Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечив.

Розглянувши клопотання про призначення судово-економічної експертизи, судова колегія відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України, господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Також зазначено, що у разі якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, підстави для задоволення клопотання відповідача та призначення судово-економічної експертизи по справі, відсутні, оскільки питань, роз'яснення яких потребує спеціальних знань, не виникає, адже суд не позбавлений можливості встановити ті обставини й дати відповіді на ті запитання, які відповідач просить поставити на вирішення експерта.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на не, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 у справі № 914/3555/15 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.09.2008 АТ "Індустріально-експортний банк" (повним правонаступником якого є ПАТ "Індустріально-експортний банк", повним правонаступником якого є ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" та ФОП ОСОБА_3 (позичальник за договором, відповідач по справі) укладено кредитний договір №123/08-ЮКІ, в який в подальшому внесено зміни та доповнення шляхом підписання сторонами договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008, а саме договору №1 від 02.03.2009 та договору №2 від 29.12.2009.

Відповідно до п. 1.1 договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії, у валюті, обумовленій в цьому договорі, у розмірі 105000,00 доларів США, а позичальник - прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором. Строк функціонування невідновлювальної кредитної лінії: з 9 вересня 2008 року по 8 вересня 2021 року.

Згідно з п. 3.6 договору, надання кредиту здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1, що відкритий в Трускавецькому відділенні при ФЛРУ АТ "ІНДЕКС-БАНК". МФО 325279. Днем надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на рахунок, зазначений в пункті 6.7. (1), а днем повернення кредиту вважається день зарахування на рахунок, зазначений в пункті 6.7 (1). всієї суми кредиту.

Копія заяви ФО-П ОСОБА_3 на відкриття поточного рахунку в АТ "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК" від 09.09.2008 міститься в матеріалах справи.

На виконання умов вказаного договору позивачем надано кредит в розмірі 105000,00 доларів США, що підтверджується валютними меморіальними ордерами №1 від 10.09.2008 на суму 90184,00 долари США та №1 від 15.09.2008 на суму 14816,00 доларів США, копії яких долучено до матеріалів справи, та не суперечить п.1.2 договору, відповідно до якого кредит надається позичальнику траншами.

За договором, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату в порядку і на умовах, визначених договором (п.4.2). Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 14 % річних (із розрахунку 360 днів на рік) (п.4.2.1). Сума процентів, що підлягають сплаті, нараховується щомісячно на наступний робочий день після закінчення чергового періоду нарахування процентів; в день повного погашення кредиту та в останній робочий день грудня відповідного року на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом у відповідному періоді за фактичну календарну кількість днів користування кредитом у відповідному періоді, та охоплює період з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день) (п.4.2.2). Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за періодом нарахування процентів та в день повного погашення кредиту за минулий період нарахування процентів, відповідно до графіку погашення, що є Додатком № 1 до цього договору (п.4.2.3). Водночас, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний протягом всього терміну прострочення і до повного повернення кредиту сплачувати банку проценти в розмірі та порядку, встановленому цим договором (п.4.2.4). У відповідності до п.5.1 договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит частинами щомісячно до 5 числа місяця, наступного за періодом нарахування процентів, відповідно до графіку погашення, що є Додатком №1 до цього Договору.

З огляду на невиконання позивачем обов'язку щодо повернення кредиту та сплати відсотків, в останнього утворилась заборгованість.

Так, невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором та/або угодами про забезпечення та/або будь-якими іншими договорами між банком та позичальником, які не вказані у цьому договорі, та/або будь-якими іншими договорами між позичальником та третіми особами та/або будь-яка третя особа реалізує свої права за будь-яким видом забезпечення стосовно будь-яких активів позичальника або особи з якою укладено угоду про забезпечення, тлумачиться відповідно до пп.1 п.7.1 договору тлумачиться для його цілей як негативна обставина. У договорі також зазначено, що незалежно від інших положень цього договору, у випадку виникнення будь-якої негативної обставини, для позичальника, виключно на власний розсуд банку, серед іншого, може настати такий наслідок як дострокове повернення кредиту. Відповідно до п.5.3 договору, дострокове повернення кредиту може відбуватись за ініціативою позичальника, а також па вимогу банку у випадках, передбачених цим договором та/або угодою про забезпечення.

Згідно з п.7.2.2 договору, банк набуває право, письмово повідомивши про це позичальника, в односторонньому порядку вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит в повному обсязі, при цьому обов'язки банку з надання кредиту за цим договором припиняються, а цей договір між сторонами вважається зміненим як зазначено в цьому пункті. Позичальник зобов'язаний, незважаючи на інші положення цього договору, виконати зазначену вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із нарахованою платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно цього договору, в строк не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги позичальником. Також п.7.2.3 договору визначено, що банк має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника та/або осіб з якими укладено угоди про забезпечення достроково виконати інші зобов'язання перед банком, то передбачені цим договором та/або угодами про забезпечення, письмово повідомивши їх про це.

Так, ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" надіслано на адресу ОСОБА_3 повідомлення-вимогу №122/44-04 від 24.03.2015 про дострокове повернення банку кредиту в повному обсязі, нарахованих за його користування процентів та нарахованої пені. Загальна заборгованість станом на 23.03.2015склала 57873,16 доларів США. Копію вказаного повідомлення долучено до матеріалів справи, так само як і повідомлення установи зв'язку про вручення рекомендованого поштового відправлення адресату.

Однак доказів задоволення вимоги матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як визначено ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Так, згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас, відповідач, заперечує отримання коштів згідно з договором, звертаючи увагу на те, що позивач не підтвердив отримання коштів, а тому не має права вимагати їх повернення. На думку ФО-П ОСОБА_3, в матеріалах справи відсутні первинні документи, що підтверджують не лише суму боргу, а й сам факт передачі 105000 доларів США від позивача до відповідача. Відповідач також зазначає, що не зрозуміло на підставі яких документів зроблено розрахунки, оскільки позивачем не надано суду належних первинних документів, щодо наявності заборгованості відповідача на час укладення кредитного договору, договорів факторингу, а також не повідомлено про підстави звільнення від доказування виникнення саме такого розміру заборгованості.

Так, згідно з ч.ч. 1, 4 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Проте, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідачем заперечується факт отримання коштів за кредитним договором, однак місцевим господарським судом, з урахуванням наявних в матеріалах справи валютних меморіальних ордерів №1 від 10.09.2008 на суму 90184,00 долари США та №1 від 15.09.2008 на суму 14816,00 доларів США; оборотних відомостей: за період з 09.09.2008 по 27.09.2010 по рахунку НОМЕР_2 (поточний рахунок в гривні); за період з 27.09.2010 по 16.11.2015 по рахунку НОМЕР_3 (поточний рахунок в гривні); за період з 09.09.2008 по 27.09.2010 по рахунку НОМЕР_1 (поточний рахунок в доларах США); за період з 27.09.2010 по 16.11.2015 по рахунку НОМЕР_3 (поточний рахунок в доларах США); за період з 09.09.2008 по 27.09.2010 по рахунку НОМЕР_4 (рахунок простроченої заборгованості за кредитом); за період з 27.09.2010 по 16.11.2015 по рахунку НОМЕР_5 (рахунок нарахованих відсотків); за період з 27.09.2010 по 16.11.2015 по рахунку НОМЕР_6 (рахунок прострочених відсотків за кредитом) обґрунтовано не взято до уваги такі твердження відповідача.

Більше того, банківські виписки про рух коштів по рахунку, оборотні відомості, меморіальні ордери, квитанції та платіжні доручення, долучені сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, є, зважаючи на предмет спору, належними та допустимими доказами, беручи до уваги положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, згідно з ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Заперечення відповідача щодо розрахунків банку також не можуть братись до уваги, оскільки у п.6.10 договору сторони дійшли згоди про те, що банк веде облік, що підтверджує суми, які в той чи інший час були надані ним у кредит та мають бути повернені йому згідно з цим договором. Для визначення розміру боргового зобов'язання позичальника за цим договором, остаточною підставою будуть бухгалтерські облікові дані і рахунки банку. У випадку будь-якої юридичної дії або спору, що виникають у зв'язку з тім договором, довідка банку стосовно записів такого обліку щодо (І) суми, яка має бути сплачена банку за цим договором, (2) суми, на яку маг збільшитися сума, належна до сплати банку за цим договором, або (3) суми, яка у відповідний момент повинна бути відшкодована банку згідно з цим договором є достатнім підтвердженням існування та розміру відповідних зобов'язань позичальника.

Відтак, проаналізувавши долучені до матеріалів справи розрахунки сторін, зокрема, розрахунок заборгованості перед ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" по кредиту, наданому ФО-П ОСОБА_3, кредитний договір №123/08-юкі від 09.09.2008 станом на 16.11.2015, відомість банку про порядок нарахування і погашення нарахованих відсотків по кредиту за кредитним договором; розрахунок заборгованості по пені; деталізований розрахунок по кредиту та відсоткам по кредиту; реєстр сплат сум кредиту та відсотків по кредиту ОСОБА_3, підписаний ПП ОСОБА_3; копії квитанцій про покупку валюти, погашення кредиту та погашення відсотків по кредиту за період з 26.01.2011 по 20.02.2015 та розрахунок розміру щомісячного платежу (розрахунок стандартних платежів по кредитному договору №123/08-юкі від 09.09.2008 станом на дату підписання кредитного договору, проведений представником ФО-П ОСОБА_3 п.ОСОБА_4. у клопотанні, місцевий господарчий суд дійшов правомірного висновку, що платежі, на які посилається відповідач у своїх запереченнях, враховано позивачем при проведенні розрахунків заборгованості, а нарахування відсотків проведено із використанням встановленої в договорі процентної ставки в розмірі 14% річних, а не 17,26%, як стверджував у своїх запереченнях відповідач, а визначений позивачем період, за який проведено відповідні нарахування не суперечить умовам договору.

З урахуванням вищевикладеного, судом правомірно присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 56 588, 15 доларів США заборгованості по тілу кредиту (що згідно курсу НБУ станом на 16.11.2015 еквівалентно 1 304 910, 57грн) та 6 367, 43 доларів США відсотків (що згідно курсу НБУ станом на 16.11.2015 еквівалентно 146 831, 57 грн).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, згідно з ч.6 ст.232 ГК України, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.10.1.1 договору, у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення. Пеня, передбачена цим договором, нараховується банком у валюті заборгованості та сплачуються позичальником у національній валюті України за офіційним курсом Національного Банку України на дату здійснення відповідного платежу.

Згідно з ч.2 ст.343 ЦК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши деталізований розрахунок позивача, періоди, заявлені до стягнення, врахувавши приписи п. 6 ст. 232 ГК України, колегія суддів погоджується з підставністю присудження до стягнення також і 94 482, 16 грн пені, нарахованої за період з 06.11.2014 по 06.05.2015 за несвоєчасне погашення кредиту та за період з 06.03.2015 по 03.09.2015 за несвоєчасну сплату процентної винагороди.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі № 910/18598/15 позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 до ПАТ «Креді Агріколь Банк» задоволено частково. Визнано недійсними договір про внесення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 та додаток №1 до договору про несення змін та доповнень №2 від 29.12.2009 до кредитного договору №123/08-юкі від 09.09.2008 Графік погашення заборгованості за кредитним договором. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення законної сили на момент винесення постанови не набрало, оскільки перебуває на перегляді в апеляційній інстанції.

Доводи відповідача, що вказане рішення безпосередньо впливає на розгляд даної справи колегія суддів вважає безпідставними.

Судова колегія звертає увагу скаржника, що на момент прийняття рішення по даній справі, рішення у справі № 910/18598/15 ще не було прийнято. В той час, як апеляційна інстанція переглядає законність та обґрунтованість судового рішення на момент його прийняття. більше того, як вказувалось вище, судове рішення законної сили не набрало.

Обставини, встановлені у справі № 910/18598/15 можуть слугувати підставою для перегляду даного судового рішення за нововиявленими обставинами, однак не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016.

Твердження відповідача, що нарахування пені в іноземній валюті суперечить вимогам ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України є також необґрунтованими, оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й пеню в іноземній валюті, яка має гривневий еквівалент.

Отже, доводи скаржника, з урахуванням вищевикладеного є безпідставними та жодним чином не спростовують самого факту надання кредиту, що додатково підтверджується проплатами ат наявність обов'язку з оплати наданих банком коштів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 у справі № 914/3555/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 16.11.2016.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Хабіб М.І.