Рішення № 62847310, 17.11.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2016 р. Справа № 925/1188/16

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства Дорстрой, м. Христинівка, Черкаської

області

до дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого

акціонерного товариства Державна акціонерна компанія

Автомобільні дороги України, м. Черкаси

про стягнення 299 590 грн. 51 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом приватне підприємство Дорстрой до дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про стягнення заборгованості, у звязку з невиконанням відповідачем умов договору субпідряду на поточний середній ремонт автомобільної дороги місцевого значення О 240503 Гельмязів Чопилки, км 0+000- км 17+000 Золотоніського району, Черкаської області №17/12 від 24 вересня 2012 року в розмірі 299 590 грн. 51 коп., а саме: 283 629 грн. 00 коп. основний борг, 11 381 грн. 60 коп. інфляційні втрати та 4 579 грн. 91 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 вересня 2016 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11 жовтня 2016 року.

Проте, судове засідання 11 жовтня 2016 року не відбулося.

З 18 жовтня 2016 року по 28 жовтня 2016 року головуючий суддя по даній справі перебував у відпустці.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2016 року розгляд справи призначено на 17 листопада 2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 29 вересня 2016 року та від 31 жовтня 2016 року було зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати до суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 листопада 2016 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1188/16.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 24 вересня 2012 року між дочірнім підприємством Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (генпідрядник) та приватним підприємством Дорстрой (субпідрядник) було укладено договір на поточний середній ремонт автомобільної дороги місцевого значення О 240503 Гельмязів Чопилки, км 0+000- км 17+000 Золотоніського району, Черкаської області №17/12.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч. 1 ст. 838 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору генпідрядник зобовязався доручити, прийняти та оплатити роботи, а субпідрядник виконати роботи по поточному середньому ремонту.

Найменування робіт: поточний середній ремонт автомобільної дороги місцевого значення О 024503 Гельмязів-Чопилки, км. 0+000- км 17+000, Золотоніського району, Черкаської області.

Склад та обсяги робіт, що доручаються субпідряднику визначені проектно-кошторисною документацією у порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 1.2. договору).

Ціна цього договору становить 303 436 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 50 573 грн. 00 коп., що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості робіт. Вартість робіт за договором визначається договірною ціною (п. 3.1. договору).

На виконання умов договору субпідряду приватним підприємством Дорстрой виконано, а відповідачем прийнято роботи на суму 283 629 грн. 00 коп., що підтверджується копіями акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2013 року.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Служби автомобільних доріг у Черкаській області (далі замовник).

У разі затримки фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється після отримання генпідрядником на свій рахунок коштів від замовника (п.п. 3.4., 3.5. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок субпідрядника після одержання від субпідрядника рахунку на оплату робіт та після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3), а також після одержання від субпідрядника документів, зазначених пунктом 4.2. договору та виключно після отримання розрахунку від замовника.

Пунктом 4.2. договору визначено, що до рахунка додаються документи, що підтверджують належну якість робіт, первинні документи, передбачені для даного виду робіт чинним законодавством.

10 лютого 2016 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за №7 з вимогою сплатити заборгованість за договором та штрафні санкції.

03 березня 2016 року за №326/11 відповідачем було направлено відповідь на претензію.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище станом на 03 березня 2016 року відповідачу було відомо про вимогу щодо сплати боргу, а тому з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України обовязок сплатити вартість виконаних робіт виник у відповідача 10 березня 2016 року.

У своїй відповіді на претензію відповідач зазначав, що з урахуванням умов п. 4.1. договору обовязок з оплати може настати не раніше ніж замовник робіт перерахує відповідачу кошти за такі роботи.

Так, умова договору про здійснення розрахунку відповідачем після отримання генпідрядником коштів від замовника об'єкта будівництва по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином умова укладеного між сторонами договору про обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи після отримання генпідрядником коштів від замовника об'єкта будівництва не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Крім того, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Таким чином подією є явище, що виникає незалежно від волі людей, а надходження бюджетних коштів на рахунок замовника є дією, яка залежить від волевиявлення іншої особи, тобто фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору. Більше того, у вказаному договорі вказана особа взагалі не поіменована. Не зазначено жодних реквізитів, за якими її можна було б ідентифікувати як учасника господарських правовідносин.

Проте, за змістом ст. 511 ЦК України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Одночасно, згідно з ч. 2 ст. 528 ЦК України навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

При цьому, відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість зменшити обсяг робіт з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, ч. 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

За таких обставин положення п. 4.1. договору, щодо проведення розрахунку за виконані роботи виключно після отримання розрахунку від замовника не можуть бути застосовані до спірних правовідносин через невідповідність наведеним законодавчим вимогам.

Такої позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постановах від 03 жовтня 2012 року у справі №5011-53/4606-2012 та від 03 грудня 2012 року у справі №5011-16/4107-2012.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання, як це, зокрема, зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2012 року зі справи N 15/5027/715/2011.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року справа N 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За таких обставин строк виконання зобов'язання на момент звернення позивача до суду настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за виконані роботи.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином кошти в розмірі 283 629 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 11 381 грн. 60 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції та 4 579 грн. 91 коп. 3% річних нарахованих за період з 11 березня 2016 року по 23 вересня 2016 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.4.1. судом встановлено, що інфляційні та 3% річних нараховані позивачем в меншому розмірі.

Однак позивач самостійно визначив суму нарахування інфляційних втрат та 3% річних, а тому заявлені до стягнення інфляційні та річні підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Судом під час розгляду даної справи також було враховано, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 30 червня 2016 року зі справи №925/662/16 було порушено провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.

Також 02 липня 2016 року на офіційному сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2016 року вищевказану ухвалу місцевого господарського суду скасовано та направлено справу до господарського суду Черкаської області для виконання вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Таким чином суд не бере до уваги оголошення від 02 липня 2016 року, оскільки ухвалу суду було скасовано.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Станом на день прийняття рішення по даній справі відомості щодо порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство відсутні, у звязку з чим підстав для зупинення провадження у справі немає.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, бул. Шевченка, 389, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31141625 на користь приватного підприємства Дорстрой, вул. Н. Терещенко, 1-А, м. Христинівка, Черкаської області, ідентифікаційний код 33819662 283 629 грн. 00 коп. основного боргу, 11 381 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 4 579 грн. 91 коп. 3% річних та 4 493 грн. 86 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 21 листопада 2016 року.

Суддя А.В.Васянович