Рішення № 62847165, 16.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р.Справа № 922/3723/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРОПАК ЛТД", м. Харків до Харківського заводу "Продтовари" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків про стягнення 18183,13 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №63 від 15.11.2016;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №б/н від 01.11.2016

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ГОФРОПАК ЛТД" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Харківського заводу "Продтовари" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості за поставлений товар в сумі 26183,13 грн., з яких: 26000,00 грн. - сума основної заборгованості та 183,13 грн. - сума пені.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 294 від 09.11.2015 щодо оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною № 2917 від 05.10.2016, у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 26000,00 грн., а також нараховано пеню в сумі 183,13 грн. передбачену п.6.1. Договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 листопада 2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16 листопада 2016 року о 10:30 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Представник позивача 15 листопада 2016 року надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №38856), в якій просить стягнути з відповідача борг у сумі 20183,13 грн., з яких: 20000,00 грн. - сума основної заборгованості та 183,13 грн. - пені.

Також, представник позивача 16 листопада 2016 року через канцелярію суду надав супровідним листом (вх. №39004) додаткові документи, зазначені у додатку, які долучені судом до матеріалів справи.

Позивач в судовому засіданні до початку розгляду справи по суті просив прийняти до розгляду вищезазначену заяву, відповідно до якої він зменшив розмір позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою суми боргу відповідачем після подання позивачем позову до суду.

Суд, дослідивши вищезазначену заяву та додані до неї документи, враховуючи те, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник відповідача 15 листопада 2016 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх. №38747), в якому визнає позов, а також просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі до 31.12.2016.

Також, представник відповідача 16 листопада 2016 року через канцелярію суду надав супровідним листом (вх. №39006) додаткові документи, зазначені у додатку, які долучені судом до матеріалів справи.

Також, відповідач в судовому засіданні повідомив, що ним 15.11.2016 та 16.11.2016 здійснено оплату заборгованості за поставлений товар на загальну суму 2000,00 грн., а тому вважає, що заборгованість складає 18183,13 грн., з яких: 18000,00 грн. - сума основної заборгованості та 183,13 грн. - пені.

Крім того, підтримав клопотання щодо відстрочення виконання рішення у даній справі до 31.12.2016.

В судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви, для з'ясування надходження коштів на рахунок позивача перерахованих згідно платіжного доручення №7423 від 15.11.2016 та платіжного доручення №7431 від 16.11.2016.

В судовому засіданні 16.11.2016 було оголошено перерву до 10:45 год. 16 листопада 2016 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України для надання можливості представнику позивача з'ясувати чи були здійснені оплати на користь позивача згідно платіжного доручення №7423 від 15.11.2016 та платіжного доручення №7431 від 16.11.2016.

Після перерви в судовому засіданні, представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №39007), в якій просить стягнути з відповідача борг у сумі 18183,13 грн., з яких: 18000,00 грн. - сума основної заборгованості та 183,13 грн. - пені.

Суд, дослідивши вищезазначену заяву, враховуючи приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо права позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Позивач в судовому засіданні 16.11.2016 підтримав позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просив суд його задовольнити, а також заперечував проти клопотання відповідача щодо відстрочення виконання рішення у даній справі до 31.12.2016.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

09 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОФРОПАК ЛТД" (надалі - Постачальник) та Харківським заводом "Продтовари" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - Покупець) був укладений договір поставки №294 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов'язується виготовляти та передавати у власність Покупцю гофротару, надалі - "Товар", а Покупець зобов'язується приймати і своєчасно здійснювати оплату Товару на умовах цього Договору.

Згідно з п.1.2. Договору кількість, асортимент, ціна Товару вказуються Сторонами в рахунках і видаткових накладних, складених і підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до п.1.3. Договору Товар за цим Договором постачається окремими партіями на підставі заявок Покупця (згідно зразка Постачальника), де вказана кількість, асортимент, терміни виготовлення Товару та інші умови поставки.

Згідно з п.2.1.1. Договору Постачальник зобов'язується виготовити та передати Товар Покупцю в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.2.2.3. Договору Покупець зобов'язується своєчасно проводити оплату послуг і Товару Постачальнику у строки та в обсягах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.3.1. Договору загальна сума даного Договору визначається сумою вартості всіх партій Товару, поставлених за накладними, протягом усього строку дії цього Договору.

Відповідно до п.3.2. Договору оплата Товару, зазначеного в п.1.1 цього Договору, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах відстрочки платежу вартості партії Товару, на термін до 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки Товару, відповідно до відвантажувальних документів.

Даний Договір вважається укладеним і набирає законної сили з моменту підписання і діє до 31.12.2016 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п.9.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 44589,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2917 від 05.10.2016, товарно-транспортною накладною № Р2917 від 05.10.2016 та довіреністю № 271 від 05.10.2016 (а.с. 19-21), а також визнається відповідачем.

Втім, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 26589,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями доданими до матеріалів справи та випискою про рух коштів.

Так, відповідачем здійснено оплату товару 10.10.2016 на суму 589 грн., 11.10.2016 на суму 4000 грн., 12.10.2016 на суму 2000 грн., 13.10.2016 на суму 2000 грн., 18.10.2016 на суму 4000 грн., 19.10.2016 на суму 2000 грн., 20.10.2016 на суму 1000 грн., 21.10.2016 на суму 1000 грн., 26.10.2016 на суму 1000 грн., 27.10.2016 на суму 1000 грн., 02.11.2016 на суму 1000 грн., 03.11.2016 на суму 1000 грн., 09.11.2016 на суму 2000 грн., 10.11.2016 на суму 1000 грн., 14.11.2016 на суму 1000 грн., 15.11.2016 на суму 1000 грн. та 16.11.2016 на суму 1000 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті товару поставленого за договором по вищевказаній видатковій накладній на час розгляду справи становить 18000,00 грн.

Отже, відповідач порушив умови договору щодо строків розрахунків за одержаний товар та не здійснив його оплату в повному обсязі та в обумовлені строки.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару та діючого законодавства, тому визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №294 від 09.11.2015 у розмірі 18000,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 183,13 грн. - пені, суд виходить з наступного.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.6.1. Договору у разі порушення термінів оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, суд здійснивши перерахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 183,13 грн. нарахованої станом на 27.10.2016 підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРОПАК ЛТД" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, враховуючи те, що позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечує, та відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України відстрочка або розстрочка виконання рішення можлива у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Проте, відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення, тому відмовляє в її задоволені.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського заводу "Продтовари" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61017, м. Харків, вул. Кокчетавська, 8, код ЄДРПОУ 00380008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРОПАК ЛТД" (61117, м. Харків, вул. Залютинська, 4, код ЄДРПОУ 39233042) суму основного боргу в розмірі 18000,00 грн., пені в сумі 183,13 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 1378 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення.

Повне рішення складено 21.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_3