Рішення № 62847132, 16.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р.Справа № 922/3546/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємтва "Зміїв-тепло" Зміївської районної ради Харківської області, м. Зміїв до Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації, м. Зміїв про стягнення 38435, 00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (директор), ОСОБА_2, дов.№ 118 від 13.10.2016 року,

відповідача - ОСОБА_3, дов.№ 01-62/7498 від 11.11.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Зміїв-тепло" Зміївської районної ради Харківської області (позивач) звернулось з позовом до відповідача - Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 38435,00 грн. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування позову, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором №01 від 05.03.2014 року про закупівлю пари і гарячої води; постачання пари і гарячої води на період опалювального сезону, в частині повної та своєчасної оплати за спожиту у 2014 теплову енергію; в якості правових підстав на положення Закону України Про житлово-комунальні послуги та Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2016 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.11.2016 об 11:45.

07.11.2016 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх. №37171) в яких він надає нормативно-правове обґрунтування позовних вимог та просить суд їх задовольнити. Надані письмові пояснення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

15.11.2016 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №38763), в якому він заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову. Зокрема, вказує на те, що в управлінні склалася складна ситуація із забезпеченням видатками, додаткових асигнувань управлінню не виділялось, та у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань управління не має можливості сплатити заборгованість за отримані послуги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05.03.2014 між Комунальним підприємством Зміїв-Тепло (надалі - "Енергопостачальна організація") та Управлінням соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації (надалі - Споживач) було укладено договір №1 про закупівлю пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води (надалі - Договір) на період опалювального сезону, строком до 31.12.2014.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати в 2014 році Споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

На підставі п. 3.1 Договору, ціна Договору, відповідно до тарифів діючих на момент укладання договору становить 32300,00 грн. в т.ч. ПДВ 5383,00 грн. усього 32300 грн.

Крім того, між сторонами було укладено Додаткову угоду від 22 грудня 2014 року у відповідності до п. 7 ч. 5 Закону України Про здійснення державних закупівель, де сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.1 Договору №1 від 05 березня 2014 року та збільшити суму договору на 4500 грн. 00 коп.

Таким чином, загальна сума за Договором № 01 від 05.03.2014 року склала за 2014 рік 36800,00 грн.

На виконання умов зазначеного Договору Управлінню соціального захисту населення як Споживачу надано послуги (відпущено теплову енергію), що не оспорюється самим Відповідачем.

Відповідно до Додатку №1 (який є невід'ємною частиною до договору № 01 від 05.03.2014 року) визначено обсяги постачання теплової енергії Споживачу - Управлінню соціального захисту населення ЗРДА м. Зміїв вул. 50 років Комсомолу, 61а, який складає 11,406 Гкал/рік за період 2014 року.

Відповідно до Додатку №2 (який є невід'ємною частиною до договору № 01 від 05.03.2014 року) визначено обсяги постачання теплової енергії Споживачу - Управлінню соціального захисту населення ЗРДА м. Зміїв, вул. Гагаріна, 22, який складає 20,238 Гкал/рік за період 2014 року.

За час існування договірних відносин у розрахунках між КП Зміїв-тепло та Управлінням соціального захисту населення використовуються прилади обліку тепла, згідно з показаннями яких нараховується сума до сплати, які розташовані у котельнях за адресами: м. Зміїв, майдан Соборний, 3а ( колишній - Радянський) та м. Зміїв, вул. Залізнична, 61а (колишня - 50 років Комсомолу).

Так, за результатами отриманих показань теплолічильника, установленого в котельній за адресою: м. Зміїв, майдан Радянський, 3а, 05.01.2015 року складено Акт виконаних робіт №39, відповідно до якого в грудні 2014 року абоненту - Управлінню соціального захисту населення на котельню за адресою: м. Зміїв, майдан Радянський, 3а, відпущено теплову енергію в кількості 6,96 Гкал. Сума, що підлягає оплаті, становить 16222,88 грн.(а.с. 18).

Крім того, за результатами показань теплолічильника, установленого в котельній за адресою: м. Зміїв, вул. 50 років Комсомолу, 61а, 05.01.2015 року складено Акт виконаних робіт №40, відповідно до якого в грудні 2014 року абоненту - Управлінню соціального захисту населення на котельню за адресою: м. Зміїв, вул. 50 років Комсомолу, 61а, відпущено теплову енергію в кількості 7,930 Гкал. Сума, що підлягає оплаті, становить 22212,12 грн.(а.с. 19).

Акти виконаних робіт №39 та №40 від 05.01.2015 року передано Відповідачу, що підтверджується відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції.

26.02.2015 Відповідач письмово звернувся до КП "Зміїв-тепло з проханням про відключення системи теплопостачання у звязку з недостатністю фінансування, проте факт надання послуг та розмір заборгованості не оспорював. Разом з тим, оплату заборгованості відповідачем не здійснено до теперішнього часу.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед КП Зміїв-тепло за теплову енергію, що спожита упродовж 2014 року становить 38435,00 грн., заперечень проти неотримання послуг із теплопостачання чи їх неналежної якості, відповідач суду не надав.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Дійсність Договору № 01 на закупівлю пари та гарячої води від 05.03.2014 не заперечується сторонами, не визнано недійсним та не розірвано в установленому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, згідно із вказаними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

До того ж, відносини між субєктами господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, тощо, регулюються Правилами користування тепловою енергією, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила).

Відповідно до вимог п. 23, 28 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції. Послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Прожитлово-комунальні послуги". Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

На момент звернення до суду із позовною заявою Споживач заборгованості не погасив. Заборгованість Споживача перед Теплопостачальником становить 38435,00 грн. Строк сплати даного боргу для відповідача вже є таким, що настав, оскільки за умовами п. 4.5 договору № 01 від 05.03.2014 року замовник оплачує надані споживачу послуги на підставі акта виконаних робіт з 05 по 30 число місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, вони підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації (63401, Харківська область, м. Зміїв, вул. Залізнична, 61-а, код ЄДР 03196446) на користь Комунального підприємства "Зміїв-тепло" Зміївської районної ради Харківської області (63403, Харківська область, м. Зміїв, вул. Чкалова, 6, код ЄДР 37083564) - 38435,00 грн. заборгованості та 1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_4