Рішення № 62847089, 08.11.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2016 р.Справа № 921/563/16-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", м.Тернопіль

до відповідача: приватного підприємства "Ролікс-Транс", м.Тернопіль

про cтягнення 254871,68грн,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н, від 04.01.2016р.;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 01.07.2014р.

В судовому засіданні присутнім учасникам судового процесу розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", м.Тернопіль звернувся 08.09.2016р. (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду за вх.№618 від 08.09.2016р.) до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства "Ролікс-Транс", м.Тернопіль, про cтягнення 254871,68грн боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом згідно договору №406 від 11.04.2013р. на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2016р. порушено провадження у справі, витребувано від сторін додаткові документи, судове засідання призначено на 27.09.2016р. з подальшим відкладенням розгляду справи та оголошення перерви в судовому засіданні, востаннє, на 08.11.2016р. з метою надання можливості сторонам подати перелік документів на обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві №01/797 від 08.09.2016р., додаткових поясненнях №01/851 від 21.10.2016р. (вх.№18231 від 24.10.2016р.), запереченнях на відзив №01/874 від 02.11.2016р. (вх.№18902 від 03.11.2016р.) зазначивши, що товариством у квітні 2013р., жовтні 2013р., жовтні 2014р., листопаді 2014р. було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 687000,00грн в якості передоплати транспортних послуг, що мали надаватися на умовах договору №406, укладеного між сторонами від 11.04.2013р., строк дії якого закінчився 31.12.2015р. Втім, за період дії даного договору ПП "Ролікс-Транс" надано послуг з перевезення вантажу лише частково на суму 432128,32грн, що підтверджується долученими до справи ОСОБА_2 прийому-передачі наданих послуг та видатковими накладними. Таким чином, у звязку із закінченням строку дії договору №406 від 04.03.2013р., з урахуванням вартості наданих послуг з перевезень, у відповідача виник обовязок повернути ТОВ "Тернопільбуд" 254871,98грн (687000-432128,32) коштів, внесених в якості передоплати за послуги, котрі не були надані відповідачем впродовж дії договору.

Представник відповідача згідно наданого відзиву на позов без номеру від 25.10.2016р. (вх.№18324 від 25.10.2016р.) та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на безпідставність позову. При цьому, зазначив, що права позивача жодним чином не порушено. На думку відповідача договір №406 від 11.04.2013р. не припинив свою дію, а відтак між сторонами не припинилися договірні правовідносини з перевезення вантажу, відповідно підприємство готове продовжити співпрацю та надати послуги в повному об'ємі. Водночас, представник відповідача зазначив, що на адресу підприємства не надходило жодної вимоги від ТОВ "Тернопільбуд" з приводу розірвання договору №406 від 11.04.2013р. чи про припинення його дії та повернення внесених коштів в якості попередньої оплати, а тому вважає, що позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково представлені докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, господарський суд встановив таке.

11 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", як Замовником, - з однієї сторони, та приватним підприємством "Ролікс-Транс", як Перевізником, - з другої сторони, укладено договір №406 на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях (далі - договір), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Перевізник зобовязався за винагороду організувати в інтересах Замовника транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, предявлених ним для перевезення автомобільним транспортом згідно письмових заявок, в яких зазначаються найменування вантажу адреси завантаження, розвантаження вага, кількість місць, упаковка; адреси вантажовідправника та вантажоодержувача; строки завантаження та відстань перевезення; розмір та форма оплати за перевезення (п.п.1.1, 1.4, 1.5 умов договору).

У розділі 3 договору сторонами узгоджено порядок здійснення розрахунків за надані послуги. Зокрема, п.3.1 договору встановлено, що Замовник здійснює розрахунок за послуги, замовлені у відповідності до поданих заявок, шляхом перерахування належних сум на рахунок Перевізника, якщо інше не буде передбачено у самих заявках.

Також, пунктом 3.5 договору передбачено, що Перевізник здійснює перевезення газоблоків з-за кордону мінімум 450 метрів кубічних в місяць по 4000грн за одну поїздку до 31.12.2014р., при умові оплати Замовником авансу в розмірі 410000грн. Якщо Перевізник не виконає дані перевезення в повному обсязі, то він зобовязаний повернути Замовнику сплачений аванс (410000грн) протягом п'яти календарних днів з моменту пред'явлення вимоги Замовника. Неповернення даної суми авансу при наявності підстав, забезпечено штрафом в розмірі 100000грн, який Перевізник сплачує Замовнику.

Також, у розділі 6 договору сторони встановили, що всі суперечки, котрі виникають між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди, спір підлягає розгляду в судовому порядку (п.п.6.1, 6.4 договору).

Згідно п. 7.1 даний договір діє до 31.12.2014р. та у разі відсутності письмової заяви будь-якої із сторін про його припинення, поданої не пізніше 60 днів до прогнозованого закінчення договору, він вважається продовженим ще на один рік. Всі зміни до договору вносяться лише у письмовій формі (п.п.7.1, 7.2 договору).

Документальних доказів, які б підтверджували внесення сторонами змін до договору, в т.ч. щодо строку його дії, чи наявності письмових заперечень однієї із сторін договору щодо його продовження на один рік сторонами не надано, а матеріали справи не містять. Відтак, суд погоджується з доводами позивача, що даний договір діяв до 31.12.2015р. включно, тобто з пролонгацією на один рік, враховуючи умови п.7.1 та п.7.2 даного договору.

На виконання умов цього договору відповідачем виписано рахунки №44 від 10.04.2013р. на суму 100000грн, №127 від 20.10.2014р. на суму 93709,44грн та №140 від 05.11.2014р. на суму 93709,44грн, як попередню оплату за транспортні послуги згідно договору №406.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було перераховано грошові кошти в загальній сумі 687000грн на рахунок відповідача в якості передоплати по договору №406 від 11.04.2013р., що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень: №651 від 11.04.2013р. на суму 50000грн, №132 від 26.04.2013р. на суму 128000грн, №143 від 29.04.2013р. на суму 239000грн, №348 від 22.10.2014р. на суму 30000грн, №357 від 23.10.2014р. на суму 30000грн, №368 від 24.10.2014р. на суму 30000грн, №6 від 30.10.2014р. на суму 45000грн, №39 від 31.10.2013р. на суму 45000грн, №146 від 06.11.2014р. на суму 45000грн, №163 від 07.11.2014р. на суму 45000грн.

В подальшому на замовлення ТОВ "Тернопільбуд" приватним підприємством "Ролікс-Транс" надано, а товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" прийнято послуги з перевезення вантажів на загальну суму 432128,32грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору ОСОБА_2 прийому-передачі послуг (№42 від 08.04.2013р. на суму 2000грн, №47 від 17.04.2013р. на суму 2000грн, №51 від 07.05.2013р. на суму 2000, №51А від 08.05.2013р. на суму 4000грн, №52 від 13.05.2013р. на суму 4000грн, №54 від 14.05.2013р. на суму 4000грн, №57 від 14.05.2013р. на суму 4000грн, №58 від 18.05.2013р. на суму 4000грн, №67 від 27.05.2013р. на суму 4000грн, №68 від 27.05.2013р. на суму 4000грн, №75 від 05.06.2013р. на суму 4000грн, №80 від 12.06.2013р. на суму 4000грн, №87 від 19.06.2013р. на суму 4000грн, №93 від 25.06.2013р. на суму 4000грн, №101 від 04.07.2013р. на суму 4000грн, №102 від 04.07.2013р. на суму 4000грн, №104 від 17.07.2013р. на суму 4000грн, №105 від 22.07.2013р. на суму 4000грн, №106 від 22.07.2013р. на суму 4000гн, №107 від 26.07.2013р. на суму 4000грн, №108 на суму 4000грн, №109 від 30.07.2013р. на суму 4000грн, №118 від 01.08.2013р. на суму 4000грн, №119 від 01.08.2013р. на суму 4000грн, №125 від 15.08.2013р. на суму 4000грн, №130 від 09.09.2013р. на суму 4000грн, №132 від 16.09.2013р. на суму 4000грн, №135 від 26.09.2013р. на суму 4000грн, №11 від 18.05.2013р. на суму 4000грн, №13 від 24.10.2013р. на суму 4000грн. №18 від 30.10.2013р. на суму 4000грн, №5 від 11.11.2013р. на суму 4000грн, №12 від 26.11.2013р. на суму 4000грн, №24 від 17.12.2013р. на суму 4000грн, №25 від 19.12.2013р. на суму 4000грн, №29 від 24.12.2013р. на суму 4000грн, №31 від 27.12.2013р. на суму 5000грн, №8 від 19.02.2014р. на суму 4000грн, №9 від 20.02.2014р. на суму 4000грн); видатковими накладними (№68 від 22.10.2014р. на суму 31236,48грн, №73 від 22.10.2014р. на суму 31236,48грн, №74 від 22.10.2014р. на суму 31236,48грн, №76 від 28.10.2014р. на суму 31236,48грн, №77 від 28.10.2014р. на суму 31236,48грн, №78 від 28.10.2014р. на суму 31236,48грн, №83 від 05.11.2014р. на суму 31236,48грн, №84 від 05.11.2014р. на суму 31236,48грн, №85 від 05.11.2014р. на суму 31236,48грн). Факт надання послуг з перевезення вантажів додатково підтверджується: 1) по місту товарно-транспортними накладними №Р68 від 22.10.2014р., №Р74 від 22.10.2014р., №Р73 від 22.10.2014р., №р78 від 28.10.2014р., №Р77 від 28.10.2014р., №Р76 від 28.10.2014р., №Р84 від 05.11.2014р., №Р85 від 05.11.2014р., №Р83 від 05.11.2014р.; 2) за міжнародним маршрутом ОСОБА_3 - Україна: міжнародними товаротранспортними накладними (CMR) №0071313 від 05.04.2013р., №001739 від 16.04.2013р., №001742 від 30.04.2013р., №001713 від 08.05.2013, №0111274 від 08.05.2013р., від 13.06.2013р., №001712 від 17.05.2013р., №001733 від 24.05.2013р., №001732 від 25.02.2013р., №001751 від 01.06.2013р., №001748 від 11.06.2013р., №001747 від 18.06.2013р., №001738 від 22.06.2013р., №001743 від 03.07.2013р., №001744 від 15.07.2013р., №001745 від 19.07.2013р., №262950 від 20.07.2013р., №001765 від 25.07.2013р., №001783, №5067717 від 29.07.2013р., №001754 від 31.07.2013р., №001763 від 31.07.2013р., №001988 від лютого 2014 року, №001995 від 19.02.2014р.; замовленнями ТОВ "Тернопільбуд" на міжнародне перевезення вантажу №7 від 15.04.20103р., №8 від 29.04.203р., №№9, 10 від 08.05.2013р., №9 від 16.05.2013р., №15 від 31.05.2013р., №16 від 11.06.2013р., №17 від 18.06.2013р.; Уніфікованими митними деклараціями МД-1 серії 2091ОЕ №0420093 від 03.07.2013р., серії 2091ОЕ №0418342 від 03.07.2013р.

Дані господарські операції з внесення 687000грн попередньої оплати та надання послуг з перевезення на загальну суму 432128,32грн сторонами додатково підтверджено шляхом підписання ОСОБА_2 звірки розрахунків за період з 01.04.2013р. по 31.08.2015р.

Як стверджує позивач, такі доводи не заперечуються відповідачем в подальшому ТОВ "Тернопільбуд" послуги з перевезення вантажів по договору №406 не замовляло, а ПП "Ролікс-Транс", відповідно, їх не надавало.

Втім, зважаючи на припинення дії договору позивач вважає, що оскільки ПП "Ролікс-Транс" безпідставно утримує його грошові кошти і відмовляється повернути решту суми попередньої оплати за послуги, які не були надані під час дії договору (254871,68грн), звернувся за судовим захистом своїх прав.

Оцінивши подані докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку про підставність заявленого позову.

При цьому, суд виходив з наступного.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 ст.16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи між приватним підприємством "Ролікс-Транс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" виникли зобовязання, що випливають із договору про надання послуг з перевезення, згідно якого та в силу ст.901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом та передбачено умовами договору (п.п.1.1, 3.1) діями сторін узгоджено, що вартість послуг, які будуть надані за умовами договору від 11.04.2013р. №406, буде становити 687000грн, котрі Замовник (ТОВ "Тернопільбуд") зобовязався внести на рахунок Перевізника (ПП "Ролікс-Транс") авансовим платежем. Дану умову договору позивачем виконано шляхом перерахування на банківський рахунок ПП "Ролікс-Транс" 11.04.2013р. 50000грн26.04.2013р. 128000грн, 29.04.2013р. 239000грн, 22.10.2014р. 30000грн, 23.10.2014р. 30000грн, 24.10.2014р. 30000грн, 30.10.2014р. 45000, 31.10.2014р. 45000грн, 06.11.2014р. 45000грн, 07.11.2014р. 45000грн. В свою чергу, на замовлення ТОВ "Тернопільбуд" відповідачем було частково надано послуги з перевезення вантажу по міжнародному маршруту ОСОБА_3 Україна та по місту, а саме лише на суму 432128,32грн. Таким чином, підприємством не надано послуг згідно договору №406 від 11.04.2013р. (станом на день подання позову) в сумі 254871,68грн.

Спір у даній справі виник у звязку з не поверненням відповідачем решти внесених коштів в якості попередньої оплати за послуги.

Факт перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача в якості плати за послуги згідно договору №406 є документально доведеним, а тому правовідносини між сторонами регулюються нормами зобов'язального права.

В свою чергу, правовідносини, що випливають із договору про надання послуг регулюються, зокрема, нормами цивільного права, що містяться в розділі 3 Цивільного кодексу України (договірне зобовязання Глава 63 "Послуги. Загальні положення") та є різновидом зобов'язання, що міститься у Книзі пятій ("Зобов'язальне право") ЦК України, відтак до спірних правовідносин за аналогією слід застосовувати положення статті 693 ЦК України, в силу якої передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передачі йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання). Можливість обрання певного методу правової поведінки є виключним правом покупця, а не продавця.

Утім, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму предявлення такої вимоги покупцем, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: або шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, або ж шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.

Згідно ч.7 ст.180 Господарського кодексу України, ст. 631 Цивільного кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

В укладеному сторонами договорі про транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, зокрема у пункті 7.1. передбачено термін його дії - до 31.12.2014р. з можливістю продовження договору на один рік у разі відсутності заяви про припинення його дії за 60 днів до моменту закінчення строку (п.7.1 договору). В той же час, сторони не узгодили, що договір в частині надання послуг діє до повного його виконання, що виключає можливість замовлення та надання послуг після закінчення строку дії даного договору. Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження припинення договору саме 31.12.2014 року, а тому суд вважає, що даний договір був пролонгований на один рік і діяв до 31.12.2015 року включно.

Однак, закінчення строку дії договору не означає автоматичного припинення усіх звязків між контрагентами, що виникли у звязку з договірними відносинами, оскільки припинення договору у зв'язку з закінченням строку, на який його укладено, не виключає того, що в прямому звязку з ним між сторонами виникає нове зобовязання, мета якого за загальним правилом, є усунення виниклого дисбалансу у взаємовідносинах сторін, який полягає у поверненні позивачу спірної суми передоплати за ненадані впродовж дії договору послуги.

Тобто, у звязку із припиненням дії договору, між сторонами виникає нове зобовязання, в якому позивач вправі вимагати повернення невикористаних коштів, а у відповідача, як іншої сторони правочину Виконавця, виникає обовязок повернути дану суму коштів. Така вимога позивачем пред'явлена шляхом подання позову, що не суперечить нормам закону.

Загальні підстави припинення зобов'язань визначено у ст.598 ЦК України та ст.202 Господарського кодексу України, згідно яких зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі у випадках: виконання, проведеного належним чином; зарахування зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених законом або договором. Таким чином, закон не визначає факт припинення дії договору підставою припинення зобов'язання.

За приписами ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_4 звірки розрахунків, відповідач у справі визнав суму боргу перед ТОВ "Тернопільбуд" в розмірі 254871,68грн станом на 31.08.2015р. Також, розмір заборгованості не заперечується представником відповідача, котрий прибув у судове засідання та надав пояснення щодо позовних вимог.

У звязку із закінченням строку дії договору №406, у відповідача виник обовязок повернути невикористані кошти, внесені позивачем на виконання умов цього договору в якості попередньої оплати (по заявках Перевізника п.3.1 договору) в сумі 254871,68грн. Матеріали справи не містять доказів виконання ПП "Ролікс-Транс" зобовязання щодо повернення невикористаних коштів, як і доказів надання підприємством послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу на зазначену суму.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про невиконання відповідачем зобовязання з повернення коштів, які не були використані в межах виконання зобовязань за договором №406 від 11.04.2013р.

Твердження відповідача про недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору шляхом направлення вимоги-претензії з посиланням на умови розділу 6 договору ("порядок розгляду суперечок") судом оцінюються критично, оскільки розділом 6 договору врегульовано порядок здійснення компенсації кожного випадку збитку, понесеного сторонами в межах виконання договору, тоді як в даному випадку позивач вимагає повернення суми попередньої оплати.

Крім того, суд звертає увагу, що обмеження заявників у праві на судовий захист через відсутність доказів попереднього звернення з вимогою, претензією тощо, тобто оформленими в інший спосіб, аніж позов, фактично призведе до порушення права осіб на безпосереднє звернення до суду за захистом та суперечитиме положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 09.07.2002р. №15-рп/2002.

Законом не визначено форми предявлення вимоги про повернення коштів, тому позивач може реалізувати своє право будь-яким шляхом, не забороненим законом, як шляхом пред'явлення претензії, вимоги, так і шляхом предявлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі подання відповідного позову. Дана позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 28.11.2011р.

Інші заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та встановленими судом обставинами, зокрема щодо строку дії договору №406 від 11.04.2013р.

З урахуванням вище встановлених обставин справи, наведених вимог закону, умов договору №406 від 11.04.2013р., та зважаючи, що відповідач не повернув отримані грошові кошти в сумі 254871,68грн станом на день прийняття рішення, і це не заперечено належними та допустимими доказами відповідачем у справі, тому вимоги про повернення суми передоплати в заявленій сумі суд вважає обґрунтованими, документально підтвердженими, такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, в силу ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

В судовому засіданні 08.11.2016р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст.85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 42 47, 22, 32, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Ролікс-Транс" (м.Тернопіль, вул.Гоголя, 5, ідентифікаційний код 14045466) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" (м.Тернопіль, проспект Степана Бандери, 38, ідентифікаційний код 01268934) - 254871(двісті пятдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят одну)грн 68коп. коштів та 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три)грн 08коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "15" листопада 2016 року.

СуддяН.О. Андрусик