Рішення № 62846763, 17.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2016Справа №910/12332/16За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської

міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Іса Прайм Девелопментс"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"

про розірвання договору та повернення земельної ділянки

Головуючий суддя Усатенко І.В.

Судді: Плотницька Н.Б.

Чинчин О.В

Представники:

від прокуратури Колодяжна А.В. (за посвідч.)

від позивача Рог О.В. (за дов.)

від відповідача Король Д.В. (за дов.)

від третьої особи Кучерявий Д.В. (за дов.)

В судовому засіданні 17.11.2016 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Іса Прайм Девелопмент" про розірвання договору та повернення земельної ділянки площею 3,2736 га розташованої за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Іса Прайм Девелопмент" всупереч умовам Договору оренди від 10.07.2008, а саме пункту 8.4 Договору та Закону України "Про оренду землі" не здійснювало внесення орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 3,2736 га розташованою за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 у місті Києві. Враховуючи зазначене порушення, яке виникло у відповідача з 30.08.2013 року, Прокуратура міста Києва просить розірвати Договір оренди від 10.07.2008 та зобов'язати відповідача повернути орендовану земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання.

Ухвалою суду від 12.07.2016 порушено провадження у справі № 910/12332/16, розгляд останньої призначено на 29.08.2016.

В судовому засіданні 29.08.2016 відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду з тих підстав, що відповідно до ГПК України, Закону України "Про прокуратуру" та рішення Конституційного суду України від 08.04.99 №1-1/99 органи прокуратури можуть представляти лише ті органи місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями органів виконавчої влади. Позивач зазначає, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеві ради не наділені жодними делегованими повноваженнями органів виконавчої влади, відповідно до ч.2 ст.11 зазначеного Закону делегованими повноваженнями можуть наділятися лише виконавчі органи місцевих рад. Відповідач наполягає на тих обставинах, що органи прокуратури не мають повноважень на представництво інтересів місцевого самоврядування. Тільки місцева рада може приймати рішення щодо передачі іншим органам, у тому числі прокуратурі, повноважень щодо управління майном, включаючи подання позовів про витребування майна з чужого незаконного володіння. Органи прокуратури не мають повноважень на пред"явлення від імені територіальної громади в особі відповідної місцевої ради позовів про витребування майна (земельної ділянки). Крім того у даній справі інтерес держави взагалі відсутній, оскільки в разі задоволення позову, вона не одержує ніякого конкретного матеріального чи нематеріального блага. У разі задоволення позову майно повертається у власність територіальної громади, а не держави. Враховуючи викладене відповідач вважає, що прокуратура не мала законних підстав для подання позову та просить залишити позов без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України.

Судом 29.08.2016 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідач в судовому засіданні 29.08.2016 заявив клопотання про припинення провадження у справі на підставі ст.80 ГПК України (без визначення підпункту статті) з тих підстав, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 року було порушено провадження у справі №910/5482/16 про банкрутство ТОВ "ІСА Прайм Девелопментс".

Судом 29.08.2016 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі, в зв'язку з необґрунтованістю.

29.08.2016 в судовому засіданні оголошено перерву на 15.09.2016 та продовжено строки вирішення спору на п'ятнадцять днів.

21.07.2016 до суду надійшло клопотання від публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про залучення їх до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

29.08.2016 розгляд вищевказаного клопотання перенесено на 15.09.2016.

Через загальний відділ діловодства суду від відповідача 05.09.2016 надійшов відзив, в якому він проти позову заперечував, посилаючись на те, що прокурор на мав права звертатись з відповідним позовом, в зв'язку з відсутністю порушення інтересів держави та, що не надано доказів існування підстав для дострокового розірвання договору оренди.

Ухвалою суду від 15.09.2016 розгляд справи відкладено на 28.09.2016, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

Через загальний відділ діловодства суду 23.09.2016 відповідач подав додаткові документи та клопотання про відкладення розгляду справи.

Через загальний відділ діловодства суду 28.09.2016 від прокуратури надійшли пояснення, в яких зазначено, що даний спір не стосується нерухомого майно, розташованого на орендованій земельній ділянці, оскільки, воно являється власністю третіх осіб, і що вимоги про знесення будівель не ставиться.

Через загальний відділ діловодства суду 28.09.2016 від третьої особи надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки у разі порушенням справи про банкрутство стосовно відповідача, всі спори вирішуються в рамках цієї справи на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні 28.09.2016 Київська міська рада надала пояснення, в яких позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

В судове засідання 28.09.2016 представник відповідача не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2016 призначено колегіальний розгляд справи № 910/12332/16.

За результатами автоматичного розподілу, розгляд справи № 910/12332/16 доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Усатенко І.В., судді Плотницька Н.Б., Чинчин О.В.

В судовому засіданні 28.09.2016 відкладено розгляд справи на 10.10.2016 на 09:30 год., однак, враховуючи призначення колегіального розгляду справи, судове засідання в вищезазначений час та дату не відбудеться.

Ухвалою суду від 29.09.2016 розгляд справи призначено на 17.11.2016.

Через загальний відділ діловодства суду 04.11.2016 від відповідача надійшло пояснення, в якому він підтримав клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" про припинення провадження у справі.

Через загальний відділ діловодства суду 15.11.2016 від прокуратури надійшло пояснення, в якому він заперечує проти задоволення клопотання про припинення провадження у справі.

Колегія суддів розглянула клопотання третьої особи та відповідача про припинення провадження у справі та відмовила у його задоволенні, в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Повернення земельної ділянки власнику з користування не залежить від погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство та виконання плану санації боржника. Предметом позовних вимог у даній справі є не стягнення орендної плати (майнові вимоги), а розірвання договору оренди з подальшими правовими наслідками, що не впливає на перебування підприємства (відповідача) у процедурі банкрутства, крім того, земельна ділянка не являється власністю відповідача, а тому особливості судового розгляду встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не застосовуються до даних правовідносин.

Порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІСА Прайм Девелопментс" не є підставою для припинення провадження у справі №910/12332/16 на підставі ст.80 ГПК України. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект- "А", Приватне підприємство "Леко Україна" (орендар), Публічне акціонерне товариство "ФІНЕКСБАНК" (орендар, іпотекодержатель), Товариство з обмеженою відповідальністю "Регус Бізнес Центра України" (орендар).

Представник прокуратури та позивача заперечували проти задоволення клопотання про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Представник третьої особи підтримав клопотання відповідача.

Колегія суддів розглянула клопотання відповідача та відмовила у його задоволенні, в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Прокуратурою заявлені дві позовні вимоги: про розірвання договору оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Миколи Грінченка, 4 у Солом"янському районі м. Києва площею 3,2736 га (кадастровий номер 8000000000:72:214:001) укладеного між Київською міською радою та відповідачем; та про зобов"язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку площею 3,2736 га розташованої за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 у стані, придатному для використання.

Колегія суддів вважає, що рішення про розірвання договору оренди землі не вплине на права та обов'язки перелічених вище осіб, оскільки вони не мають будь-яких цивільно-правових відносин зі сторонами справи, а орендують нежитлові приміщення, розміщені на земельній ділянці по вул. Грінченка, 4 у м. Києві. ТОВ "Проект-"А", що являється власником приміщення, розміщеного на спірній земельній ділянці, оформлює відносини з користування частиною земельної ділянки необхідної для обслуговування власності шляхом укладення цивільно-правової угоди з власником землі, а тому рішення у даній справі ніяким чином не вплине на права та обов'язки ТОВ "Проект-"А".

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.ст. 35, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" захист і представництво інтересів держави покладено на органи прокуратури.

Згідно зі ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, крім інших заходів прокурорського реагування, звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до Господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.99 про офіційне тлумачення ст. 2 ГПК України визначено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У вказаному рішенні судом зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Інтереси держави потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону У країни, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

У ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Позивачем за вказаним позовом є Київська міська рада, яка відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями щодо розпорядження землями на території міста Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Невиконання вимог земельного законодавства та умов договорів оренди земельних ділянок порушує інтереси держави в особі Київської міської ради, яка в даному випадку незаконно позбавлена можливості ефективно та виключно в інтересах територіальної громади міста розпоряджатися землями міста Києва, регулювати земельні відносини з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель.

Таким чином, суд вважає правомірним звернення прокуратури з даним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.06.2008, яке набрало законної сили, у справі № 35/291 за позовом Закритого акціонерного товариства "Іса Прайм Девелопментс" до Київської міської ради; Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки вирішено вважати укладеними з дня набрання даним рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки для реконструкції, подальших обслуговування та експлуатації адміністративних будівель з вбудованими приміщеннями для торгівлі та кафе на вул. Миколи Грінченка, 4 у Солом'янському районі міста Києва між Закритим акціонерним товариством "ІСА Прайм Девелопментс" (м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, банківський рахунок №260060193400 в АБ „Брокбізнесбанк", МФО 300249, код ЄДРПОУ 24580485) та Київською міською Радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) в наступній редакції.

Як вбачається із матеріалів справи 10.07.2008 між Київською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Іса Прайм Девелопментс" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації за № 72-6-00523 від 10.07.2008.

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 669/1330, за Актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Об'єктом оренди, відповідно до п. 2.1 Договору, є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Миколи Грінченка, 4 у Солом'янському районі м. Києва; розмір - 3,2736 (три цілих і дві тисячі сімсот тридцять шість десятитисячних) га; цільове призначення - для реконструкції, подальших обслуговування та експлуатації адміністративних будівель з вбудованими приміщеннями для торгівлі та кафе; кадастровий номер 8000000000:72:214:0001

Згідно з витягом з технічної документації № Ю-44396/2007 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 06.08.2007 р. № 580 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 18419296,70 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. (п. 2.2, 2.3 Договору).

Договір укладено на 10 років (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 (п'ять) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно з п. 4.1 Договору визначена цим Договором орендна плата за Земельну ділянку становить платіж, який Орендар самостійно розраховує та вносить Орендодавцеві за користування Земельною ділянкою у грошовій формі.

До матеріалів справи додано лист Головного управління Державної фіскальної служби України від 25.03.2016 № 2890/9/26-15-17-01-13, яким повідомила прокуратуру про те, що за ПрАТ "Іса Прайм Девелопментс" обліковується заборгованість зі сплати орендної плати за землю у сумі 764790,00 грн. з 30.08.2013.

Листом від 27.05.2016 № 3566/9/26-58-09-02-02 Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомила прокуратуру, що ПрАТ "Іса Прайм Девелопментс", що остання податкова декларація з орендної плати за землю подана за 2013 рік, де задекларована сума податкового зобов'язання по орендній платі за землю 1529589,60 грн., орендна плата за землю підприємством сплачувалась до 30.08.2013. Сума боргу станом на 25.04.2014 становить 764793,00 грн. (копія останньої декларації додається).

За доводами позивача та прокуратури на момент звернення до суду заборгованість з орендної плати відповідачем не погашена та становить 764793,00 грн., а тому керуючись ст.. 141 ЗК України, ст. 34 Закону України "про оренду землі" та п.п. 8.4, 11.5 договору просять суд розірвати договір оренди земельної ділянки та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку позивачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури та позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відносини, пов'язані з орендою землі відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, вказаним Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини.

З положень статті 792 Цивільного кодексу України вбачається, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Орендна плата згідно статті 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, відповідно до ст. 94 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а також умови використання земельної ділянки, яка передається в оренду.

За ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 3 статтею 291 Господарського суду України встановлено, що договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково з підстав передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статті 188 Господарського кодексу України.

Пунктом 11.5 Договору передбачено дострокове розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання орендарем своїх обов'язків. Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору.

Згідно п. 5.1 договору умови збереження стану об'єкта оренди: на Земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням Земельної ділянки. Зміна цільового призначення Земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення Земельної ділянки у зв'язку зі зміною цільового призначення Земельної ділянки та внесення відповідних змін до Договору. Роботи по розробці проекту землеустрою щодо відведення сплачує Орендар.

Відповідно до п. 8.4 договору Орендар зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, та після підписання цього Договору і Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; своєчасно вносити орендну плату; завершити реконструкцію об'єкта в строки, встановлені проектною документацією, затвердженою в установленому порядку; письмово повідомити Орендодавця про відчуження об'єктів (їх частин), що розташовані на земельній ділянці і належать Орендарю, на протязі десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину, а також повідомити про наміри подальшого використання Земельної ділянки. У випадку, якщо Орендар має намір припинити право користування Земельною ділянкою (її частиною), цей Договір розривається за згодою сторін або до цього Договору вносяться відповідні зміни з моменту укладання Договору оренди Земельної ділянки з новим власником об'єктів, які були відчужені; забезпечити вільний доступ до земельної ділянки представнику контролюючих органів; повернути Земельну ділянку Орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору; у строки, встановлені чинним законодавством звітувати перед податковими органами району за місцем розташування Земельної ділянки про сплату орендної плати, тощо.

Відповідно до п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням його істотних умов, у зв'язку з чим Договір підлягає розірванню в судовому порядку, а земельна ділянка - поверненню орендодавцеві.

Положення ст. 34 Закону України "Про оренду землі" передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Обов'язком орендаря, згідно п. 8.4 Договору, є повернення земельної ділянки орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання.

Відповідно до п. 2.23 Постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком або орендною платою.

Суд наголошує, що несвоєчасна сплата відповідачем орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки внаслідок несплати орендних платежів позивач не отримав грошові кошти, на які розраховував при укладенні спірного договору з відповідачем.

Як зазначено вище, про несвоєчасну сплату орендних платежів в тому числі свідчить лист від 27.05.2016 № 3566/9/26-58-09-02-02 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві згідно якого за ПрАТ "Іса Прайм Девелопментс" обліковується заборгованість зі сплати орендної плати за землю у сумі 764793,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді, обумовлену договором, земельну ділянку господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню з підстав вищезазначених.

За результатами проведеного Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) обстеження спірної земельної ділянки складено акт № 16-0993-09 від 31.05.2016, в якому вказано, що земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування офісних приміщень. Для більш детального обстеження земельної ділянки спеціалісти Департаменту земельних ресурсів на територію не були допущені.

Суд відзначає, що земельна ділянка площею 3,2736 га, розміщена за адресою м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4, кадастровий номер: 8000000000:72:214:0001, має цільове призначення: інша комерційна діяльність; вид використання: для реконструкції, подальших обслуговування та експлуатації адміністративних будівель з вбудованими приміщеннями для торгівлі та кафе. Тобто, об'єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі), що являються власністю третіх осіб, не суперечать цільовому використанню земельної ділянки та не впливають на її придатний для використання стан.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Прокуратурою міста Києва вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, що розташована по вул. Миколи Грінченка, 4 у Солом'янському районі м. Києва площею 3,2736 га (кадастровий номер 8000000000:72:214:0001), укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код: 22883141) та Приватним акціонерним товариством "Іса Прайм Девелопментс" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б; ідентифікаційний код: 24580485), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 10.07.2008 за № 72-6-00523.

3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Іса Прайм Девелопментс" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б; ідентифікаційний код: 24580485) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код: 22883141) земельну ділянку площею 3,2736 га (кадастровий номер 8000000000:72:214:0001), яка розташована по вул. Миколи Грінченка, 4 у Солом'янському районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Іса Прайм Девелопментс" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б; ідентифікаційний код: 24580485) на користь прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету -2800) витрати по сплаті судового збору в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2016.

Головуючий суддя І.В.Усатенко

Судді Н.Б. Плотницька

О.В. Чинчин