Ухвала суду № 62846579, 14.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

14.11.2016Справа № 910/21884/15За заявою Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про заміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2015 по справі № 910/21884/15 про стягнення 9 569 261,75 грн.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком"

До Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про стягнення 9 569 261,75 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Чорноморець Я.А. (дов. 1901 від 28.12.2015)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

25.08.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ "Укртелеком" (надалі - позивач) до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач) про стягнення 9 569 261,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/21884/15, розгляд справи призначено на 16.09.2015.

04.11.2015 рішенням Господарського суду м. Києва позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

26.01.2016 Постановою Київського апеляційного господарського суду Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2015 року у справі № 910/21884/15 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2015 року у справі №910/21884/15 залишено без змін.

22.02.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі №910/21884/15 видано наказ про примусове виконання рішення.

07.04.2016 надійшла заява Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про заміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2015 по справі № 910/21884/15 про стягнення 9 569 261,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було відмовлено в задоволені заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2015 по справі № 910/21884/15.

31.10.2016 надійшла заява Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про заміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2015 по справі № 910/21884/15 про стягнення 9 569 261,75 грн.

Ухвалою суду розгляд заяви призначено на 14.11.2016.

В судове засідання, призначене на 14.11.2016, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті.

В судове засідання, призначене на 14.11.2016, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача суд відмовив у його задоволенні виходячи з наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Твердження відповідача про неможливість бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку із службовою необхідністю, не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника.

З урахуванням викладених обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання 14.11.2016, не з'явився, заява може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка деяких учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Поданою заявою відповідач просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.15 по справі № 910/21884/15 шляхом стягнення спірної суми після внесення змін до додатку № 3 «Розподіл видатків з Державного бюджету на 2016 рік» та додатку № 7 «Міжбюджетні трансферти (інші дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2016 рік» Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст.617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Тому, Департамент соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно ч. 6 ст.48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного, кодексу України. В своєму листі від 30.06.2011 р. N 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що «...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів). У зв'язку з цим та згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.».

Відповідно до п. 7.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його, виконання у порядку і способом, .раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Згідно з п.7.2 вказаної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, відповідачем не надано доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення в даній справі та не наведено обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення у розумінні приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Подана заява не містить вимоги щодо видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст.. 86, 121 ГПК України , -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про заміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2015 по справі № 910/21884/15 про стягнення 9 569 261,75 грн. відмовити в повному обсязі.

Суддя Лиськов М.О.