Постанова № 62846167, 16.11.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/240/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Гаврилка С.Є., суддів Рейті С.І. та Скраль Т.В.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі сторін:

позивача не зявився;

представника позивача не зявився;

представник відповідача 1 Національної поліції України - не зявився;

представник відповідача 2 - ОСОБА_1 атестаційна комісія Національної поліції України № 2 - не зявився;

представник відповідача 3 - ОСОБА_1 апеляційна атестаційна комісія Національної поліції України № 1 - не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Національної поліції України, ОСОБА_1 атестаційної комісії Національної поліції України № 2 та ОСОБА_1 апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України № 1 про визнання рішень та дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 16 листопада 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 21 листопада 2016 року.

28 березня 2016 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_2 до Національної поліції України, якою просив суд: "прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі; звільнити позивача від оплати належних судових витрат, повязаних із розглядом справи, або відстрочити сплату судових витрат на строк до ухвалення судового рішення у справі; заборонити Національній поліції України вчиняти дії, а саме: видавати наказ про звільнення, переміщення або переведення на іншу посаду, зарахування у розпорядження органів Національної поліції України на реалізацію рішення центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 01.03.2016 та рішення центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 17.03.2016 відносно ОСОБА_2 до винесення судового рішення по цій справі; витребувати у відповідача всі матеріали, що були взяті до уваги при прийнятті спірних рішень, засвідчені копії наказів про створення ОСОБА_1 атестаційної комісії та ОСОБА_1 апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України, належним чином засвідчені копії рішення про проведення атестації позивача, особової справи позивача (оригінал для огляду у судовому засіданні), протоколи ОСОБА_1 атестаційної комісії та ОСОБА_1 апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України за результатами атестування позивача, рішення про проведення атестування позивача, а також аудіозапис засідання ОСОБА_1 атестаційної комісії та ОСОБА_1 апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України (за наявності); визнати протиправним та скасувати рішення центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 01.03.2016 та рішення центральної апеляційної атестаційної комісії національної поліції України від 17.03.2016; повідомити про дату та час судового розгляду справи за цим позовом" (адміністративна справа № 807/240/16).

18 травня 2016 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_2 до Національної поліції України, якою просив суд: 1. Прийняти адміністративний позов та відкрити провадження в адміністративній справі; 2. Визнати протиправним рішення Національної поліції України в частині включення підполковника поліції ОСОБА_2, заступника начальника управління захисту економіки в Закарпатській області, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання наказу Національної поліції України від 26 листопада 2015 року № 116 "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України"; 3. Визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації заступника начальника управління захисту економіки в Закарпатській області підполковника ОСОБА_2 на підставі наказу Національної поліції України від 26 листопада 2015 року № 116 "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України" (адміністративна справа № 807/658/16).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року (на підставі клопотання представника позивача, яке подано в попередньому судовому засіданні в адміністративній справі № 807/658/16) обєднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_2 до Національної поліції України про визнання рішення та дій протиправними в адміністративній справі № 807/658/16 та позовні вимоги ОСОБА_2 до Національної поліції України про визнання рішень протиправними в адміністративній справі № 807/240/16. Обєднаній адміністративній справі присвоєно номер № 807/240/16.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року до участі у даній справі залучено як другого відповідача ОСОБА_1 атестаційну комісію Національної поліції України № 2, головою та секретарем якої станом на 01 березня 2016 року були відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54). Також до участі у даній справі як третього відповідача залучено ОСОБА_1 апеляційну атестаційну комісію Національної поліції України № 1, головою та секретарем якої станом на 17 березня 2016 року були відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54).

16 листопада 2016 року представником позивача було подано до суду заяву про зміну предмету позову в порядку статті 137 КАС України, якою просив суд вважати позовними вимогами наступні вимоги: "Визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації заступника начальника управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_2. Визнати незаконними і скасувати рішення (висновки) ОСОБА_1 атестаційної комісії Національної поліції України від 01 березня 2016 року та рішення (висновки) ОСОБА_1 апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 17 березня 2016 року за результатами атестування заступника начальника управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_2".

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у звязку з існуванням на те обєктивних причин.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Позивачем у період з 26 лютого 2016 року по 01 березня 2016 року було пройдено певні етапи атестування, визначені Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС України від 17 листопада 2015 № 1465 (далі по тексту Інструкція), а саме 26 лютого 2016 року тестування на загальні здібності та навички, у ході якого позивач набрав 29 балів та тестування на знання законодавчої бази (професійний тест), під час якого позивач набрав 31 бал, а загалом 60 балів, а також тестування на доброчесність, результати проходження якого йому не відомі. 01 березня 2016 року позивач проходив співбесіду, яка проводилась ОСОБА_1 атестаційною комісією Національної поліції України, під час якої членами комісії упродовж двадцяти хвилин позивачу задано ряд загальних питань, що на його думку, не надало йому можливості висловити свою позицію. 11 березня 2016 року позивача ознайомлено зі змістом атестаційного листа та висновком атестаційної комісії, відповідно до якого щодо позивача прийнято висновок, визначений підпунктом 4 пункту 15 розділу IV Інструкції (займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність). Зазначає, що не погоджуючись із вказаним висновком, із урахуванням того, що професійний тест та тест на загальні здібності та навички позивач загалом набрав у 60 балів, його було оскаржено у відповідності з вимогами пунктом 5 розділу VI Інструкції. За результатами розгляду скарги на висновок відповідної атестаційної комісії, апеляційною атестаційною комісією було прийнято рішення про її відхилення. Вказані рішення прийнятті в порушення норм статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" без належної оцінки ділових, професійних, особистих якостей позивача, освітнього та кваліфікаційного рівнів, без всебічного вивчення всіх обставин щодо відповідності займаній посаді, а також перспективи службової карєри. Зазначає, що будь-яких правових (законних) підстав для проведення його атестації, визначених статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію", не було.

У судове засідання 16 листопада 2016 року позивач та його представник не зявився, проте представником позивача надано суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності та додано заяву про зміну предмету позову.

Відповідачі у судове засідання 16 листопада 2016 року не забезпечили явку своїх представників, заперечення проти позову не надали.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 07 листопада 2015 року відповідно до наказу Національної поліції України за 105 о/с в порядку переатестування ОСОБА_2 призначено начальником управління захисту економіки в Закарпатській області з присвоєнням спеціального звання "підполковник поліції" (а.с. 138).

На підставі Наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 08 лютого 2016 року за № 25 о/с "По особовому складу", позивача було призначено заступником начальника управління захисту економіки в Закарпатській області, звільнивши його з посади начальника цього ж управління (а.с. 33).

На підставі Наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 25 лютого 2016 року № 58 позивача було зобовязано прибути до Департаменту захисту економіки Національної поліції України для участі в тестуванні на знання законодавчої бази (професійний тест) та тестуванні на загальні здібності (а.с. 139).

Відповідно до атестаційного листа, 26 лютого 2016 року прямим керівником позивача зроблено висновок про те, що позивач займаній посаді відповідає. За результатами тестування позивачем набрано: тестування загальних навичок 29/60, професійне тестування 31/60. За результатами атестування (висновок атестаційної комісії) від 01 березня 2016 року позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Із результатами атестування (висновком атестаційної комісії) позивач був ознайомлений 11 березня 2016 року (а.с.а.с. 23, 25).

Ознайомившись з результатом атестування (висновком атестаційної комісії) та не погоджуючись із вказаним висновком, позивачем його було оскаржено у відповідності з вимогами пункту 5 розділу VI Інструкції (а.с.а.с. 26-28). За результатами розгляду скарги на висновок відповідної атестаційної комісії, 17 березня 2016 року ОСОБА_1 апеляційною атестаційною комісією Національної поліції України було прийнято рішення про її відхилення (а.с. 25). Із висновком ОСОБА_1 апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України позивач був ознайомлений 25 березня 2016 року, про що свідчить його підпис.

Правові засади організації, та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до статті 1 частин 1, 2 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до статті 77 частини 1 пункту 5 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Разом з тим, суд констатує, що відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Зазначені в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема майор міліції - майор поліції.

З вище викладеного вбачається, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Позивач виявив бажання проходити службу в поліції, у звязку з чим, згідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію", наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 07 листопада 2015 року за № 105 о/с позивач був призначений з 07 листопада 2015 року на службу в поліцію на посаду начальника управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, з присвоєнням йому спеціального звання підполковника поліції (а.с. 138). Суд зазначає, що таке призначення позивача відбулося в порядку переатестування, про що зазначено у самому наказі.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

У відповідності до статті 58 Закону України "Про національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обовязків.

Таким чином, оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" шляхом видання наказу про призначення за його згодою він вважається відповідно до статті 58 даного Закону призначеним безстроково.

Відповідно до статті 58 частини 2 Закону України "Про Національну поліцію" строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.

Разом з тим, суд констатує, що норми Закону України "Про Національну поліцію" не передбачають процедури переатестації, та не встановлюють додаткових підстав для атестації.

Наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 07 листопада 2015 року за № 105 о/с щодо прийняття позивача на службу в поліцію та призначення на посаду не містить жодних застережень про тимчасовість призначення його на посаду.

Таким чином, судом встановлено, що позивач з 07 листопада 2015 року проходить службу в органах Національної поліції України на посаді (із врахуванням наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 08 лютого 2016 року за № 25 о/с "По особовому складу") заступника начальника управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України у званні підполковника поліції, у відповідності до статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" безстроково (до виходу на пенсію або у відставку) із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, за умови успішного виконання службових обовязків.

Однією з таких гарантій незалежності поліцейського є проходження атестацій щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.

Зокрема, слід зазначити, що відповідно до статті 57 частини 1 Закону України "Про Національну поліцію" атестація поліцейських є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського

Так, пунктами 9-12 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" не було передбачено проведення атестації усіх працівників поліції, які перейшли на службу за переводом з лав міліції, як передумову їх прийняття на службу в Національну поліцію чи зайняття ними конкретних посад.

Також, статті 57 частини 1 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено проходження поліцейськими планових атестацій, для підтвердження їх відповідності займаним посадам.

Відтак, з вище викладеного вбачається, що підстав, встановлених Законом України "Про Національну поліцію", для призначення проведення атестації усіх поліцейських апарату управління Національної поліції України та підпорядкованих структурних підрозділів не було.

Щодо наявності або відсутності індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених Законом України "Про Національну поліцію", суд зазначає наступне.

За приписами статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Частиною другою вказаної статті визначений вичерпний перелік підстав проведення атестації, а саме:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Так, наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 25 лютого 2016 року за № 58 "Про організацію проведення тестування керівного складу" (а.с. 134) містить лише мету проведення атестації, яка визначена в статті 57 частині 3 Закону України "Про Національну поліцію", проте не містить підстав для проведення атестації відносно позивача. Однак мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, так як, мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина або достатній привід для її проведення.

Відповідно до даних атестаційного листа, атестація позивача проводилась за відсутності посилання на жодну з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с. 23-25).

Разом з тим, з даного атестаційного листа вбачається, що позивач проходить службу в органах поліції з 07 листопада 2015 року, з 08 лютого 2016 року знаходиться на посаді заступника начальника управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та у займаній посаді атестується вперше (а.с. 23).

При цьому, судом встановлено, що позивач не претендував на призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу, що встановлено статтею 57 частиною 2 пунктом 1 Закону України "Про Національну поліцію".

Щодо наявності підстав встановлених у статті 57 частини 2 пунктом 2 та пунктом 3 Закону України "Про Національну поліцію" (для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність), відповідачами не було надано жодних належних доказів щодо їх наявності для атестування позивача, тобто наявності відповідних передумов для призначення атестації з цих підстав (неналежне виконання службових обовязків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби).

Разом з тим, суд зазначає, що призначення для проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року, що ухвалене у справі № 21-42а-12 встановлено, що питання, повязані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ "Про міліцію", Законом України від 2 грудня 1990 року №509-XII "Про державну податкову службу", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17.02.2015 року по справі №21-8а15.

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції - Законом України "Про Національну поліцію" не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, суд, з урахуванням наведених рішень Верховного Суду України, вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників".

Згідно до статті 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників" визначені категорії працівників, які не підлягають атестації. Так, зокрема, згідно статті 12 частини 1 Закону України "Про професійний розвиток працівників" не підлягають атестації працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

За таких обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для включення позивача до переліку осіб, які повинні пройти атестацію та відповідно неправомірним є проведення його атестування.

Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" розроблена Інструкція "Про порядок проведення атестування поліцейських" від 17 листопада 2015 року № 1465, розділом ІV якої визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Таким чином, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями. Зазначене підтверджується також вимогами Інструкції щодо осіб, які складають вказані атестаційні листи та до їх змісту.

Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

При цьому за змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції № 1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобовязані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції. Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Згідно із пунктом 10 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обовязків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до пункту 15 Розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 12, пункту 13 Розділу VІ Інструкції № 1465 апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок. Рішення апеляційної атестаційної комісії оформляються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, мотиви прийнятого рішення. Протокол підписує головуючий і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення.

Таким чином, аналіз вищевказаних норм, свідчить про те, що приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв, визначених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.

Згідно із висновком (результатом) атестування, від 01 березня 2016 року членами комісії під час проведення атестації позивача було зроблено висновок, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 25).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 22 пунктами 11, 14 Закону України "Про Національну поліцію" визначені повноваження керівника поліції до яких щодо проходження служби відноситься, зокрема, прийняття на службу та звільнення зі служби, призначення та звільнення з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону, прийняття у визначеному порядку рішень про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських (п. 14).

Відтак, статтею 22 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що керівник поліції може звільнити поліцейського з посади, зі служби лише відповідно до Закону України "Про Національну поліцію". Керівник поліції, як посадова особа органу державної влади повинен приймати рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб встановлені законодавством.

Отже, з аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України вбачається, що невідповідність поліцейського займаній посаді має бути доведено йому керівником поліції, тому що саме керівник поліції безпосередньо є ініціатором звільнення поліцейських відповідно до наданих Законом повноважень. При цьому висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника, є підставою для видання наказу, та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, зокрема наявності фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації поліцейський не може виконувати покладених на нього службових обов'язків або виконувати інших службових обовязків.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить висновку, що у звязку з відсутністю визначених статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстав проведення атестації позивача, висновок (рішення) ОСОБА_1 атестаційної комісії Національної поліції України від 01 березня 2016 року є протиправним та таким, що необхідно скасувати.

Щодо вимоги позивача щодо визнання рішення (висновку) ОСОБА_1 апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 17 березня 2016 року за результатами атестування заступника начальника управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_2, суд вважає, що у задоволення такої слід відмовити у звязку з наступним. Повноваження апеляційної атестаційної комісії за результатами вирішення апеляційної скарги на рішення атестаційної комісії визначені у пункті 12 розділу VI Інструкції, який передбачає, що апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок. З наведених норм права вбачається, що апеляційна атестаційна комісія приймає новий висновок у разі скасування висновку атестаційної комісії. Такий висновок апеляційної атестаційної комісії надсилається для обовязкового негайного виконання керівнику. Натомість у разі відхилення апеляційної скарги підготовка висновку, передбаченого пунктом 15 розділу IV Інструкції № 1465, не здійснюється. У судовій справі, що розглядається, встановлено, що відповідно до висновку апеляційної атестаційної комісії за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 було прийнято рішення про її відхилення. Тому рішення апеляційної атестаційної комісії не є висновком, обовязковість якого передбачена пунктом 14 розділу VI Інструкції № 1465. Також воно не містить приписів та вказівок, виконання яких вимагає вчинення певних дій керівником. Рішенням атестаційної комісії, яке зобовязує керівника звільнити позивача зі служби, є саме висновок атестаційної комісії. Відповідно оскарження позивачем та скасування судом рішення апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги не призведе до захисту позивача від незаконного звільнення.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити лише частково.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Національної поліції України задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації заступника начальника управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_2.

Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) ОСОБА_1 атестаційної комісії Національної поліції України від 01 березня 2016 року, яким визнано, що заступник начальника управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_2 "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

У задоволенні позовної заяви в частині інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Судді:ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9