Постанова № 62846027, 21.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2016 року № 826/19377/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехенерго» до третя особаДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.12.2014р.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехенерго» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.12.2014р. №0016952202 та №0016962202.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність податкових повідомлень - рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачем проведено перевірку ТОВ «Інтертехенерго» за результатами якої 20.11.2014р. складено Акт №1439/26-59-22-02/36143297 «Про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 135.1, 135.2, 135.4 статті 135, п. 138.2 статті 138, п. 139.1 статті 139, п. 144.1 статті 144, п. 85.2 статті 85 ПК України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 57286 361грн. та порушення п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.6 статті 201, п. 85.2 статті 85 ПК України в результаті чого занижено ПДВ всього на суму 79 002 311грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем 05.12.2014р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0016962202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 71 607 951,00грн., у тому числі основний платіж - 57 286 361грн. та штрафні санкції - 14 321 590грн. та №0016952202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 98 743 090,00грн., у тому числі основний платіж - 78 994 472грн. та штрафні санкції - 19 748 618грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення від 05.12.2014р. залишені без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 05.12.2014р. протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 77.2 статті 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до п. 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як на підставу протиправності проведення перевірки, позивач посилається на те, що у податкового органу не було правових підстав для проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Інтертехенерго», оскільки у останнього вся первинна документація була вилучена на підставі постанови старшого слідчого СВ Совєтського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області Федоряка А.О. від 20.07.2014р. про витребування документів, а тому позивач був позбавлений можливості надати до перевірки первинну документацію за перевіряємий період.

Однак, з даними доводами позивача суд не погоджується, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 04.07.2014р. №614 призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Інтертехенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р. тривалістю 20 днів, з 21.07.2014р. по 15.08.2014р.

Директором підприємства ОСОБА_2 22.07.2014р. подано до податкового органу заяву №22/07-1Бз проханням перенести терміни проведення перевірки ТОВ «Інтертехенерго» до дати відновлення ним втрачених документів (у зв'язку з їх викраденням невідомими особами) та надання їх до перевірки в терміни, передбачені ПК України. До заяви були додані копії витягу з кримінального провадження №12014100020005887 від 22.07.2014р. та довідки Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві від 22.07.2014р.

В зв'язку з втратою посадовими особами ТОВ «Інтертехенерго» первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, за період 2011 - 2013 року, відповідно до п. 44.5 статті 44 ПК України та на підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 23.07.2014р. №754 відповідачем терміни проведення планової виїзної перевірки підприємства з 23.07.2014р. перенесено на 90 календарних днів.

В подальшому директором підприємства ОСОБА_2 20.10.2014р. подано до податкового органу лист №111 від 20.10.2014р. щодо вилучення оригіналів фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів ТОВ «Інтертехенерго» СВ Советського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області на підставі постанови від 20.07.2014р. про витребування документів в рамках досудового розслідування за №12014050970000960 від 01.07.2014р.

Згідно даної постанови старший слідчий СВ Советського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області капітан міліції Федоряка А.О., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050970000960 від 01 липня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, постановив в термін до 10.08.2014 року витребувати в ТОВ «Інтертехенерго» (ЄДРПОУ 36143297) за період з 10.01.2011 по 20.07.2014 року оригінали усіх фінансово-господарських, бухгалтерський документів, офіційної звітності на паперових носіях (з наведеним переліком документів ТОВ «Інтертехенерго», які необхідно витребувати).

З метою вручення позивачу листів від 24.10.2014р. №26318/10/26-59-22-02 та від 06.11.2014р. №27547/10/26-59-22-02 «Про надання до перевірки документів», податковим органом здійснено виїзд за податковою адресою підприємства (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 44Е) та встановлено, що посадові особи підприємства в приміщенні офісу були відсутні, офіс зачинений, про що складено відповідні акти від 24.10.2014р. №1329/26-5-22-02/36143297 та від 06.11.2014р. №1370/26-59-22-02/36143297.

З Акту перевірки вбачається, що вищезазначені листи направлені на податкову адресу ТОВ «Інтертехенерго» засобами поштового зв'язку.

З метою повідомлення посадових осіб ТОВ «Інтертехенерго» про необхідність надання до перевірки документів перевіряючі 20.10.2014 року та 21.10.2014 року зателефонували до ТОВ «Інтертехенерго». На телефонний дзвінок відповіла особа, яка представилася як ОСОБА_3 та повідомила, що директор підприємства ОСОБА_2 знаходиться у відрядженні та буде відсутній до початку листопада; також повідомила, що вона особисто є нематеріально відповідальною особою, та в офісі на даний час всі відсутні.

Перевіряючими протягом терміну проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Інтертехенерго» здійснювався виїзд до офісу підприємства, розташованого за податковою адресою підприємства (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 44-Е) для проведення перевірки. Жодного разу посадові особи ТОВ «Інтертехенерго» (та будь-які інші працівники підприємства) в приміщенні офісу не знаходилися, офіс був зачинений. На телефоні дзвінки посадові особи підприємства не відповідали. ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акти про незнаходження посадових осіб в офісі приміщення та ненадання до перевірки документів, а саме: від 24.10.2014 №1329/26-59-22-02/36143297, від 05.11.2014 № 1360/26-59-22-02/36143297, від 06.11.2014 № 1370/26-59-22-02/36143297, від 07.11.2014 №1375/26-59-22-02/36143297, від 12.11.2014 № 1400/26-59-22-02/36143297.

Таким чином, податковим органом було надано позивачу можливість відновлення втрачених первинних документів за перевіряємий період.

Посилання позивача на постанову старшого слідчого СВ Совєтського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області Федоряка А.О. від 20.07.2014р. про витребування документів, як на підставу протиправності проведення податковим органом перевірки ТОВ «Інтертехенерго», суд до уваги не приймає, з наступних підстав.

Відповідно до части третьої статті 168 КПК України слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Отже, згідно чинного КПК України при тимчасовому вилученні майна слідчим повинен складатись протокол.

Як вбачається з матеріалів справи, до зазначеної постанови слідчого, між останнім та позивачем складено та підписано Опис документів отриманих від ТОВ «Інтертехенерго», згідно постанови про витребування документів.

З зазначеного Опису судом вбачається, що він не підписаний уповноваженою особою ТОВ «Інтертехенерго».

У той же час, згідно частини третьої статті 165 КПК України особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов'язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.

Суд зазначає, що постанова старшого слідчого СВ Совєтського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області Федоряка А.О. від 20.07.2014р. про витребування документів була складена не слідчим суддею або судом, як то, передбачено ч. 3 ст. 165 КПК України, а відтак, така дія не може вважатися виїмкою чи іншим вилученням документів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що податковий орган правомірно здійснено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Інтертехенерго».

Щодо встановлених податковим органом порушень ТОВ «Інтертехенерго» вимог чинного податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом - ПП «Еко-Строй-Град» (код ЄДРПОУ 38227174).

У зв'язку з тим, що позивачем до перевірки не було надано первинної документації, відповідач проводив перевірку, зокрема на підставі даних АС «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних та податкової звітності, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Позивачем також не було надано до матеріалів даної адміністративної справи копії або їх оригінали первинної документації по взаємовідносинам з ПП «Еко-Строй-Град» (код ЄДРПОУ 38227174).

Отже, суд досліджує матеріали справи на підставі тих доказів, які наявні в матеріалах адміністративної справи.

Так, з Акту перевірки вбачається, що стан платника податків ПП «Еко-Строй-Град» (код ЄДРПОУ 38227174) - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

ТОВ «Інтертехенерго» сформовано податковий кредит з ПДВ за рахунок податкових накладних виписаних ПП «Еко-Строй-Град» протягом 2013 року на загальну суму 397 403 144,75грн., у тому числі ПДВ 66 233 857,38грн.

Згідно податкових накладних, номенклатура робіт (послуг) придбаних позивачем у ПП «Еко-Строй-Град» є: «Виконання ремонтних робіт згідно договору; Декоративна панель радіатора 2000*700, Підвіконник з акрилового каменю, Шторний комплект».

Свідоцтво платника ПДВ анульовано 16.06.2014р. у зв'язку з незнаходженням ПП «Еко-Строй-Град» за податковою адресою.

Остання податкова звітність підприємства подавалась з ПДВ за березень 2014 року; з податку на прибуток протягом 2012 - 2014 років не подавалась. Чисельність працівників становить - 3 особи.

За результатами аналізу даних податкової звітності, наданої ПП «Еко-Строй-Град» до податкового органу, встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів, необхідних суб'єкту господарювання для здійснення такого значного обсягу господарських операцій, які були проведенні між позивачем та ПП «Еко-Строй-Град» згідно виписаних ПП «Еко-Строй-Град» податкових накладних, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання вищезазначених господарських операцій.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ПП «Еко-Строй-Град» не мали реального характеру.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд також зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься копія судових рішень у справі №815/2266/14 за позовом ПП ПП «Еко-Строй-Град» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо складання висновків акту перевірки.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р., позов ПП «Еко-Строй-Град» задоволено частково.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. скасовано, позов задоволено частково; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо коригування податкових зобов'язань податкового кредиту з ПДВ приватного підприємства «Еко-строй-град» в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів на підставі акта від 01 квітня 2014 року № 1809/15-53-22-3/38227174 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Еко-строй-град», код за ЄДРПОУ 38227174, щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень-лютий 2014 року» та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта від 01 квітня 2014 року № 1809/15-53-22-3/38227174 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Еко-строй-град», код за ЄДРПОУ 38227174, щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень-лютий 2014 року». в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У той же час, суд не може прийняти до уваги обставини встановлені зазначеним судовим рішенням, оскільки з них не вбачається, що судом досліджувались взаємовідносини ПП «Еко-строй-град» з ТОВ «Інтертехенерго» за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р.

Окрім цього, обставини встановлені у зазначеній справі стосуються інших осіб, ніж тих, що приймають участь у розгляді даної адміністративної справи.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, на підставі вищевикладеного відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 05.12.2014р. №0016952202 та №0016962202, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехенерго» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертехенерго» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко