Постанова № 62846023, 17.11.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 листопада 2016 р. Справа № 802/1721/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коляденка Олександра Леонідовича

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Жмеринського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

про: скасування рішення та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) із позовом до Жмеринського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 звернувся до Жмеринського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області із заявою про внесення змін до актового запису про народження його діда ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі національність - "поляк" замість "українець", внесення змін в актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі відомості про батька - ОСОБА_5 національність - "поляк" замість "українець" та вказавши в графі відомості про мати - ОСОБА_6 національність - "полька" замість "українка".

За результатами розгляду поданої заяви відповідачем складений лист від 22.09.2016 року за №953-3.1-01-10 про відмову у внесені таких змін у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують національність.

На думку ОСОБА_2 така відмова у внесенні змін до актових записів є необґрунтованою, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом у якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову № 953-3.1-01-10 від 22.09.2016 року про внесення змін до актових записів;

- зобов'язати Жмеринський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі національність - "поляк" замість "українець"; внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі відомості про батька - ОСОБА_5 національність - "поляк" замість "українець"; внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі відомості про мати - ОСОБА_6 національність - "полька" замість "українка".

Ухвалою суду від 07.11.2016 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, натомість через відділ прийому суду подав клопотання за вх. №24766 від 11.11.2016 року про розгляд справи без його участі. Зазначив, що Жмеринський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3. Згідно свідоцтва про народження батьками позивача є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за національністю - українці.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (батько позивача), народився в м. Жмеринка Вінницької області, у свідоцтві про його народження національність батьків зазначено - українці.

Відповідно до актового запису про народження ОСОБА_4 (дід позивача), його батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу "нареченою" зазначена ОСОБА_6, 1891 року народження (прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6), де в графі національність актового запису вказано - "полька", "наречений" - ОСОБА_5, де в графі національність актового запису вказано - "поляк".

На підставі зазначеного, ОСОБА_2 звернувся до Жмеринського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції із заявою про відновлення актового запису про народження його діда ОСОБА_4, а саме: виправлення запису про його національність та національність його батьків у свідоцтві про народження.

За результатами розгляду поданої заяви відповідачем листом від 22.09.2016 року №953-3.1-01-10 ОСОБА_2 відмовлено у внесені таких змін у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують національність його діда.

На думку позивача така відмова є протиправною, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, враховував таке.

У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану" від 29.09.2016 року №12, зокрема п. 3.3, зазначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної дитини; спадкоємця померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особі, стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Враховуючи наявні в матеріалах справи свідоцтво про смерть діда позивача - ОСОБА_4 (серії НОМЕР_1) та свідоцтво про смерть батька позивача - ОСОБА_7 (серії НОМЕР_2 ), суд зазначає, що ОСОБА_2 є спадкоємцем свого батька по першій лінії спадкування, а відтак наділений правом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою щодо внесення змін в актовий запис цивільного стану щодо приналежності свого діда ОСОБА_4 до польської національності та, відповідно, виступає належним позивачем у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 6, частин 1-3 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи на офіційне визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Згідно частини 1 статті 22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Як зазначено у частині 5 статті 9 цього ж Закону, правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

На виконання вищевказаної норми, Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011р. №96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011р. за №55/18793, затвердженні Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила).

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

За приписами пунктів 1.7 та 1.15 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (дід позивача) народився у місті Жмеринка Вінницької області. Відповідно до актового запису про народження ОСОБА_4 його батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за національністю "українці".

При цьому, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що в радянські часи належність до польської національності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приховувалося, оскільки останні боялися приниження відносно до національної меншини. Саме тому прабаба позивача ОСОБА_6 навмисно приховала свою належність до польської національності та при внесенні відомостей до актового запису свого сина ОСОБА_4 зазначила його національність - "українець", а також відомості про себе та свого померлого на той час чоловіка, а саме: відомості про батька - ОСОБА_5, національність - "українець", відомості про матір - ОСОБА_6, національність - "українка".

Так, судом з'ясовано, що відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу "нареченою" зазначено ОСОБА_6, 1891 р.н. (прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6), де у графі національність вказано - "полька", "наречений" - ОСОБА_5, де у графі національність актового запису вказано - "поляк" (а.с.14).

Із письмової відповіді Державного архіву Вінницької області Вінницької обласної державної адміністрації від 06.06.2016 року №07-1930/7 видно, що у метричних книгах про народження по римсько - католицькій церкві м-ка Браїлів Подільської губернії на 1880-1882 роки запису про народження ОСОБА_5 не виявлено, однак в архіві міститься на зберіганні архівно - слідча справа за 1938 рік на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, поляка за національністю (а.с. 17).

Відповідно до архівної довідки №07-241/5 від 09.06.2016 року у документах колишнього УКДБ у Вінницькій області є слідча справа за 1938 рік на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, поляка за національністю, уродженця м-ка Брїлів теп. Жмеринського району Вінницької області, який до арешту мешкавк м. Жмеринка. Склад сім'ї на час арешту: дружина ОСОБА_6 50 років, сини: ОСОБА_9 19 років, ОСОБА_10 17 років, ОСОБА_4 14 років. ОСОБА_11 10 років, ОСОБА_12 6 років, дочки: ОСОБА_13 22 роки, ОСОБА_14 23 роки та ОСОБА_15 8 років (а.с. 19).

Згідно довідки - характеристики від 15.01.1938 року ОСОБА_5, 1880 р.н., національність - поляк, був членом релігійної Польської общини та збирав підписи проти закриття костелу (а.с. 20).

Ще одним доказом приналежності ОСОБА_5 до польської національності є анкета заарештованого (а.с. 23), де зазначено національність заарештованого ОСОБА_5 - "поляк".

Таким чином, враховуючи, що прадід позивача ОСОБА_5 та прабаба - ОСОБА_6 згідно вищенаведених документів є уродженими поляками, тому дід позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється поляком за походженням.

Вирішуючи спір по суті суд враховував, що відповідно до ст.ст. 1, 3, 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" Україна гарантує своїм громадянам незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, до яких належать групи громадян України, які не є українцями, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини. Громадяни України мають право вільно обрати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно ст. 300 ЦК України особа має право на індивідуальність, до якої відноситься і право особи визначати свою національність і таке право підпадає під захист ст. 8 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних в демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Стаття 11 Конституції України передбачає, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.

Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована ЗУ №703/97-ВР від 09.12.1997р.) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що позивачем надано належні та допустимі докази які свідчать про те, що його дід - ОСОБА_4 за національністю був "поляком".

Враховуючи викладене, Жмеринським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області протиправно відмовлено ОСОБА_2 у внесенні змін до актових записів про його діда ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно пункту 2.13.2 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду. А самі зміни до актового запису цивільного стану відповідно до п. 1.7 Правил вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу ІІ цих Правил.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про зобов'язання вчинити певні дії.

Враховуючи викладене суд дійшов переконання про наявність достатніх підстав для зобов'язання відповідача внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі національність - "поляк" замість "українець"; внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі відомості про батька - ОСОБА_5 національність - "поляк" замість "українець"; внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі відомості про мати - ОСОБА_6 національність - "полька" замість "українка".

Оцінюючи визнання позову відповідачем суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову № 953-3.1-01-10 від 22.09.2016 року про внесення змін до актових записів.

Зобов'язати Жмеринський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі національність - "поляк" замість "українець"; внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі відомості про батька - ОСОБА_5 національність - "поляк" замість "українець"; внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши в графі відомості про мати - ОСОБА_6 національність - "полька" замість "українка".

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна