Постанова № 62845970, 14.11.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2016 року м. Житомир справа № 806/2045/16

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: представника позивача Наумова О.Л.,

представника відповідача Синицької Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Представництва "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними відмов, зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

17 жовтня 2016 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Представництво "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" (далі - Представництво) із позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) про визнання протиправними відмов, зобов'язання вчинити певні дії.

У позовній заяві позивач вказав, що 22 січня 2016 року та 27 січня 2016 року Представництвом Житомирській ОДПІ були надіслані в електронному вигляді уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період липень-листопад 2015 року №9003334911 (липень 2015 року); №9003335234 (серпень 2015 року); №9003335773 (вересень 2015 року); №9003336072 (жовтень 2015 року); №9003337518 (листопад 2015 року) та за грудень 2015 року №9005427383. Контролюючим органом зазначена податкова звітність була отримана 22 січня 2016 року та 27 січня 2016 року відповідно, про що свідчать квитанції. 22 січня 2016 року та 28 січня 2016 року відповідачем було надіслано на адресу підприємства повідомлення за №1951/10/11-02 та №2762/100/11-02 відповідно про невизнання податкової звітності, в яких серед іншого відмовлено у визнанні податковою звітністю уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період липень-листопад 2015 року та за грудень 2015 року, так як подані звіти, з позиції відповідача, не містять обов'язкових реквізитів - у звітах вказано недостовірні обов'язкові реквізити. Позивач вважає відмову Житомирської ОДПІ у прийнятті уточнюючих розрахунків неправомірно. Просить визнати протиправною відмову Житомирської ОДПІ прийняти уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно ви явлених помилок за період липень 2015 року №9003334911, за період серпень 2015 року №9003335234, за період вересень 2015 року №9003335773, за період жовтень 2015 року №9003336072, за період листопад 2015 року №9003337518 за період грудень 2015 року №9005427383, а уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням само стійно виявлених помилок за період липень 2015 року №9003334911, за період серпень 2015 року №9003335234, за період вересень 2015 року №9003335773, за період жовтень 2015 року №9003336072 за період листопад 2015 року №9003337518, визнати такими, що подані Представництвом "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" у день їх фактичного отримання, а саме: 22 січня 2016 року. Визнати протиправною відмову Житомирської ОДПІ прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобо в'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно ви явлених помилок за період грудень 2015 року №9005427383, а уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період грудень 2015 року №9005427383 визнати таким, що подані Представництвом "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" у день його фактичного отримання, а саме: 27 січня 2016 року.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив адміністративний позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог пояснив, що стадія прийняття податкової декларації органом державної податкової служби є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку. Водночас положеннями Податкового кодексу України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Натомість замість письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності платника податків Представництву направлено лист, у якому повідомлено, що відмовлено у визнанні податковою звітністю уточнюючі розрахунки, так як у звітах вказано не достовірні обов'язкові реквізити. При цьому, в супереч пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України відповідачем не зазначено, які саме обов'язкові реквізити, на його думку, Представництвом вказані не достовірно. Так, у квитанціях №2 про отримання уточнюючих розрахунків Представництва за період липень-листопад 2015 року зазначено, що документ - уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ було подано Представництвом та доставлено до Житомирської ОДПІ 22 січня 2016 року. Таким чином, при отриманні вищезазначених уточнюючих розрахунків, за даними як самих уточнюючих розрахунків, так і квитанцій №2 можливо було ідентифікувати найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, найменування платника податків, що подає звітність, його код, тип поданого документа, звітний період, за який виправлялися помилки, та інше. Крім того представник позивача пояснив, що усі графи уточнюючих розрахунків були заповнені позивачем, а наявна у них інформація у повній мірі давала можливість ідентифікації найменування контролюючого органу, до якого була подана звітність, найменування платника податків, його код, тип поданого документа, звітний період, за який виправлялися помилки. Представник позивача також зазначив, що відсутність обставин, які б могли вплинути на показники поданої Представництвом декларації чи призвести до неможливості або ускладнення перевірки відповідачем зазначених у ній даних, а відтак, на думку представника позивача, були відсутні підстави для невизнання спірної декларації документом податкової звітності. До аналогічного висновку дійшла Державна фіскальна служба України у своєму рішенні від 31 травня 2016 року №11825/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги позивача. Так, зокрема, на сторінці 6 рішення ДФС України вказано про те, що у ході розгляду скарги позивача встановлено, що листи про невизнання податкової звітності Житомирською ОДПІ від 22 січня 2016 року №1951/10/11-02, від 25 січня 2016 року №2259/10/11-02, від 26 січня 2016 року №2394/10/11-02, від 27 січня 2016 року №2648/10/11-02, від 28 січня 2016 року №2762/10/11-02 не містять інформації про причини такої відмови, з яких не можливо встановити, який саме обов'язковий реквізит недостовірно зазначений. Крім того, у ході розгляду скарги ДФС України встановлено, що подана позивачем податкова звітність за 2015 рік з ПДВ містила аналогічні обов'язкові реквізити, які не перешкоджали ідентифікації скаржника як платника податків та не є перешкодою для формування показників податкової звітності та їх подальшої перевірки податковим органом. Таким чином, рішення Житомирської ОДПІ про відмову у прийнятті уточнюючих розрахунків не відповідає вимогам статті 19 Конституції України та статтей 48-49 Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог та просила відмовити у їх задоволенні з підстав, що викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.86-89). В обґрунтування заперечень вказала, що порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України. Форма податкової декларації повинна містити обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. При перевірці наявності та достовірності заповнення всіх обов'язкових реквізитів уточнюючих розрахунків до звітності з податку на додану вартість Представництва, встановлено, що у звітах вказано недостовірний обов'язковий реквізит, а саме: зазначена назва платника Представництво «Гюльсан Іншаат Санаі Тур. Накл. ВеТідж. Ан.Шірк.» замість на виконання вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України повної назви, зазначеної у реєстраційних документах Представництво "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шікерті". З урахуванням законодавчих вимог, контролюючим органом, надіслані повідомлення від 22 січня 2016 року за №1951/10/11-02 та від 28 січня 2016 року №2762/10/11-02 про невизнання податкових звітностей, в яких також відмовлено у визнанні податкових звітностей уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за періоди липень-грудень 2015 року, так як подані звіти не містять обов'язкових реквізитів - у звіті вказано недостовірний обов'язковий реквізит - не зазначена повна назва згідно з реєстраційними документами Представництво "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті". З огляду на що відмова Житомирської ОДПІ у прийнятті звітності позивача є правомірною.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що Представництво "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" є юридичною особою, зареєстроване та здійснює діяльність на території України з 2008 року, включене до Реєстру представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні (код 26607343), адреса розташування: 10001, м.Житомир, майдан Згоди, будинок 6, офіс 5, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію (а.с.14) та як платник податків перебуває на обліку у Житомирській ОДПІ.

22 січня 2016 року Представництвом Житомирській ОДПІ були надіслані в електронному вигляді уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за період липень-листопад 2015 року №9003334911 (липень 2015 року); №9003335234 (серпень 2015 року); №9003335773 (вересень 2015 року); №9003336072 (жовтень 2015 року); №9003337518 (листопад 2015 року) (а.с.16-21, 23-28, 30-35, 37-42, 44-49). Контролюючим органом зазначена податкова звітність була отримана 22 січня 2016 року, про що свідчать відповідні квитанції (а.с.22, 29, 36, 43, 50).

22 січня 2016 року Житомирською ОДПІ було надіслано на адресу позивача повідомлення за №1951/10/11-02 про невизнання податкової звітності, в якому також відмовлено у визнанні податковою звітністю уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період липень-листопад 2015 року, так як подані звіти, не містять обов'язкових реквізитів - у звітах вказано недостовірні обов'язкові реквізити (а.с.58).

27 січня 2016 року Представництвом Житомирській ОДПІ були надіслані в електронному вигляді уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за період грудень 2015 року (а.с.51-56). Контролюючим органом зазначена податкова звітність була отримана 27 січня 2016 року, про що свідчить відповідна квитанція (а.с.57).

28 січня 2016 року Житомирською ОДПІ було надіслано позивачу повідомлення за №2762/100/11-02 про невизнання податкової звітності, в якому також відмовлено у визнанні податковою звітністю уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за період грудень 2015 року №9005427383, так як поданий звіт, не містить обов'язкових реквізитів - у звітах вказано недостовірні обов'язкові реквізити (а.с.82).

8 квітня 2016 року позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України за №16.5090 на податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 19 лютого 2016 року №0001451501 та податкове повідомлення-рішення форми «Р2 від 19 лютого 2016 року №0001461501 (а.с.97-104).

31 травня 2016 року Державна фіскальна служба України у своєму рішенні №11825/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги, зокрема, вказала про те, що у ході розгляду скарги позивача встановлено, що листи про невизнання податкової звітності Житомирською ОДПІ від 22 січня 2016 року №1951/10/11-02, від 25 січня 2016 року №2259/10/11-02, від 26 січня 2016 року №2394/10/11-02, від 27 січня 2016 року №2648/10/11-02, від 28 січня 2016 року №2762/10/11-02 не містять інформації про причини такої відмови, з яких не можливо встановити, який саме обов'язковий реквізит недостовірно зазначений. Крім того, у ході розгляду скарги ДФС України встановлено, що подана позивачем податкова звітність за 2015 рік з ПДВ містила аналогічні обов'язкові реквізити, які не перешкоджали ідентифікації скаржника як платника податків та не є перешкодою для формування показників податкової звітності та їх подальшої перевірки податковим органом (а.с.59-63).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Приписами пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України визначено поняття обов'язкових реквізитів, як інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: - у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; - у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 49.8, 49.9 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Отже, з наведених норм вбачається, що при недотриманні платником податків пунктів 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України при заповненні податкової декларації унеможливлює її прийняття контролюючим органом.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 3 листопада 2014 року К/9991/72023/11 у справі №2а-989/11/1070.

Як вбачається з матеріалів справи, подані платником уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 22 січня 2016 року №9003337518 (за листопад 2015 року), №9003336072 (за жовтень 2015 року), №9003335773 (за вересень 2015 року), №9003335234 (за серпень 2015 року), №9003334911 (за липень 2015 року) та від 27 січня 2016 року №9005427383 (за грудень 2015 року) не визнані податковою звітністю.

При перевірці наявності та достовірності заповнення всіх обов'язкових реквізитів уточнюючих розрахунків до звітності з податку на додану вартість Представництва, встановлено, що у звітах вказано недостовірний обов'язковий реквізит, а саме: зазначена назва платника: Представництво"ГюльсанІншаатСанаіТур.Накл.ВеТідж.Ан. Шірк.» замість зазначеної у реєстраційних документах: Представництво "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті", що суперечить вимогам пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України та унеможливлює прийняття даної звітності.

З урахуванням законодавчих вимог, контролюючим органом, надіслані повідомлення за №1951/10/11-02 від 22 січня 2016 року та №2762/10/11-02 від 28 січня 2016 року про невизнання податкових звітностей, в яких також відмовлено у визнанні податкових звітностей уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за періоди липень-грудень 2015 року, так як подані звіти не містять обов'язкових реквізитів - у звіті вказано недостовірний обов'язковий реквізит - не зазначена повна назва згідно з реєстраційними документами Представництво "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті".

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із поданої позивачем звітності, а саме з уточнюючих розрахунків зі сплати податку на додану вартість за період липень-грудень 2015 року, вбачається, що у рядку №4 (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами) зазначено: Представництво "ГюльсанІншаатСанаіТур.Накл.Ве Тідж.Ан.Шірк.», тобто вказано не повне найменування позивача згідно з реєстраційними документами, що не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні, з огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що відмова Житомирської ОДПІ у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок є правомірною, а тому відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 21 листопада 2016 р.