Постанова № 62842896, 17.11.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3002/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т. при секретаріКоваль Д.Л. за участі:представника позивача Костенко О.А., представників відповідача Кундиловської М.М. та Німцович Г.О., представника третьої особи Ліскова А.І., свідка ОСОБА_7розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір", треті особи на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Нанта" , товариство з обмеженою відповідальністю "Сарлей" , товариство з обмеженою відповідальністю "Саттон", товариство з обмеженою відповідальністю "Адомар" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0000192203/786 та №0000202203/785 від 16.07.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що висновки податкового органу про нереальність взаємовідносин позивача із товариством з обмеженою відповідальністю "Нанта" , товариством з обмеженою відповідальністю "Сарлей" , товариством з обмеженою відповідальністю "Саттон", товариством з обмеженою відповідальністю "Адомар" є безпідставними та необґрунтованими. Перевіряючими не було взято до уваги документи, що достеменно підтверджують реальність операцій.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала.

Представник третіх осіб в судовому засіданні також підтримав заявлені позивачем вимоги.

Представники відповідача просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Так, судом встановлено, що працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ванакір" з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Сарлей" за жовтень - грудень 2014 року, ТОВ "Нанта" за жовтень - грудень 2014 року, ТОВ "Керуюча компанія "ТРЦ Оазис" за листопад - грудень 2014 року, ТОВ "Саттон" за жовтень - грудень 2014 року, ТОВ "Адомар" за грудень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки складено акт, яким встановлено порушення:

- ТОВ "Ванакір" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за період жовтень-грудень 2014 року, на загальну суму ПДВ 2416510 грн.;

- ТОВ "Ванакір" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2528591 грн.;

- ТОВ "Ванакір" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 88195 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення №0000192203/786 (яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2416510 грн. за основним платежем та 604128 грн. за штрафними санкціями) та №0000202203/785 (яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 2528591 грн.) від 16 липня 2015 року.

Висновки, викладені в акті перевірки, та які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, стосуються господарських операцій позивача із контрагентами (ТОВ "Нанта", ТОВ "Сарлей", ТОВ "Саттон", ТОВ "Адомар").

Так, стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ "Нанта", ТОВ "Сарлей", ТОВ "Саттон", контролюючий орган звертає увагу, зокрема, на наступне:

- податкові накладні виписані з порушенням п.п. ж) та з) п.201.1 ст.201 ПК України (суми, зазначені у податкових накладних, не відповідають сумам, зазначеним у видаткових накладних);

- не надано довіреність на отримання ТМЦ, виписану на ОСОБА_8, яка отримувала ТМЦ згідно видаткових накладних. Відповідно до видаткових накладних, відповідальними особами за отримання ТМЦ були ОСОБА_9 та ОСОБА_8, однак прізвища даних осіб не зазначені у додатках у договорах поставки (в яких вказані відповідальні за отримання ТМЦ особи);

- не надано первинні документи, на підставі яких здійснювалось повернення ТМЦ;

- в наданих товарно-транспортних накладних в графах "здав", "прийняв водій/експедитор" присутній лише підпис осіб, не зазначено прізвище та ініціали відповідальних осіб. Відсутні дані про отримання та здачу водієм ТМЦ, маса брутто, не зазначено супровідні документи на вантаж; не надано ТТН за грудень 2014 р.;

- згідно наданих висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на спортивний одяг, взуття та аксесуари такі ТМЦ є імпортованими, однак дані про контрагентів позивача як імпортерів - відсутні;

- до перевірки надано платіжні доручення, однак не надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (до заперечень на акт перевірки надано згорнуті оборотно-сальдові відомості - які не дають змоги встановити відповідність відображення в бухгалтерському обліку даних, що містяться в первинних документах).

Стосовно ж взаємовідносин позивача із ТОВ "Адомар", контролюючий орган звертає увагу, зокрема, на такі обставини:

- надані до перевірки податкові накладні №20 від 15.09.2014 та №42 від 30.09.2014 є такими, що не дають право на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням п.п. і) п.200.1 ст.201 ПК України при їх складанні (невірно зазначено договір - вказано договір поставки, однак накладні виписані на суборенду та відшкодування комунальних послуг);

- не надано договір купівлі-продажу №9 від 11.09.2014 р.;

- у видаткових накладних в графі "отримав" стоять підписи відповідальних осіб ТОВ "Ванакір", проте не зазначено прізвища та ініціалів, не вказано довіреностей, за якими отримувались ТМЦ;

- не надано товарно-транспортних накладних на перевезення ТМЦ від контрагента до позивача;

- не надано довіреності на отримання ТМЦ;

- не надано сертифікати відповідності, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на ТМЦ, придбані у ТОВ "Адомар", тому неможливо встановити виробника даного товару;

- до перевірки надано платіжні доручення, однак не надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Суд враховує, що між ТОВ "Нанта", ТОВ "Саттон" та ТОВ "Сарлей" (продавці) із ТОВ "Ванакір" (покупець) 01.09.2013 р. за №Н-45 (договір із ТОВ "Нанта"), №СТ-45 (договір із ТОВ "Саттон"), №СР-45 (договір із ТОВ "Сарлей") було укладено аналогічні договори поставки, згідно яких продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товари спортивного призначення, в асортименті та кількості, встановлених договором а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму, визначену договором (ціну). Асортимент, кількість, ціна одиниці товару зазначені у видаткових накладних (п.1.1-1.2 Договору).

Згідно п.3.1-3.2 договорів поставка товару здійснюється на підставі товарно-транспортних та видаткових накладних. Факт передачі товару у власність покупцеві оформлюється шляхом підписання видаткової накладної сторонами або їх уповноваженими представниками.

Відповідно до п.3.4 договорів товар доставляється та/або перевозиться силами та засобами продавця за адресами, вказаними у додатку №1 договору (згідно яких адресами отримання товару є м.Хмельницький (вул.Маршала Рибалко, 2, ТРЦ "Оазис", секція "Megasport"), м.Чернівці (пр.Незалежності, 111, будинок Побуту, секція "Megasport"), м.Тернопіль (вул.Живова, 15-А, ТЦ "Орнава", секція "Megasport"), м.Львів (вул.Княгині Ольги, 106, ЦУМ "Львів", секція "Megasport"), м.Тернопіль (вул.Сухомлинського,1, ТРЦ "Порт City" та ЦУМ, секції "Megasport"), м.Рівне (вул.Макарова, 23, ТРЦ "Екватор", секція "Megasport").

На підтвердження реальності виконання умов договорів із ТОВ "Нанта", ТОВ "Саттон" та ТОВ "Сарлей" позивачем було надано податкові та видаткові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (щодо повернення товару), накладні на повернення, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання ТМЦ, платіжні доручення про оплату за ТМЦ. Також були надані договори перевезення, укладені 01.07.2013 р. між ФОП ОСОБА_10 (перевізником згідно ТТН) із ТОВ "Нанта", ТОВ "Саттон" та ТОВ "Сарлей".

Між ТОВ "Адомар" із ТОВ "Ванакір" (покупець) 15.09.2014 р. за №АД-01 було укладено аналогічний договір поставки, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товари спортивного призначення, в асортименті та кількості, встановлених договором а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму, визначену договором (ціну). Асортимент, кількість, ціна одиниці товару зазначені у видаткових накладних (п.1.1-1.2 Договору).

Згідно п.3.1-3.2 договору поставка товару здійснюється на підставі товарно-транспортних та видаткових накладних. Факт передачі товару у власність покупцеві оформлюється шляхом підписання видаткової накладної сторонами або їх уповноваженими представниками.

Відповідно до п.3.4 договору товар доставляється та/або перевозиться силами та засобами продавця за адресами, вказаними у додатку №1 договору

Також між ТОВ "Адомар" із ТОВ "Ванакір" було укладено договір суборенди від 01.07.2014, згідно якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі ТРЦ (у м.Хмельницький за вул.Рибалка,2а) на другому поверсі загальною торговельною площею 772 кв.м.; цільове призначення - розміщення магазину "Megasport", для ведення роздрібної торгівлі товарів для спорту та відпочинку (згідно додатку №2 до договору).

На підтвердження реальності виконання умов договорів із ТОВ "Адомар" позивачем було надано податкові та видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт та надання послуг стосовно суборенди приміщення; платіжні доручення про оплату за ТМЦ, рахунок на оплату №9 від 11.09.2014 р., накази про відрядження директора ОСОБА_11 (на прийняття товару у ТОВ "Адомар" та відкриття магазинів "Megasport").

Стосовно відсутності товарно-транспортних накладних, представником позивача було звернуто увагу на додаткові угоди до договору поставки (згідно яких сторони домовились, що продавець передає, а покупець приймає товар безпосередньо за адресами знаходження секцій "Megasport" у м.Львів та м.Луцьк). Вказує, що ТМЦ знаходились у відповідних приміщеннях, де і були передані, а тому додаткового транспортування не вимагали.

Також позивачем було надано докази використання придбаних у контрагентів ТМЦ у власній господарській діяльності (продажу у магазинах "Megasport") - копії фіскальних чеків (в яких вказані артикули товару) із одночасним посиланням на накладну, згідно якої ТМЦ було придбано (відмічено відповідність артикулів), копії книг обліку розрахункових операцій

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V (п.200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 28.12.2014 року).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд вважає, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про придбання та використання ним товарів/послуг у межах господарської діяльності.

При цьому наявними в справі доказами не підтверджуються висновки податкового органу щодо нездійснення господарських операцій позивача з контрагентами (ТОВ "Нанта", ТОВ "Сарлей", ТОВ "Саттон", ТОВ "Адомар"), викладені в акті перевірки.

Суд звертає увагу на те, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції.

Крім того, відсутність окремих документів (зокрема, податковий орган вказує на ненадання позивачем розгорнутих оборотно-сальдових відомостей), або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав достатньо належних доказів, які свідчать про придбання та використання ним товару у межах спірних правовідносин.

Незначні недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних та видаткових накладних, зазначені в акті перевірки (відсутність прізвища та посади особи, яка отримала ТМЦ, реквізитів довіреностей), не впливають на суть здійснених господарських операцій, дають можливість їх ідентифікувати, тому не можуть втратити статусу первинного документа. Довіреність на отримання ТМЦ, виписану на ОСОБА_8, було надано позивачем разом із запереченнями на акт перевірки.

Крім того, відсутність доказів транспортування товару (зокрема, стосовно відносин із ТОВ "Адомар"), не є свідченням нездійснення господарської операції з поставки товару, адже за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання таких документів, не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з поставки товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Доводи податкового органу щодо порушення порядку заповнення податкових накладних (п.п. ж) та з) п.201.1 ст.201 ПК України), виписаних ТОВ "Нанта", ТОВ "Сарлей", ТОВ "Саттон", ТОВ "Адомар" - фактично є безпідставними, оскільки відповідні реквізити такі накладні містять, а незначна невідповідність сум, зазначених у податкових накладних, сумам, зазначеним у видаткових накладних, не може розцінюватись як порушення порядку заповнення податкових накладних.

Допущені постачальниками технічні помилки у податкових/видаткових накладних, які не вплинули на показники загальних коштів, що підлягають сплаті, в тому числі і податку на додану вартість, не призводять до неможливості ідентифікації факту та змісту господарської операції, за умови належного заповнення інших реквізитів податкової накладної та, відповідно, не тягнуть втрати нею статусу належного податкового документа.

Аналогічно, стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ "Адомар", контролюючий орган безпідставно вважає податкові накладні №20 від 15.09.2014 та №42 від 30.09.2014 такими, що не дають право на формування податкового кредиту (у зв'язку з порушенням п.п. і) п.200.1 ст.201 ПК України при їх складанні - невірно зазначено договір), оскільки такий реквізит є заповненим.

Суд вважає, що податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п.201.1 ст.201 ПК України, які, проте, не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відносно посилання контролюючого органу на ненадання первинних документів, на підставі яких здійснювалось повернення ТМЦ, то таке не стосується спірних правовідносин, оскільки в результаті повернення товару зменшено суму податкового кредиту.

Що стосується відсутності договору купівлі-продажу №9 від 11.09.2014 р., суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, відсутність письмової форми договору ще не є свідченням нереальності проведеної операції.

Суд також вважає, що не є вірними посилання відповідача на відсутність документів відповідності якості продукції (стосовно взаємовідносин із ТОВ "Адомар") як на одну з підстав безтоварності операцій, оскільки за змістом ч.1 та 2 ст.666 ЦК України єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, є право (а не обов'язок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. При цьому право використання сертифікованої чи не сертифікованої продукції у власній господарській діяльності належить безпосередньо позивачу, який здійснює діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку.

До того ж, придбані ТМЦ (товари спортивного призначення) придбавались позивачем не у виробника таких товарів, а у посередників. Відсутність ж даних про контрагентів як імпортерів жодним чином не вказує на неможливість постачання ними товарів.

При цьому судом на підставі наданих позивачем доказів встановлено використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача (продажу у магазинах "Megasport").

В судовому засіданні також був допитаний в якості свідка директор ТОВ "Саттон", ТОВ "Сарлей" та ТОВ "Нанта" - ОСОБА_7. Свідок зазначив про регулярне постачання товару на адресу ТОВ "Ванакір" протягом кількох років; постачання товару здійснюється на адресу магазинів ТОВ "Ванакір".

Зазначив, що незначна невідповідність сум ПДВ у видаткових та податкових накладних виникла внаслідок округлення/не округлення сум ТМЦ (копійок), залежно від алгоритму розрахунку ПДВ, що було виявлено у 2015 р. та в подальшому таку помилку усунуто.

Суд звертає увагу на те, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватись належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази, якими відповідач обґрунтовує своє рішення, є обов'язковими, однак не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товару) з конкретними контрагентами.

Отже, за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій та при наявності належним чином оформлених первинних документів по господарським операціям, які передбачені правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, висновок податкового органу про допущені позивачем порушення за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Суд також звертає увагу на те, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2015 р. по справі № 822/112/15 (котра набрала законної сили) встановлено, що взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ "Нанта", ТОВ "Саттон" і ТОВ "Сарлей" за період з липня 2014 року по вересень 2014 року є реальними і належно документально підтвердженими.

Отже, вказані відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що збільшення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ є необґрунтованим.

Оскільки визначення позивачу податкових зобов'язань за основним платежем є необґрунтованим, то і застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 123 ПК України, також є неправомірним.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції №1887297-1 від 22.07.2015 позивачем сплачено 487,20 грн. судового збору, тому такі витрати слід присудити на його користь.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 0000192203/786 та № 0000202203/785 від 16.07.2015 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванакір" судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 листопада 2016 року

Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк