Ухвала суду № 62842720, 15.11.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/14201/16-ц

н/п 2/766/6145/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 листопада 2016 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Єпішин Ю.М.,розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та визнання частини домоволодіння цілою часткою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом відповідно до якого просить суд припинити право спільної часткової власності на домоволодіння №36/45, що знаходиться за адресою: м.Херсон, вул. Фрітаун та визнати 23/100 частини вказаного домоволодіння, що складається з житлового будинку, житловою площею 47,8 кв.м., загальною площею 95,4 кв.м., що позначений літ. «А»; літньої кухні літ. «Е»; туалет літ. «Ж»; гараж літ. «Д»; сарай літ. «Н»; навіс літ. «М»; огорожа - №3, 5, 6, що належить Позивачу цілою часткою (1/1 частка домоволодіння №36/45, що знаходиться за адресою: м.Херсон, вул. Фрітаун).

Розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про те, що подана заява не відповідає вимогамст. 119 ЦПК України, що вбачається з наступного.

В порушення вимог ч.2ст. 119 ЦПК Українита п. 9 ч. 1ст. 80 ЦПК Українине визначено дійсну вартість нерухомого майна, і як наслідок не було подано належних доказів сплати судового збору в належному розмірі.

Згідно ч. 2ст. 119 ЦПК Українипозовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 80 ЦПК Україниціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначаєтьсядійсною вартістю нерухомого майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначає, що проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Таким чином, з метою усунення недоліків поданої позовної заяви і можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі, позивачці в розумінні вимог ст.57,58,59,60,64 ЦПК Українинеобхідно надати належні докази вартості об'єкту нерухомого.

Відповідно до ч. 5ст. 119 ЦПК Українидо позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звертаються одночасно з позовними вимогами як майнового вимога про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння, так і немайнового характеру - визнання частини домоволодіння цілою часткою.

Позивач сплатив 551,20 грн. відповідно до квитанції №2332\з28 від 09.11.2016 року.

В п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VIпідлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

В п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»визначено, що пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 80 ЦПК Українипередбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 1ст. 4 Закону України "Про судовий збір"встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абз. 1 ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установити у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті216, статтею1212 ЦК Українитощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст.80, п.4 ч. 2 ст.119 ЦПК Українитакий обов'язок покладається на позивача.

За подання заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Відповідно дост. 121 ЦПК Українисуддя, встановивши, що заяву подано без додержаннявимог, викладених у статтях119і120цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підставизалишення заяви без руху, про що повідомляєпозивачаінадаєйомустрокдля усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Крім того, звертаючись до суду з позовною вимогою про припинення права спільної часткової власності Позивачем не враховано положень ч.2 ст. 365 ЦК України, згідно якої суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майніза умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Зазначену норму залишено позивачем поза увагою, та не додано доказів, що підтверджують внесення ним вартості частки житлового будинку про припинення права на яку було заявлено позов на депозитний рахунок Херсонського міського суду Херсонської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 121, 209-210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та визнання частини домоволодіння цілою часткою - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Одночасно роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення вказаних недоліків в наданий термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М.Єпішин