Рішення № 62841434, 21.11.2016, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/3548/16-ц

Провадження № 2/628/1463/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 р. Купянський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря Шевченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Купянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину жилого будинку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину жилого будинку, зазначивши, що з відповідачем по справі вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.09.1989 року, який був розірваний по рішенню Куп'янського міськрайоннного суду від 23.03.2015 року, яке набрало законної сили 03.04.2015 р. У період шлюбу, 03.12.1991 року вони з відповідачем на сумісні кошти придбали у ОСОБА_3 жилий будинок за адресою: м. Купянськ, вул. Московська, 77, на підставі договору купівлі-продажу. Який був посвідчений нотаріально, р. № 3387 та цей договір був оформлений на її колишнього чоловіка ОСОБА_2 Під час перебування у шлюбі придбаний будинок був модернізований, в ньому проведені газ, вода, переобладнані кімнати. Тому, посилаючись на те, що жилий будинок придбаний в період шлюбу, а тому частки майна дружини та чоловіка є рівними, вона звернулася до суду з даним позовом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

До початку розгляду справи сторони надали суду заяви про розгляд без їх участі, позивач позов підтримує та просить суд його задовольнити, відповідач позов визнає та підтверджує, що дійсно спірний будинок був придбаний у період шлюбу з позивачем на їхні сумісні кошти.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася згідно вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, з урахуванням заяв сторін, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.

Сторони по справі зареєстрували шлюб 30.09.1989 року у відділі ЗАГС Куп'янського міськвиконкому Харківської області, актовий запис № 256 (а.с.4).

Рішенням Куп'янського міськрайоннного суду від 23.03.2015 року, яке набрало законної сили 03.04.2015 р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний (а.с.6).

За договором купівлі-продажу, посвідченого 03 грудня 1991 року державним нотаріусом Купянської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстровим № 3386, був придбаний жилий будинок з надвірними будівлями в м. Купянську, вул. Московська, б. 77, право власності на який в цілому, у звязку з цим, зареєстроване належним чином за відповідачем (а.с.7-8).

Стаття ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, (в редакції 1969 року) передбачає, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Частиною 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно п. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 63 цього Кодексу визначено, що чоловік і дружина мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Як зазначено в ч. 1 ст. 70 СК України, ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Цією статтею також визначені способи та порядок поділу такого майна.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, позов визнаний відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, спірний жилий будинок був набутий під час шлюбу за сумісні кошти та підлягає поділу між подружжям в рівних частках.

Оскільки позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі, вимога позивача про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, понесених при зверненні з позовом до суду, а саме: витрат по сплаті судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. /а.с.1/, підлягає задоволенню, згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 88, 174, 209, 212, 214-218, 372, ЦПК України, ст.ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України в редакції 1969 року, ст. 60, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ст. 368 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право спільної сумісної власності подружжя на 1/2 частину жилого будинку № 77 по вулиці Московській у місті Купянську Харківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Купянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий А.О.Шиховцова