Постанова № 62839464, 18.11.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 521/17384/16-а

провадження № 2а/521/353/16

18 листопада 2016 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Михайлюка О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -

Встановив:

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить визнати відмову відповідача у призначенні їй пенсії за вислугу років неправомірною; визнати неправомірним та скасувати рішення № 5635 від 30.09.2016 року, зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплачувати їй пенсію за вислугу років у розмірі 90% від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за останніх 24 календарних місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії, починаючи з 23 вересня 2016 року (з дня звернення за пенсією).

Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси надало заперечення на позов, в яких заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 23 вересня 2016 року звернулась до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси із заявою про призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням управління Пенсійного фонду в Малиновському районі міста Одеси № 5635 від 30.09.2016 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII, у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

На момент звернення позивача про призначення пенсії і на сьогодні діє Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, відповідно до ст. 86 якого прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

В той же час, ч. 1 ст. 86 цього ж Закону передбачено поступове збільшення необхідної для призначення пенсії вислуги років.

Зокрема, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Таким чином, за нормами вказаного Закону кожного року погіршуються умови, за якими прокурор може отримувати пенсію.

Як наслідок, для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ч.1 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII позивачу станом на вересень 2016 року потрібно мати спеціальний стаж 22 роки і 6 місяців, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

У той же час, до липня 2011 року діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року N 1789-XII, відповідно до статті 50-1 якого (в редакції від 2001 року) право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку мають прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.

Таким чином, з 13.10.1998 року, в первод проходження служби позивачем на посадах в органах прокуратури, для нього діяли гарантії пенсійного забезпечення як для працівника прокуратури, які суттєво відрізняються від положень, передбачених нині діючим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Отже, згідно Основного Закону України, вирішальним є право, а не закон.

Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Із цього приводу Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року N 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011 (рішення N 10-рп/2011)).

Правова позиція Конституційного Суду України з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій певним категоріям громадян, у тому числі працівникам прокуратури, полягає також у тому, що комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту їх та їхніх сімей, зумовлено не втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, певним обмеженням конституційних прав і свобод. Здійснення таких заходів не залежить від розміру їх доходів чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер (рішення Конституційного Суду України: від 6 липня 1999 року N 8-рп/99 у справі щодо права на пільги; від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій; від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004 у справі про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) (Рішення від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004).

Конституційний Суд України вважає, що законодавець, маючи дискреційні повноваження щодо визначення умов, порядку та розміру матеріального забезпечення, повинен ураховувати, що не може запроваджуватися правове регулювання, за якого особа, реалізовуючи одне конституційне право, позбавляється можливості реалізовувати інше право (гарантію).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, відповідно до якої при вирішенні питань щодо порушення державами - учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.

Згідно з приписами частини першої статті 58 Конституції України, закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Конституція України має вищу юридичну силу, а закони й інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй.

Законодавець, змінюючи чинне законодавство, має балансувати між необхідністю змін у законодавчому регулюванні та збереженням стабільності в суспільстві, однак слід пам'ятати, що першочерговими є інтереси громадян.

Отже, Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року значно звужено обсяг позивача на право на соціальний захист як прокурора, установлений Конституцією України та спеціальним законами в частині права на отримання пенсії, яке існувало до 2011 року, що суперечить статті 58 Конституції України.

На момент звернення позивача до управління Пенсійного фонду його спеціальний стаж роботи, потрібний для призначення пенсії за вислугу років, складав 20 років 3 місяці 4 дні, з яких: 2 роки 4 місяці 12 днів - половина строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі (з 01.09.1993 року по 30.06.1998 року), 17 років 10 місяців 22 дні робота в органах прокуратури (з 13.10.1999 року по 23.09.2016 року), що підтверджується трудовою книжкою.

Частиною 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до частини 2 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону № 2663-ІІІ) розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Частиною 13 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону № 2663-ІІІ) встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до довідки прокуратури Одеської області від 01.09.2016 року № 552 сума заробітної плати для нарахування пенсіх складає 11 913,15 гривень.

З урахуванням вищевказаного, оцінивши всі обставини у їх сукупності, суд вважає, що позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси щодо відмови призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси № 5635 від 30.09.2016 року.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років у розмірі 90% від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за останніх 24 календарних місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії, починаючи з 23 вересня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору в сумі 551,20 гривень.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: /підпис/ О.Михайлюк

18.11.16