Ухвала суду № 62838388, 15.11.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/7883/16-ц

пр № 2/464/2128/16

У Х В А Л А

15.11.2016 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з квартири, -

в с т а н о в и в :

позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просять: визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою № 55 у будинку 32 по вул.Хуторівка у м.Львові; визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою № 55 у будинку 32 по вул.Хуторівка у м.Львові.

При огляді поданої позивачем позовної заяви встановлено, що така не відповідає вимогам ст.119 ЦПК та Закону України «Про судовий збір» з огляду на наступне.

Згідно вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної. Так, відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (згідно ст.8 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік», встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року - 1378,0 грн.), що становить 551,20 грн.

Водночас, п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розяснено, що подані до суду позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є обєктом справляння судового збору.

Так, згідно положень ст.6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується окремо за кожну позовну вимогу майнового характеру, за кожну позовну вимогу немайнового характеру та окремо за вимогу майнового та немайнового характеру. Якщо предявлено позов з кількома майновими або немайновими вимогами, то судовий збір сплачується з кожну вимогу окремо.

Також слід взяти до уваги те, що за вимогами ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

В свою чергу позивачами та/або їх представником, в супереч вимогам ч.5 ст.119 ЦПК України, при подачі позову не додано оригіналів документів (квитанції чи платіжного доручення), що засвідчують сплату судового збору в порядку та в розмірах визначених законом. Відомості про те, що позивачі, згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнені від сплати судового збору при подачі даного позову, відсутні.

Водночас, відповідно до положень ст.82 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі. Отже, підставою для відстрочення сплати судового збору може бути лише майновий стан сторони. Проте, подане представником одного з позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_5 клопотання про відстрочення сплати та зменшення розміру судового збору жодними конкретними та фактичними даними (документами) щодо перебуванням даного позивача у скрутному матеріальному становищі не підтверджене, що не дає підстав для винесення відповідної ухвали суду.

Крім того, за вимогами пунктів 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява, окрім інших даних, повинна містити викладення обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначаючи докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування. Так, з огляду на зміст та предмет позовних вимог, суть спору та описані позивачами в позовній заяві обставини справи, останніми не зазначено жодних доказів, які в силу ч.1 ст.116 Житлового кодексу України, можуть дати підстави для виселення винних осіб без надання іншого жилого приміщення. Представлені позивачами копії квитанцій та розрахунків житлово-комунальних послуг не являються належними доказами, які свідчать про систематичне руйнування чи псування жилого приміщення, або використання його не за призначенням, або систематичного порушення правил співжиття, зі сторони відповідачів.

Окрім цього, згідно ч.3 ст.119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Проте позивачами та/або його представниками дані вимоги закону не виконані, особисті підписи вказаних осіб у відповідних графах позовної заяви відсутні.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення недоліків такої, шляхом подання позовної заяви та/або уточнення до позову (в т.ч. додатків) з дотриманням вимог ст.119 ЦПК України та сплати судового збору в порядку та розмірах визначених Законом України «Про судовий збір» у відповідності до кількості позивачів (відповідачів) та кількості заявлених позовних вимог з подальшим долученням оригіналів платіжних документів до матеріалів позову.

Керуючись ст.ст. 119, 121, 293 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з квартири залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків заяви.

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

На ухвалу в частині визначення розміру судових витрат може бути подано апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Чорна С.З.