Постанова № 62836525, 14.11.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11112/16-а 2-а/335/401/2016

(в порядку скороченого провадження)

14 листопада 2016 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого вказала, що вона є пенсіонером органів прокуратури України з 1998 року і отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 5 листопада 1991 р. Вказує, що вона працювала в органах прокуратури з 1962 року і звільнена у зв'язку з виходом на пенсію. На день виходу на пенсію мала 36 років стажу роботи на прокурорсько-слідчих посадах та отримувала пенсію у розмірі 90% від суми місячного заробітку відповідних посад працівників прокуратури без обмеження максимального розміру. 22 вересня 2016 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 9 грудня 2015 р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливостей проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». При цьому, до УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя нею була представлена довідка прокуратури Донецької області №18-57-1689 від 1 вересня 2016 р. для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру. Відповідач своїм рішенням № 276/6-9 від 27 вересня 2016 р., відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись при цьому на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про пенсійне забезпечення» № 213 від 2 березня 2015 р. Вважає такі дії відповідача та прийняте ним рішення про відмову у перерахунку пенсії протиправними, у зв'язку з тим, що при прийнятті оспорюваного рішення мають місце порушення вимог Конституції України, чинного законодавства України про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове пенсійне страхування, Закону України «Про прокуратуру». Просила суд визнати протиправними дії та рішення відповідача № 276/6-9 від 27 вересня 2016 р. про відмову у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 1 вересня 2016 р № 18-57-1689 про заробіток в розмірі 90% від заробітку і скасувати таке рішення; зобов'язати відповідача з 1 січня 2016 р. провести перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12 липня 2001 р. №2663-111 «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Донецької області від 1 вересня 2016 р. № 18-57-1689 про заробіток для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру пенсії (арк. справи 2 - 9).

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2016 р. відкрито скорочене провадження у даній справі.

9 листопада 2016 р. до суду через канцелярію надійшли письмові заперечення відповідача проти позову, в яких відповідач вказав, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 р. № 213-VIII, у разі неприйняття до 1 червня 2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, в тому числі, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Тобто, наразі норми щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури України взагалі скасовано, а тому правові підстави для перерахунку пенсії з 1 січня 2016 р. ОСОБА_1 відсутні. Крім того, надана позивачем для перерахунку довідка прокуратури Запорізької області має відомості про отриману заробітну плату станом на 1 грудня 2015 р., а позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. Також відповідач вказав, що позивач пропустила строк звернення до суду з даним позовом, а форма заяви, подана позивачем до пенсійного органу про перерахунок пенсії не відповідала вимогам п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просив розглянути справу за обов'язкової участі представника відповідача за загальними правилами та відмовити у задоволенні позову (арк. справи 40 - 44).

Суд вважає, що наданих документів достатньо для розгляду справи в порядку скороченого провадження, а відповідачем подано письмові заперечення проти позовних вимог в яких відповідач виклав свою правову позицію щодо спірних правовідносин, відтак суд не знаходить підстав для призначення даної справи до судового розгляду за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публiчно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.

При вирішенні цієї справи суд, у відповідності до ст. 8 Конституції України та ст. 8 КАС України керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя та отримує з 7 січня 1998 року пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 (арк. справи 16).

22 вересня 2016 р. позивач звернулась до УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя із заявою довільної форми щодо перерахунку пенсії з 1 січня 2016 р., надавши довідку прокуратури Донецької області від 1 вересня 2016 р. про складові розміру заробітної плати (арк. справи 11, 45).

Листом від 27 вересня 2016 р. за № 276/Б-9 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 р. у разі неприйняття до 1 червня 2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, управління позбавлено можливості перерахувати пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (арк. справи 11).

Не погоджуючись із зазначеною відповіддю, позивач 7 жовтня 2016 р. звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Таким чином, оскільки позивач звернулась до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії 22 вересня 2016 р., а про відмову у перерахунку пенсії дізналася з листа відповідача від 29 вересня 2016 р., то строк на звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України позивач не пропустила.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ). Редакція зазначеної статті неодноразово змінювалась.

Так, відповідно до частини першої статті 50-1 цього Закону в редакції, станом на час призначення позивачеві пенсії (тобто станом на 7 січня 1998 р.), обчислення пенсії провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонером, виходячи з розміру заробітної плати за станом на час звернення за перерахунком за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію. При цьому, жодних обмежень у максимальному розмірі пенсії цей Закон не встановлював.

Законом № 2663-ІІІ від 12.07.2001 частина перша статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» була викладена у новій редакції, за якою прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у т.ч. зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Як вказує позивач, розмір пенсії було їй визначено саме з урахуванням вказаного Закону.

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції від 9 серпня 2003 р., прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України від 8 липня 2011 р. № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Зокрема, відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 1 жовтня 2011 р. положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами від 1 січня 2016 року,ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», які стосуються пенсій працівникам прокуратури, які були призначені після набрання чинності цими законами, а не перерахунку раніше призначених пенсій до набрання чинності цими законами.

Підсумовуючи наведене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом № 213-VIII та іншими законами зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Крім того, вищезазначені висновки суду в даній справі відповідають правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 17 грудня 2013 р. № 21-445а13, яка є обов'язковою для суду в силу вимог частини першої статті 244-2 КАС України. В цій постанові Верховний Суд України також констатував, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Внесення вищевказаних змін до Закону України «Про прокуратуру», на які посилався відповідач в обґрунтування своїх заперечень, істотно звужують права позивача, а тому в цьому разі підлягає застосуванню Закон, чинний на час призначення пенсії, з урахуванням положень статті 22 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Також суд зауважує, що відповідно до конституційно закріпленого принципу дії законів у часі, закон не має зворотної сили (крім випадків поліпшення становища особи).

Суд в межах спірних правовідносин констатує, що із внесенням змін до законодавства, на які посилається позивач в обґрунтування позову, був суттєво звужений обсяг прав позивача як пенсіонера, що є неприпустимим в демократичній правовій державі.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

При цьому, суд зазначає, що такий перерахунок пенсії позивачу має бути проведений з 1 січня 2016 р. відповідно до частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Так, згідно з довідкою прокуратури Донецької області від 1 вересня 2016 р. № 18-57-1689 (арк. справи 12), обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії настали 1 грудня 2015 р., а відтак перерахунок пенсії в силу вищенаведених вимог закону має бути проведений з першого числа наступного місяця, тобто з 1 січня 2016 р.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним рішення відповідача № 276/6-9 від 27 вересня 2016 р. про відмову у проведенні перерахунку пенсії, то суд зазначає, що позивач ототожнює лист відповідача, за яким їй відмовлено у перерахунку пенсії, із рішенням суб'єкта владних повноважень. Суд встановив, що у даному випадку жодного рішення за заявою позивача про перерахунок пенсії не приймалося, а місце мали саме дії відповідача, які виразилися у відмові в перерахунку пенсії, що і було зазначено у вказаному листі. Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність вказаних дій відповідача, тому вимоги позивача про визнання протиправним листа відповідача юридичного значення в межах спірних відносин не мають. Крім того, жодними вимогами законодавства не передбачено можливості визнання протиправним листа суб'єкта владних повноважень.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 1 вересня 2016 р. № 18-57-1689 та про зобов'язання відповідача з 1 січня 2016 р. провести перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 50 1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12 липня 2001 р. №2663-111 «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» на підставі вказаної довідки в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру пенсії.

Враховуючи, що позивачем заявлялись вимоги немайнового характеру, які суд частково задовольняє, а також з урахуванням вимог ст. 94 КАС України, Закону України «Про судовий збір», суд доходить висновку, що з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551,20 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 183-2, 185, 186, 244-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 1 вересня 2016 р. № 18-57-1689.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, з 1 січня 2016 р. у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12 липня 2001 р. №2663-111 «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Донецької області від 1 вересня 2016 р. № 18-57-1689 у розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження максимального розміру пенсії.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 20508396) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.

Постанову прийнято в порядку скороченого провадження та складено у повному обсязі 14 листопада 2016 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Десятиденний строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя А.В. Шалагінова