Постанова № 62835010, 18.11.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/6186/16-а

провадження № 2-а/361/465/16

18.11.2016

Постанова

Іменем України

18 листопада 2016 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С., розглянувши у приміщенні Броварського міськрайонного суду в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач зазначав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи захворювання пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, відповідно має право на пільги встановлені законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 54 цього Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

20 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 1 507,00 крб., одержану за роботу в ІІІ зоні небезпечності (в зоні відчуження Чорнобильської АЕС) в м. Прип'ять з 01 по 08 та з 11 по 21 листопада 1986 р. До заяви ним було додано копію довідки про заробітну плату від 17.10.2016р. № 41, яка видана Управлінням ДСО при ГУМВС України у Київській області.

Відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії та виплаті недоотриманих сум пенсії, посилаючись на відсутність підстав для включення в розрахунок пенсії 500,00 крб. премії, оскільки розмір премії не повинен був перевищувати 400,00 крб. в місяць.

Вважає відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належний соціальний захист.

Посилаючись на вищевказане, позивач просив суд визнати дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправними та зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 01 травня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження м. Прип'ять з 01 по 08 та з 11 по 21 листопада 1986 року, 1 507,00 крб. : 19 днів х 30 календарних днів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

16 листопада 2016 року від Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до суду надійшло заперечення на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, оскільки довідка про його заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження м. Прип'ять з 01 по 08 та з 11 по 21 листопада 1986 року в розмірі 1 507,00 крб., не підтверджена первинними документами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом ІІ групи захворювання пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, відповідно має право на пільги встановлені законодавством.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2016 року, яка набрала законної сили, визнано дії Управління поліції охорони в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження м. Прип'ять з 01 по 08 та з 11 по 21 листопада 1986 року та наданні довідки неправомірними, визначено розмір заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 1 507 (одна тисяча п'ятсот сім) крб. 00 коп., одержаної за роботу в зоні відчуження м. Прип'ять з 01 по 08 та з 11 по 21 листопада 1986 року та зобов'язано Управління поліції охорони в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити у довідку про заробітну плату за роботу в ІІІ зоні небезпечності (в зоні відчуження Чорнобильської АЕС) в м. Прип'ять з 01 по 08 та з 11 по 21 листопада 1986 року (кратність 4, денна тарифна ставка 11,00 крб.) із включенням до неї одноразової грошової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіації в розмірі 500 (п'ятсот) карбованців, добових в розмірі 66,50 карбованців та заробітної плати в сумі 1 007 (одна тисяча сім) крб. 00 коп., що в загальному складає 1 507 (одна тисяча п'ятсот сім) крб. 00 коп., і надати довідку з урахуванням вказаних виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Довідка про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 41 від 17 жовтня 2016 року, яку позивач надав відповідачу для перерахунку пенсії, за формою і змістом відповідає наказу Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 року № 536, видана уповноваженим на те органом та не визнана недійсною в судовому порядку.

Правова позиція по даному питанню висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.02.2015 року у справі № К/800/12074/13.

Таким чином, необґрунтованими є посилання відповідача на те, що відповідні суми грошової винагороди в довідку № 41 від 17 жовтня 2016 року були внесені безпідставно, оскільки не відображені в особовому рахунку позивача за 1986 рік.

Статтями 21 та 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII.

Частиною 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112, був затверджений «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якого визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної цією особою за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.

Обчислення пенсій відповідно до статті 15 цього ж Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які видаються установами і організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, відомостей та інших документів про нараховану і сплачену заробітну плату), а також фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30 червня 1961 року, Україна прийняла на себе зобов'язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

За змістом ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У ч. 2 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3 тис. карбованців.

Відповідно до виданої позивачу довідки, розмір заробітної плати за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році становить 1 507,00 крб., що не перевищує 3 тис. крб.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці України від 09.06.1995 р. за № 224/8.13, перерахунок заробітної плати працівникам, які виконували в зоні відчуження роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розраховується по тій грошовій одиниці, що діяла в 1986 році, тобто в рублях. Нарахована сума заробітної плати не індексується і не виплачується.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно із ч 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені норми та встановлені обставини, суд вважає, що дії позивача, направлені на реалізацію законом встановленого права на перерахунок пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, узгоджуються із положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відмова Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в проведенні перерахунку пенсії є безпідставною і протиправною.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження м. Прип'ять з 01 по 08 та з 11 по 21 листопада 1986 року в розмірі 1 507,00 крб.

Також, з метою захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача Броварського об'єднаного управління ПФУ Київської області щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням вказаної вище суми, суд вважає необхідним зобов'язати Броварське об'єднане управління ПФУ Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 99, 100, 159 - 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 - протиправними.

Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 01 травня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження м. Прип'ять з 01 по 08 та з 11 по 21 листопада 1986 року, 1 507,00 крб. : 19 днів х 30 календарних днів.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сердинський В. С.