Справа № 815/4974/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2016 року м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Рудченко О.І.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 90609грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 90609грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у ОСОБА_1 узгодженої сими податкової заборгованості у загальному розмірі 90609грн.
Відповідач у судове засідання 18.11.2016р. не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, з урахуванням того, що від позивача - Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до суду надійшло клопотання (вхід.№26256/16 від 06.10.2016р.) про розгляд справи за відсутності представника Інспекції, а також з огляду на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 19.08.2014р. зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено відповідний запис №25560000000112720, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області з 20.08.2014р. за реєстраційним НОМЕР_2, про що свідчать наявні у матеріалах справи Ідентифікаційні дані ОСОБА_1.
Судом встановлено, та підтверджується наявними у справі документами, що у період з 05.10.2015р. по 12.10.2015р. на підставі ст.20, п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, Наказу про проведення фактичної перевірки від 02.10.2015р. №1202, направлень на перевірку від 05.10.2015року №740, №741 №742, з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, фахівцями ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, з питань дотримання податкового законодавства, регулювання обігу готівки, ведення касових операцій, наявності документів, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.
За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено Акт про результати фактичної перевірки від 12.10.2015р. №371/15-32-22-03/2327001703, у висновках якого наголошено, що ФОП ОСОБА_1 не забезпечено друкування та передачу до органів ДФС обов'язкової звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, не забезпечено встановлення режиму попереднього програмування найменування, цін на товари на РРО, не оприбуткування готівкових коштів в книгу КОРО, не забезпечено ведення обліку ТМЦ на місці здійснення розрахункових операцій згідно з додатками до акту перевірки, внаслідок чого порушено вимоги п.п.7,9,11,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637.
У зв'язку з чим, на підставі вищеозначеного Акта перевірки від 12.10.2015р. №371/15-32-22-03/2327001703 Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 27.10.2015р. винесено податкове повідомлення-рішення №0002202203 щодо визначення суми штрафу за перевищення готівки, по РРО у загальному розмірі 90609грн., котре своєчасно було отримане ФОП ОСОБА_1, про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Так, судом з'ясовано, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2016р., залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі №815/6649/15, відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 27.10.2015р. №000220223.
Зокрема, в межах розгляду означеної справи, судами з'ясовано, що відповідно до статі 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Таким чином, у Постанові Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2016р. встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на загальній системі оподаткування, а тому з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеній у спорах даної категорії, зокрема, у Постанові від 25 лютого 2014року у справі №21-19а14, повинна вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Листом Державної податкової адміністрації України від 03.03.2009року №4364/7/23-7017/159 повідомлено, що до документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Приписами ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У Постанові Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2016р. встановлено, що під час проведення перевірки у ФОП ОСОБА_1 були відсутні деякі накладні на групу товарів, що підтверджується додатком до акту від 05.10.2015року.
Фінансові санкції, передбачені відповідно до Положення про ведення касових операцій в Національній валюті України, затвердженого постановою Національного Банку України від 15.12.2004року №637, та Законом України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовуються до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, у Постанові Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2016р., залишеній без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі №815/6649/15 встановлено не оприбуткування ФОП ОСОБА_1 готівкових коштів в книгу КОРО 17.07.2015р. - на суму 2824грн., 21.07.2015р. - на суму 1363грн., 28.07.2015р. - на суму 915грн., 03.08.2015р. - на суму 1345грн., а також 06.08.2015р., 11.08.2015р.,16.08.2015р., 18.09.2015року.
Таким чином, в межах розгляду справи №815/6649/15 судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено правомірність винесення ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 27.10.2015р. №0002202203.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. № 2453-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Згідно з приписами ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, а невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Отже, з урахуванням наведеного, та як вбачається з наявних у матеріалах справи облікових карток платника податку, які ведуться в органах державної фіскальної служби згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 90609грн.
Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на адресу ОСОБА_1 була надіслана податкова вимога №1122-17 від 02.07.2016р. на суму 90609грн., котра 06.07.2016р. отримана відповідачем, про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Разом з тим, відповідних належних доказів на підтвердження сплати відповідачем, визначеної вказаною податковою вимогою суми податкового боргу, чи її оскарження, суду не надано.
Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з ОСОБА_1 податкової заборгованості у загальному розмірі 90609грн.
Керуючись ч.4 ст.122, ч.ч.4,6 ст.128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 90609грн., задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (65062, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в доход Державного бюджету України на користь Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65104, м.Одеса, просп.Ак.Глушко,17/2, код ЄДРПОУ 39549642, код бюджетної класифікації - 21080900, бюджетний рахунок - 31116104700005, отримувач - УК у м.Одесі/Київський р-н/21080900, код ЄДРПОУ отримувача - 38016923, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО банку отримувача - 828011, призначення платежу - *;147;2327001703;стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження;;;) заборгованість у загальному розмірі 90609(дев'яносто тисяч шістсот дев»ять)грн.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
Судове рішення № 62834461, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 21.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/4974/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: