Ухвала суду № 62834242, 21.11.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/3236/16-к

21.11.2016 Номер справи 311/3236/16-к

Номер провадження 1-кс/311/476/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Гіди І.С., захисника підозрюваного - адвоката Котюкова С.П., слідчого СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Анисименко І.Л., розглянувши клопотання, погоджене з прокурором прокуратури Василівського району Запорізької області Гіда І.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, громадянина України, який має середньо спеціальну освіту, не одруженого, зі слів має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зі слів, є інвалідом дитинства та проживає з матір'ю у м.Дніпрорудне, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

1) 23.03.1999 року Василівським районним судом за ч.2 ст.206 КК України до двох років позбавлення волі. На підставі ст.46-1 КК України виконання вироку відстрочено на 1 рік 6 місяців;

2) 05.06.2000 року Василівським районним судом за ч.2 ст.206 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.43 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду від 23.03.1999 та визначено три роки позбавлення волі. Звільнився 16.05.2001 року з Софіївської ВК Запорізької області № 55 згідно постанови Вільнянського районного суду від 15.05.2001 року умовно-достроково з не відбутим терміном 1 рік 4 місяці 20 днів; 3) 22.11.2006 року Василівським районним судом за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки;

4) 13.06.2007 року Василівським районним судом за ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду від 22.11.2006 року та винесено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі;

5) 07.12.2007 року Василівським районним судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. Зарахований в термін період з 03.09.2006 по 22.11.2006 ріку та з 02.12.2007 по 06.12.2007 ріку. Звільнився 02.12.2011 року з Софіївської ВК № 55 по закінченню терміну покарання. 01.11.2011 Вільнянським районним судом м. Запоріжжя винесено постанову про встановлення адміністративного нагляду в Дніпрорудненський МВМ Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області. Судімість в установленому законом порядку не знята та не погашена;

6) 20.12.2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 16.05.2001 року з Софіївської ВК Запорізької області № 55 згідно постанови Вільнянського районного суду від 15.08.2014 року умовно-достроково з не відбутим терміном 11 місяці 18 днів. Судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена;

7.) 15.04.2016 року Василівським районним судом, за ч.2 ст185, ч.2 ст186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки. Судимість в установленому законом порядку не знята і не погашена. На теперішній час перебуває на обліку в Дніпрорудненському підрозділі кримінально-виконавчої інспекції,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080190002016 від 22 вересня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

21.11.2016 року слідчий СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Анисименко І.Л. звернувся до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського району Запорізької області Гіда І.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що слідчим відділенням Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080190002016 від 22 вересня 2016 року, за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та досудовим розслідуванням встановлено, що 21 вересня 2016 року у невстановлений в ході досудового розслідування час, в с. Златопіль Василівського району Запорізької області, ОСОБА_4, діючи з раптово виниклим прямим умислом, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, через металевий паркан проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3, де шляхом виставлення віконної рами, проник до господарського приміщення, звідки таємно, повторно викрав зварювальний апарат «Edon MMA 250P» в корпусі червоного кольору, вартість якого складає 1902 гривні 97 копійок, який належить ОСОБА_6, в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 1902 гривні 97 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4. підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Крім того, 30 жовтня 2016 року близько о 18-00 годині, в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_4, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, висловив прохання ОСОБА_7 передати йому під приводом здійснення дзвінка його мобільний телефон «НОМІ І 503 Jump» вартість якого складає 1380 гривень 00 копійок, чим переконав його в правильності своїх дій та доцільності передачі йому вказаного вище майна. Після отримання для здійснення дзвінку від ОСОБА_7 мобільного телефону «НОМІ І 503 Jump», ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу направленого на заволодіння чужим майном, по вказаним вище мотивам та за вказаною вище метою, відійшов від ОСОБА_8, після чого з місця вчинення злочину зник, тим самим шляхом зловживання довірою, діючи повторно, заволодів вказаним майном та в подальшому розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 1380 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яке кваліфікується як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

21.11.2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України.

Обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: 1) допитом потерпілого ОСОБА_9; 2) допитом потерпілого ОСОБА_8; допитом свідка ОСОБА_10.; 4) допитом свідка ОСОБА_11; 5) допитом свідка ОСОБА_12; 6) допитом свідка ОСОБА_13; 7) допитом свідка ОСОБА_14; 8) протоколом огляду місця події від 18.11.2016 року, під час якого було оглянуто зварювальний аппарат, викрадений у ОСОБА_9; 9) протоколом впізнання за фотознімками від 15.11.2016 року за участю свідка ОСОБА_14.

Слідчий на обґрунтування поданого клопотання зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, та знову вчинив ряд умисних злочинів проти власності, що свідчить про небажання ОСОБА_4 ставати на шлях виправлення та перевиховання. Крім того, ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. З урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного ОСОБА_4, який вчинив тяжкий злочин, в період випробувального строку, на теперішній час перебуває на обліку у кримінально-виконавчій інспекції Василівського району, ніде не працює, постійного джерела прибутку немає, та вважає, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, не маючи місця постійного офіційного працевлаштування, знову вчиняє нові корисливі злочини, що свідчить про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_4 стала промислом та єдиним джерелом для існування. Вбачається, що перебуваючи на свободі з більш м'яким запобіжним заходом ніж тримання під вартою ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення корисливого характеру з метою покращення свого майнового становища.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Будь-які тяжкі захворювання, що перешкоджають триманню ОСОБА_4 під вартою, а також інші обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Як зазначено слідчим у клопотанні, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності постійного джерела доходу є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 буде переховуватися від органів досудового розслідування;

- враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливо.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень у відношенні підозрюваного ОСОБА_4, слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст.108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання за викладеними у ньому підставами та вважають, що підозрюваний ОСОБА_4, будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, ніде не працюючи, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років.

В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Котюков С.П. проти клопотання слідчого заперечує, вважає, що ризики, наведені слідчим у заявленому клопотанні, є необґрунтованими, надуманими та носять характер припущень, жодними доказами не підтверджені. Та враховуючи обставини подій, відсутність на даний час будь-яких ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника та просить обрати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням його під вартою та зобов'язується з'являтися до органів поліції, прокурора та суду за першим викликом.

Вислухавши слідчого та прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять його задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні, захисника Котюкова С.П. та підозрюваного ОСОБА_4, які просять відмовити у задоволенні клопотання слідчого та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до норм ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідування, складеного станом на день розгляду клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, яке кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення та за ч.2 ст.190 КК України, яке кваліфікується як: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України) та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, (наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України), а саме: наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час ОСОБА_4 ніде не працює, постійного джерела прибутку та регулярного доходу він немає та наявність у ОСОБА_4 основного та постійного джерела прибутку стороною захисту під час розгляду клопотання не доведено, та враховуючи відсутність на даний час у підозрюваного постійного джерела прибутку та регулярного доходу, суд вважає що на теперішній час є в наявності ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення корисливого характеру з метою покращення свого майнового становища.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду корисливих злочинів, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів, відповідальність за який, згідно санкції ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено йому відповідно до санкції вказаної статті, з огляду на очевидність вчиненого кримінального правопорушення, а також розуміючи невідворотність вчиненого та кримінальної відповідальності за скоєне, ОСОБА_4, залишаючись на свободі, може безперешкодно залишити місце проведення досудового розслідування, тим самим ухилитися від кримінального переслідування, що унеможливить проведення подальшого досудового розслідування.

Судом оцінено особу та репутацію підозрюваного ОСОБА_4, який раніше неодноразово був судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, і знову в період іспитового строку вчинив ряд корисливих злочинів. що свідчить про небажання ОСОБА_4 ставати на шлях виправлення та робити для себе певні висновки. Крім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. З урахуванням тяжкості злочину, особи ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні ряду корисливих злочинів .серед яких є тяжкий злочин, вчинивши ряд злочинів проти власності в період випробувального строку, встановленого вироком Василівського районного суду Запорізької області від 15.04.2016 року, на теперішній час ОСОБА_4 ніде не працює, постійного джерела прибутку та регулярного доходу немає, наявність утриманців на теперішній час у ОСОБА_4 стороною захисту в ході судового розгляду документально не підтверджено. Та, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, не маючи постійного офіційного працевлаштування, ОСОБА_4 знову вчиняє нові корисливі злочини, що свідчить про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_4 стала єдиним джерелом для існування та вбачається, що перебуваючи на свободі з більш м'яким запобіжним заходом, аніж тримання під вартою, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення корисливого характеру з метою покращення свого майнового становища. Тому суд вважає, що є в наявності ризики, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Таким чином, при розгляді клопотання прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення); та п.п.1,5 (наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України - переховуватися від органу досудового розслідування та суда, а також вчинити інше кримінальне правопорушення) ч.1 ст.194 КПК України,

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 179, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1,5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєний злочин та запобіганню вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком до 60 днів.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_4 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Анисименко І.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою відраховувати з часу проголошення цієї ухвали - з 16 годин 00 хвилин 21 листопада 2016 року.

Термін дії ухвали закінчується о 16 годині 00 хвилин 19 січня 2017 року.

Розмір застави визначити в межах 40 (сорока) мінімальних заробітних плат в сумі - 58 000 (п'ятдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок № 37311050000607 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у даному провадженні;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується о 16-00 годині 19 січня 2017 року.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_4, учасникам провадження та направити до Вільнянського слідчого ізолятора Запорізької області для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО