Рішення № 62833710, 21.11.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2016 року м. Слов'янськ Єд. унік. № 243/7773/16-ц

Провадження № 2/243/3895/2016

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.

при секретарі судового засідання Кабановій О.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької областізвернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідач є його батьком, та рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24.12.2013 року з відповідача на користь позивача було вирішено стягнути аліменти на період навчання останнього в розмірі ? частини доходів відповідача ОСОБА_1 Відповідач не працював, та розмір аліментів, які він мав виплачувати на користь позивача, обчислювався, виходячи із середньої заробітної плати некваліфікованого працівника по м. Слов'янську Донецької області. Проте, відповідач не виплачував аліменти у визначеному розмірі, що призвело до виникнення заборгованості з виплати аліментів в сумі 16538,00 грн.

Наводячи власний розрахунок та посилаючись на ст. ст. 196, 201 Сімейного кодексу України (далі - СК України), позивач вважає, що загальна сума пені за прострочення сплати аліментів, яка має бути виплачена відповідачем на його користь, складає 4905,09 грн. (за період з 07.11.2013 року по 30.11.2013 року сума пені становить 119,28 грн.; за грудень 2013 року - 230,02 грн.; за січень 2014 року - 230,02 грн.; за лютий 2014 року - 179,76 грн.; за березень 2014 року - 199,02 грн.; за квітень 2014 року - 141,00 грн.; за травень 2014 року - 176,70 грн.; за червень 2014 року - 171,00 грн.; за липень 2014 року - 145,70 грн.; за серпень 2014 року - 176,70 грн.; за вересень 2014 року - 141,00 грн.; за жовтень 2014 року - 145,70 грн.; за листопад 2014 року - 141,00 грн.; за грудень 2014 року - 145,70 грн.; за січень 2015 року - 145,70 грн.; за лютий 2015 року - 176,96 грн.; за березень 2015 року - 164,92 грн.; за квітень 2015 року - 235,50 грн.; за травень 2015 року - 181,35 грн.; за червень 2015 року - 225,30 грн.; за липень 2015 року - 201,81 грн.; за серпень 2015 року - 201,81 грн.; за вересень 2015 року - 221,40 грн.; за жовтень 2015 року - 228,78 грн.; за листопад 2015 року - 221,40 грн.; за грудень 2015 року - 228,78 грн.; за січень 2016 року - 228,78 грн.)

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 4905,09 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. В наступні судові засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позивачем вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів визнав частково, надав суду письмові заперечення проти позову від 11.11.2016 року (а. с. 29-36), згідно з якими за рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 18.10.2012 року, яким було вирішено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на навчання у розмірі ? частини всіх видів доходів відповідача щомісяця, починаючи стягнення з 17.09.2012 року і до завершення навчання, тобто по 30.06.2013 року включно, він свої зобов'язання виконав в повному обсязі. Після закінчення навчання у Слов'янському професійному ліцеї залізничного транспорту ім. Кривоноса позивач працював у комунальному підприємстві Слов'янської міської ради «Словміськводоканал» та продовжив навчатися на заочній формі навчання у Слов'янському коледжі транспортної інфраструктури. Тоді позивач знов звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 24.12.2013 року з відповідача на користь позивача вирішено стягувати аліменти на період навчання останнього на заочній формі по 29.02.2016 року включно. Відповідач звертає увагу суду на те, що він не ухилявся від сплати аліментів, але виплачувати їх у визначеному судом розмірі він не мав можливості, оскільки з 2009 року різко погіршився стан здоров'я дружини відповідача, вона втрачала свідомість, у неї почалися судомо-епілептичні припадки, та відповідач не міг залишати дружину одну без нагляду, внаслідок чого не мав можливості працевлаштуватися, не мав доходів, оскільки лікування дружини потребувало значних коштів. Матеріальне становище відповідача не дозволяло йому виплачувати аліменти на користь сина у визначеному розмірі, тому відповідач виплачував щомісячно аліменти в сумі 100,00 грн. Після 29.02.2016 року відповідач ОСОБА_1 продовжує щомісячно виплачувати позивачу по 100,00 грн. в рахунок погашення заборгованості, що утворилась, і на теперішній час погасив заборгованість в сумі 900,00 грн. Дружина відповідача визнана інвалідом і перебуває на повному утриманні чоловіка. Посилаючись на ст. 196 СК України, відповідач вважає, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального стану відповідача до 200,00 грн.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд на підставі ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18.10.2012 року у цивільній справі № 2/0544/2867/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на час навчання (а. с. 5) з достовірністю встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є рідним батьком позивача ОСОБА_1 Суд вирішив стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на навчання у розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісяця, починаючи стягнення з 17.09.2012 року і до завершення навчання, тобто по 30.06.2013 року включно.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24.12.2013 року у цивільній справі № 2/243/3901/2013 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на час навчання (а. с. 41) вирішено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на час навчання останнього у Слов'янському коледжі транспортної інфраструктури, до 29.02.2016 року.

Згідно з довідкою-розрахунком, виданою Слов'янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 07.11.2016 року за вих. № 5-1494 (а. с. 4, 36), про стягнення аліментів з ОСОБА_1 за виконавчим листом № 2/243/3901, виданим 13.01.2014 року на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, про стягнення аліментів у розмірі ? частини на користь та утримання ОСОБА_1 щомісячно, на період навчання, сума заборгованості за аліментами, яка утворилась з 07.11.2013 року по 29.02.2016 року, складає 16320,60 грн. З довідки вбачається, що відповідачем сплачувались аліменти не в повному обсязі, щомісяця ОСОБА_1 сплачував аліменти в розмірі 100-200,00 грн., внаслідок чого й утворилась вказана заборгованість. Після настання остаточного строку виплати аліментів на навчання - 29.02.2016 року, відповідач продовжував виплачувати на користь позивача заборгованість за аліментами по 100,00 грн. щомісяця, остання виплата здійснена в листопаді 2016 року також на суму 100,00 грн.

Відповідачем надано суду довідку МСЕК серії АВ № 0710127 від 19.05.2016 року (а. с. 30-31), з якої вбачається, що дружині відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, не рекомендовано важкий фізичний труд, на висоті, пов'язаний з керуванням транспортом, близько механізмів, що рухаються, а також нічні зміни.

Згідно з наданими відповідачем виписками з медичних карт № 512, № 1707 та № 290 стаціонарного хворого ОСОБА_2 (а. с. 32-34), дружині відповідача встановлено діагноз - резидуальна енцефалопатія. ОСОБА_2 скаржиться на стан здоров'я з 2009 року, періодично проявляються епілептичні приступи, хвора скаржиться на постійний головний біль, набряклість обличчя зранку, втрату свідомості.

У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні спору про стягнення аліментів на дитину судам необхідно враховувати, що укладення нею шлюбу не припиняє передбаченого законом обов'язку утримувати її, а обов'язок батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ним навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 70 ч. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-Х1У (із змінами та доповненнями) максимальний загальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, не повинен перевищувати 70 відсотків заробітної плати цієї особи.

На підставі частини першої статті 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотку від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).

Саме такою правовою позицією керувався Верховний Суд України у своїй постанові від 02.11.2016 року по справі № 6-1554цс16, яка відповідно до приписів ст. 3607 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.

В даному випадку судом з достовірністю встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є рідним батьком позивача ОСОБА_1, та на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24.12.2013 року відповідач повинен був сплачувати щомісячно на користь сина ОСОБА_1 аліменти на період навчання останнього у Слов'янському коледжі транспортної інфраструктури, а саме - до 29.02.2016 року.

Відповідно до вимог ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, Посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою країни, - і за її межами.

Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином покладені на нього обов'язки у вигляді утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 у період навчання останнього у Слов'янському коледжі транспортної інфраструктури, в результаті чого утворилась заборгованість, загальна суму якої станом на 07.11.2016 року становить 16320,60 грн. (а. с. 36)

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати останнім аліментів на період навчання сина.

Сума неустойки (пені) розраховується наступним чином: P = S*p*Q, де P - це пеня, S - сума заборгованості, p - ставка пені у відсотках за день прострочення (1 %), Q - кількість днів прострочення.

Отже, в даному випадку, враховуючи надану довідку-розрахунок від 07.11.2016 року № 5-1494 (а. с. 4,36), розмір пені за прострочення сплати аліментів по місяцях становить:

-за період з 07.11.2013 року по 30.11.2013 року: P = (593,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 24 дні = 118,32 грн.;

-за грудень 2013 року: P = 742,00 грн. * 1 % * 31 день = 230,02 грн.;

-за січень 2014 року: Р = 742,00 грн. * 1 % * 31 день = 230,02 грн.;

-за лютий 2014 року: Р = (742,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 28 днів = 179,76 грн.;

-за березень 2014 року: Р = (742,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 199,02 грн.;

-за квітень 2014 року: Р = 570,00 грн. * 1 % * 30 днів = 171,00 грн.;

-за травень 2014 року: Р = (570,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 145,70 грн.;

-за червень 2014 року: Р = 570,00 грн. * 1 % * 30 днів = 171,00 грн.;

-за липень 2014 року: Р = (570,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 145,70 грн.;

-за серпень 2014 року: Р = 570,00 грн. * 1 % * 31 день = 176,70 грн.;

-за вересень 2014 року: Р = (570,00 грн.-100,00 грн.) *1 % * 30 днів = 141,00 грн.;

-за жовтень 2014 року: Р = (570,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 145,70 грн.;

-за листопад 2014 року: Р = (570,00 грн.-100,00 грн.) *1 % * 30 днів = 141,00 грн.;

-за грудень 2014 року: Р = (570,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 145,70 грн.;

-за січень 2015 року: Р = (570,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 145,70 грн.;

-за лютий 2015 року: Р = (732,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 28 днів = 176,96 грн.;

-за березень 2015 року: Р = (732,00 грн.-200,00 грн.) * 1 % * 31 день = 164,92 грн.;

-за квітень 2015 року: Р = (785,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 30 днів = 205,50 грн.;

-за травень 2015 року: Р = (785,00 грн.-200,00 грн.) * 1 % * 31 день = 181,35 грн.;

-за червень 2015 року: Р = 751,00 грн. * 1 % * 30 днів = 225,30 грн.;

-за липень 2015 року: Р = (751,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 201,81 грн.;

-за серпень 2015 року: Р = (751,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 201,81 грн.;

-за вересень 2015 року: Р = (838,00 грн.-100,00 грн.) *1 % * 30 днів = 221,40 грн.;

-за жовтень 2015 року: Р = (838,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 228,78 грн.;

-за листопад 2015 року: Р = (838,00 грн.-100,00 грн.) *1 % * 30 днів = 221,40 грн.;

-за грудень 2015 року: Р = (838,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 228,78 грн.;

-за січень 2016 року: Р = (838,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 31 день = 228,78 грн.;

-за лютий 2016 року: Р = (882,00 грн.-100,00 грн.) * 1 % * 29 днів = 226,78 грн.

Всього загальна сума нарахованої пені за час прострочення сплати аліментів на період навчання позивача ОСОБА_1 за період з 07.11.2013 року по 29.02.2016 року становить: 118,32+230,02+230,02+179,76+199,02+171,00+145,70+171,00+145,70+176,70+141,00+145,70+141,00+145,70+145,70+176,96+164,92+205,50+181,35+225,30+201,81+201,81+221,40+228,78+221,40+228,78+228,78+226,78 = 5199,91 грн.

Позовні вимоги позивач під час розгляду справи не змінював та не уточнював, і суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог.

На підставі ч. 2 ст. 196 СК України та абзацу другого п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 має на утриманні дружину - інваліда ІІІ групи ОСОБА_2, яка на теперішній час не працює, потребує належного догляду, піклування та лікування. Через поганий стан здоров'я дружини відповідач не має можливості працевлаштуватися на роботу, оскільки дружині необхідна його присутність поруч та допомога внаслідок виникнення у останньої періодичних втрат свідомості та епілептичних припадків. Лікування дружини також потребує значних коштів.

Суд приймає також до уваги той факт, що відповідач не відмовлявся від сплати аліментів на користь сина та систематично вносив на рахунок останнього грошові кошти в розмірі 100-200,00 грн. в рахунок сплати аліментів, а також продовжує сплачувати на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за аліментами, що виникла, відповідні грошові суми вже після закінчення ОСОБА_1 навчання, що свідчить про намір відповідача погасити виниклу заборгованість.

З огляду на вищенаведене, враховуючи скрутне матеріальне становище відповідача, наявність на утриманні останнього хворої дружини, яка потребує лікування, а також керуючись принципами розумності, добросовісності та справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір виниклої пені за прострочення сплати аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до 2500,00 грн.

Що стосується заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається позовної заяви та доданих до неї документів, позивач під час звернення до суду з позовом судовий збір не сплачував, подав до суду заяву з проханням звільнити його від сплати судового збору, яку ухвалою суду від 04.10.2016 року було задоволено, звільнено позивача від сплати судового збору.

На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави має бути стягнуто суму судового збору в розмірі 281,11 грн., що є пропорційною до частини задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 180, 196, 199 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 9, 10, 60, 118, 130, ч. 4 ст. 169, 174, 208, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, суму пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів в розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.)

В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37803368, отримувач - Слов'янське УК/Слов'янськ/22030001, код класифікації доходів бюджету - 22030001, судовий збір в сумі 281,11 грн. (двісті вісімдесят одна грн. 11 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складене та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв