Постанова № 62831958, 18.11.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 3/263/1419/2016

№ 263/11868/16-п

П О С Т А Н О В А

18 листопада 2016 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДФС у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, фізичної особи-підприємця, яка має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 вересня 2016 року № 0700, який надійшов до суду 20 вересня 2016 року, складеного старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення антитерористичної операції ГУДФС у Донецькій області, ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність, за яке передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: 14 вересня 2016 року о 16:15 години в магазині «Семья», розташованого за адресою: вул. Зелінського, 102, м. Маріуполь, встановлено факт здійснення реалізації та торгівлі фізичною особою-підприємцем (далі ФОП) ОСОБА_2 алкогольними напоями, слабоалкогольними напоями, пивом та тютюновими виробами без ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, чим ОСОБА_2 порушила ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Алкогольні напої, слабоалкогольні напої, пиво в загальній кількості 665 пляшок на загальну суму 15189,55 гривень та тютюнові вироби у кількості 18 пачок на суму 326,90 гривень були вилучені та передані на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_2 до вирішення питання по суті, про що зазначено в акті опису та матеріалах адміністративної справи.

Вказані обставини також відображені у письмових поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доданих до протоколу.

ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, свою вину визнала частково.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як субєкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Обєктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. ст. 3, 42 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про підприємництво», ст. 1 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, як правило, з метою отримання прибутку (комерційна діяльність).

Підприємницька діяльність є одним з видів господарської діяльності, яка полягає в самостійній, систематичній, на власний ризик діяльності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як субєкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

У той же час Законом України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» в редакції від 01 січня 2016 року передбачено, що торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюється не цим Законом, а Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового спирту, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідальність за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами передбачена ст. 156 КУпП, обєктом якої є суспільні відносини у сфері торгівлі зазначеними вище товарами.

Формулювання адміністративного правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення від 14 вересня 2016 року № 0700, про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП не ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному зясуванні суті правовідносин (обєкту суспільних відносин), які виникли, та таке зроблене лише на підставі формальних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення № 0700, поясненнях особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що обєктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності, торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюється Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового спирту, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за змістом ст. 1 ст. 156 КУпАП її обєктом є суспільні відносини у сфері торгівлі, у протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, правильно вказані всі фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 156 КУпАП, а саме те, що 14 вересня 2016 року о 16:15 годині в магазині «Семья», розташованого за адресою: вул. Зелінського, 102, м. Маріуполь, ОСОБА_2 здійснювалася реалізація та торгівля алкогольними напоями, слабоалкогольними напоями, пивом та тютюновими виробами без ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, але зазначені вище дії правопорушника неправильно були кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП, як порушення порядку провадження господарської діяльності. З урахуванням того, що санкція ч. 1 ст. 156 КУпАП є більш мякою у порівняні з санкцією ч. 1 ст. 164 КУпАП, то перекваліфікація дій ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 164 КУпАП на ч. 1 ст. 156 КУпАП не суперечитиме загальним засадам провадження у справах про адміністративні правопорушення та повноваженням суду.

Отже, в судовому засідання встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та вина правопорушника у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 14 вересня 2016 року № 0700, письмовими поясненнями ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність, зокрема, наявність на утриманні у ОСОБА_2 трьох неповнолітніх дітей, вважаю, що ОСОБА_2 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, та на неї необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті.

Санкцією частини 1 статті 156 КУпАП передбачена можливість конфіскації предметів торгівлі. Вирішуючи питання про застосування конфіскації до даного конкретного правопорушення, суд зазначає, що конфіскація алкогольних та тютюнових виробів є не додатковим адміністративним стягненням, а мірою процесуального примусу, тобто спеціальною конфіскацією, яка розповсюджується не тільки на предмети, що визнані речовими доказами, а і може бути застосована судом у випадках, коли ця міра примусу передбачена і в санкції статті КУпАП. У звязку з наведеним вилучений у магазині «Семья» , розташованому за адресою: м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 102, відповідно до акту опису від 14.09.2016 року товар: алкогольні, слабоалкогольні напої, пиво, сигарети на загальну суму 15516,45 гривень, необхідно конфіскувати.

Керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 156, ст. ст. 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винною та притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Предмети торгівлі, вилучені у ОСОБА_2 відповідно до акта опису від 14 вересня 2016 року та згідно з актом прийому-передачі на відповідальне зберігання від 14 вересня 2016 року передані їй на відповідальне зберігання, конфіскувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Одержувач УК/Жовтнев. р-н/22030001 (Жовтневий районний суд м. Маріуполя), код ЄДРПОУ 37989721, банк одержувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, рахунок 31211206700052, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя О.М. Томілін