Ухвала суду № 62829509, 06.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14204/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Марцинкевич В.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі

головуючого: судді Білич І.М

суддів Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

за участю представника позивача ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Моторно (транспортного) страхового Бюро України - Чехоєвої Наталії Михайлівни на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Моторно (транспортного) страхового Бюро України, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди.

в с т а н о в и л а :

Позивач звертаючись у грудні 2014 року до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовувала свої вимоги тим, що 28.03.2014 року близько 23 год. 30 хв. на а/д Київ - Одеса 24 км. 500 м. ОСОБА_6 керуючи автомобілем Нісан Мурано, д.н. НОМЕР_1 внаслідок порушення ПДР України, скоїв наїзд на автомобіль Фольцфаген, д.н. НОМЕР_2, автомобіль Деу Ланос, д.н. НОМЕР_3 та автомобіль ВАЗ 21112, д.н. НОМЕР_4, які стояли на проїзній частині де проходило оформлення попереднього ДТП. Внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. На момент вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_6 не була застрахована полісом обов'язкового страхування. Згодом ОСОБА_6 повідомив, що є застрахованим в АТ «УОСК». 08.10.2014 року ОСОБА_5 звернулася до страхової компанії з заявою - повідомленням про ДТП та з запитом про наявність на момент скоєння ДТП у ОСОБА_6 поліса. Згідно листа-відповіді їй було повідомлено, що ПрАТ «СК «Україна» не володіє інформацією про точні час та місце складання полісу. Поліс почав діяти з 15 лютого 2014 року; оплата полісу була здійснена 06.05.2014 року ОСОБА_7; відомості про поліс були внесені 22.05.2014 року о 17 год. 58 хв.; звернень від ОСОБА_6 не надходило. Відповідно до Висновків № 4/04-ТЗ, № 4-1/04-ТЗ від 15.04.2014 року про оцінку транспортних засобів, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача на дату оцінки склала 357351,09 гривень. Тому просила суд стягнути спричинену матеріальну шкоду та моральну шкоду у розмірі 25 000 гривень так як вона зазнала душевних страждань у зв'язку з знищенням її автомобіля та пов'язаним з цим тривалим стресом. Розлади нервової системи змусили її звертатися за медичною допомогою та пройти лікування у стаціонарі.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року позов було задоволено частково.

Стягнуто з Моторно (транспортного) страхового Бюро України на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування у сумі 49 490 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 217 772,77 гривень та моральну шкоду у сумі 7000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати у сумі 4589,12 гривень, з яких: 1650 грн. витрати по проведенню автотоварознавчого дослідження. У решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник Моторно (транспортного) страхового Бюро України подала апеляційну скаргу та ставила питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Мотивуючи свої вимоги порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні не визнала подану апеляційну скаргу, заперечувала проти її задоволення.

Представник МТСБУ (як особа, яка подала апеляційну скаргу) та відповідач ОСОБА_6 неодноразово повідомлялися судом про розгляд справи за адресами визначеними в матеріалах справи. Однак, у судові засідання не з'являлися, поважність причин своєї неявки суду не повідомляли.

Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися в судове засідання, Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом при розгляді справи було встановлено, що 28.03.2014 року близько 23 год. 30 хв. на а/д Київ - Одеса 24 км. + 500 м. ОСОБА_6 керуючи автомобілем Нісан Мурано, д.н.НОМЕР_1 не врахував дорожню обстановку при виникненні перешкоди, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль Фольцфаген, д.н. НОМЕР_2, автомобільДеу Ланос, д.н. НОМЕР_3 та автомобіль ВАЗ 21112, д.н. НОМЕР_4, які стояли на проїзній частині де проходило оформлення попереднього ДТП, внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.06.2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку з закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль Фольцфаген, д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5

На момент вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_6 не була застрахована полісом обов'язкового страхування, що підтверджується довідкою про ДТП № 9367449.

01.04.2014 року позивачка ОСОБА_5 звернулася до АТ «УОСК» з заявою про ДТП та виплатою страхового відшкодування. Однак, виплата здійснена не була оскільки, службою безпеки АТ «УОСК» було повідомлено, що автомобіль ОСОБА_6 не був застрахованим у даній компанії.

25.06.2014 року позивач ОСОБА_5 звернулася до МТСБУ з заявою про здійснення відшкодування.

11.07.2014 року МТСБУ повідомило, що автомобіль Нісан, д.н. НОМЕР_1 був забезпечений полісом ОСУПВ № АС/3934855, укладений з ПрАТ «СК «Україна» та запропонувало звернутися до вказаної страхової компанії для здійснення страхового відшкодування.

08.10.2014 року позивач ОСОБА_5 звернулася до ПрАТ «СК «Україна» з заявою - повідомленням про ДТП та з запитом про наявність на момент скоєння ДТП у ОСОБА_6 поліса ОСЦПВ № АС/3934855.

Згідно листа-відповіді їй було повідомлено, що страховий поліс № АС/3934855 був оформлений ОСОБА_8 станом на 14.11.2014 року ПрАТ «СК «Україна» припинила співпрацю з зазначеною особою, страхова компанія не володіє інформацією про точні час та місце складання полісу. Поліс почав діяти з 15 лютого 2014 року; оплата полісу була здійснена 06.05.2014 року ОСОБА_7; відомості про поліс були внесені 22.05.2014 року о 17 год. 58 хв.; звернень від ОСОБА_6 не надходило.

Відповідно до Висновків № 4/04-ТЗ, № 4-1/04-ТЗ від 15.04.2014 року про оцінку транспортних засобів, вартість матеріального збитку складає 205494,57 грн., вартість післяаварійного автомобіля складає 40176,24 грн.

Відповідно до актуалізованого висновку № 4/04-ТЗ від 16.12.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольцфаген, д.н. НОМЕР_2 на дату оцінки складає 357351,09 грн. вартість післяаварійного автомобіля на дату оцінки складає 48785,34 грн. Витрати на проведення авто товарознавчих досліджень склали 1650 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Зазначаючи про відсутність даних щодо укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правова відповідальність відповідачем ОСОБА_6 як підставу для покладення відповідальності на МТСБУ.

Беручи до уваги, що подана апеляційна скарга за своїм текстом не містить доводів щодо невідповідності висновків суду в частині задоволення вимог позивача про стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_6, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України судом апеляційної інстанції рішення суду в цій частині не переглядалося.

Розглядаючи спір, колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Звертаючись із апеляційною скаргою представник МТСБУ вказував на те, що судом першої інстанції невірно встановлено, що вони є належним відповідачем по справі, оскільки випадок не підпадає під дію п.п. «а» п. 41. 1 ст. 41 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вони за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовують шкоду на умовах визначених Законом, у разі заподіяння її транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно - правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Проте такі доводи апеляційної скарги не узгоджуються з положенням ч. 3 ст. 18 Закону України «Про страхування», за якою факт укладання договору страхування може посвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Пунктом 1.8 ст. 18 Закону передбачено, що страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладання такого договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про страхування», договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, керуючись нормами Закону та чинного законодавства України.

А відтак, момент набрання чинності договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено саме договором.

У той же час, матеріали справи не місять страхового полісу обов'язкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносно транспортного засобу автомобіля Нісан, д.н. НОМЕР_1.

Крім того, згідно наданої інформації ПАТ «СК Україна», по страховому полісу № АС/3934855 відносно транспортного засобу автомобіля Нісан, д.н. НОМЕР_1 страховий платіж було сплачено 06.05.2014 року ОСОБА_7 самі ж відомості про поліс були внесені до бази МТСБУ 22.05.2014 року о 17 год. 58 хв.;

Тобто вже після дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 28 березня 2014 року.

Також відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 13 цього Закону визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у Моторному (транспортному) страховому бюро є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Основним завданням МТСБ є: виконання страхових зобов'язань із зазначеного у цій статті виду обов'язкового страхування за страховиків - його членів у разі неплатоспроможності; виплати із централізованих страхових резервних фондів у межах, передбачених умовами здійснення зазначеного у цій статті виду обов'язкового страхування, компенсацій за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю потерпілих у дорожньо-транспортних подіях, що сталися з вини водіїв невстановленого транспорту; коли винуватець загинув і не мав чинного договору такого обов'язкового страхування, в інших випадках та на умовах, встановлених Кабінетом міністрів України

Відповідно до п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про доведеність позивачем заявлених вимог до МТСБУ виходячи з того, що на момент ДТП власник транспортного засобу не застрахував свою цивільно - правову відповідальність.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Моторно (транспортного) страхового Бюро України - Чехоєвої Наталії Михайлівни відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: