Рішення № 62827089, 16.11.2016, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/750/16-ц

Провадження №2/377/373/16

16 листопада 2016 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарі Маряхіній І.В., з участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» про захист прав споживача та зобов'язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

24 жовтня 2016 року позивач звернулася до суду з названим позовом з вимогами: зобов'язати відповідача застосувати до неї за кредитним договором по кредитній картці № НОМЕР_1 пільгу, передбачену п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язати відповідача провести перерахунок за кредитним договором по кредитній картці № НОМЕР_1 шляхом списання нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за порушення умов його виконання, а зараховані кошти в якості оплати таких відсотків за користування кредитом та штрафні санкції за порушення умов його виконання зарахувати в якості повернення основної суми боргу, починаючи з 18 березня 2014 року до дня ухвалення судом рішення по справі.

Позовні вимоги мотивувала тим, що є військовослужбовцем Національної гвардії України, проходить військову службу за контрактом, має військове звання прапорщика. Грошове забезпечення до жовтня 2015 року отримувала через картковий рахунок у ПАТ «Акціонерний промислово-інвестиційний банк». Влітку 2013 року цей банк відкрив їй кредитну споживчу лінію та видав кредитну картку № НОМЕР_1, тобто між ними було укладено договір споживчого кредиту. Вона користувалася кредитними коштами, а банк утримував з її заробітної плати суми на їх повернення. Статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено пунктом 15, згідно якого вона має право з початку і до закінчення особливого періоду на не нарахування штрафник санкцій, пені за невиконання зобов'язань, а також процентів за користування кредитними коштами. За наданням цієї пільги вона звернулася з письмовою заявою на ім'я начальника відділу роздрібного бізнесу обласного відділення ПАТ ПІБ в м. Чернігові. Наприкінці квітня 2016 року поштою отримала від ПАТ ПІБ листа, з якого вбачається, що відповідач застосовує вказану пільгу лише до тих військовослужбовців, які були мобілізовані на особливий період та перебували у зоні проведення АТО. Тобто відповідач відмовив їй у наданні вказаної пільги з підстав, не передбачених законом, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду з цим позовом.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджено повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання уповноваженою особою 31.10.2016 р., що відповідає вимогам статті 74 ЦПК України.

Свого представника відповідач у судове засідання не направив без повідомлення причин за відсутності клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності.

У зв'язку з цим за згодою позивача суд за наявності умов, передбачених статтею 224 ЦПК України, ухвалив заочне рішення на підставі наявних доказів.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Від послуг представника за договором про надання правової допомоги та послуг адвоката, який не з'явився в судове засідання.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши наявні докази та матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_2 та довідки командира військової частини 3041 Національної гвардії України від 01.11.2016 р. ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Національній гвардії України і проходить військову службу за контрактом у військовій частині 3041 (з охорони ДСП ЧАЕС) з 14.04.2008 р. по теперішній час (а.с.2, 26).

5 серпня 2013 року між ПАТ Промінвестбанк та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту шляхом відкриття банком карткового рахунку НОМЕР_3 та видачі позичальнику кредитної (платіжної) картки НОМЕР_1 (а.с.18-25).

Згідно наданого в судовому засіданні розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ Промінвестбанк станом на 02.11.2016 р., рахунок № НОМЕР_3, сума кредиту за договором - 4699,00 грн., заборгованість за договором - 4699,00 грн., в т.ч. прострочена заборгованість - 0,00 грн.. За період з 12.08.2013 р. по 02.11.2016 р. нараховано відсотків - 7,980,74 грн.; з них сплачено - 7980,74 грн.; залишок несплачених процентів - 0,00 грн. (а.с. 18-25).

21 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою на ім'я начальника відділу роздрібного бізнесу обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чернігові, у якій просила переглянути умови виконання зобов'язань за кредитним договором по кредитній картці за номером НОМЕР_1 на її ім'я, дійсної до 07/23, а саме: відмінити штрафні санкції та відсотки, які були нараховані або сплачені за даним договором та здійснити перерахунок на погашення заборгованості основної суми по кредитному договору, починаючи з 18.03.2014 р. і до закінчення особливого періоду на території України; припинити нарахування штрафних санкцій та відсотків за кредитним договором в період з 18.03.2014 р. і до закінчення особливого періоду на території України (а.с. 3).

Листом начальника відділу телемаркетингу управління «Контактний центр» ПАТ Промінвестбанк від 25.04.2016 р. № 24-10/2367258 на ім'я ОСОБА_1 повідомлено, що пільги військовослужбовців, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розповсюджуються тільки на військовослужбовців, які були мобілізовані в особливий період. Для застосування пільги необхідно надати документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (а.с.4).

ОСОБА_1 звернулася із скаргою до Національного банку України, у відповідь на яку листом заступника директора департаменту - начальника управління нагляду за великими банками Департаменту банківського нагляду Національного банку України від 12.07.2016 р. № 20-0004/58023 їй повідомлено, що Національний банк України листом від 08.05.2014 р. № 18-112/22289 направив банкам України рекомендації стосовно перегляду умов сплати (реструктуризації) зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з позичальниками-військовозобов'язаними, яких призвано на військову службу до Збройних Сил України, зокрема, щодо звільнення від штрафних санкцій, надання відстрочок у погашенні основного боргу та сплаті відсотків. Національний банк також надіслав банкам України лист від 24.07.2014 р. № 18-112/40258, в якому наголосив на необхідності суворого і безумовного дотримання банками положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та виконанні рекомендацій державного регулятора. Що стосується застосування заходів впливу до Банку, то статтею 73 Закону України про банки та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу не передбачено їх застосування на підставі звернень громадян (а.с.15-16).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2).

Згідно статті 11 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але на аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (пункт 1 частини 2).

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина 3).

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга).

Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно положень частини 1 статті 13 та частини 1 статті 14 ЦК України цивільні права особа здійснює та виконує цивільні обов'язки у межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Підпунктом 3 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року № 1275-VII, який набрав чинності з 08.06.2014 р., статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15 такого змісту:

«15. Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, в тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Згідно пункту 3 розділу II Закону № 1275-VII дію, зокрема, підпункту 3 пункту 4 розділу I цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

За загальним правилом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (із змінами) дія цього закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, чи членів їх сімей.

Термін «особливий період» визначено у статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII, відповідно до якої особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII, який набрав чинності 18 березня 2014 року, оголошено часткову мобілізацію на території областей України, в тому числі Київської області.

Таким чином, з 18 березня 2014 року позивачка має право на ненарахування відповідачем процентів та штрафних санкцій за порушення зобов'язань за кредитним договором, умови якого він був зобов'язаний привести у відповідність до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в силу імперативності прийнятої норми закону, яка поширюється на позивачку.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, які може застосовувати суд у зобов'язальних відносинах, є примусове виконання обов'язку в натурі, що передбачено пунктом 5 частини 2 цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, позивачем обрано передбачений законом спосіб захисту невизнаного права, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За правилами статті 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір за ставкою, встановленою Законом України «Про судовий збір», від сплати якого позивач звільнена відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст. 3, 4, 15, 110, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» застосувати до ОСОБА_1 за кредитним договором по кредитній картці № НОМЕР_1 пільгу, передбачену пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та провести відповідний перерахунок шляхом списання нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за порушення умов його виконання, а сплачені суми відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за порушення умов його виконання зарахувати на погашення основної суми боргу (тіла кредиту), за період з 18 березня 2014 року по день ухвалення судового рішення.

Стягнути з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 551 гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня одержання копії заочного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, а у разі залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення - відповідачем у загальному порядку. Апеляційна скарга може бути подана позивачем протягом десяти днів після його проголошення, а відповідачем - у той же строк з дня винесення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. С. Орел