Ухвала суду № 62825465, 17.11.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/1167/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Степаненко О. А.Номер провадження 22-ц/788/1771/16 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 69

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Левченко Т. А. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4,

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 05 жовтня 2016 року

у справі за заявою ОСОБА_3,

заінтересовані особи: Центр надання адміністративних послуг Сумської районної державної адміністрації, Стецьківська сільська рада Сумського району Сумської області

про встановлення факту набуття права власності за набувальною давністю,

в с т а н о в и л а :

04 липня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищеназваним позовом, посилалась на те, що вона з 1986 року і по сьогоднішній день проживає АДРЕСА_1.

11.09.1996 р. вона стала власником 65/100 частин вищевказаного житлового будинку на підставі рішення Сумського районного суду Сумської області, а 35/100 частин будинку залишилось у власності ОСОБА_5.

ОСОБА_3 посилалась на те, що ОСОБА_5 з 1986 року не проживає на території Стецьківської сільської ради.

З 1996 року і по теперішній час вона добросовісно та відкрито володіє названим майном, сплачує всі комунальні платежі, доглядає за будинком та утримує його, постійно робить поточний та капітальний ремонт, користується земельною ділянкою.

ОСОБА_5 помер в смт. Хотінь і був похований за рахунок Хотінської сільської ради. У зв'язку зі смертю ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить 35/100 частини вищезазначеного будинку. Спадщину ніхто не прийняв і спадщина в установленому законом порядку відумерлою не визнана.

У зв'язку з вищенаведеним ОСОБА_3 просила встановити факт набуття нею права власності за набувальною давністю на 35/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 05 жовтня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення факту набуття права власності за набувальною давністю відмовлено у зв'язку з її необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

30 серпня 1986 року був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_6 (чоловік заявниці) купив у ОСОБА_7 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1

ОСОБА_3 з 1986 року проживає у названому будинку - по АДРЕСА_1

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 11 вересня 1996 року була затверджена мирова угода по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_5 (у вступній частині ухвали допущена помилка при написанні по-батькові, а саме, "ОСОБА_5" замість правильного "ОСОБА_5") про визнання права власності на 1/4 частину домоволодіння та його розподіл.

На підставі названої мирової угоди за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на 35/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1

Крім того, названою мировою угодою, затвердженою ухвалою суду від 11 вересня 1996 року, було передбачено, що ОСОБА_3 набуває право власності на 65/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 за умови виплати ОСОБА_6 грошової суми, еквівалентної 3000 дол. США ( ас. 41).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5 - власник 35/100 частин спірного житлового будинку ( ас.43).

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом набув право власності на майно, щодо якого заявниця хоче встановити факт набуття права власності за набувальною давністю. За таких обставин суд виходив з того, що право власності за набувальною давністю може бути визнано за заявницею лише тоді, коли заявниця доведе факт тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном саме ОСОБА_7, а не ОСОБА_5, який не є власником цього майна з 2000 року.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без належної правової оцінки всіх встановлених судом обставин справи на з порушенням норм процесуального права. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Із п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 "Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав" вбачається, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Під час розгляду даної справи було встановлено, що після смерті власника 35/100 частин спірного житлового будинку - ОСОБА_5, - його брат, ОСОБА_7, подав заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сумською районною держаною нотаріальною конторою 01 лютого 2001 року, ОСОБА_7 набув право власності в порядку спадкування на 35/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями після смерті рідного брата - ОСОБА_5 (а.с.43).

За таких обставин вбачається, що між ОСОБА_3 і нинішнім власником 35/100 частин виник спір про право власності на 35/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Заява ОСОБА_3 була розглянута судом першої інстанції в окремому провадженні, а тому рішення у справі ухвалювалось відносно необмеженого кола осіб, які мають інтерес до права власності на 35/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1

Приймаючи до уваги наведене, встановивши під час розгляду справи наявність спору про право, суд першої інстанції повинен був залишити заяву ОСОБА_3 без розгляду і роз'яснити про те, що вона має право подати до суду позов на загальних підставах.

В той же час постановлене у справі рішення про відмову у задоволенні позову про встановлення факту набуття права власності за набувальною давністю перешкоджає ОСОБА_3 у майбутньому звернутись до суду з позовом до спадкоємців ОСОБА_5, оскільки, розглянувши справу в окремому провадженні, суд постановив рішення, яке стосується всього кола осіб, які мають майновий інтерес до спірного майна, в тому числі і нинішніх власників спірного майна.

Вбачається, що постановлене у справі рішення ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах справи, а тому висновок про відмову у задоволенні позову є передчасним. Зокрема, вбачається, що вирішуючи питання по суті, суд першої інстанції в той же час не з'ясував думку Стецьківської сільської ради Сумського району та спадкоємців ОСОБА_5, нинішніх власників спірного майна стосовно обгрунтованості заяви ОСОБА_3, не з'ясував у самої ОСОБА_3 яким чином вона користувалась 35/100 частинами житлового будинку, якщо відповідно до технічного паспорту в цьому будинку є дві квартири і т.і. Не з'ясувавши по суті всі обставини стосовно того питання, яке розглядалось у даній справі, суд першої інстанції не міг прийняти вірного рішення у справі.

За наведених обставин постановлене у справі рішення підлягає скасуванню. Враховуючи, що у справі вбачається спір про право власності між ОСОБА_3 та нинішнім власником 35/100 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 або територіальною громадою в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем знаходження спірного нерухомого майна, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_3 підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і залишення заяви без розгляду.

Керуючись ч.6 ст. 235, ст.ст. 303, 304, п.4 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 05 жовтня 2016 року скасувати.

Заяву ОСОБА_3 про встановлення факту набуття права власності за набувальною давністю залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -