Ухвала суду № 62825077, 10.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6396/16

Головуючий у першій інстанції Швець В. М.

Доповідач Парапан В. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: судді Парапана В.Ф.

Суддів: Громіка Р.Д., Панасенкова В.О.

За участю секретаря Томашевської К.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 червня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014р. ПАТ КБ" ПриватБанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 21.11.2007р. між ним та відповідачем було укладено кредитний договір №ODXRRC1290001, за яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 5 607 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

При цьому відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та Банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 21.11.2007р. станом на 29.09.2014р. в нього перед банком утворилась заборгованість у розмірі 27 208,56 грн., яка складається з: 757,83 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 1 614,88 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом; 24 835,85 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1 007,53 грн. штрафу (процентна складова), а тому ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором та судовий збір.

Представник відповідача позов не визнав, просив в позові відмовити за спливом строку позовної давності.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.06.2016р. у позові відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

ПАТ КБ "ПриватБанк" до суду апеляційної інстанції не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщений встановленим порядком про що у справі є докази.

Зважаючи на вимоги ч. 6 ст. 74, ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом установлено, що 21.11.2007р. між Банком та відповідачем був укладений кредитний договір № ОDXRRC12940001, згідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 5 607,25 грн. строком на 36 місяців, тобто по 21.11.2010р.,(а.с.6-9).

Судовим наказом Ізмаїльського міськрайонного суду від 28.08.2008р. з відповідача на користь банку стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 7 058 грн. 03коп., (а.с.4).

Згідно до наданого банком розрахунку заборгованість за кредитом складає 27 208,56 грн., з яких заборгованість за відсотками - 757,83 грн., заборгованість за пенею - 24 835,85 грн., заборгованість за комісією - 1614,88 грн. Від цієї суми віднімається сума 7 058,03 грн., яка була стягнута з відповідача за судовим наказом від 28.08.2008р., тому сума заборгованості складає 20 150,53 грн., а також 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 1 007,53 грн. штрафу (процентна складова), а тому позивач просить стягнути заборгованість на загальну суму 21 658,06 грн., (а.с.5).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно ст.1050 ЦК України - якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, а також відповідно до ст.550 ЦК України сплатити неустойку (штраф, пеню).

З наведненого випливає, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу кредитні кошти.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Ст.253 ЦК України встановлює, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Ст.257 ЦК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Ст.258 ЦК України встановлює, що позовна давність в одін рік встановлюється, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, відповідно до матеріалів справи та норм ст. ст. 260, 261 ЦК України строк позовної давності за цими вимогами Банку слід відраховувати з 21.11.2010р. і загальний строк сплив через три роки - 21.11.2013р., а в суд позивач звернувся в жовтні місяці 2014р., (а.с.1), тобто з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідач подав до суду заяву про застосування позовної давності і строк позовної давності для вимог банку сплив, суд першої інстанції на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України правильно відмовив у позові, (а.с.58).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте позивач цих своїх обов'язків не виконав, він не надав до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку позовної давності.

Посилання позивача на те, що перебіг позовної давності по справі був перерваний у зв'язку із сплатою позивачем у березні 2013р. певної суми кредиту, судом обгрунтовано не прийнято до уваги, оскільки ці проплати проводилися по виконавчому провадженню за судовим наказом суду і це не свідчить про визнання відповідачем боргу або іншого обов'язку за цими вимогами позивача.

Отже, оскільки вимоги за судовим наказом вже вирішені судом, перебіг строку за цими новими вимогами не має значення, бо цей строк вже не є позовним.

Крім того, в порушення ст. 259 ЦК України договір про збільшення строку позовної давності сторонами не укладався, це вказано лише в умовах надання споживчого кредиту фізичним особам (п.5.4, а.с.9), які відповідач не підписував.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 11.03.2015р. у справі № 6-16цс15.

Також в розрахунку заборгованості не відображені суми, які надходили від відповідача на виконання судового наказу, а лише вказано загальну суму за наказом, яка відрахована від загальної суми заборгованості, (а.с.5), що вплинуло на правильність розрахунку пені.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення, тому з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, колегія суддів їх відхиляє.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.Ф. Парапан

В.О.Панасенков

Р.Д.Громік