Рішення № 62824197, 16.11.2016, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/219/16

Справа № 470/485/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Міщенка Г.В.

при секретарі Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2016 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що на підставі договору № NKXRRХ10490192 від 20 червня 2007 року відповідач отримав кредит в розмірі 3564,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 12 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення 20 червня 2009 року. Згідно умов договору він складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). Відповідач зобов'язань по сплаті кредиту, з урахуванням розміру відсотків, не виконав, платежі у визначеному розмірі та у встановлений термін не вніс, станом на 17 травня 2016 року його заборгованість склала 33757,51 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.224 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20 червня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником прав і обов'язків якого є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір № NKXRRХ10490192 про отримання кредиту, в розмірі 3564,00 грн., зі сплатою за користування кредитом 1 % на місяць на суму залишку заборгованості, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту, в розмірі 85,54 грн., з кінцевим терміном повернення 20 червня 2009 року. Зазначений договір складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с.5-9).

Згідно п.5.1. умов надання споживчого кредиту, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки.

Крім того, у відповідності до п.5.3 зазначених умов, при порушенні Позичальником строків платежу за будь-яким грошовим зобов'язанням, передбаченим даним договором більше, ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми заборгованості.

На виконання вищевказаних умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит, однак останній не виконав взятих на себе зобов'язань, не сплатив у встановлений строк суму щомісячних платежів та проценти за користування кредитом, а тому станом на 17 травня 2016 року йому нараховано заборгованість 33757,51 грн., з яких 11083,70 грн. -заборгованість за відсотками, 1796,34 грн. - заборгованість по комісії, 18793,78 - пеня, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1583,69 - штраф (процентна складова), у відповідності до п.5.3. умов і правил надання банківських послуг (а.с.3-4).

Відповідач суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права за кредитним договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.1054 зазначеного Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови договору та суму боргу в добровільному порядку не сплачує, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою i підлягає задоволенню щодо стягнення 11083,70 грн. заборгованості за відсотками та 1796,34 грн. заборгованості за комісією.

Стосовно стягнення пені, то ч.3 ст.551 ЦК України визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно розрахунку позивача, його збитки внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за даним кредитним договором, становлять 11083,70 грн., які складаються із заборгованості за відсотками.

За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, в розмірі 18793,78 грн., підлягають частковому задоволенню, оскільки її розмір слід зменшити до розміру збитків - 11083,70 грн.

Вирішуючи питання про стягнення штрафу суд виходить з того, що за ч.2 ст.549 ЦПК України, штраф є відповідальністю, яка залежить від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

За змістом цього зобов'язання нарахування процентної (розрахункової) частини штрафу пов'язане не з певною подією кредитних правовідносин (прострочення платежів), а з фактом звернення з позовом, що не відповідає сутності штрафу як способу забезпечення виконання зобов'язання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення штрафу є обґрунтованими лише в розмірі фіксованої частини - 500,00 грн., яка передбачена умовами надання споживчого кредиту, а тому підлягають задоволенню лише в цій частині.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок по відшкодуванню позивачу судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 -215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № NKXRRХ10490192 від 20 червня 2007 року, в розмірі 24463,74 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят три грн. 74 коп.) грн., яка складається з: 11083,70 грн. - заборгованість за відсотками, 1796,34 грн. - заборгованість за комісією, 11083,70 грн. - пеня та 500,00 грн. - штраф.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 998,62 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Г. В. Міщенко