Рішення № 62823875, 17.11.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2016 р. Справа № 918/1154/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Гудзенко Я.О., розглянувши позов Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі його відособленого структурного підрозділу Філії "Зарічненський райавтодор" до Зарічненської селищної ради

про стягнення 17 697, 00 грн.

За участі: Від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 12-16 від 04.01.2016р.); Від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі його відособленого структурного підрозділу Філії "Зарічненський райавтодор" (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Зарічненської селищної ради (далі-Відповідач) про стягнення боргу в сумі 17 697 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/1154/16 розгляд якої призначено на 08.11.2016 року.

В судовому засіданні 08.11.16 р. представник Позивача надав суду для огляду оригінали документів доданих до позову. Представник Відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

До канцелярії суду 10.11.16 р. від представника Позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Від представника Позивача до канцелярії суду 17.11.16 р. надійшло в порядку ст. ст 53, 59, 77 ГПК України клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов та відкладення розгляду справи. Клопотання судом не задоволені, оскільки позивачем було подано суду належні докази надіслання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі.

В судовому засіданні 17.11.16 р. представник Позивача підтримав позовні вимоги повністю. Представник Відповідача в судове засідання 17.11.16 р. не з'явився.

Враховуючи те, що незявлення Відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, враховуючи наявність в матеріалах справи належних доказів у підтвердження направлення позивачем позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.11.2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд Рівненської області,

ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Зарічненською селищною радою (далі-Замовник) та філією "Зарічненській райавтодор" (Підрядник) було укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник зобов'язався у 2013 році виконати роботи по експлуатаційному утриманню доріг по вул. Фестивальній, Центральній, Л. Українки в смт. Зарічне (нанесення розмітки "Пішохідний перехід") відповідно до затвердженої документації у відповідності з обсягами фінансування та переліку робіт, плану заходів, програм по експлуатаційному утриманню доріг в обумовлений Договором строк, а Замовник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договорм, прийняти і оплатити вартість виконаних послуг відповідно до актів виконаних робіт. (а.с.8).

Пунктом 2.1 договору передбачена вартість робіт, яка становить 8 045, 00 грн.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили порядок розрахунку за виконання робіт та здійснення платежів, зокрема оплата вартості робіт здійснюється Замовником на підставі актів виконаних робіт, підписаних представниками обох сторін. Замовник повинен провести оплату на протязі 3-х банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт.

На виконання умов даного договору, обома сторонами підписані та скріплені їхніми печатками довідка про вартість виконаних робіт за 2013 рік, акт приймання виконаних послуг за 2013 рік форми № КБ-2в, на суму 8 045, 00 грн. Як вбачається зі змісту акту, в нього включена робота по нанесенню розмітки "Пішохідний перехід".

Крім того, сторонами була проведена звірка взаєморозрахунків та складено акт від 16.09.13 р., з якого вбачається заборгованість перед Підрядником в сумі 8 045, 00 грн. Акт підписаний представниками сторін та скріплений печаткою Замовника.

Судом встановлено, що сторонами без укладання договору було підписано та скріплено печаткою Замовника акт за грудень 2013 року форми № КБ-2в на суму 8 274, 00 грн., відповідно до якого Підрядником була виконана робота по поточному ямковому ремонт доріг в смт. Зарічне по вул. Фестивальна, Харківця, Ватутіна, Грушевського, Шевченка, Партизанська.

В матеріалах справи міститься лист Замовника, яким останній гарантує виплату для філії "Зарічненській райавтодор" за виконаний ямковий ремонт на суму 8 274, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога філії "Зарічненській райавтодор" про стягнення з Зарічненської селищної радї заборгованості у розмірі 16 319 ,00 грн. з підстав невиконання останнім своїх зобов'язань щодо оплати наданих за договором 2013 року послуг.

Необхідно зазначити, що відповідно до п.п. 1.19, 2.1,. 3.3 Положення Філії "Зарічненський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" Філія "Зарічненський райавтодор" ДП ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - Філія, а.с. 17-22) створена як відособлений структурний підрозділ ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі-Підприємство), утвореного відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156. Предметом діяльності Філії є: виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг, за результатами виконаних робіт і послуг Філія складає і підписує від імені підприємства акти виконаних робіт, представляє їх Підприємству для розрахунків з замовниками.

Пунктом 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року визначено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

Враховуючи вказане, Позивачем у даній справі є Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі його відособленого структурного підрозділу - Філії "Зарічненський райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, встановивши обставини справи і давши їм юридичну оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Правовідносини, що виникли між сторонами спору є відносинами, що виникли з договору підряду.

Згідно частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до пункту 6 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р. відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаних в односторонньому порядку актів виконаних робіт (наданих послуг) і виникнення за такими актами прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання своєчасної обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки).

Як вбачається з матеріалів справи зауважень щодо строків виконання та якості наданих послуг від Замовника не надходило, відтак зобов'язання щодо оплати виконаних робіт по нанесенню "Пішохідної розмітки" настало відповідно до п. 3.2 Договору (3-х банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт), а для робіт по виконанню поточного ямкового ремонту з моменту підписання відповідного акту.

Стосовно зобов'язання Замовника провести розрахунки з Підрядником за проведені роботи по ямковому ремонту доріг, слід зазначити наступне.

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Також у відповідності до положень ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Оскільки судом встановлено, що акт за грудень 2013 року про виконання робіт по ямковому ремонту доріг в смт. Зарічне підписаний без зауважень та заперечень з боку Замовника, про що свідчить лист про гарантію оплати проведених робіт (а.с.14), відтак акт та лист приймаються судом у якості належних доказів щодо виконання робіт Підрядником і як наслідок зобов'язання Замовника здійснити розрахунок, у розумінні ст. 11 ЦК України та ст. 181 ГК України.

Крім того, п. 1.6 Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13 р. № 14 зазначено, що у господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак, оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Слід також враховувати, що договір, в тому числі в тій його частині, яка стосується відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, може бути укладено не лише шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, а й шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами, телефонограмами та іншими документами, якщо із зазначених документів вбачається, що сторони погодили умови стосовно такої відповідальності.

Пунктом 1.7. постанови визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України.

Господарському суду необхідно мати на увазі, що питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.

Судом встановлено надіслання позивачем претензії відповідачу про сплату боргу до винесення рішення у справі, крім того суд враховує лист відповідача про гарантію оплати проведених робіт ще в 2014 році (а.с.14).

За вказаних вище обставин суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (далі-Закон), сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем судовий збір сплачено в сумі 1 383, 21 грн., що підтверджується платіжним дорученням від № 554 від 26.08.2016 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи, тобто Позивачем було зайво сплачено 5 грн. 21 коп.

Враховуючи викладене, суд на підставі вказаної норми Закону дійшов висновку про необхідність повернення ухвалою суду Дочірньому підприємству "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі його відособленого структурного підрозділу Філії "Зарічненський райавтодор" з Державного бюджету України 5 грн. 21 коп. зайво сплаченого судового збору.

Статтею 49 ГПК України регламентовано, що з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору. Відтак, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 64, 75, 81-1, 82, 83, 84, 85 ГПК України, Господарський суд Рівненської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Зарічненської селищної ради (34000, Рівненська область, зарічненський район, смт. Зарічне, вул. Фестивальна, 22, код ЄДРПОУ 04385632) на користь Дочірнього підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі його Відособленого структурного підрозділу Філії "Зарічненський райавтодор" (33028, м. Рівне, вул. Остафова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) заборгованість в сумі 16 319 (шістнадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 00 коп., та 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Повернути Дочірньому підприємству "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі його Відособленого структурного підрозділу Філії "Зарічненський райавтодор" ухвалою суду від 17.11.16 р. у справі № 918/1154/16 зайво сплачений судовий збір в сумі 5 грн. 21 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 21.11.2016 року.

Суддя Гудзенко Я.О.