Ухвала суду № 62823808, 21.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"21" листопада 2016 р.

№ 916/4529/14

стягувач: Державна служба зайнятості (Центральний апарат) /вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601/

боржник: Приватне підприємство „Строй-Систем” /вул. Скісна, 19/1, м. Одеса, 65091/

орган, дії якого оскаржуються: Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси /вул Пастера, 58, м. Одеса, 65023/

Суддя Бездоля Д.О.

Представники: не викликались

ЗМІСТ ПИТАННЯ: Державна служба зайнятості (Центральний апарат) звернулася до господарського суду Одеської області в порядку ст. 121-2 ГПК України зі скаргою (17.11.2016 вх. № 2-6053/16) на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси, в якій просить суд:

- визнати дії головного державного виконавця Щербакова Ю.С. щодо винесення постанови від 30.06.2016 про закінчення виконавчого провадження № 50507411 незаконними;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 50507411, яку винесено 30.06.2016 головним державним виконавцем Щербаковим Ю.С., як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства;

- зобов’язати головного державного виконавця Щербакова Ю.С. винести постанову про закінчення виконавчого провадження, якою прийняти рішення про направлення виконавчого документа за місцезнаходженням майна, яке необхідно передати за виконавчим документом, а саме до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (адреса: вул. Краківська, 20, м. Київ, 02000).

Розглянувши подану скаргу та матеріали справи, господарський суд встановив, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 50507411 була винесена головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси 30.06.2016 та направлена стягувачу супровідним листом від 01.07.2016 № 14378.

З даною скаргою стягувач звернувся до господарського суду Одеської області 14.11.2016, тобто з пропущенням строку, встановленого ч. 3 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження”, без заяви про його відновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження”, в редакції станом на 30.06.2016, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 9.7. постанови від 17.10.2012 № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” роз’яснив, що встановлений у частині першій статті 1212 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. Якщо Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку.

За цих підстав, подана стягувачем скарга на дії органу ДВС підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, господарський суд звертає увагу стягувача, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Господарським судом встановлено, що до скарги стягувач не додав доказів направлення копії цієї скарги і доданих до неї документів боржнику та органу ДВС.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Залишити скаргу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) (вх. 17.11.2016 № 2-6053/16) без розгляду.

Ухвала підлягає оскарженню.

Суддя Д.О. Бездоля