Рішення № 62823776, 16.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р. Справа № 911/3234/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства Укргазвидобування в особі філії Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування, Харківська обл.., смт. Донець

до товариства з обмеженою відповідальністю Надра Геоцентр, Київська обл., м. Миронівка

про стягнення 16 194,43 гривень

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2-500д від 14.03.2016;

Від відповідача: не зявився.

Позивач, публічне акціонерне товариство Укргазвидобування в особі філії Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Надра Геоцентр про стягнення 16 194,43 гривень заборгованості згідно угоди про відшкодування витрат з охорони обєктів від 31.12.2014, з яких 15 129,00 гривень основного боргу, 974,29 гривень пені та 91,14 гривень 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвала Господарського суду Київської області від 07.10.2016 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що незявлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Через канцелярію суду представник позивача долучив до матеріалів справи додаткові матеріали.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр», що діє від імені учасників договору про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007 року, як оператор спільної діяльності (сторона-1) та публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (сторона-2) була укладена угода про відшкодування витрат з охорони обєктів.

Відповідно до п. 1 угоди на підставі договору про спільну діяльність №265-12 від 19.11.2007 здійснено передачу стороною 2, як вклад в спільну діяльність, права користування свердловинами №№ 4, 81 Золочівського блоку Юліївського НГКР, №№ 33, 50, 56, 68, 85, 3, 110 Юліївського НГКР, №45 Перещепинського НГКР, №110 Мелихівського ГКР, №8, 55 Ульянівського НГКР, №52 Марківського ГКР, №31 Єфремівського ГКР з обладнанням, що забезпечує видобуток (далі- обєкти спільної діяльності) для проведення робіт передбачених програмами спільної діяльності.

Охорона обєктів спільної діяльності та відповідно до витрат на охорону здійснюються за рахунок сторони-2.

Згідно п. 3 угоди у звязку з здійсненням передачі права користування свердловинами в рамках спільної діяльності та для забезпечення досягнення загальної мети розвитку розробки газоконденсатних родовищ сторона-1 зобовязується відшкодувати стороні-2 на підставі документального підтвердження фактично понесені витрати з охорони обєктів спільної діяльності за договором про спільну виробничу та інвестиційну №265-12 від 19.11.2007 на період їх простою в звязку з очікуванням проведення поточного та/або капітального ремонту, на період проведення поточного та/або капітального ремонту до моменту їх пуску в роботу на УКПГ та отримання продукції в рамках договору СД.

Сума витрат з охорони обєктів спільної діяльності визначається сторонами актом узгодження витрат, складеним на підставі щомісячного розрахунку, направленого стороно-2 на адресу сторони-1 (п. 4 угоди).

Пунктом 5 угоди сторони погодили, що сторона-1 зобовязується щомісячно, до 10 числа кожного місяця наступного за звітним, підписати акт узгодження витрат і на підставі підписаного акту до 20 числа місяця наступного за звітним відшкодовувати стороні-2 вартість понесених витрат згідно цієї угоди.

Угода набирає чинності з 01 січня 2015 року і діє до припинення дії договору про спільну виробничу та інвестиційну діяльність №265-12 від 19.11.2007, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 9 угоди).

На виконання умов угоди сторонами було узгоджено розміри відшкодування витрат з охорони свердловин для відшкодування за угодою б/н від 31.12.2014 за період березень 2016 року по червень 2016 року на загальну суму 30 257,88 гривень, що підтверджується актами узгодження витрат з охорони свердловини для відшкодування за угодою б/н від 31.12.2014, підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Проте, відповідач в порушення п. 5 угоди свої зобовязання за період травень-червень 2016 року не виконав, розрахунки за попередні періоди здійснював з простроченням платежу, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15 129,00 гривень.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення 15 129,00 гривень основного боргу, 974,29 гривень пені та 91,14 гривень 3% річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 15 129,00 гривень основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання згідно угоди від 31.12.2014, позивач просить суд за період з 20.04.2016 по 14.09.2016 стягнути з відповідача 974,29 гривень пені.

Відповідно до п. 6 угоди при несвоєчасному внесенні плати, сторона-1 зобовязується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 20.04.2016 по 14.09.2016 становить 974,29 гривень. Отже, вимога про стягнення 974,29 гривень пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за угодою від 31.12.2014, позивачем за період з 20.04.2016 по 14.09.2016 нараховано 91,14 гривень 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку 3 % річних, арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 20.04.2016 по 14.09.2016 складає 91,14 гривень 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 91,14 гривень 3 % річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15 129,00 гривень основного боргу, 974,29 гривень пені, 91,14 гривень 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (08800, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 48, код 34763705) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» (64250, Харківська обл., Балаклійський район, смт Донець, вул. Стадіонна, буд. 9, код 00153146) 15 129,00 гривень основного боргу, 974,29 гривень пені, 91,14 гривень 3% річних та 1 378,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 21.11.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник