Рішення № 62823751, 21.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2016 Справа № 904/8458/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Вільногірськ

до Комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ

про стягнення пені у розмірі 664308грн.27коп., 3% річних у розмірі 67032грн.22коп., інфляційної складової у розмірі 172268грн.41коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №55/01-02 від 01.02.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №2 від 11.09.2016р.

В судових засіданнях від 18.10.2016р. та від 02.11.2016р. було оголошено перерву до 02.11.2016р. та 15.11.2016р. відповідно, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" звернулось до Комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з позовом про стягнення пені у розмірі 664308грн.27коп., 3% річних у розмірі 67032грн.22коп., інфляційної складової у розмірі 172268грн.41коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг із забезпечення питною водою №42/У від 17.02.2015р., в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 18.10.2016р., 02.11.2016р. та 15.11.2016р.

18.10.2016р. відповідач надав відзив на позов, в якому просить суд зменшити розмір сум пені, 3% річних та інфляційної складової, заявлених до стягнення, внаслідок невірного нарахування зазначених сум позивачем. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що при визначенні строку оплати послуг, наданих згідно договору, позивачем не були враховані дати фактичного отримання представником відповідача рахунків на оплату. За твердженням відповідача дати, зазначені у рахунках відрізняються від дат, в які фактично були отримані ці рахунки. Також, відповідач просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог в частині стягнення пені по рахунках №ОУс-000378 від 31.07.2015р., №ОУс-000379 від 31.07.2015р., №ОУс-000380 від 31.07.2015р., №ОУс-000381 від 31.07.2015р., №ОУс-000382 від 31.07.2015р. та №ОУс-000383 від 31.07.2015р. Крім того, відповідач стверджує, що директор філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" не мав повноважень на підписання позовної заяви.

02.11.2016р. відповідач надав письмові пояснення разом із контррозрахунком сум, заявлених до стягнення позивачем. У своїх пояснення відповідач посилаючись на важкий фінансовий стан його підприємства просить зменшити розмір пені, заявленої до стягнення на 100%.

Позивач 02.11.2016р. надав письмові заперечення на відзив, в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначив, що повноваження директора філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" підтвердженні Положенням про філію " Вільногірський ГМК" ДП "ОГХК" та довіреністю №258/29-04 від 29.04.2016р. Стосовно застосування строку позовної давності, позивач стверджує, що вперше позовну заяву було надіслано до господарського суду 30.08.2016р., але ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2016р. та від 13.09.2016р., позовну заяву було повернуто без розгляду. За наведених обставин позивач просить визнати поважною причину пропущення строку позовної давності. Також позивач зазначає, що жодних документів, які б підтверджували факт отримання рахунків на оплату відповідачем в інші дати, ніж дати складання відповідних рахунків, відповідачем не надано.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

17.02.2015р. між Державним підприємством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (далі постачальник) та Комунальним підприємством "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі споживач) підписаний договір на надання послуг із забезпечення питною водою №42/У (далі договір).

Відповідно до пункту 1.2 договору постачальник бере на себе зобовязання по забезпеченню споживача питною водою в обсязі 1900,0тис.м.куб. по категоріях: населення 1800,0тис.м.куб.; бюджетні організації 40,0тис.м.куб.; госпрозрахункові організації 50,0тис.м.куб.; власні потреби 10,0тис.м.куб.

Згідно з пунктом 2.2 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2015р.) загальна сума наданих послуг за договором становить 5898240,00грн. з ПДВ.

Положеннями пункту 3.5 договору визначено, що фактична кількість питної води, використаної споживачем, узгоджується в акті приймання передачі, який підписується у двох примірниках уповноваженими представниками постачальника й споживача 1-го числа місяця наступного за звітним.

Розрахунок за надані послуги з поставки питної води споживач робить на підставі рахунків на оплату, виставлених постачальником, відповідно о акту приймання передачі (пункт 4.2 договору).

За приписами пункту 4.3 договору рахунки за поставлену воду підлягають оплаті споживачем у національній валюті України протягом 30-ти календарних днів з моменту предявлення їх постачальником.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 9.1 договору, він діє з моменту укладення по 31.12.2015р., а в частині розрахунків до їх повного виконання. Додатковою угодою №1 від 30.12.2015р. сторони продовжили строк дії договору до 31.03.2016р.

На виконання умов договору позивач за період з 01.07.2015р. по 31.03.2016р. поставив, а відповідач прийняв питну воду на загальну суму 3508358грн.29коп., що підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг) №ОУс-000378 від 31.07.2015р., №ОУс-000379 від 31.07.2015р., №ОУс-000380 від 31.07.2015р., №ОУс-000381 від 31.07.2015р., №ОУс-000382 від 31.07.2015р., №ОУс-000383 від 31.07.2015р., №ОУс-000453 від 31.08.2015р., №ОУс-000454 від 31.08.2015р., №ОУс-000455 від 31.08.2015р., №ОУс-000456 від 31.08.2015р., №ОУс-000457 від 31.08.2015р., №ОУс-000458 від 31.08.2015р., №ОУс-000504 від 30.09.2015р., №ОУс-000505 від 30.09.2015р., №ОУс-000506 від 30.09.2015р., №ОУс-000507 від 30.09.2015р., №ОУс-000508 від 30.09.2015р., №ОУс-000509 від 30.09.2015р., №ОУс-000636 від 31.10.2015р., №ОУс-000637 від 31.10.2015р., №ОУс-000638 від 31.10.2015р., №ОУс-000639 від 31.10.2015р., №ОУс-000640 від 31.10.2015р., №ОУс-000641 від 31.10.2015р., №ОУс-000676 від 30.11.2015р., №ОУс-000677 від 30.11.2015р., №ОУс-000678 від 30.11.2015р., №ОУс-000679 від 30.11.2015р., №ОУс-000726 від 30.11.2015р., №ОУс-000727 від 30.11.2015р., №ОУс-000728 від 30.11.2015р., №ОУс-000791 від 31.12.2015р., №ОУс-000792 від 31.12.2015р., №ОУс-000798 від 31.12.2015р., №ОУс-000799 від 31.12.2015р., №ОУс-000800 від 31.12.2015р., №ОУс-000801 від 31.12.2015р., №ОУс-000014 від 31.01.2016р., №ОУс-000015 від 31.01.2016р., №ОУс-000021 від 31.01.2016р., №ОУс-000022 від 31.01.2016р., №ОУс-000023 від 31.01.2016р., №ОУс-000024 від 31.01.2016р., №ОУс-000074 від 29.02.2016р., №ОУс-000075 від 29.02.2016р., №ОУс-000080 від 29.02.2016р., №ОУс-000081 від 29.02.2016р., №ОУс-000082 від 29.02.2016р., №ОУс-000083 від 29.02.2016р., №ОУс-000138 від 31.03.2016р., №ОУс-000143 від 31.03.2016р. та №ОУс-000144 від 31.03.2016р. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

З наведеного вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором та поставив відповідачу питну воду на загальну суму в розмірі 3508358грн.29коп., протягом періоду з 01.07.2015р. по 31.03.2016р.

Позивач виставив відповідачу рахунки фактури на оплату наданих послуг №ОУс-000378 від 31.07.2015р., №ОУс-000379 від 31.07.2015р., №ОУс-000380 від 31.07.2015р., №ОУс-000381 від 31.07.2015р., №ОУс-000382 від 31.07.2015р., №ОУс-000383 від 31.07.2015р., №ОУс-000453 від 31.08.2015р., №ОУс-000454 від 31.08.2015р., №ОУс-000455 від 31.08.2015р., №ОУс-000456 від 31.08.2015р., №ОУс-000457 від 31.08.2015р., №ОУс-000458 від 31.08.2015р., №ОУс-000504 від 30.09.2015р., №ОУс-000505 від 30.09.2015р., №ОУс-000506 від 30.09.2015р., №ОУс-000507 від 30.09.2015р., №ОУс-000508 від 30.09.2015р., №ОУс-000509 від 30.09.2015р., №ОУс-000636 від 31.10.2015р., №ОУс-000637 від 31.10.2015р., №ОУс-000638 від 31.10.2015р., №ОУс-000639 від 31.10.2015р., №ОУс-000640 від 31.10.2015р., №ОУс-000641 від 31.10.2015р., №ОУс-000676 від 30.11.2015р., №ОУс-000677 від 30.11.2015р., №ОУс-000678 від 30.11.2015р., №ОУс-000679 від 30.11.2015р., №ОУс-000726 від 30.11.2015р., №ОУс-000727 від 30.11.2015р., №ОУс-000728 від 30.11.2015р., №ОУс-000791 від 31.12.2015р., №ОУс-000792 від 31.12.2015р., №ОУс-000798 від 31.12.2015р., №ОУс-000799 від 31.12.2015р., №ОУс-000800 від 31.12.2015р., №ОУс-000801 від 31.12.2015р., №ОУс-000014 від 31.01.2016р., №ОУс-000015 від 31.01.2016р., №ОУс-000021 від 31.01.2016р., №ОУс-000022 від 31.01.2016р., №ОУс-000023 від 31.01.2016р., №ОУс-000024 від 31.01.2016р., №ОУс-000074 від 29.02.2016р., №ОУс-000075 від 29.02.2016р., №ОУс-000080 від 29.02.2016р., №ОУс-000081 від 29.02.2016р., №ОУс-000082 від 29.02.2016р., №ОУс-000083 від 29.02.2016р., №ОУс-000138 від 31.03.2016р., №ОУс-000143 від 31.03.2016р. та №ОУс-000144 від 31.03.2016р.

З огляду на положення пункту 4.3 договору, відповідач був зобовязаний сплатити рахунки фактури №ОУс-000378 від 31.07.2015р., №ОУс-000379 від 31.07.2015р., №ОУс-000380 від 31.07.2015р., №ОУс-000381 від 31.07.2015р., №ОУс-000382 від 31.07.2015р., №ОУс-000383 від 31.07.2015р. в строк до 30.08.2015р. (включно); рахунки фактури №ОУс-000453 від 31.08.2015р., №ОУс-000454 від 31.08.2015р., №ОУс-000455 від 31.08.2015р., №ОУс-000456 від 31.08.2015р., №ОУс-000457 від 31.08.2015р., №ОУс-000458 від 31.08.2015р. в строк до 30.09.2015р. (включно); рахунки фактури №ОУс-000504 від 30.09.2015р., №ОУс-000505 від 30.09.2015р., №ОУс-000506 від 30.09.2015р., №ОУс-000507 від 30.09.2015р., №ОУс-000508 від 30.09.2015р., №ОУс-000509 від 30.09.2015р. в строк до 30.10.2015р. (включно); рахунки фактури №ОУс-000636 від 31.10.2015р., №ОУс-000637 від 31.10.2015р., №ОУс-000638 від 31.10.2015р., №ОУс-000639 від 31.10.2015р., №ОУс-000640 від 31.10.2015р., №ОУс-000641 від 31.10.2015р. в строк до 30.11.2015р. (включно); рахунки фактури №ОУс-000676 від 30.11.2015р., №ОУс-000677 від 30.11.2015р., №ОУс-000678 від 30.11.2015р., №ОУс-000679 від 30.11.2015р., №ОУс-000726 від 30.11.2015р., №ОУс-000727 від 30.11.2015р., №ОУс-000728 від 30.11.2015р. в строк до 30.12.2015р. (включно); рахунки фактури №ОУс-000791 від 31.12.2015р., №ОУс-000792 від 31.12.2015р., №ОУс-000798 від 31.12.2015р., №ОУс-000799 від 31.12.2015р., №ОУс-000800 від 31.12.2015р., №ОУс-000801 від 31.12.2015р. в строк до 30.01.2016р. (включно); рахунки фактури №ОУс-000014 від 31.01.2016р., №ОУс-000015 від 31.01.2016р., №ОУс-000021 від 31.01.2016р., №ОУс-000022 від 31.01.2016р., №ОУс-000023 від 31.01.2016р., №ОУс-000024 від 31.01.2016р. в строк до 01.03.2016р. (включно); рахунки фактури №ОУс-000074 від 29.02.2016р., №ОУс-000075 від 29.02.2016р., №ОУс-000080 від 29.02.2016р., №ОУс-000081 від 29.02.2016р., №ОУс-000082 від 29.02.2016р., №ОУс-000083 від 29.02.2016р. в строк до 30.03.2016р.; рахунки фактури №ОУс-000138 від 31.03.2016р., №ОУс-000143 від 31.03.2016р. та №ОУс-000144 від 31.03.2016р. в строк до 30.04.2016р. (включно).

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, стосовно того, що дати отримання рахунків не співпадають із датами, в які вказані рахунки були складені, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаної інформації.

Комунальне підприємство "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області повністю розрахувалось за воду, отриману згідно з договором про надання послуг із забезпечення питною водою №42/У від 17.02.2015р., із порушенням строків оплати, визначених договором.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

У звязку з порушенням відповідачем строків виконання зобовязань, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Суд не приймає до уваги посилання відповідача на підписання позову особою, що не мала повноважень, з огляду на зміст Положення про філію " Вільногірський ГМК" ДП "ОГХК" та довіреності №258/29-04 від 29.04.2016р.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобовязань за спірним договором, позивач на підставі пункту 4.4 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 31.08.2015р. по 25.08.2016р. в розмірі 664308грн.27коп.

У відзиві на позов №2424 від 17.10.2016р., відповідач просить застосувати до позовних вимог про стягнення пені по рахунках №ОУс-000378 від 31.07.2015р., №ОУс-000379 від 31.07.2015р., №ОУс-000380 від 31.07.2015р., №ОУс-000381 від 31.07.2015р., №ОУс-000382 від 31.07.2015р. та №ОУс-000383 від 31.07.2015р. строк позовної давності.

Положеннями пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу визначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

З урахуванням положень частини четвертої статті 51 Господарського процесуального кодексу днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду). Якщо позовну заяву було повернуто, перебіг позовної давності переривається з того дня, коли заяву подано до суду з додержанням установленого порядку.

В разі скасування ухвали господарського суду про відмову у прийнятті позовної заяви або про її повернення перебіг позовної давності переривається з дня первісного подання цієї заяви до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив позов до суду поштою. Згідно інформації з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень "Укрпошти", поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором №5170001145623 було прийнято поштою до відправлення 21.09.2016р.

Позивач у запереченнях на відзив від 02.11.2016р., просив визнати поважним причину пропущення строку позовної давності, оскільки вперше звернувся до суду із позовною заявою 30.08.2016р., проте ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2016р. та від 13.09.2016р., позовну заяву було повернуто без розгляду.

Позивачем не було надано доказів того, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2016р. та від 13.09.2016р. про повернення без розгляду позовної заяви Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до Комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про стягнення пені у розмірі 664308грн.27коп., 3% річних у розмірі 67032грн.22коп., інфляційної складової у розмірі 172268грн.41коп. були скасовані.

Позивачем не наведено обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності.

За наведених обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про визнання поважним причини пропущення строку позовної давності.

Таким чином, позовні вимог в частині стягнення пені, нарахованої за період з 31.08.2015р. до 21.09.2015р. не підлягають задоволенню оскільки сплив строк позовної давності.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня за загальний період з 22.09.2015р. по 25.08.2016р. становить 654021грн.97коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені за період з 31.08.2015р. до 21.09.2015р. в розмірі 10286грн.30коп. слід відмовити, оскільки сплив строк позовної давності.

Пеня є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем. Наявність статусу неприбуткової організації не звільняє від несення відповідальності, але разом з тим може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Проаналізувавши документи, додані відповідачем до клопотання про зменшення розміру пені, суд зменшує розмір штрафних санкцій на 20%, а саме: з 654021грн.97коп. до 523217грн.58коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 172268грн.41коп. за загальний період з вересня 2015р. по липень 2016р. та 3% річних в розмірі 67032грн.22коп. за загальний період з 31.08.2015р. по 25.08.2016р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 172268грн.41коп. та 3% річних в розмірі 67032грн.22коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до Комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про стягнення пені у розмірі 664308грн.27коп., 3% річних у розмірі 67032грн.22коп., інфляційної складової у розмірі 172268грн.41коп. задовольнити частково.

Зменшити пеню з 654021грн.97коп. до 523217грн.58коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 36489096; місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Молодіжна, буд. 53) на користь Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ідентифікаційний код: 36716128; місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ідентифікаційний код: 39389830; місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, буд. 1) пеню у розмірі 523217грн.58коп., 3% річних у розмірі 67032грн.22коп., інфляційної складової у розмірі 172268грн.41коп. та судовий збір в розмірі 13399грн.84коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 15.11.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 21.11.2016р.

Суддя ОСОБА_3