Рішення № 62823749, 14.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Справа № 911/2770/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім Поляков», м. Черкаси

до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич», Київська обл., м. Тетіїв

про стягнення 357 605,58 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №300 від 26.08.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 10.06.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.08.2016 Приватне підприємство «Торговий дім Поляков» (далі ПП«Торговий дім Поляков»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» (ГТОВ «Росич»/відповідач) про, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнення 357 605,58 гривень, з яких: 286 754,65 грн основного боргу та 70 850,93 грн 20% штрафу за договором поставки №1776-бц від 26.09.2013.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2016 порушено провадження у справі №911/2770/16, розгляд справи призначено на 12.09.2016.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.09.2016, 17.10.2016 та 24.10.2016 розгляд даної справи відкладався на 17.10.2016, 24.10.2016 та 14.11.2016 відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2016 строк розгляду спору у даній справі було продовжено на 15 днів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2013 між Приватним підприємством «Торговий дім Поляков» (далі-постачальник) та Господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росич» (далі-покупець) було укладено договір поставки №1776-бц (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобовязався передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, надалі по тексту «товар», а покупець зобовязався прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.

У відповідності до пп. 1.2., 3.3., 3.5. та 6.1. договору сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невідємною частиною даного договору.

Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній.

При прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує факт поставки товару, його якість та кількість. Сторони у цьому договорі погодили, що представник покупця, який підписав накладну, є уповноваженою особою на підписання накладних з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни продукції, що поставляється.

Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині зобовязань до повного їх виконання. В разі, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення його дії не повідомила письмово іншу сторону про розірвання договору, він вважається пролонгованим на той же строк на тих же умовах.

Оскільки сторонами до 17.12.2014 та 17.12.2015 не було заявлено про розірвання договору, останній був пролонгований на 2015 та 2016 роки відповідно.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за договором виконав належним чином, здійснивши відповідачу у квітні-травні 2016 року поставку товару загальною вартістю 429 997,74 грн, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін на видаткових накладних №АБЦ-02159 від 01.04.2016, №№БФ-0000871, 0000885 від 21.04.2016, №№АБЦ-026823 та БФ-0000904, 0000907, 0000909, 0000912, 0000914, 0000915, 0000916, 0000917, 0000919, 0000920, 0000921, 0000922, 0000923, 0000924, 0000925, 0000926, 0000927, 0000928, 0000929, 0000929, 0000930, 0000905, 0000908 від 22.04.2016, №БФ-0000979 від 28.04.2016, №№АБЦ-032799, 032800 від 17.05.2016 та №№АБЦ-034534, 034535, 034536, 034539, 034541, 034542, 034546.

Копії вищезазначених накладних наявні в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Втім, як зауважив позивач, свої зобовязання за договором відповідач належним чином не виконав, сплативши 105 851,75 грн, що підтверджується наявними в метріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача, а також підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2016.

Водночас, відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних на повернення товару відповідачем 14.07.2016 було повернуто позивачу товар на загальну суму 37 391,34 грн.

Позивачем зазначено, що решту вартості поставленої продукції за договором відповідач не оплатив, внаслідок чого за ним утворилось 286 754,65 грн заборгованості.

Посилаючись на те, що відповідач остаточні розрахунки за поставлену продукцію за договором не провів, позивач просить суд стягнути з Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич», зокрема, 286 754,65грн основного боргу.

Відповідач відзиву на позовну заяву, письмових пояснень або будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору не надав, у той час як представник відповідача у судових засіданнях проти позову не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 712 та ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2. договору покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.

З огляду вищезазначеного, підписання покупцем 01.04.2016, 21.04.2016, 22.04.2016, 28.04.2016, 17.05.2016 та 21.05.2016 спірних видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленої продукції за договором свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує для останнього обовязок по його оплаті у повному обсязі до 16.04.2016, 06.05.2016, 07.05.2016, 13.05.2016, 01.06.2016 та 05.06.2016 відповідно.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість поставленої позивачем продукції за договором у повному обсязі не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 286 754,65 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням покупцем своїх грошових зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 70 850, 93 грн 20% штрафу, нарахованого на суму основного боргу у розмірі 354 254,65 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити уразі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.4. договору сторони передбачили, що при порушенні покупцем умов п. 4.2. договору на строк 45 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від простроченої суми.

Як слідує з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема банківських виписок, станом на дату звернення позивача до суду 26.08.2016, сума заборгованості відповідача за поставлений згідно договору товар становила 354 254,65 грн, яка в подальшому була зменшена на суму проведених відповідачем оплат у розмірі 67 500,00 грн, у той час як термін прострочення сплати відповідачем вартості товару на загальну суму 354 254,65 грн становив більше 45 календарних днів.

Враховуючи прострочення відповідачем оплати вартості поставленої продукції за договором на загальну суму 354 254,65 грн на строк понад 45 календарних днів, що є підставою для нарахування штрафу в порядку п. 5.4. договору, а також арифметично вірний обрахунок відповідної штрафної санкції, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача70 850, 93 грн 20% штрафу.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» (09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Шевченка, 11, ідентифікаційний код 20600647) на користь Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» (18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, ідентифікаційний код 32268131) 286 754 (двісті вісімдесят шість тисяч сімсот пятдесят чотири) грн 65 коп. основного боргу, 70 850, (сімдесят тисяч вісімсот пятдесят) грн 93 коп. штрафу та 5 364 (пять тисяч триста шістдесят чотири) грн 08 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.11.2016.

Суддя В.А. Ярема