Рішення № 62823584, 21.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2016 Справа № 904/6887/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення інфляційної складової у розмірі 19520463грн.38коп., пені у розмірі 912559грн.86коп., 3% річних у розмірі 1344008грн.45коп.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, дов. №14-127 від 13.05.2014р.

Від відповідача ОСОБА_2, дов. №2110 від 16.08.2016р.

В судовому засіданні від 11.10.2016р. було оголошено перерву до 20.10.2016р., в порядку статті 77 Господарського кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради з позовом про стягнення пені у розмірі 912559грн.86коп., суми 3% річних у розмірі 1344008грн.45коп. та інфляційної складової у розмірі 19520463грн.38коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі продажу природного газу №13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012р., в частині розрахунків за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2016р. (суддя Панна С.П.) порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 12.09.2016р., 11.10.2016р., 20.10.2016р., 31.10.2016р. та 16.11.2016р.

12.09.2016р. відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем невірно нараховані суми 3% річних та інфляційної складової, заявлені до стягнення позивачем. Також, відповідач надав контррозрахунок вказаних сум.

Відповідач 11.10.2016р. надав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно до тексту вказаного клопотання відповідач просить зменшити розмір пені, заявленої до стягнення на 50%.

11.10.2016р. позивач надав заперечення на відзив, в яких визначив порядок розрахунку суми інфляційної складової. Разом з тим, позивач просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач 20.10.2016р. надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем невірно нараховані суми 3% річних та інфляційної складової, заявлені до стягнення позивачем. Крім того, відповідач надав контррозрахунок вказаних сум.

Розпорядженням №885 від 31.10.2016р. "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" було призначено повторний автоматичний розподіл справи №904/6887/16 у зв'язку із перебуванням судді Панни С.П. на лікарняному.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2016р. справу №904/6887/16 передано на розгляд судді Новіковій Р.Г.

В судовому засіданні від 16.11.2016р. представники сторін підтримали правову позицію, викладену раніше.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

28.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі продавець) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі покупець) підписаний договір купівлі-продажу природного газу №13/3776-ТЕ-4 (далі договір). Відповідно до умов зазначеного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцеві у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили термін передачі газу з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.

Згідно з пунктом 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

За змістом пункту 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 11.1 договору, сторони погодили, що договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині поставки газу до 31.12.2013р., в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивачем у січні грудні 2013 року було передано, а відповідачем прийнято природний на загальну суму 62282736грн.53коп.

Відповідно до положень частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014р. у справі №904/7155/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплоенерго" про стягнення суми основного боргу за договором купівлі продажу природного газу №13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012р. в розмірі 57638197грн.49коп., 3% річних в розмірі 1373292грн.23коп., інфляційних втрат в розмірі 683400грн.34коп. та пені у сумі 3623097грн.93коп. були задоволені частково.

Вказаним рішенням присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу за договором купівлі продажу природного газу №13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012р. в розмірі 50501138грн.18коп., суму 3% річних в розмірі 1373292грн.23коп. за загальний період з 14.03.2013р. по 25.03.2014р., пеню в розмірі 362309грн.79коп. за загальний період з 14.02.2013р. по 25.03.2014р., суму інфляційних витрат в розмірі 683400грн.34коп. за загальний період з лютого 2013р. по лютий 2014р. та судовий збір в розмірі 64842грн.59коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2015р. у справі №904/7155/14, було змінено рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014р. у справі №904/7155/14, в частині розміру зменшення пені. Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014р. у справі №904/7155/14, пеню за загальний період з 14.02.2013р. по 25.03.2014р. було зменшено на 90% з 3623097грн.93коп. до 362309грн.79коп. Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що пеня за загальний період з 14.02.2013р. по 25.03.2014р., підлягає зменшенню на 50% з 3623097грн.93коп. до 683400грн.34коп. В решті позовних вимог рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014р. у справі №904/7155/14 залишено без змін.

25.02.2015р. на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2015р. у справі №904/7155/14 був виданий судовий наказ.

Постановою Вищого господарського суду від 15.04.2015р. у справі №904/7155/14, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 904/7155/14 залишено без змін.

Отже, факт порушення Комунальним підприємством "Теплоенерго" грошових зобов'язань за договором купівлі продажу природного газу №13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012р., встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014р. у справі №904/7155/14 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 904/7155/14 та не потребує доказування в силу приписів частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі № 904/7155/14 з відповідача на користь позивача було стягнуто пеню за загальний період з 14.02.2013р. по 25.03.2014р. (включно), 3% річних з за загальний період з 14.03.2013р. по 25.03.2014р. (включно) та суму інфляційної складової за загальний період з лютого 2013р. по лютий 2014р. (включно).

Враховуючи той факт, що Комунальне підприємство "Теплоенерго" повністю погасило заборгованість за договором купівлі продажу природного газу №13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012р. лише 16.09.2015р., позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 912559грн.86коп. за загальний період з 26.03.2014р. по 13.07.2014р., суму 3% річних у розмірі 1344008грн.45коп. за загальний період з 26.03.2014р. по 16.09.2015р. та інфляційну складову у розмірі 19520463грн.38коп. за загальний період з березня 2014р. по червень 2015р.

Як вбачається з документів, наданих позивачем та не спростовується відповідачем, останній повністю погасив суму основного боргу за договором купівлі продажу природного газу №13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012р. із порушенням строків оплати, визначених договором, а саме: лише 16.09.2015р.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач на підставі пункту 7.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 26.03.2014р. по 13.07.2014р. в розмірі 912559грн.86коп. Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50%, суд вирішив задовольнити його частково, з огляду на наступне.

Пеня є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. У тому числі, і те, що відповідач не являється організацією, створеною з метою отримання прибутку. А заборгованість виникла, внаслідок несплати вартості послуг теплопостачання, наданих відповідачем населенню та іншим споживачам.

Проаналізувавши документи, додані відповідачем до клопотання про зменшення розміру пені, суд зменшує розмір штрафних санкцій на 30%, а саме - пені з 912559грн.86коп. до 638791грн.89коп.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено суму 3% річних у розмірі 1344008грн.45коп. за загальний період з 26.03.2014р. по 16.09.2015р. та інфляційну складову у розмірі 19520463грн.38коп. за загальний період з березня 2014р. по червень 2015р.

Дослідивши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що в ньому допущено помилку.

За загальним правилом день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних. Позивач при нарахуванні 3% річних помилково включив до періоду нарахування дні, по яких відповідач сплачував заборгованість.

За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 1338020грн.32коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 5988грн.13коп. слід відмовити.

Перевіривши розрахунок суми інфляційної складової, наданий позивачем, судом встановлено, що позивачем було невірно розраховано суму інфляційної складової, яка підлягає стягненню з відповідача. За результатами зробленого судом розрахунку, інфляційні витрати через несплату суми боргу за загальний період з березня 2014р. по червень 2015р. становлять суму в розмірі 18544461грн.03коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 976002грн.35коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради про стягнення пені у розмірі 912559грн.86коп., суми 3% річних у розмірі 1344008грн.45коп. та інфляційної складової у розмірі 19520463грн.38коп. задовольнити частково.

Зменшити розмір пені з 912559грн.86коп. до 638791грн.89коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (ідентифікаційний код: 32688148; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Погребняка, буд. 7) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 20077720; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6) пеню в розмірі 638791грн.89коп., суму 3% річних в розмірі 1338020грн.32коп., суму інфляційної складової в розмірі 18544461грн.03коп. та судовий збір в розмірі 197379грн.29коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 16.11.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 21.11.2016р.

Суддя ОСОБА_3