Постанова № 62823175, 16.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Чебанов Олександр Олегович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року справа № 805/1739/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Куленко О.Д., за участю представника позивача - Колосар М.Є., представників відповідача - Сорокотяги Н.О., Кожиної Л.М., Тернинко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі № 805/1739/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2016 за № 0000042202, № 0000012202, № 0000032202, № 0000111702, від 15.04.2016 за № 0000251401, № 0000261401, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Словважмаш» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2016 за № 0000042202, № 0000012202, № 0000032202, № 0000111702, від 15.04.2016 за № 0000251401, № 0000261401.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року позов було задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.01.2016 року за № 0000111702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 479435,41 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 127519,97 грн. та штрафними санкціями у розмірі 351 915,44 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.01.2016 року за № 0000012202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 264 296 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 842864 грн. та штрафними санкціями у розмірі 421 432грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.01.2016 року за № 0000032202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 157 413 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.01.2016 року за № 0000042202 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 890 050грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.04.2016 року за № 0000261401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 56 210,96 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 44968,71 грн. та штрафними санкціями у розмірі 11242,25 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.04.2016 року за № 0000251401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 1 657 920,19 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 1 326 336,15 грн. та штрафними санкціями у розмірі 331 584,04 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Словважмаш» (ЄДРПОУ 00210594, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Заводська, буд. 2) 09.11.1994 року зареєстровано в якості юридичної особи. Позивач є платником податку на додану вартість. Відповідач, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Посадовими особами відповідача було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014. За результатами перевірки відповідачем складно акт від 18.12.2015 року за № 3043/22-1-00210594.

За висновками акту контролюючим органом були встановлені наступні порушення:

- п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.4, п. 138.6., пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.4(в) п. 138.10 ст. 138, п. 144.1 ст. 144, п. 146.5 ст. 146, п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 6 225 898,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що привело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на додану вартість на загальну суму 966 381,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 966 381,00 грн.

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 33 896,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 33 896,00 грн.

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 842 864,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 842 864,00 грн.

- завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 123 517,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2014 року на суму 123 517,00 грн.;

- п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.1 ст. 286, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за земельні ділянки у сумі 1 654 980,85 грн.;

- п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 54.1 п. 54.2 ст. 54, пп. 168.1.5. п 168.1 ст. 168, пп. е) п. 176.1 ст. 176 Кодексу, в частині:

- не перерахування у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 127 519,97 грн. за листопад 2014р.;

- несвоєчасного перерахування у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 341 520,61грн., у т.ч.: травень 2014р. - 68 976,40 грн., червень 2014р. - 110 808,45 грн., липень 2014р. - 161 735,76 грн.

На підставі висновків акту перевірки ПАТ «Словважмаш» відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000042202 від 12.01.2016 р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 225 898,00 грн.; № 0000012202 від 12.01.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 842 864,00 грн.; № 0000032202 від 12.01.2016 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (різниці поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на загальну суму 157 423,00 грн.; № 0000052202 від 12.01.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 80 179,21 грн.; № 0000062202 від 12.01.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 1 574 801,64 грн.; № 0000111702 від 12.01.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 479 435,41 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені до ГУ ДФС у Донецькій області (скарга від 27.01.2016 року №50/9, вхідний від 05.02.2016 р. № 672/10).

Рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 31.03.2016 р. № 1648/10/05-99-10-01-12-1 про результати розгляду скарги, були скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000062202 від 12.01.2016р. в частині 248465 грн. 49 коп. орендної плати та 62116 грн. 37 коп. штрафних санкцій, № 0000052202 від 12.01.2016 р. в частині 35210 грн. 50 коп. орендної плати та 8802 грн. 63 коп. штрафних санкцій, в інших частинах зазначені рішення були залишені без змін, а скарга - без задоволення.

З урахуванням висновків рішення ГУ ДФС у Донецькій області, контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000251401 від 15.04.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 1326336,15 грн., та штрафна санкція 331584,04 грн.;

- № 0000261401 від 15.04.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 44968,71 грн., та штрафна санкція 11242,25 грн.

15.04.2016 року позивачем було подано до ДФС України скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідача та рішення ГУ ДФС у Донецькій області про результати розгляду скарг.

10.06.2016 року рішенням ДФС України № 1293116/99-99-11-02-01-15 про результати розгляду повторної скарги залишені без змін зазначені вище податкові повідомлення-рішення відповідача та рішення ГУ ДФС України у Донецькій області від 31.03.2016 р., а скарга позивача - без задоволення.

Розглядаючи питання правомірності зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 225 898,00 грн. та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2014 року на 1 000 277 грн. по операції з реалізації ТМЦ які фактично не є металобрухтом , що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 18 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року) на 966 381 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 19 декларації) на 33 896 грн., заниження податку на додану вартість (рядок 25 декларації) на 842 864 грн., завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) на 123 517 грн., колегія суддів встановила наступне.

У грудні 2014 року на підставі рішення загальнозаводської інвентаризаційної комісії (протокол №6 від 28.11.2014р.) позивачем були проведені дії з інспектування та очищення території заводу ПАТ «Словважмаш». В ході проведення інвентаризації активів підприємства комісією у складі: начальника комерційного відділу Бойченко В.Ю., інженера по підготовці виробництва Сбитнєва Є.Н., спеціаліста по економіці та безпеці Ковальова А.І., комірника Попович А.А., на території було виявлено матеріали (металобрухт) на загальну суму 3 890 049,60 грн. Вказаний металобрухт складався з непридатних для прямого використання виробів, які за рішенням підприємства втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного зносу, ліквідованих основних засобів та малоцінних швидкозношуваних предметів.

На підставі Актів б/н дані матеріали було оприбутковано як металобрухт вид 500 на склад № 51, що підтверджується прибутковими ордерами №№ 64, 65, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94.

Оприбуткування ТМЦ здійснено за вагою та ціною визначеною відповідно до службової записки начальника КО та ПЄО від січня 2014 року, якою доведена розцінка зворотних відходів - вартість тони металобрухту на 2014 р. (без ПДВ): стружка чавунна - 2050 грн./т, стружка стальна - 2050 грн./т, брухт стальний негабаритний - 2400 грн./т, брухт чавунний негабаритний - 2 550 грн./т, брухт нержавіючий - 14 000 грн./т, стружка бронзова - 4 000 грн./т, брухт міді - 3 900 грн./т, брухт алюмінію - 12 080 грн./т, брухт бронзи - 25 835 грн./т, окалина - 350 грн./т.

Зазначену операцію було відображено у головній книзі за грудень 2014 року за Дт субрахунку 201 «Сировина і матеріали» рахунку 20 «Виробничі запаси», за Кт субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» за рахунком 71 «Інший операційний дохід». Одночасно у податковому обліку їх вартість включена до складу доходу до рядка 03.9 «Вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих у звітному податковому періоді» додатка ID до Податкової декларації за 2014р. у сумі 3 890 049,60грн. та врахована при обчисленні об'єкту оподаткування.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що ПАТ «Словважмаш» (постачальник) з ПАТ «Дніпроважмаш» (покупець) було укладено договір поставки від 01.12.2014 року за № 61/216КЛ за умовами якого, зокрема, постачальник зобов'язується в порядку і термін, встановлені цим Договором, передати у власність продукцію в певній кількості, відповідній якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому Договорі.

На підставі вказаного договору поставки, ПАТ «Словважмаш», в період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року, здійснив поставку на ПАТ «Дніпроважмаш» певної продукції, а саме: металобрухт в кількості 1 417,00 т. загальною вартістю 5 001 383,00 грн.

В первинних документах (рахунки, товарні накладні, податкові накладні та акти прийому-передачі), складених на момент здійснення господарської операції по переходу права власності на металобрухт, вказано вид продукції - брухт чорних металів, асортимент продукції - вид 500 (і вид 505), кількість продукції, відповідно до партії продукції, що передається та її ціна. Вартість реалізованого металобрухту, за якою він раніше визнавався активом, у сумі 3 890 049,60 грн. відображена на субрахунку № 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» у бухгалтерському обліку та включена до складу витрат, відповідно до пп. 138.8 ст. 138, як прямі матеріальні витрати у Декларації з податку на прибуток за 2014 р. Одночасно у грудні, за датою переходу права власності покупцеві, до складу доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування, включена вартість металобрухту у сумі 5 001 383,00 грн..

Згідно вимог ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та сум інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Отже, при проведені операцій з металобрухтом у бухгалтерському та податковому обліку підприємства в кінцевому результаті об'єктом оподаткування став прибуток у сумі 5 001 383,00 грн. (доходи рядка 02 у сумі 5 001 383,00 грн. та рядка 03.9 у сумі 3 890 049,60 грн. додатка ID до декларації на прибуток за 2014 р. зменшені на суму витрат, віднесених до прямих матеріальних витрат - 3 890 049,60 грн.), що відповідає загальним принципам визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток в Україні.

Одночасно встановлено, що при формуванні доходів та витрат господарських операції з металобрухтом, та визначення об'єкту оподаткування підприємство використовувало роз'яснення Державної податкової служби України (Лист від 07.06.2012р. № 9553/6/23-50.0114).

Слід також вказати, що можливе неправильне оприбуткування металобрухту, як сировини та матеріалів, у бухгалтерському обліку не може змінити вид продукції, зокрема, з лому чорних металів на ТМЦ.

Колегія суддів зазначає, що неправильне відображення операцій з металобрухтом на субрахунках не впливає на фінансові результати, як у бухгалтерському обліку, так і у податковому обліку. В бухгалтерському обліку здійснені проведення Дт 361.3 «Розрахунки з іншими покупцями» (ТМЦ) Кт 712 «Дохід від реалізації оборотних активів» на загальну суму 5 001 383 грн., сформовано собівартість цих ТМЦ на загальну суму 3 890 049 грн. 60 коп. та в бухгалтерському обліку відображено проведеннями Дт 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» Кт 201 «Сировина та матеріали» на суму 3 890 049 грн. 60 коп. В податковому обліку до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за рядком 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік включено 3 890 049 грн. 60 коп.

Також, у грудні 2014 року ПАТ «Словважмаш» за результатами реалізації цих ТМЦ сформовані податкові зобов'язання з ПДВ, які відображено за рядком 5 (Д6) «Операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))» та на адресу ПАТ «Дніпроважмаш» у грудні 2014 року видано податкові накладні з номенклатурою товару «Брухт чорних металів вид 500».

Підприємством було застосовано пільгу зі сплати податку на додану вартість, яка передбачена пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно з якою тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, в тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. а) пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), безоплатно надані товари, роботи, послуги - товари, що надаються згідно с договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів. Тобто підприємство помилково відобразило доходи не в тій строчці додатку ID. Перевіряючими необґрунтовано зроблено висновок на підставі додатку до Декларації, так як первинних документів щодо переходу права власності не встановлено.

В акті перевірки податковий орган робить висновок про порушення п. 138.4, п. 138.6, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що ПАТ «Словважмаш» не мав права формувати собівартість реалізованого металобрухту в розмірі 3 890 049,60 грн. (ряд. 05.1 «Собівартість придбаних, «виготовлених» та реалізованих товарів (робіт, послуг)), оскільки виявлення металобрухту при інвентаризації (перевірці та очищенню території заводу) не є придбанням товарів з понесенням витрат на доставку та доведення їх до стану, придатного до використання для продажу прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме прямих матеріальних витрат.

З таким висновками погодитися не можна, оскільки брухт чорних металів утворився з металевих виробів, які були власністю підприємства, використовувались у власній господарській діяльності та були списані і ліквідовані у попередніх періодах, у зв'язку з повним фізичним зносом (амортизацією) та непридатністю до використання (операції з яких оподатковувалися у відповідності до вимог чинного законодавства України). Операції щодо визнання металобрухту активом та в подальшому реалізація цих активів, а також формування фінансового результату (об'єкту оподаткування податком на прибуток) у бухгалтерському та податковому обліку, здійснювались згідно вимог Національних стандартів бухгалтерського обліку та Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 228 Кодексу собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

П(С)БО № 16 «Витрати», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. № 318, визначено, що собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси». Згідно П(С)БО №9 «Запаси» передбачено, що запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Виходячи з вищенаведеного, металобрухт, оприбуткований на рахунок 20 «Запаси» (субрахунок 201 «Сировина і матеріали») по оціночній чистій вартості реалізації, визначається як собівартість металобрухту у сумі 3 890 049,60 грн. Одночасно їх вартість включена до складу доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування.

Згідно п.135.1 ст.135 Кодексу базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, що здійснюються для провадження його господарської діяльності, внаслідок яких відбувається зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, унаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Кодексу товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Кодексу).

Відповідно до пунктів 138.2, 138.4, 138.5, 138.8 статті 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:

собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Кодексу до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У пункті 188.1 статті 188 Кодексу зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (у редакції, що діяла до 01.01.2015року) тимчасово, до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15, якою був затверджений перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, діяла до 1 січня 2014 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» дію постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 15 продовжено до 1 січня 2015 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності висновків податкового органу в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 890 050 грн. та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2014 року на 1 000 277 грн. по операції з реалізації ТМЦ, які фактично не є металобрухтом, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 18 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року) на 966 381 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 19 декларації) на 33 896 грн., заниження податку на додану вартість (рядок 25 декларації) на 842 864 грн., завищення від'ємного значення рiзницi поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) на 123 517 грн., та як наслідок скасування податкових повідомлень-рішень № 0000042202 від 12.01.2016 р. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 890 050 грн.; № 0000012202 від 12.01.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 842 864,00 грн., № 0000032202 від 12.01.2016 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (різниці поточного звітного (податкового) періоду, який підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на загальну суму 157 423,00 грн.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000251401 від 15.04.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 1326336,15 грн., та застосування штрафної санкції в розмірі 331 584,04 грн. та податкового повідомлення - рішення № 0000261401 від 15.04.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 44 968,71 грн., та застосування штрафної санкції 11 242,25 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки встановлено порушення ПАТ «Словважмаш» пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.1 ст. 286, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за земельні ділянки на загальну суму 1 654 980,85 грн., в тому числі за 2013 рік - 787 385,47, 2014 рік - 867 595,38 грн.

Колегією суддів встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з метою здійснення господарської діяльності позивачем було укладено ряд договорів оренди земельних ділянок, а саме: договір оренди землі № 150 від 29 квітня 2009 року, укладений з Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0581 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Дарвіна, 2а. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 1 527,94 грн.; договір оренди землі № 151 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1575 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Дарвіна, 4. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 4 142,01 грн.; договір оренди землі № 153 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1566 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Кільцева, 1. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 17 744,65 грн.; договір оренди землі № 156 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2005 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Кільцева, 12Б. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 3 075,88 грн.; договір оренди землі № 157 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3431 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Фрунзе, 4. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 6 487,69 грн.; договір оренди землі № 158 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2701 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2а. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 4 143,61 грн.; договір оренди землі № 159 від 29 квітня 2009 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1728 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2Б. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 2 650,93 грн.; договір оренди земельної ділянки № 725 від 26 січня 2004 року, укладений з Краматорською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0902 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від грошової оцінки землі та річний розмір якої складає 3 152,44 грн.; договір оренди землі № 33-03 від 07 травня 2003 року, укладений зі Слов'янською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 37,2154 га, розташована за адресою м. Слов'янськ, вул. Заводська, 2а. Річний розмір орендної плати складає 185 553,32 грн.; договір оренди землі № 04:04:167:0062 від 24 грудня 2004 року, укладений з Святогірською міською радою, згідно з умовами якого, в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення загальною площею 4,5326 га, розташована за адресою м. Святогірськ, вул. 60 років жовтня, 9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 1% грошової оцінки землі, що складає 16 149,35 грн. за рік.

ПАТ «Словважмаш» є платником орендної плати за землю. За період з 01.01.2013 по 31.12.2014 товариством задекларовано 1050897 грн. 95 коп. орендної плати за землі: м. Слов'янська згідно з договорами оренди землі: від 29.04.2009 № 150, від 29.04.2009 № 153, від 29.04.2009 № 156, від 29.04.2009 № 157, від 29.04.2009 № 158, від 29.04.2009 № 159, від 07.05.2003 № 33-03 та 40090 грн. 31 коп. орендної плати за землі м. Святогірська за договором оренди землі від 24.12.2004 № 04:04:167:0062.

Рішенням Слов'янської міської ради від 13.02.2013 № 15-ХХХІХ-6 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки на території Слов'янської міської ради у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок» вирішено: встановити розміри орендної плати у відсотках (додаток до рішення) за землі промисловості - 3%, для колективного житлового будівництва - 1%.

Рішенням Святогірської міської ради від 21.10.2008 року № 10-XXVIII-5 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки на території Святогірської міської ради у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок» для земель рекреаційного призначення (бази відпочинку, пансіонати) орендна плата встановлена у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування, є зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Кодексу).

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з пунктами 288.2 -288.4 статті 288 Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу (в редакції, що діяла до 01.04.2014) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Колегія суддів зазначає, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, враховуючи принцип пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 по справі № 21-274а14 та від 10.02.2016 по справі № 804/9264/14.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на постанови Верховного Суду України від 24.06.2014 по справі № 21-204а14 та від 11.06.2013 по справі 21-443а12, оскільки у зазначених рішеннях не була надана оцінка нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Кодексу ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від и нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 276.1 статті 276 Кодексу податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Пунктом 276.2 статті 276 Кодексу передбачено, що податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 288.7 статті 288 Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Тобто довідка надається разом з податковою декларацією та стосується земельних ділянок, зазначених у декларації.

Статтею 289 Кодексу встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Управління у сфері оцінки земельних ділянок здійснює Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України, від 08 квітня 2011 року № 445/2011 «Про Державне агентство земельних ресурсів України»(далі - Положення), Державне агентство земельних ресурсів України (далі - Держземагенство) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основним завданням Держземагенства є реалізація державної політики у сфері земельних відносин.

Держземагенство організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 7 Положення Держземагенство здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в областях, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункт 271.2 статті 271 Кодексу).

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша статті 73 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення щороку індексується на коефіцієнт, який розраховується Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Кодексу).

Нормативна грошова оцінка земель м. Слов'янська і м. Святогірська, зокрема, з 2003 року по 2013 рік не змінювалась, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель кумулятивно з 2003 року по 2013 рік становить 1,298, з 2009 по 2013 - 1,059. Рішення «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Слов'янська» прийнято Слов'янською міською радою 12.07.2013 за № 9-ХLV-6 оприлюднено 12.07.2013 і діє з 01.01.2014 відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі Слов'янської міської ради (http://www.slavrada.gov.ua/uploads/File/Regular/ozenka /reshen.pdf). Рішення «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Святогірська» прийнято Святогірською міською радою 29.03.2013 за № 1-ХХХІ-6 оприлюднено 04.04.2013 і діє з 01.01.2014. Довідки (витяги) про розмір нової нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок по м. Слов'янську і м. Святогірську разом з деклараціями за 2014 рік платником до податкової інспекції не надавалися.

Таким чином, відповідно до статей 288, 289 Кодексу орендна плата за 2013 рік має бути обчислена з урахуванням нормативної грошової оцінки земель, вказаних у договорах оренди з урахуванням коефіцієнтів індексації, за 2014 рік - на підставі даних Держгеокадастру щодо затверджених відповідними рішеннями міських рад встановлених нових показників нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок.

Щодо посилань позивача що ПАТ «Словважмаш» звільнено від сплати орендної плати за земельну ділянку в силу Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції, чинній у спірний період) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Однак, порядок звільнення від сплати за використання земельними ділянками наведеною нормою не визначений.

Згідно до частини 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до вимог п.п. 30.1. 30.2, 30.3. 30.3 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

За приписами п. 30.4 наведеної норми платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

У відповідності до п. 30.9 цієї статті податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що використання податкової пільги є правом платника податків, а не його обов'язком.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 року № 1015 затверджено форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), зокрема додаток 2 «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок».

Колегія суддів вважає, що наведені норми ПК України не суперечать Закону України № 1669-VII, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було самостійно задекларовано орендну плату за землі за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 (т. 3, а.с. 23-55).

У п. 56.11 ст. 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення № 0000251401 від 15.04.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 1 326 336,15 грн., та застосування штрафної санкції в розмірі 331 584,04 грн. та № 0000261401 від 15.04.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 44 968,71 грн., та застосування штрафної санкції 11 242,25 грн. є законними та обґрунтованими, тобто позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0000111702 від 12.01.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 479 435,41 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 168.1.1 ПКУ, податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподаткований дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі ПДФО).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Словважмаш» у листопаді 2014 року нарахувало працівникам заробітну плату та ПДФО, утриманий з цієї заробітної плати у сумі 127 519,97 грн. У бухгалтерському обліку нарахована заробітна плата відображена по Дт субрахунків 231, 232, 235, 910.1, 911, 920, 930, 949 та Кт субрахунку 661, та нарахований ПДФО по Дт субрахунку 641.1 та Кт субрахунку 661.

Як вбачається з пояснень представника позивача, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, підприємство не мало можливості своєчасно виплатити заробітну плату (відповідний сертифікат ТПП України № 2502/05-4 від 20.08.2014 р.).

Згідно п. 54.2 ст. 54 Кодексу, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування (виплати) доходу на користь фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 Кодексу для цілей цього розділу та п. 54.2 ст. 54 цього Кодексу, під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміється строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Як передбачено пп. 168.1.2 пункту 168.1 ст. 168 Кодексу, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом.

Отже, Податковим кодексом України чітко визначено, що нарахована заробітна плата у листопаді 2014р. та, відповідно, утриманий (нарахований) ПДФО у сумі 127 519,97 грн. вважається узгодженим податковим агентом податковим зобов'язанням, термін сплати якого визначається одночасно зі сплатою заробітної плати (10.12.2014р.).

Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Кодексу якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Місячна податкова декларація подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем місяця (у нашому випадку за останнім днем листопада 2014р.).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу грошове зобов'язання, визначене у податковій декларації сплачується протягом 10 календарних днів за останнім днем граничного строку для подання такої декларації.

Тобто, ПДФО у сумі 127 519,97 грн. з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за листопад 2014р., ПАТ «Словважмаш» повинно було сплатити до бюджету не пізніш 30 календарних днів - до 31.12.2014р.

Фактично, заробітна плата та ПДФО за листопад була сплачена 19 січня 2015р. та 30 січня 2015 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

В порушення вищенаведених вимог Кодексу, податкова інспекція самостійно визначила суму податкового зобов'язання з ПДФО у розмірі 127 519,97грн., яке раніше самостійно було визначене підприємством (погоджене грошове зобов'язання) та сплачене до бюджету.

Відповідно до пп. "ґ" п. 176.2 ст. 176 ПКУ, податкові агенти несуть відповідальність у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 127.1 ст. 127 Кодексом передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

На момент перевірки суми ПДФО не підлягають сплаті, так як вони були нараховані та сплачені під час виплати доходу на користь іншого платника податків, у т.ч.:

- у травні 2014р. нарахований ПДФО у сумі 68 976,40 грн. та сплачений до бюджету 21.07.2014р.;

- у червні 2014р. нарахований ПДФО у сумі 110 808,45 грн. та сплачений до бюджету 21.07.2014р. та 11.08.2014р.;

- липні 2014р. нарахований ПДФО у сумі 161 735,76 грн. та сплачений до бюджету 05.09.2014р. та 12.09.2014р.;

- у листопаді 2014р нарахований ПДФО у сумі 127 519,97 грн. та сплачений до бюджету 19.01.2015р. та 30.01.2015р.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами по справі, що у даному випадку позивачем були порушені терміни сплати податкових зобов'язань.

Згідно вимог пп. е) п. 176.1 ст. 176 Кодексу, платники податків зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань.

За порушення строків сплати податку (несвоєчасна сплата), самостійно визначеного (погодженого) протягом строків, визначених Кодексом (в даному випадку до 30 календарних днів), платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 Податкового кодексу України.

Згідно п.126.1 ст.126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Штрафні санкції у розмірах, передбачених пунктом 127.1 ст. 127 Кодексу, накладаються на суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету за неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків.

Разом з тим, судом першої інстанції було залишено поза увагою факт порушення позивачем порядку заповнення та подання Податкового розрахунку.

Колегією суддів встановлено, що позивачем було порушено порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 та Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, а саме, з недостовірними відомостями та помилками.

Згідно п. 119.2 ст. 119 ПКУ, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000111702 від 12.01.2016 р. підлягає скасуванню в частині на суму збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 478925,41 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 127519,97 грн. та штрафними санкціями у розмірі 351405,44 грн.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для часткового скасування постанови.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі № 805/1739/16-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі № 805/1739/16-а - скасувати частково.

В абзаці другому резолютивної частини постанови слова та цифри «у розмірі 479435,41 грн.» замінити на слова та цифри «у розмірі 478925,41 грн.», а слова та цифри «у розмірі 351 915,44 грн.» замінити на слова та цифри «у розмірі 351 405,44 грн.».

Абзац шостий та сьомий резолютивної частини постанови - виключити.

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі № 805/1739/16-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 21.11.2016.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов