Постанова № 62818688, 15.11.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа № 924/524/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Демидюк О.О. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 30.12.2015р. №220/799/9

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 01.06.2016р. №Д-1403/2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України, м.Київ

на рішення господарського суду Хмельницької області

від 19.09.16 р. у справі № 924/524/16 (головуючий суддя Шпак В.О., ) суддя Смаровоз М.В.,

суддя Заярнюк І.В.)

за позовом Міністерства оборони України, м.Київ

до Державного підприємства "Шепетівський ремонтний завод", м.Шепетівка Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного концерну "Укроборонпром", м.Київ

про стягнення штрафних санкцій в сумі 1 038 780,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.09.2016р. по справі №924/524/16 у позові Міністерства оборони України до Державного підприємства "Шепетівський ремонтний завод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного концерну "Укроборонпром", про стягнення штрафних санкцій в сумі 1038780,95грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права;

- покликається на те, що місцевим господарським судом зроблено висновок, зокрема: "приймаючи до уваги, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем зобов'язань за договором у позові Міністерства оборони України до державного підприємства "Шепетівський ремонтний завод" про стягнення штрафних санкцій в сумі 1038780,95грн. належить відмовити", однак зазначає, що даний висновок зроблений без врахування вимог ст.526 Цивільного кодексу України, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- обґрунтовує, що за порушення термінів виконання зобов'язання відповідач повинен сплати пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, що складає 405712,94грн. та штраф за прострочення понад тридцять днів у розмірі 7 (сім) відсотків вказаної вартості, що складає 355769,65грн.;

- додає, що крім того, у зв'язку з несвоєчасним наданням звітних документів, що підтверджують факт використання попередньої оплати відповідач має сплатити штрафні санкції в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми невикористаних коштів, що складають 277298,36грн.;

- вказує, що таким чином, рішення господарського суду Хмельницької області від 19.09.2016р. по справі №924/524/16 ґрунтується на припущеннях, недопустимих і недостовірних доказах, а тому не може бути законним та обґрунтованим.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2016р. відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 15.11.2016р..

15.11.2016р. на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 15.11.2016р., в якому останній просить відкласти розгляд апеляційної скарги у зв'язку його зайнятістю в іншому судовому засідання 15.11.2016р. Київського апеляційного господарського суду.

Згідно абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд звертає увагу на те, що представництво інтересів в суді не обмежене певним колом осіб, а надання додаткових пояснень та доказів по справі в господарському судочинстві не ставиться в залежність від явки уповноважених представників у судове засідання.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006р. №1-5/45 у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст.6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Також, колегія суддів звертає увагу заявника клопотання про відкладення розгляду справи, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України з числа своїх працівників, а неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України).

З врахуванням вищенаведеного, в судовому засіданні 15.11.2016р. судова колегія не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та відмовляє в задоволенні вказаного вище клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідачем до зазначеного клопотання не додано жодного доказу на підтвердження викладених у ньому обставин. При цьому, у матеріалах справи достатньо доказів для перегляду справи по суті.

Водночас, ухвалою суду від 31.10.2016р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка уповноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2016р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 19.09.2016р. по справі №924/524/16 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Представник третьої особи у письмовому відзиві від 07.11.2016р. №UOP-2.2-11159 на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 15.11.2016р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 19.09.2016р. по справі №924/524/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відповідач в судове засідання 15.11.2016р. не з'явився.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника останнього.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2015р. між Міністерством оборони України (замовник) та Державним підприємством "Шепетівський ремонтний завод" (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №294/15/15 (далі - договір), згідно п.1.1 якого, виконавець зобов'язувався у 2015 році надати послуги з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначення (33.12.2) (капітальний ремонт: 203 мм самохідних гармат 2С7(М) "Пион", бойових машин реактивної артилерії 9П140 "Ураган", транспортно-заряджаючих машин 9Т452 до "Ураган", комплексів машин управління вогнем артилерії 1В12(М)), що зазначені в Специфікації надання послуг (додаток 1 до договору), а замовник - прийняти і оплатити надані послуги (а.с.11-21, т.1).

У відповідності до п.2.3 договору, виконавець сповіщенням, по формі погодженій з ВП МОУ, повідомляє ВП МОУ про готовність виробів до здійснення контролю етапів послуг, відповідно до переліку обов'язкових пред'явлень ОВТ.

Відповідно до п.3.1 договору, ціна цього договору становить 71765175,18грн., в тому числі 11960862,53грн..

Згідно п.3.7 договору, що договірна ціна визначається замовником з урахуванням висновку ВП МОУ щодо договірної ціни шляхом аналізу собівартості послуг, трудомісткості їх надання та розгляду розрахунково-калькуляційних матеріалів, складених виконавцем на підставі прийнятих фактичних витрат, пов'язаних з виконанням зобов'язань за договором.

Пунктом 4.1 договору, сторони узгодили, що замовник здійснює розрахунки з виконавцем поетапно за фактично надані послуги протягом 30 банківських днів з дати підписання замовником Акту приймання наданих послуг, який являється невід'ємною частиною цього договору (зразок - додаток 3 до договору), відповідно до наданих виконавцем рахунків, за умовою наявності відповідних грошових коштів державного бюджету.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що до рахунку виконавцем додається:

виконані наряди на ремонт (копії нарядів у разі їх часткового виконання);

акт приймання наданих послуг (додаток 3 до договору), оформлений з урахуванням вимог п.3.6 договору;

протокол погодження договірної ціни (додаток 2 до договору);

посвідчення видане ВП МО України про приймання наданих послуг (в цілому по завершенню надання послуг зо договором або кожного окремого виробу) оформлений з урахуванням вимог п.5.11 договору (додаток 6 до договору).

Згідно п. 4.4 договору, за письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого Рішення Міністерства оборони України, з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави в умовах особливого періоду, та у період проведення анти терористичної операції замовник має право здійснювати попередню оплату в розмірі до 70 відсотків від суми договору терміном до 4 місяців (але не пізніше терміну надання послуг) згідно абз.2 п.2 постанови КМУ від 23.07.2014р. №117 «про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються з бюджетні кошти» (зі змінами).

Виконавець у строк не більше 4 місяців після отримання попередньої оплати, повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок замовника.

Пунктом 5.1 договору узгоджено, що термін надання послуг встановлено до 01.10.2015р..

Відповідно до ч.2 п.5.3 договору, при прийманні-передаванні військового майна МОУ та ДП "Шепетівський ремонтний завод" керуються вимогами Інструкції про порядок передачі озброєння, військової техніки і майна в ремонт, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 505 від 31.07.2012р..

Після кінцевого приймання послуг ВП МОУ оформляє та надає замовнику посвідчення (додаток 6 до договору) на кожен виріб окремо, яким підтверджується відповідність наданих виконавцем послуг вимогам пункту 2.1, 5.1, після чого відремонтовані вироби відправляються замовнику (п.5.14 договору).

У відповідності до п.5.15 договору, сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними та витрат виконавця щодо предмету договору, які виникли до його укладання згідно ст.631 ЦК України.

Приймання наданих послуг замовником здійснюється спільною комісією замовника, ВП МОУ, військової частини (отримувача виробів) та виконавця на території виконавця. При прийманні наданих послуг комісія керується вимогами технічних умов на капітальний ремонт і умовами цього договору.

За результатами приймання наданих послуг комісія складає та підписує Акт приймання наданих послуг за формою згідно додатку 3 до договору, який надається на адресу замовника та виконавця для затвердження.

Згідно ч.3 п.5.16 договору, зобов'язання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання комісією Акту приймання наданих послуг (додаток 3 до договору).

В п.7.2 договору сторони встановили види порушень та санкцій за них, установлені договором, зокрема, за відмову виконання зобов'язань щодо надання послуг з виконавця стягується штраф у розмірі 7% від вартості не наданих послуг; за порушення терміну виконання зобовязання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості; у випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або ненадання у термін на який здійснено попередню плату звітних документів, що підтверджують факт використання попередньої оплати, виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України на кожний день прострочення від суми невикористаних коштів; відповідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.231 Господарського суду України сторони встановили інший розмір процентів - 0 процентів.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 30.12.2015р.. а з питань розрахунків до повного виконанням сторонами зобовязань по цьому договору (п.10.1 договору).

Відповідно до розділу 12 договору, невідємною частиною договору є такі додатки:

1. Специфікація надання послуг (а.с.22, т.1); 2. Протокол (зразок погодження договірної (фактичної) ціни послуг (а.с.23, т.1); 3. Акт приймання наданих послуг (а.с.23, т.1); 4. Акт приймання-передавання виробів (зразок) (а.с.24, т.1); 5. Акт звіряння розрахунків за надані послуги з капітального ремонту (а.с.24, т.1); 6. Посвідчення на приймання наданих послуг з капітального ремонту (а.с.25); 7. Витяг з протоколу засідання комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України від 12.03.2015р. №75/87/14.

Договір про закупівлю послуг за державні кошти від 23.03.2015р. №294/15/15 підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Також, 23.03.2015р. між Міністерством оборони України та Державним підприємством "Шепетівський ремонтний завод" підписано Специфікацію (додаток №1 до договору №294/15/15), якою було встановлено кількість та види виробів, вартість робіт та терміни надання послуг (а.с.22, т.1).

У відповідності до п.4.4 договору про закупівлю послуг за державні кошти від 23.03.2015р. №294/15/15 за рішенням Міністра оборони України від 18.03.2015 №4770/з, Державному підприємству "Шепетівський ремонтний завод" була здійснена попередня оплата по договору в розмірі 50235622,63грн. згідно платіжних доручень №294/12, №294/9, 294/11 від 27.03.2015р. (а.с.26, 27, 28, т.1).

В подальшому, на виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти від 23.03.2015р. №294/15/15, згідно з Актами приймання наданих послуг №1 від 25.05.2015р., №2 від 08.07.2015р., №3 від 27.07.2015р., №4 від 27.07.2015р., №5 від 21.09.2015р., №6 від 06.10.2015р., №7 від 30.10.2015р., №8 від 11.12.2015р., виконавець надав замовнику послуги з капітального ремонту з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначення (а.с.29-26, т.1).

За вказаних обставин, Міністерство оборони України звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Державного підприємства "Шепетівський ремонтний завод" про стягнення штрафних санкцій в сумі 1038780,95грн. (а.с.2-4, т.)

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про закупівлю послуг за державні кошти №294/15/15 від 23.03.15р., зокрема Державне підприємство "Шепетівський ремонтний завод" не виконало належним чином умови договору щодо термінів надання послуг, зокрема послуги було надано Міністерству оборони України з порушенням термінів встановлених Специфікацією надання послуг, яка є додатком 1 до договору.

Зокрема, зазначає, що відповідно до п.5.16 договору зобов'язання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання комісією Акту приймання наданих послуг (додаток 3 до договору).

На виконання умов договору, згідно з Актами приймання наданих послуг №1-8, виконавець надав замовнику послуги з капітального ремонту 203 мм самохідних гармат 2С7(М) "Пион", бойових машин реактивної артилерії 9П140 "Ураган", транспортно-заряджаючих машин 9Т452 до "Ураган", комплексів машин управління вогнем артилерії 1В12(М).

Проте, виконавець не виконав належним чином умови договору щодо термінів надання послуг, послуги було надано замовнику з порушенням термінів встановлених Специфікацією надання послуг, яка є додатком 1 до договору, що підтверджується Актами приймання наданих послуг №2 від 08.07.2015р., №5 від 21.09.2015р., №8 від 11.12.2015р..

Порушення зобов'язань за договором є підставою для застосування до виконавця штрафних санкцій передбачених п.7.2 договору.

Таким чином, станом на 23.05.2016р. за порушення терміну виконання зобов'язання виконавець повинен сплати пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, що складає 405712,94грн. та штраф за прострочення понад тридцять днів у розмірі 7 (сім) відсотків вказаної вартості, що складає 355769,65грн..

Крім того, у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання у термін на який здійснено попередню оплату звітних документів, що підтверджують факт використання попередньої оплати, виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми невикористаних коштів, що складає 277298,36грн..

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.06.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №924/524/16 та призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.08.2016р. залучено до участі у справі №924/524/16 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний концерн "Укроборонпром" (вул.Дегтярівська, 36, м.Київ, 04119, ідентифікаційний код юридичної особи: 37854297).

Відповідач у письмовому відзиві на позов зазначив, що договором врегульовано порядок дій сторін після фактичного завершення виконавцем капітального ремонту та визначено їх зобов'язання. Пунктом 2.3 договору передбачено, що після завершення ремонту, виконавець сповіщенням повідомляє ВП МОУ про готовність виробів до здійснення контролю етапів послуг. Фактично, в межах передбачених строків, відповідні сповіщення були надані виконавцем та підписані ВП МОУ, що засвідчує завершення капітального ремонту, готовність до приймання, а також: здійснення фактичного приймання і передачу техніки на відповідальне. Відповідно до п.5.14 договору, після кінцевого приймання послуг ВП МОУ оформляє та надає замовнику посвідчення за формою згідно додатку 6 до договору на кожен виріб окремо, яким підтверджується відповідність наданих виконавцем послуг вимогам п.2.1 договору (якість послуг) та пункту 5.1 договору (термін надання послуг), після чого відремонтовані вироби передаються замовнику. За першим етапом надання послуг такі посвідчення були виписані ВП МОУ. Пунктом 5.15 договору передбачено, що приймання наданих послуг замовником здійснюється спільною комісією замовника, ВП МОУ, військової частини (отримувача виробів) та виконавця на території виконавця із складанням Акту приймання-передавання виробів за формою згідно додатку 4 до договору. За результатами приймання наданих послуг комісія складає та підписує Акт приймання наданих послуг за формою згідно додатку 3 до договору, який надається на адресу замовника та виконавця для затвердження. замовник всупереч умов договору відповідну комісію не створив, повноважних представників (крім ВПМОУ) не призначив та не направив. Натомість, замовник направив виконавцеві наряди на відвантаження відремонтованої техніки, яким надав розпорядження відвантажити відремонтовану техніку зазначеним у нарядах військовим частинам (отримувачам виробів). На підставі відповідних нарядів, на території Виконавця представниками військових частин (отримувачів виробів) було фактично прийнято вироби і підписано наряди на відвантаження та Акти приймання-передавання виробів за формою згідно додатку 4 до договору. Таким чином, виконавець в повному обсязі виконав передбачені договором зобов'язання щодо надання послуг - проведення капітального ремонту, пред'явлення виробів до здачі-приймання, відповідального зберігання, відвантаження виробів замовнику. Жодним пунктом договору виконавця не зобов'язано вчиняти інших дій, зокрема, щодо створення і забезпечення роботи комісії, підготовки акту за ф.3. Після складання Актів приймання-передавання виробів (додаток 4 до договору) всупереч вимог п.5.1.5 договору, на адресу виконавця жодного примірника Акту приймання наданих послуг (додаток 3 до договору) для затвердження не надавалось. Поряд з цим, додатковою угодою №3 до договору, укладеною 27.07.2015р. сторонами було змінено строк, на який надавалась попередня оплата до 6-ти місяців. Замовником було здійснено попередню оплату за вказаним договором 27.03.2015р. на загальну суму 50235622,45грн.. Оскільки, перебіг строку передбаченого п.4.4. договору починається з дати отримання попередньої оплати, із врахуванням вимог п.5.1 договору та додаткової угоди №3, терміном подання замовнику документів, які підтверджують фактичне надання послуг або повернення невикористаних коштів на рахунок замовника є 27.09.2015р.. Сторонами було підписано Акти №1-5 на загальну суму 55230095,29грн. у наступні терміни: акт №1 від 25.05.2015р. на суму 14589736,57грн., акт №2 від 08.06.2015р. на суму 8406978,12грн., акт № 3 від 27.07.2015р. на суму 9631173,50грн., акт №4 від 27.07.2015р. на суму 11193672,00грн., акт №5 від 21.09.2015р. на суму 11408535,10грн.. Таким чином, до настання терміну, передбаченого п.4.4 договору, замовнику в повному обсязі було надано звітні документи, що підтверджують фактичне надання послуг. Відтак, вимоги про застосування штрафних санкцій за неповернення попередньої оплати є безпідставними. Просить в позові відмовити.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.09.2016р. по справі №924/524/16 у позові відмовлено (а.с.207-209, т.1).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до приписів ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2).

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як свідчать матеріали справи, 23.03.2015р. між Міністерством оборони України (замовник) та Державним підприємством "Шепетівський ремонтний завод" (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №294/15/15, що за своєю правовою є договором підряду.

Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що термін надання послуг становить до 01.10.2015р..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на п.5.16 договору, відповідно до якого зобов'язання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання комісією Акту приймання наданих послуг. При цьому, зазначає, що Акти приймання наданих послуг №2 від 08.07.2015р., №5 від 21.09.2015р., №8 від 11.12.2015р. свідчать про порушення виконавцем термінів надання послуг, які встановлені Специфікацією надання послуг.

У договорі про закупівлю послуг за державні кошти від 23.03.2015р. №294/15/15, зокрема абз.2 його п.5.3 зазначено, що при прийманні-передаванні військового майна МОУ та ДП "Шепетівський ремонтний завод" керуються вимогами Інструкції про порядок передачі озброєння, військової техніки і майна в ремонт, затвердженої наказом Міністерства оборони України №505 від 31.07.2012р..

У відповідності до п.2.9 Інструкції про порядок передачі озброєння, військової техніки і майна в ремонт, затвердженої наказом Міністерства оборони України №505 від 31.07.2012р., що для приймання військового майна з ремонту військова частина направляє на підприємство свого уповноваженого представника. Водночас, у п.2.10 Інструкції зазначено, що такий уповноважений представник здійснює приймання військового майна з ремонту, про що складається акт приймання-передачі та такому представнику передається виконаний наряд на ремонт.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що виконаний наряд на ремонт є обов'язковим документом при оплаті наданих послуг за договором.

Тобто, оформлення наряду можливе виключно після проведення ремонту на відповідних виробах.

Вказані положення відомчих нормативно-правових актів знайшли своє відображення в п.5.15 договору, згідно з яким приймання наданих послуг МОУ здійснюється спільною комісією МОУ, ВП МОУ, військової частини (отримувача виробів) та ДП "Шепетівський ремонтний завод" на території ДП "Шепетівський ремонтний завод".

При прийманні наданих послуг комісія керується вимогами Технічних умов на капітальний ремонт і умовами цього договору.

Тобто, Акт приймання-передавання виробів підписується між сторонами тільки за результатами приймання наданих послуг, що прямо передбачено в п.5.15 договору.

Таким чином, при укладенні договору, встановивши, що при прийманні-передаванні військового майна після проведення ремонту на договірні відносини поширюються положення Інструкції, сторони домовилися про те, що після повного надання відповідачем послуг за договором, при переданні відремонтованої техніки військовим частинам, підписуються акти приймання-передавання виробів, які і підтверджують надання послуг за договором та видаються наряди, що і було відображено в п.4.2, 5.15 договору.

Слід зазначити, що відповідно до договору про закупівлю послуг за державні кошти від 23.03.2015р. №294/15/15 передбачається комбінований спосіб прийняття послуг виконавцем, зокрема:

1) надання послуг з ремонту підтверджується підписанням між сторонами актів приймання-передавання виробів, а

2) ціна наданих послуг формується вже після отримання таких послуг представниками МОУ та затвердження розрахунково-калькуляційних матеріалів та відображається в акті приймання наданих послуг, який дає виконавцю право на оплату наданих послуг.

Відповідно до положень договору, сторонами було погоджено вищевказаний спосіб прийняття послуг, зокрема в п.5.14 договору зазначено, що відправлення виробів представникам МОУ можливе лише після кінцевого приймання послуг ВП МОУ. Також, при переданні виробів представникам МОУ, відповідно до п.4.2, п.5.3 договору сторони керуються положеннями Інструкції, п.п.2.9, 2.10 якої передбачено, що при переданні техніки з ремонту підписуються акти приймання-передавання виробів та оформлюється наряд. Також, а п.3.7 договору зазначено, що договірна ціна визначається МОУ з урахуванням висновку ВП МОУ щодо договірної ціни шляхом аналізу собівартості послуг, трудомісткості їх надання та розгляду розрахунково-калькуляційних матеріалів, складених ДП "Шепетівський ремонтний завод" на підставі прийнятих фактичних витрат, пов'язаних з виконанням зобов'язань за договором.

Таким чином, зобов'язання ДП "Шепетівський ремонт завод" з надання послуг з ремонту виробів за договором, відповідно до п.4.2, 5.3, 5.14 договору, п.2.9, 2.10 Інструкції, вважаються виконаними саме з дати підписання між сторонами актів приймання-передавання виробів та видачі відповідного наряду.

Твердження скаржника про те, що судом не було враховано положення ст.526 Цивільного кодексу України є необґрунтованим, оскільки при укладенні договору сторони самостійно визначили, що до договірних відносин підлягають застосуванню положення Інструкції, якою передбачено обов'язковість складення актів приймання-передавання виробів після проведення ремонту військової техніки.

Відповідно до актів приймання-передавання виробів, складених між сторонами на виконання умов договору, ДП "Шепетівський ремонтний завод" було своєчасно надано послуги за 1 етапом.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Шепетівський ремонтний завод" було передано представникам військових частин відремонтовану техніку за договором, у межах строків надання послуг, встановлених в договорі, зокрема:

- виріб 203мм СГ2С(М) "Піон" (заводський № 19МРШ був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 30.07.2015р. та було оформлено наряд №54;

- виріб 203мм СГ2С(М) "Піон" (заводський № МР11МП65) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 16.07.2015р. та було оформлено наряд №29;

- виріб 1В16М (заводський №859101) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 31.07.2015р. та було оформлено наряд №56;

- виріб 1В16М (заводський №109531) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 21.10.2015р. та було оформлено наряд №94;

- виріб 9П140 "Ураган" (заводський №РГ 7521В) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 29.04.2015р. та було оформлено наряд №6;

- виріб 9П140 "Ураган" (заводський №РГ 3111И) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 29.04.2015р. та було оформлено наряд №6;

- виріб 9Ш40 "Ураган" (заводський №РГ7631Е) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 29.04.2015р. та було оформлено наряд №6;

- виріб 9П140 "Ураган" (заводський №РГ3102Е) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 29.04.2015р. та було оформлено наряд №6;

- виріб ТЗМ 9 Т 452 (заводський № РГ3002Ж) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 17.07.2015р. та було оформлено наряд №31;

- виріб ТЗМ 9 Т 452 (заводський № РГ8215Е) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 29.07.2015р. та було оформлено наряд №52;

- виріб ТЗМ 9 Т 452 (заводський № РГ8138Е) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 17.07.2015р. та було оформлено наряд №31;

- виріб ТЗМ 9 Т 452 (заводський № РГ8118Е) був переданий представнику МОУ згідно з актом приймання-передавання виробів 29.07.2015 та було оформлено наряд №52 (копії актів передавання виробів військовим частинам та копії нарядів у матеріалах справи).

У відповідності до п.2.3 договору, після завершення ремонту, виконавець сповіщенням повідомляє ВП МОУ про готовність виробів до здійснення контролю етапів послуг.

Фактично, в межах передбачених строків, відповідні сповіщення були надані Виконавцем та підписані ВП МОУ, що засвідчує завершення капітального ремонту.

Пунктом 5.14 договору сторонами узгоджено, що після кінцевого приймання послуг ВП МОУ оформляє та надає замовнику посвідчення за формою згідно додатку 6 до договору на кожен виріб окремо, яким підтверджується відповідність наданих виконавцем послуг вимогам п.2.1 договору (якість послуг) та п.5.1 договору (термін надання послуг), після чого відремонтовані вироби передаються замовнику.

Після надання послуг по ремонту техніки посвідчення були виписані ВП МОУ (копії яких наявні у матеріалах справи).

Той факт, що акти приймання наданих послуг №№2, 5, 8 були підписані між МОУ та ДП "Шепетівський ремонтний завод" 08.07.2015р., 21.09.2015р. та 11.12.2015р. жодним чином не впливає на своєчасність виконання відповідачем умов договору, оскільки п.7.2 договору встановлена відповідальність за порушення терміну виконання зобов'язання (як було зазначено вище, відремонтовані вироби за договором були передані представникам МОУ в межах встановленого строку виконання зобов'язань), а не за несвоєчасність оформлення документів.

Таким чином, ДП "Шепетівський ремонтний завод" послуги були надані своєчасно та в повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідно до п.4.2, 5.3, 5.14 договору, п.2.9, 2.10 Інструкції, акт приймання-передавання виробів є документом, який підтверджує факт надання послуг за договором, а ДП "Шепетівський ремонтний завод", відповідно до вищевказаних актів, послуги були надані своєчасно, правові підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій у зв'язку з несвоєчасним наданням послуг за договором відсутні.

Також, відповідно до п.7.2 договору, у випадку ненадання у термін на який здійснено попередню оплату звітних документів, що підтверджують факт використання попередньої оплати, виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України на кожний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Як свідчать матеріали справи, ДП "Шепетівський ремонтний завод" послуги за договором були надані в повному обсязі у встановлені строки, що підтверджується відповідними актами приймання-передавання виробів. Тобто, фактично відповідачем кошти наданої попередньої оплати були використані в повному обсязі, що в подальшому було підтверджено спільною комісією МОУ, ВП МОУ, військової частини (отримувача виробів) та ДП "Шепетівський ремонтний завод", відповідно до п.5.15 договору, при складанні та підписанні актів приймання наданих послуг №1-8.

Відповідно до п.5.15 договору, приймання наданих послуг здійснюється спільною комісією МОУ, ВП МОУ, військової частини та ДП "Шепетівський ремонтний завод". Таким чином, і відремонтована техніка, і всі звітні документи були надані комісії для відповідного затвердження. Враховуючи, що акти приймання-передавання виробів були підписані вчасно, то і звітні документи були надані вчасно.

Виходячи зі змісту п.5.15 договору, приймання наданих послуг здійснюється на території ДП "Шепетівський ремонтний завод", а відремонтована техніка була відвантажена представникам військової частини у встановлені в договорі строки, то вказане свідчить і про те, що відповідачем було своєчасно надано звітні документи, які підтверджують використання коштів попередньої оплати, оскільки відремонтована техніка була перевезена до місць дислокації військових частин та після ремонту не перебувала на території заводу. Крім того, МОУ не надано жодних доказів, які б підтверджували несвоєчасність надання звітних документів ДП "Шепетівський ремонтний завод" про використання коштів попередньої оплати.

Також, відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п.7.2 договору сторонами узгоджено, зокрема відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, було встановлено інший розмір процентів - 0 (нуль) процентів.

Тобто, реалізуючи своє право, передбачене ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, МОУ та ДП "Шепетівський ремонтний завод", домовилися про те, що розмір штрафної санкції за несвоєчасне виконання ДП "Шепетівський ремонтний завод" зобов'язання щодо повернення попередньої оплати або надання звітних документів щодо використання коштів попередньої оплати становить 0 (нуль) відсотків.

Таким чином, правові підстави для стягнення з ДП "Шепетівський ремонтний завод" штрафної санкції у зв'язку з несвоєчасним наданням звітних документів щодо використання коштів попередньої оплати відсутні, оскільки в п.7.2 договору сторони домовилися про нульовий розмір відсотків за таке порушення.

Отже, враховуючи те, що ДП "Шепетівський ремонтний завод" відремонтовані вироби, згідно з актами приймання-передавання та нарядами, були передані представникам МОУ в межах встановлених в договорів строків надання послуг, а також, оскільки відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України сторони визначили, що відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлюється у розмірі 0 (нуль) процентів, правові підстави для стягнення з ДП "Шепетівський ремонтний завод" штрафних санкцій відсутні.

За приписами, ч.1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 5.15 договору сторони встановили, що приймання наданих послуг замовником здійснюється спільною комісією замовника, ВП МОУ, військової частини (отримувача виробів) та виконавця на території виконавця із складанням Акту приймання-передавання виробів за формою згідно додатку 4 до договору.

За результатами приймання наданих послуг комісія складає та підписує Акт приймання наданих послуг за формою згідно додатку 3 до договору, який надається на адресу замовника та виконавця для затвердження.

Фактично, позивач всупереч умов договору про закупівлю послуг за державні кошти від 23.03.2015р. №294/15/15 відповідну комісію не створив, повноважних представників не призначив та не направив, про що також свідчать і матеріали справи, оскільки докази які б свідчили виконання зазначених умов скаржником не надано.

Враховуючи викладене вище, а також те, що ДП "Шепетівський ремонтний завод" відремонтовані вироби, згідно з актами приймання-передавання виробів (які, відповідно до положень договору та вимог відомчих нормативно-правових актів підтверджують надання відповідачем послуг за договором) та нарядами, були передані представникам МОУ в межах встановлених в договорів строків надання послуг, а також, те, що документи, що підтверджують використання коштів попередньої оплати були вчасно надані МОУ, а тому правові підстави для стягнення з ДП "Шепетівський ремонтний завод" штрафних санкцій відсутні.

Отже, зібрані по справі докази свідчать, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем зобовязань за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 23.03.2015р. №294/15/15, а тому колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком господарського суд Хмельницької області, що у позові слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст.32, ч.1 ст.33 та ч.2 ст.34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи Міністерства оборони України наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

За наведених обставин, рішення господарського суду Хмельницької області від 19.09.2016р. по справі №924/524/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства оборони України без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 19.09.2016р. по справі №924/524/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства оборони України, м.Київ - без задоволення.

2. Справу №924/524/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. прим.:

1 до справи,

2 Міністерству оборони України (03168, м.Київ, пр-т.Повітрофлотський, 6),

3 ДП "Шепетівський ремонтний завод"

(30400, Хмельницька області, м.Шепетівка, вул.Гагаріна, 10),

4 ДК "Укроборонпром" (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 36),

5 в наряд.