Ухвала суду № 62818593, 11.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відстроченні сплати судового збору та залишення апеляційної скарги без руху

"11" листопада 2016 р.

справа № 804/15743/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року в адміністративній справі № 804/15743/15 (суддя І інстанції Єфанова О.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, яка підлягає залишенню без руху за наступними підставами.

Згідно з ч. 2 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Вивченням апеляційної скарги встановлено, що апелянтом в порушення вимог частини 6 статті 187 КАС України не додано документ про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення останнього від сплати судового збору, посилаючись на те, що СДПІ у м. Дніпропетровську з 31.10.2016 року вилучено з мережі розпорядника коштів державного бюджету та перенесено всі видатки на Офіс великих платників податків ДФС, а відтак виділення коштів буде вирішуватися в порядку взаємодії з урахуванням черговості, пріорітетності та достатності наявних коштів в межах асигнувань бюджетного року саме Офісу великих платників податків ДФС.

Розглянувши вказані доводи апелянта суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежна взаємодія між собою окремих підрозділів Державної фіскальної служби не є підставою для відстрочення судового збору на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У відповідності до роз'яснень, викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674 VI «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Вносячи зміни до Закону України «Про судовий збір» та виключаючи органи доходів і зборів, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень.

Вказані зміни до Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов’язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб’єктами владних повноважень. Неналежне фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для звільнення такого органу від сплати судового збору. Вказане питання апелянтом повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про відстрочення від сплати судового збору.

До того ж, відстрочення сплати судового збору на певний строк є безпосереднім правом, а не обов’язком суду.

Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” зі змінами, що набрали чинності з 01.09.2015 року, за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, для обчислення сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.

Відповідно до роз'яснень викладених в постанові пленуму Вищого адміністративного суду № 2 від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 364-VI «Про судовий збір» оскарження податкових повідомлень-рішень є вимогами майнового характеру, оскільки дані вимоги підлягають вартісній оцінці, а відтак впливають на майновий стан особи, яка звертається до суду.

На час звернення до суду, у 2012 році, діяла редакція підпункту 1 пункту 3 статті 4 Закону № 364-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується 1 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (1073*0,1=107,3 грн.) та не більше 2 розмірів мінімальної заробітної плати(1073*4=2146 грн.).

З урахуванням наведених норм Закону України “Про судовий збір” та Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”, ставка при поданні заяви та розгляді справи в суді першої інстанції становила 2146 грн.(1535446,5*1%=15954,46 грн., що є більшою сумою ніж2 розміри мінімальної заробітної плати). Як вже зазначалося, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в новій редакції), за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи викладене, за подання апеляційної скарги на рішення суду сплаті підлягає 2360,6 грн. (2146*110%=2360,6 грн.) за вимогу майнового характеру.

Реквізити для справляння судового збору : отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, Рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 220300101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012; Призначення платежу - *;101; ххх (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ххх (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

За таких обставин, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС необхідно залишити без руху та встановити їй десятиденний строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі №804/15743/15 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя : С.Ю. Чумак