Постанова № 62818464, 14.11.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р.Справа № 921/949/15-г/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Н.М. Кравчук

- ОСОБА_1

Розглянувши апеляційну скаргу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2

на рішення господарського суду Тернопільської області від 01.07.2016 року.

у справі № 921/949/15-г/13

за первісним позовом: Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2

до: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська міська рада

третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство освіти і науки України

третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області

про: усунення перешкод в користуванні частиною земельної ділянки площею 0,1250 га за адресою: м. Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13 шляхом звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки від автостоянки (площадки для паркування автотранспорту) та під'їзної дороги, що використовується для обслуговування ТРЦ "Подоляни"

та за зустрічним позовом: ТзОВ "Теркурій-2"

до: Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2

про: встановлення права постійного земельного сервітуту щодо земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Технічному коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2, за адресою м. Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13 у вигляді права позивача користуватися існуючим пожежним проїздом (дорогою) та майданчиком з влаштованими на ньому гідрантами для забору води спеціалізованим автотранспортом при надзвичайних ситуаціях площею 0,1236 га.

З участю представників :

від позивача не зявився.

від відповідача не зявився.

від третіх осіб не зявилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.07.2016р., головуючий суддя Стопник С.Г., судді Сидорук А.М., Андрусик Н.О., в задоволенні первісного позову було відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано за ТзОВ "Теркурій-2" право постійного земельного сервітуту щодо земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Технічному коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2, за адресою м. Тернопіль, вул. Л. Курбаса, 13 у вигляді права ТзОВ "Теркурій-2" на платних засадах користуватися існуючим пожежним проїздом (дорогою) та майданчиком з влаштованими на ньому гідрантами для забору води спеціалізованим автотранспортом при надзвичайних ситуаціях площею 0,1236 га. Стягнуто з ТзОВ "Теркурій-2" на користь Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 - 1218 грн. в повернення сплаченого судового збору.

З даним рішенням не погодився Тернопільський національний технічний університет імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. було залучено до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Тернопільську міську раду, Міністерство освіти і науки України, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Зобовязано Тернопільський національний технічний університет імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 направити третім особам копії позовної заяви та апеляційної скарги і надати докази направлення апеляційному суду. Зобовязано ТзОВ "Теркурій-2" направити третім особам копію зустрічної позовної заяви та надати докази направлення апеляційному суду. Зобовязано Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області надати апеляційному суду довідку про приналежність земельної ділянки за адресою м. Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13 (державна/комунальна власність), якою користується Технічний коледж Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. Тернопільський національний технічний університет імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 надав докази направлення третім особам копії позовної заяви та апеляційної скарги, а ТзОВ "Теркурій-2" надав докази направлення третім особам копії зустрічної позовної заяви.

На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області надало апеляційному суду відповідь Відділу Держгеокадастру у м. Тернополі Тернопільської області. Згідно даної відповіді земельна ділянка за адресою: м. Тернопіль, вул. Л. Курбаса, 13, площею 2,0460 га (державний акт на право постійного користування землею №468 від 28.12.1999р.) належить до державної власності.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. було зобовязано третіх осіб Міністерство освіти і науки України та Тернопільську міську раду надати обґрунтовані письмові відзиви на апеляційну скаргу.

Вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. Міністерство освіти і науки України та Тернопільська міська рада не виконали та не подали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016р. було повторно зобовязано третіх осіб Міністерство освіти і науки України та Тернопільську міську раду надати обґрунтовані письмові відзиви на апеляційну скаргу.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016р. Міністерство освіти і науки України надало письмові пояснення в яких вказало, що підтримує вимоги апеляційної скарги та просило скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.07.2016р. і прийняти нове рішення.

Тернопільська міська рада вимог ухвал Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. та від 03.10.2016р. не виконала та не подала відзиву на апеляційну скаргу.

14.11.2016р. від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє дане клопотання, оскільки розгляд справи неодноразово відкладався із вказаних вище причин та представники апелянта були заслухані на попередніх судових засіданнях.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2016р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Тернопільської області від 01.07.2016р. у справі №921/949/15-г/13 - скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Тернопільський національний технічний університет імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2" про усунення перешкод в користуванні частиною земельної ділянки площею 0,1250 га за адресою: м. Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13 шляхом звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки від автостоянки (площадки для паркування автотранспорту) та під'їзної дороги, що використовується для обслуговування ТРЦ "Подоляни".

06.06.2016р. від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2" надійшла зустрічна позовна заява (вх.№359 від 06.06.2016р.), у якій товариство просило суд встановити право постійного земельного сервітуту щодо земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Технічному коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2, за адресою м. Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13 у вигляді права позивача користуватися існуючим пожежним проїздом (дорогою) та майданчиком з влаштованими на ньому гідрантами для забору води спеціалізованим автотранспортом при надзвичайних ситуаціях площею 0,1236 га.

10.06.2016р. від представника ТОВ "Теркурій-2" надійшла заява про уточнення позовних вимог по зустрічній позовній заяві (вх.№11718 від 10.06.2016р.), у якій останній просив суд встановити постійний земельний сервітут щодо земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Технічному коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2, за адресою м. Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13 у вигляді права позивача користуватися існуючим пожежним проїздом (дорогою) та майданчиком для відстою спеціалізованого автотранспорту при надзвичайних обставинах, загальною площею 0,123 га.

24.06.2016р. від представника ТОВ "Теркурій-2" надійшло клопотання (вх.№12484 від 24.06.2016р.), у якому він просив суд залишити без розгляду заяву про уточнення позовних вимог (вх.№11718 від 10.06.2016р.), а також просив доповнити п.2 прохальної частини зустрічного позову словами "на платних засадах".

Враховуючи, що представником ТОВ "Теркурій-2" фактично було відкликано подану ним раніше заяву про уточнення позовних вимог (вх.№11718 від 10.06.2016р.), судом першої інстанції правомірно остання до уваги не приймалась.

З матеріалів справи слідує, що на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №002243, виданого Тернопільською міською Радою народних депутатів 28.12.1999р. (зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №468), в користування Технічного коледжу Тернопільського Державного технічного університету ім. І.Пулюя надано земельну ділянку площею 2,2810 га землі в межах згідно з планом користування, для обслуговування комплексу технічного коледжу вул. ОСОБА_4.

На підставі рішення Тернопільської міської ради від 21 серпня 2009р. №5/28/49 до вказаного Державного акта було внесено зміни в землекористуванні із зазначенням вилученої площі земельної ділянки 0,35 га (інших записів щодо вилучення земельних ділянок в акті немає).

У зв'язку із внесеними змінами до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №002243 від 28.12.1999р., та за інформацією відділу Держземагенства у м. Тернополі, згідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-ЗЕМ) в користуванні Технічного коледжу ТНТУ ім.І ОСОБА_2 станом на 01.01.2015р. знаходилась земельна ділянка за адресою вул.Л.Курбаса, 13, площею 2,0460 га.

Технічний коледж Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 є відокремленим структурним підрозділом Університету без права юридичної особи, про що зокрема вказано в п.1.15.2 Статуту Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2, затвердженого Міністерством освіти і науки України 03.04.2015р. №392 та зареєстрованого 08.04.2015р. за №16461050046000899.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Про відсутність обовязкових приписів щодо переоформлення права постійного користування землею зазначалося й у п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", а саме було встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (постанова втратила чинність 03.06.2013р.).

Крім того, Законом України "Про Державний земельний кадастр" (чинний з 01.01.2013р.) встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними (п.10 Прикінцевих та перехідних положень).

Як свідчать матеріали справи, в процесі інвентаризації земельних ділянок, які перебувають у користуванні Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2, комісією, створеною відповідно до наказу ректора №4/7-211 від 06.04.2015р., було встановлено та зафіксовано фотознімками факт розміщення на земельній ділянці площею 0,1250 га за адресою: м. Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №002243 від 28.12.1999р. та кадастрового плану земельної ділянки виданого ТОВ "СМП Геодезія" в 2014 році знаходиться в межах земельних ділянок, що перебувають у користуванні Технічного коледжу ТНТУ ім. І.Пулюя, заасфальтованої площадки для паркування автотранспорту та підїзної дороги з асфальтовим покриттям для обслуговування торгово-розважального центру "Подоляни", що належить ТОВ "Теркурій-2" без правовстановлюючих документів, які б підтверджували відчуження земельної ділянки чи передачу її у власність чи користування (акт обстеження земельної ділянки від 17.04.2015р.).

Відповідно до листів №135/01-10 від 19.01.2015р. Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, №64/25 від 19.01.2015р. Відділу земельних ресурсів Тернопільської міської ради, №31-1919-0.16-84/2-15 від 23.01.2015р. Відділу Держземагенства у м. Тернополі, рішення Тернопільської міської ради щодо вилучення із користування у Технічного коледжу ТНТУ ім.І.Пулюя земельної ділянки площею 0,1250 га за адресою м. Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13, не приймалося; договір оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ "Теркурій-2" не укладався; кадастровий номер даній земельній ділянці не присвоювався.

Оскільки, незважаючи на неодноразові звернення Університету (№2-28/273 від 05.02.2015р., №2/28-656 від 11.03.2015р., №2/28-2251 від 05.08.2015р.) ТОВ "Теркурій-2" не звільнило зайняту земельну ділянку, площею 0,1250 га, наведене стало підставою для звернення Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу ТНТУ імені ОСОБА_2, як належного землекористувача, з даним (первісним) позовом.

Враховуючи вилучення з користування Технічного коледжу земельної ділянки площею 0,35 га, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.10.2015р. у даній справі було призначено земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на розгляд якої винесено такі питання:

1) Чи включається спірна земельна ділянка (площею 0,1250 га) за адресою: м.Тернопіль, вул.Л.Курбаса, 13, у частину вилученої у позивача земельної ділянки, площею 0,35 га (згідно рішення Тернопільської міської ради від 21.08.2009р. №5/28/49)? Визначити чітко розмір захопленої ділянки;

2) Якщо спірна земельна ділянка (площею 0,1250 га) за адресою: м.Тернопіль, вул.Л.Курбаса, 13, не входить у частину вилученої у позивача земельної ділянки, площею 0,35 га (згідно рішення Тернопільської міської ради від 21.08.2009р. №5/28/49), то чітко визначити її розмір та межі.

За результатами проведеної земельно-технічної експертизи (висновок експерта №601/15-22 від 29.04.2016р.) встановлено:

- по першому питанню спірна земельна ділянка площею 0,1250 га за адресою: м.Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13, у частину вилученої у позивача земельної ділянки, площею 0,35 га згідно рішення Тернопільської міської ради від 21.08.2009р. №5/28/49 не входить. Площа захопленої земельної ділянки становить 0,2356 га;

- по другому питанню площа захопленої земельної ділянки 0,1250 га повинна входити в земельну ділянку №1 площею 1,3295 га згідно плану зовнішніх меж земелекоритсування відповідно до державного акту серії ІІ ТР №002243 від 28 грудня 1999 року. Станом на день обстеження площа захопленої земельної ділянки становить 0,1238 га.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що відповідач - ТОВ "Теркурій-2" без належних правових підстав користується земельною ділянкою площею 0,1238 га за адресою: м.Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13, яка перебуває у постійному користуванні Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу ТНТУ імені ОСОБА_2. Дана обставина не заперечується відповідачем - ТОВ "Теркурій-2".

Відповідно до ч. 2-3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За таких обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог належного землекористувача - Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу ТНТУ імені ОСОБА_2 та необхідність захисту прав даного позивача на земельну ділянку на підставі ст.. 152 Земельного кодексу України.

Із поданого зустрічного позову та пояснень представника ТОВ "Теркурій-2" в судовому засіданні апеляційного суду, вбачається, що товариство не заперечує факт влаштування пожежного проїзду (дороги) та майданчика із влаштованими на ньому гідрантами для забору води спеціалізованим автотранспортом при надзвичайних ситуаціях на земельній ділянці, переданій в постійне користування Технічному коледжу ТНТУ ім. І.Пулюя.

Відповідно до ст. 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно ч.1 ст.98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (ч.3 ст.98 ЗК України).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (ч.4 ст. 98 ЗК України).

Види права земельного сервітуту визначає стаття 99 ЗК України, положення якої є такими, що встановлюють підстави, за наявності яких можливе звернення з вимогою про встановлення сервітуту. Зазначена стаття визначає конкретних суб'єктів, між якими виникають відносини щодо сервітуту. Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.

Статтею 100 ЗК України передбачено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2.33 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відповідно до частини першої статті 402 ЦК України та частини першої статті 100 ЗК України суд може винести рішення про встановлення сервітуту, умови якого визначаються судом з урахуванням обставин справи.

Згідно з частиною третьою статті 402 ЦК України спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі не досягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови. У зв'язку з цим господарським судам необхідно враховувати, що обов'язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки.

Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), господарським судам слід відмовляти у задоволенні відповідних вимог у зв'язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

Львівським апеляційним господарським судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб Тернопільську міську раду, Міністерство освіти і науки України, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області та зясовано, що спірна земельна ділянка згідно відповіді Відділу Держгеокадастру у м. Тернополі Тернопільської області належить до державної власності, а власником є Міністерство освіти і науки України.

Таким чином судом першої інстанції було розглянуто справу без залучення Міністерства освіти і науки України, хоча господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки вказаної юридичної особи, визнавши за ТзОВ "Теркурій-2" право постійного земельного сервітуту щодо земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Технічному коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2, за адресою м. Тернопіль, вул. Л. Курбаса, 13 у вигляді права ТзОВ "Теркурій-2" на платних засадах користуватися існуючим пожежним проїздом (дорогою) та майданчиком з влаштованими на ньому гідрантами для забору води спеціалізованим автотранспортом при надзвичайних ситуаціях площею 0,1236 га.

Дана обставина є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.. 104 ГПК України.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом - ТзОВ "Теркурій-2" до звернення до суду не звертався до належного власника земельної ділянки держави в особі Міністерства освіти і науки України з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту. Дана обставина є безумовною підставою для відмови у задоволенні відповідних вимог у зв'язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 01.07.2016р. по справі №921/949/15-г/13 винесене з порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким первісний позов Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 задовольняє частково, а саме в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,1238 га., а в зустрічному позові ТзОВ "Теркурій-2" відмовляє за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 01.07.2016 року у справі №921/949/15-г/13 скасувати.

Постановити нове рішення, яким первісний позов Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобовязати ТзОВ "Теркурій-2" усунути перешкоди в користуванні Тернопільським національним технічним університетом імені ОСОБА_2 в особі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 частиною земельної ділянки площею 0,1238 га за адресою: м. Тернопіль, вул. Л.Курбаса, 13 шляхом звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки від автостоянки (майданчика для паркування автотранспорту) та під'їзної дороги, що використовується для обслуговування ТРЦ "Подоляни".

В зустрічному позові ТзОВ "Теркурій-2" відмовити повністю.

Судові витрати покласти на відповідача за первісним позовом - ТзОВ "Теркурій-2".

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2" (вул. Текстильна, 28ч, м.Тернопіль, код 30345236) на користь Тернопільського національного технічного університету імені ОСОБА_2 (вул. Руська, 56, м.Тернопіль, код 05408102) - 2557,80 грн. в повернення сплаченого судового збору при поданні позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Тернопільської області.

ОСОБА_5 Мирутенко

Судді: Н.М. Кравчук

ОСОБА_1

«Повний текст постанови виготовлено 18.11.2016р.»