Рішення № 62817229, 14.11.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2016 року Справа № 913/1052/16

Провадження №4/913/1052/16

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ПСК-Харків, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства Алчевський металургійний комбінат, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 73 743 грн. 78 коп.

Суддя - Старкова Г.М.

Секретар судового засідання помічник судді Наумова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 07.09.2016;

від відповідача представник не прибув.

Обставини справи:: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором на проектні роботи № 5258-027/1-1387 від 10.08.2012 в сумі 73745 грн. 55 коп., з яких: основний борг в сумі 30376 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 11338 грн. 13 коп., інфляційні нарахування в сумі 32031 грн. 12 коп.

Позовні вимоги мотивовані тими обставинами, що в порушення умов договору на проектні роботи № 5258-027/1-1387 від 10.08.2012 відповідач не здійснив повну оплату за виконані роботи.

У судовому засіданні 14.11.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник відповідача 14.11.2016 подав до суду відзив на позовну заяву № 026-65/16 від 11.11.2016 (згідно штампу вхідний № 8350/16), за яким відповідач зазначив, що позивач не надав доказів, що підтверджують повноваження особи на підписання відповідних актів здачі- приймання виконаних проектних робіт. Тобто акти приймання виконаних робіт, на які посилається як на підставу своїх вимог, які є первинними документами, оформлені неналежним чином і не можуть бути правовою підставою для підтвердження проведення господарської операції. Наданий відзив на позовну заяву судом розглянутий та долучений до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Разом з цим, представник відповідача 14.11.2016 (згідно штампу вхідний №1062-1609/16) подав до суду заяву № 026-65/3 від 11.11.2016 про відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2016, яка судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи.

В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, на те що заборгованість за договором виникла у зв'язку з тим, що Публічне акціонере товариство "Алчевський металургійний комбінат", було зареєстроване на території, де проводиться антитерористична операція, зокрема, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, не мало можливості виконувати свої зобов'язання через форс мажорні обставини.

Під час активної фази АТО на території міста Алчевськ підприємство було вимушено призупинити господарську діяльність. Як наслідок проведення бойових дій підприємство залишилося без сировини, сталися перебої з постачанням продукції. Так, станом на 01.07.2016 дебіторська заборгованість іноземних підприємств перед відповідачем за відвантажену продукцію складає 10592528 тис. грн.

Також, перебої з електропостачання протягом 2015 2016 років привели до численних аварійних зупинок доменної печі, що підтверджується відповідними актами.

На думку відповідача, вказані ним обставини носять виключний характер та дають можливість застосувати розстрочку виконання рішення суду. Окрім цього, сплата всієї суми боргу одним платежем є неможливою, тому просить суд відстрочити виконання рішення суду у справі № 913/1052/16 до 31.12.2016.

Представник позивача 14.11.2016 у судовому засіданні подав клопотання (згідно штампу вхідний №3617/16), в порядку ст. 22 ГПК України, за яким не заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду у даній справі до 31.12.2016. Надане клопотання судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

Представник позивача 14.11.2016 у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, за якою просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором на проектні роботи № 5258-027/1-1387 від 10.08.2012 в сумі 73 743 грн. 78 коп., з яких: основний борг в сумі 30376 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 11336 грн. 36 коп., інфляційні нарахування в сумі 32031 грн. 12 коп.

Надана заява про зменшення розміру позовних вимог судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 ГПК України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, у звязку з чи суд приймає вказану вище заяву позивача до розгляду.

Заява позивача про зменшення позивних вимог судом прийнята, тому позовними вимогами у справі слід вважати вимоги: про стягнення з відповідача заборгованості за договором на проектні роботи № 5258-027/1-1387 від 10.08.2012 в сумі 73743 грн. 78 коп., з яких: основний борг в сумі 30376 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 11336 грн. 36 коп., інфляційні нарахування в сумі 32031 грн. 12 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2016 позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників позивача та відповідача, суд

в с т а н о в и в :

Заява позивача щодо зменшення розміру позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на проектні роботи № 5258-027/1-1387 від 10.08.2012 в сумі 73 743 грн. 78 коп., з яких: основний борг в сумі 30376 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 11336 грн. 36 коп., інфляційні нарахування в сумі 32031 грн. 12 коп. (всього 73743 грн. 78 коп.)

Новою ціною позову вважати: 73743 грн. 78 коп.(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ПСК-Харків (надалі - виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством Алчевський металургійний комбінат (надалі - замовник, відповідач) був укладений договір на проектні роботи № 5258-027/1-1387 (надалі - договір)

Договір підписаний із протоколом погодження розбіжностей.

Відповідно до п. 1.1. договору в редакції протоколу розбіжностей замовник доручає та зобовязується оплатити у відповідності до п. 2 цього договору, а виконавець бере на себе виконання робіт, визначених п. 1.2. договору, а саме: «ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». Реконструкція відділення МНЛЗ киснево-конвертерного цеху з встановленням в трольоті В-С третього ливарного крану г/п 450+100/20т. Робоча документація.

Вартість робіт, виконуваних за договором, в редакції протоколу розбіжностей до договору, складає 472233,69 грн., в тому числі ПДВ 20% - 94 446,74 грн., всього до сплати- 566680,43 грн. (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, в редакції протоколу розбіжностей до договору, замовник до початку проектування перераховує аванс в розмірі 30 % договірної ціни, що складає 170004,13 грн., в тому числі ПДВ 20%- 28 334,02 грн. Після перерахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок виконавця вартість робіт зміні не підлягає. Виконавець приступає до виконання робіт за договором тільки після отримання авансу в повному обсязі.

Кінцева оплата виконаних робіт проводиться згідно календарному плану робіт на протязі 10 банківських днів за фактично виконаний обєм робіт після надання акту здачі- приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1. договору передача оформленої в установленому порядку науково- технічної продукції згідно календарного плану до договору здійснюється супровідними документами виконавця (накладна, лист). При цьому, документом про виконання науково- технічної продукції є акт здачі-приймання, що направляється одночасно з виконаною -науково-технічною продукцією (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. п. 3.3., 3.4. договору замовник підписує акт здачі-приймання за цим договором протягом 5 календарних днів після передачі документації. За наявності зауважень до виконаної науково-технічної продукції замовник в 10-денний строк направляє виконавцю перелік зауважень з вказівкою на строки їх усунення.

Згідно з п. 3.5. договору у випадку не оформлення акту здачі-приймання в строк, передбачений п. 3.3. договору, та відсутності зауважень до виконаної науково-технічної продукції в строки у відповідності до п. 3.4.договору, науково-технічна продукція вважається прийнятою замовником.

Позивач у позові зазначив, що 17.01.2013 на виконання вимог п. 2.2 договору відповідачем здійснено оплату вартості робіт в якості авансу в розмірі 170004,13 грн., в тому числі ПДВ-28334,02 грн., що підтверджується копією виписки за рахунком позивача від 17.01.2013.

Позивач свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі, відповідач прийняв без зауважень науково- технічну продукцію згідно актів здачі-приймання виконаних проектних робіт на загальну суму 566680,43 грн.

Позивач вказує на те, що на виконання умов договору виконавець (позивач) виконав замовнику (відповідачу) роботи, що підтверджено актом здачі-приймання виконаних проектних робіт від 28.03.2013 за першим етапом на загальну суму 240000,00 грн., в тому числі ПДВ-40000,00 грн. та актом здачі-приймання виконаних проектних робіт від 28.03.2013 за другим етапом на загальну суму 326680,43 грн., в тому числі ПДВ-54446,74 грн.

Відповідач умови договору щодо оплати за виконані роботи здійснив частково, сплатив 170004,13 грн. в якості авансу та 336300,00 грн. за період з 10.07.2013 по 06.06.2014, тому заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 30376 грн. 30 коп.

Позивач, з урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних в сумі 11336 грн. 36 коп. за період з 29.03.2013 по 16.09.2016, інфляційні нарахування в сумі 32031 грн. 12 коп. за період з квітня 2013 року по серпень 2016 року (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, зданої у судовому засіданні 14.11.2016).

У звязку з тим, що відповідач не здійснив оплату за виконані роботи у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 30376 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 11336 грн. 36 коп., інфляційні нарахування в сумі 32031 грн. 12 коп.(з урахуванням зави про зменшення розміру позовних вимог). Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови договору на проектні роботи № 5258-027/1-1387 та положення ст. ст. 525, 526, 530, 611, 625, 837, 853 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву. При цьому відповідачем підтверджено наявність заборгованості за договором у заявленій позивачем сумі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та відповідача та надані ними докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог за позовом, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2, ст.11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК)).

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1, ст. 215 ЦК України).

У ч. 1 ст. 207 Господарського Кодексу України (далі ГК) зазначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю ПСК-Харків (надалі - виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством Алчевський металургійний комбінат (надалі - замовник, відповідач) був укладений договір на проектні роботи № 5258-027/1-1387 (надалі - договір)(а.с. 27-29).

Договір підписаний із протоколом погодження розбіжностей (а.с. 38-42).

Відповідно до п. 1.1. договору в редакції протоколу розбіжностей замовник доручає та зобовязується оплатити у відповідності до п. 2 цього договору, а виконавець бере на себе виконання робіт, визначених п. 1.2. договору, а саме: «ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». Реконструкція відділення МНЛЗ киснево-конвертерного цеху з встановленням в трольоті В-С третього ливарного крану г/п 450+100/20т. Робоча документація.

Вартість робіт, виконуваних за договором, в редакції протоколу розбіжностей до договору, складає 472233,69 грн., в тому числі ПДВ 20% - 94 446,74 грн., всього до сплати- 566680,43 грн. (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2 договору кінцева оплата виконаних робіт проводиться згідно календарному плану робіт на протязі 10 банківських днів за фактично виконаний обєм робіт після надання акту здачі- приймання виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору на проектні роботи № 5258-027/1-1387 виконавець (позивач) виконав замовнику (відповідачу) проектні роботи на загальну суму 566680 грн.43 коп., що підтверджено актом здачі-приймання виконаних проектних робіт від 28.03.2013 за першим етапом на загальну суму 240000,00 грн., в тому числі ПДВ-40000,00 грн. та актом здачі-приймання виконаних проектних робіт від 28.03.2013 за другим етапом на загальну суму 326680,43 грн., в тому числі ПДВ-54446,74 грн. Зазначені акти підписані уповноваженими особами сторін та скріплені відповідними печатками підприємств (а.с. 43,44).

Відповідачем оплата виконаних робіт здійснена частково, останній сплатив 170004,13 грн. в якості авансу та 336300,00 грн. за період з 10.07.2013 по 06.06.2014, тому заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 30376 грн. 30 коп.

Договір на проектні роботи № 5258-027/1-1387 за своєю правовою природою є договором підряду.

Положення про підряд встановлені главою 61 «Підряд» ЦК України.

Відповідно до статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За правилами частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість за виконані поточні роботи на підстав п. 3.1 договору.

Наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду, у останнього виникло право вимоги з відповідача суми заборгованості за виконані роботи у розмірі 30376 грн. 30 коп.

Вказана вище сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та підтверджена відповідачем.

Виходячи з наведених фактичних обставин та доказів у справі, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані проектні роботи в сумі 30376 грн. 30 коп. слід задовольнити та стягнути з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11336 грн. 36 коп. за період з 29.03.2013 по 16.09.2016, інфляційні нарахування в сумі 32031 грн. 12 коп. за період з квітня 2013 року по серпень 2016 року (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, зданої у судовому засіданні 14.11.2016) слід зазначити наступне.

Сплата інфляційних нарахувань і трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до вимог абз.3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство суд погодився з наданим позивачем до суду розрахунком (з урахуванням заяви про зменшення розміру, зданої у судовому засіданні 14.11.2016).

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані роботи в сумі 30376 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 11336 грн. 36 коп., інфляційні нарахування в сумі 32031 грн. 12 коп.(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, зданої у судовому засіданні 14.11.2016) (всього на загальну суму 73 743 грн. 78 коп.).

Щодо заяви відповідача №026-65/3 від 11.11.2016 про надання відстрочки виконання рішення суду у справі слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, господарський суд на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З урахуванням доводів відповідача за заявою про відстрочку виконання рішення суду та згоду позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» та надати останньому відстрочку виконання рішення суду у даній справі строком до 31 грудня 2016 року.

Згідно із ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача обґрунтовано заявлених та задоволений вимог, а саме в сумі 1378 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПСК-Харків до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" про стягнення 73 743 грн. 78 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Алчевський металургійний комбінат, вул. Вілєсова, буд. 20А, м. Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ 05441447 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПСК-Харків, вул. Тобольська,42, м.Харків, код ЄДРПОУ 32676731, заборгованість за виконані роботи в сумі 30376 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 11336 грн. 36 коп., інфляційні нарахування в сумі 32031 грн. 12 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Відстрочити виконання рішення суду до 31 грудня 2016 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено та підписано - 18.11.2016.

СуддяОСОБА_2