Рішення № 62817177, 16.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016Справа №910/18394/16

За позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія»

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення 7953,47 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Демчук Т.П. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення з Відповідача заборгованості за фактично, без отримання дозволу та укладення договору, спожиті послуги опалення за період з 01.01.2016 по 30.04.2016 в сумі 7953,47 грн., оскільки Відповідачем виставлені Позивачем рахунки у добровільному порядку не оплачуються.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення представників покладаються на Відповідача.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач відповідно до Статуту створений з метою забезпечення надійного та якісного надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води і водовідведення житлового фонду, будівель і споруд соціально-культурного, виробничого та іншого призначення м. Бровари, своєчасного збору платежів за надані послуги з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води і водовідведення.

28.10.2015 працівником Позивача - майстром дільниці № 4 Долиною Є.А., було виявлено підключення нежитлового приміщення, що розташоване в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 до централізованого опалення, що зафіксовано у акті обстеження. Власником цього приміщення, відповідно до договору купівлі-продажу від 29.06.2005 є Відповідач, який здійснює свою господарську діяльність як фізична особа-підприємець у вказаному приміщенні.

Договір про надання послуг з централізованого опалення між сторонами не укладений; матеріали справи не містять доказів протилежного.

27.11.2015 комісією Позивача було складено акт про виявлення факту наявності батарей, які подають тепло до спірного приміщення, відсутності ознак відключення на теплотрасі, а також відсутність індивідуального опалення, що також було зафіксовано у відповідному акті.

На додатковий запит Позивача щодо наявності опалювальних засобів в спірних приміщеннях та наявності дозволу на відключення приміщення від опалення, останнім було отримано негативну відповідь від ПАТ «Київоблгаз» та ПАТ «Київобленерго».

03.12.2015 комісією у складі представників Позивача, управління ЖКГ Броварської міської ради, балансоутримувача будинку (КП «ЖЕК-4») та представника від житлового будинку АДРЕСА_2, було встановлено, що частина нежитлового приміщення площею 86,29 м2, яка знаходиться на першому поверсі цього будинку та належить на праві приватної власності Відповідачу, опалюється від системи централізованого опалення будинку, що свідчить про користування послугами централізованого опалення Відповідачем.

Вищенаведені обставини, та зокрема здійснене Відповідачем незаконне підключення до мереж опалення, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 у справі № 910/4186/16, яке набрало законної сили та є чинним, тому в силу ст. 35 ГПК України не доказуються знову при вирішенні даного спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 у справі № 910/4186/16 також було встановлено, що Відповідач почав користуватись послугами з теплопостачання з початку опалювального сезону у м. Бровари, який відповідно до розпорядження виконавчого комітету Броварської міської ради розпочався 12.10.2015, а приєднання до централізованого опалення після запуску системи технічно неможливе без відома Позивача. Таким чином суд дійшов висновку, що за період з 12.10.2015 по 31.12.2015 за послуги з централізованого опалення Відповідачу було надано послуг на 5390,89 грн., розрахунок вартості яких за тарифами, затвердженими постановами НКРП від 31.04.2015 №1411 та від 29.10.2015 № 2690.

У зв'язку з відмовою Відповідача сплатити заборгованість добровільно, вона була присуджена до стягнення на підставі указаного судового рішення у справі № 910/4186/16.

Предметом спору у даній справі є заявлення Позивачем до стягнення з Відповідача за період з 01.01.2016 по 30.04.2016 нарахованих 7953,47 грн. за фактично спожиті послуги опалення.

Позаяк у матеріалах справи відсутні докази протилежного, то суд констатує, що не змінилися обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 у справі № 910/4186/16, а саме, що Відповідач без дозволу підключився до мереж опалення Позивача та договір тепло і гарячого водопостачання між ними відсутній.

Факт надання послуг з централізованого опалення до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2, частиною якого є належні Відповідачу на праві власності приміщення, підтверджується залученими до матеріалів справи актами про використану теплову енергію за січень, лютий, березень та квітень 2016 року.

На підставі вищенаведеного та актів про використану теплову енергію Позивачем Відповідачу за період з 01.01.2016 по 30.04.2016 за послуги з централізованого опалення було нараховано 7953,47 грн. Рахунки на оплату, копії яких залучені до справи, направлялися Відповідачу, однак залишалися ним без оплати.

Судом перевірено здійснені Позивачем нарахування, та суд дійшов висновку про їх обгрунтованість, оскільки розмір нарахувань, що відображений в розрахунку за спожиту теплову енергію, Позивачем проводився на підставі тарифів, затверджень НКРП від 31.04.2015 № 1411, від 29.10.2015 № 2690 та від 28.01.2016 № 54.

30.08.2016 Відповідачу було направлено вимогу про необхідність сплати заборгованості в розмірі 7953,47 грн., за фактично надані послуги з централізованого опалення, яку Відповідачем залишено без задоволення. У матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пункт 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуги в повному обсязі, якщо він фактично користується ними.

За таких обставин зобов'язання Відповідача оплатити послуги з централізованого опалення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Враховуючи положення статей ст. 193 ГК України та ст. 509, 526 ЦК України правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Недійсність договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року № 3-184гс14 та у розумінні положень статті 111-28 ГПК України є обов'язковою для застосування.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами письмовий правочин про надання послуг з централізованого опалення відсутній. Натомість, фактично спожиті послуги центрального опалення у період з 01.01.2016 по 30.04.2016 підтверджені наявними у матеріалах справи доказами і підлягають відшкодуванню.

Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позов. Обставини і докази, на які посилається Позивач, як на обґрунтування своїх вимог, Відповідач не спростував.

Розрахунок заборгованості з оплати за фактично спожиті послуги опалення судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним.

З огляду на все наведене позовні вимоги про стягнення 7953,47 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (Київська область, місто Бровари, вул. Грушевського, 3-А; ідентифікаційний код 13711949) 7953 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 47 коп. заборгованості, а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.2016

Суддя Сташків Р.Б.