Ухвала суду № 62816754, 14.11.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/10/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.11.2016 Справа № 908/292/16

Суддя Корсун В.Л., розглянувши заяву ПАТ по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз від 07.10.16 № 16/10186 про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16

за позовом: публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6

до відповідача: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз, 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7

про: стягнення 3 307 054,51 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 18.04.14 № 14-109

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 04.01.16 № 19/0003

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.03.16 по справі № 908/292/16 позовні вимоги публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (ПАТ НАК Нафтогаз України) до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Запоріжгаз (надалі ПАТ Запоріжгаз) про стягнення заборгованості за природний газ за період з січня 2013 р. по вересень 2015 р. в сумі 1 826 474, 25 грн., пеню в сумі 771 128,69 грн., 3 % річних в сумі 53 022,67 грн. та інфляційні нарахування в сумі 656 428,90 грн. задоволено частково. Вказаним рішенням суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 400 000 грн., 3 % річних в сумі 53 022,67 грн., інфляційні нарахування в сумі 656 428,90 грн., судовий збір в сумі 22 208,52 грн. В іншій частині позову відмовлено.

10.05.16 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.16 у справі № 908/292/16 видано відповідний наказ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 у справі № 908/292/16, апеляційну скаргу ПАТ "Запоріжгаз" на рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.16 у справі № 908/292/16 задоволено частково, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.03.16 у справі № 908/292/16 скасовано частково. Позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Запоріжгаз" про стягнення боргу в сумі 1 826 474,25 грн., пені в сумі 771 128,69 грн., 3 % річних в сумі 53 022,67 грн., інфляційних втрат в сумі 656 428,90 грн. задоволено частково та стягнуто з ПАТ "Запоріжгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню в сумі 400 000 грн., 3 % річних в сумі 52 462,53 грн., інфляційні втрати в сумі 653 489,68 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 22 156,21 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Запоріжгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 57,74 грн. та доручено господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.16 по справі № 908/292/16 касаційну скаргу ПАТ "Запоріжгаз" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16 залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16 без змін.

05.10.16 на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16 видано відповідний наказ.

10.10.16 до господарського суду надійшла заява від ПАТ Запоріжгаз від 07.10.16 № 16/10186 про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16, в якій заявник просить суд, розстрочити виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16, в частині стягнення з ПАТ Запоріжгаз на користь ПАТ НАК Нафтогаз України суми 1 128 108,42 грн. на строк в 3 роки з щомісячною виплатою вказаної суми у рівних частинах.

10.10.16 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, у звязку із звільненням з посади судді-доповідача у даній справі ОСОБА_3, вказана заява передана на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 17.10.16 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ПАТ Запоріжгаз від 07.10.16 № 16/10186 про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16 до повернення матеріалів зазначеної господарської справи (справа № 908/292/16) із суду вищої інстанції до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою від 02.11.16 прийнято до розгляду заяву ПАТ Запоріжгаз від 07.10.16 № 16/10186 про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16 та призначено судове засідання на 14.11.16.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.16 проти заяви від 07.10.16 № 16/10186 про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16 заперечив повністю з підстав викладених у запереченні на заяву.

Представник відповідача (заявник) в судовому засіданні 14.11.16 підтримав свою правову позицію, викладену в заяві від 07.10.16 № 16/10186 про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16.

Розглянувши заяву від 07.10.16 № 16/10186 суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами

Приписами ст. 33 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 121 ГПК України унормовано, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у 10-денний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.12 № 9 (із змінами станом на час розгляду заяви у суді) визначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Згідно п. 7.2 вищевказаної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (…).

Обґрунтовуючи свою заяву про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16 ПАТ Запоріжгаз вказує, що при виконанні даного рішення суду неминуче виникнуть обставин, що ускладнять його виконання та зроблять негайне виконання рішення неможливим без істотного погіршення і без того вкрай тяжкого фінансово стану ПАТ Запоріжгаз. Так, представник заявника пояснює, що основним видом діяльності ПАТ Запоріжгаз, визначеним Статутом товариства, є розподіл природного газу для бюджетних установ, підприємств, організацій і населення. При цьому, негайне та одномоментне виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16 ставить під загрозу подальшу діяльність ПАТ Запоріжгаз та створює ризик банкрутства, що в свою чергу може призвести до неможливості виконання функцій, покладених на оператора газорозподільних систем, зокрема забезпечення розподілу природного газу споживачам, у т.ч. безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи ...

Враховуючи вищевикладене, відповідач (заявник) в прохальній частині своєї заяви просить суд розстрочити виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16, в частині стягнення з ПАТ Запоріжгаз на користь ПАТ НАК Нафтогаз України суму 1 128 108,42 грн., на строк в 3 роки з щомісячною виплатою вказаної суми у рівних частинах.

На підтвердження своїх доводів ПАТ газопостачанню та газифікації Запоріжгаз до матеріалів заяви за вих. від 07.10.16 № 16/10186 надано:

- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2015 рік (форма № 2), відповідно до якого збиток по фінансовому результату складає 707 тис. грн.;

- висновок торгово-промислової палати України про істотну зміну обставини від 04.08.15 № 5722/05.0-20;

- ухвали суду про затвердження мирових угод щодо погашення заборгованості та договори про реструктуризацію заборгованості ПАТ газопостачанню та газифікації Запоріжгаз.

Розглядаючи вказану вище заяву про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16, суд виходить з того, що остання (розстрочка) допускається у виняткових випадках (ч. 1 ст. 121 ГПК України) і залежно від обставин справи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що через обставини, на які він посилається в своїй заяві про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16, у нього виник скрутний матеріальний стан, який утруднює чи унеможливлює виконання постанови по даній справі, і що станом на час звернення до суду із цією заявою вих. від 07.10.16 № 16/10186 у боржника виник тяжкий фінансовий стан і у останнього (боржника) відсутні як кошти для сплати присуджених судовим рішенням коштів, так і відсутнє майно, на яке можливо було б звернути стягнення на вказану суму.

Судом враховано, що наданий ПАТ Запоріжгаз до справи звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2015 р. (форми № 2) не містить відмітки про прийняття вказаного звіту контролюючим органом.

Суд також відзначає, що посилання ПАТ Запоріжгаз на скрутне фінансове становище, яке виникло внаслідок несвоєчасності розрахунків споживачів за отримані послуги, а також на ту обставину, що Міністерством енергетики та вугільної промисловості встановлено менші розміри ВТВ та ВТР на 2015 рік і як наслідок недоотримання гарантованого прибутку не може бути розцінена судом як таке, що підтверджує скрутне фінансове становище підприємства боржника та неможливість виконання підприємством відповідача постанови Донецького апеляційного господарського суду, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачено, що обов'язковість судових рішень, як і належне виконання господарських зобов'язань, не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в аналогічних справах, а саме постанова від 22.07.14 № 41/207 та постанова від 17.03.14 № 09/11/1925.

Також, господарський суд вбачає, що тариф не є єдиним джерелом фінансування діяльності відповідача, оскільки у відповідності до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ПАТ Запоріжгаз належать: Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта.

Положеннями ст.ст. 133, 139, 140 ГК України передбачено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Джерелами формування майна суб 'єктів господарювання є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

- надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів; кредити банків та інших кредиторів;

- безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом.

Відповідно, оскільки відповідач не позбавлений можливості виконання ухваленого судового рішення за рахунок інших джерел надходження, розмір складових тарифу не є виключною обставиною в розумінні ГПК України.

Крім цього, згідно з вимогами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте, заявником не надано доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно статті 121 ГПК України та пункту 7.2 Постанови, а саме:

- відсутності грошових коштів;

- відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення;

- наявності реальної загрози банкрутства.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарській суд, а саме у постанові від 25.02.15 у справі № 910/17008/14 та постанові від 24.07.14 у справі № 910/15873/14.

Статтю 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (ч. 2). Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (ч. 4).

Згідно із положенням ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

При розгляді наведеної у тексті цієї ухвали заяви, судом також прийнято до уваги ту обставину, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 у справі № 908/292/16, стягнуто з ПАТ "Запоріжгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню в сумі 400 000,00 грн., 3 % річних в сумі 52 462,53 грн., інфляційні втрати в сумі 653 489,68 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 22 156,21 грн., однак доказів здійснення жодної часткової оплати позивачу за вказаною постановою заявником станом на час винесення цієї ухвали суду не надано.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи:

- заперечення позивача проти задоволення судом заяви відповідача про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду по цій справі,

- матеріальні інтереси обох сторін у справі, їх фінансовий стан, інфляційні процеси у економіці держави на даний час, що може призвести у майбутньому до знецінення коштів, які тривалий час не може одержати позивач на законних підставах,

- що заявником (відповідачем) не доведено належними та допустимими доказами суду наявність у нього виняткових обставин, які б, в свою чергу, могли бути підставою для надання відстрочки виконання судового рішення по цій справі,

судом відмовляється у задоволенні заяви ПАТ Запоріжгаз від 07.10.16 № 16/10186 про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16.

Крім того, оскільки наданий заявником суду висновок Торгово-промислової палати України від 04.08.15 № 5722/05.0-20 стосується зовсім іншого договору, ніж той, який розглядався у справі за № 908/292/16, судом, через безпідставність, залишено поза увагою посилання заявника на висновок про істотну зміну обставин стосовно договору № 13-215-ВТВ.

Керуючись ст.ст. 42 , 43, 45, 22, 33, 34, 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ПАТ газопостачанню та газифікації Запоріжгаз від 07.10.16 № 16/10186 про розстрочку виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.16 по справі № 908/292/16.

Екземпляр ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя В.Л. Корсун